Полный текст присутствует в библиотеке «НОРМАТИВ™ PRO» ПРОСМОТРЕТЬ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

БУДИНКИ ТА СПОРУДИ ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ДБН В.2.2-4-97

РОЗРОБЛЕНІ	ВАТ КиївЗНДІЕП (д-р арх. Л.М. Ковальський, архітектор В. M. Трифонов — керівники; архітектор Б. M. Губов, к. т. н. В.Ф. Гершкович, інженери Л.В. Черкаська, E. P. Хізенко за участю архітектора Л.О. Філатової); УкрНДІПцивільсільбуд (архітектори А.С. Забаштанський, С.А. Флоре); Українським науково-гігієнічним центром МОЗ України (кандидати мед. наук Г.М. Єременко, H. C. Полька); Головним санітарно-зпідеміологічним управлінням МОЗ України (Т.О. Цибенко); Українським центром державного санепіднагляду МОЗ України (І.Є. Сапуга).
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВ­ЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ	Головним управлінням житлово-цивільного будівництва Держкоммістобудування України (канд. арх. Л.Х. Муляр, арх. О.П. Авдієнко, арх. Г.П. Яценко)
ЗАТВЕРДЖЕНІ	Наказом Держкоммістобудування України від 27.06.96 р. № 1 17 та введені у дію з 1 .01 .98 р. наказом № 136 від 6.08.97 р.

З введенням у дію ДБН В.2.2-4-97 втрачають силу на території Україниположення вимог до дитячих дошкільних закладів

СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и сооружения",

ДБН 364-92 "Дитячі дошкільні заклади для сільської місцевості України"

 ЗМІНА № 1 ДБН В.2.2-4-97 "Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів".

Наказом Держбуду України від 21 жовтня 2004 року № 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р.

ТЕКСТ ЗМІНИ

Пункт 3.10. У першому абзаці після слів: "коридори, сходові клітки, веранди" доповнити словами: "та інші шляхи, які відповідають вимогам ДБН В.1.1-7".

В останньому абзаці слова: "не менше 0,75 години" замінити словами: "не менше RЕІ 45 (для стін), ЕІ 45 (для перегородок)".

Пункт 3.11. Слова: "зовнішні відкриті металеві сходи" та "зовнішніх відкритих сходів" відповідно замінити словами: "сходи типу С3" та "сходів типу С3".

Пункт 3.12. Слова: "внутрішніх сходів, що розміщуються в сходових клітках 1-го типу" замінити словами: "звичайних сходових кліток типу СК1".

Пункт 3.22. У першому реченні слова: "сходові клітки 1-го типу" замінити словами: "звичайні сходові клітки типу СК1".

У другому реченні після слів: "слід розділяти" доповнити словами: "протипожежними перегородками 1-го типу з", далі за текстом.

Пункт 3.29. Значення межі вогнестійкості у дужках: "0,25 год" замінити на "EI 15".

Пункт 3.30. Значення межі вогнестійкості "0,6 години" замінити на "EI 30".

Пункт 4.16 доповнити третім абзацом:

"Електричні проводи і кабелі повинні бути стійкими до поширення полум'я, виготовлятись з матеріалів із помірною димоутворювальною здатністю, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 (групи Д2, Т1 за ДБН В.1.1-7).

Примітка. Стійкість електричних проводів і кабелів до поширення полум'я визначається за ГОСТ 12176 (за категорією А для проводів і кабелів, прокладених у пучках), ДСТУ 4216 (для поодиноко вертикально прокладених проводів і кабелів), ДСТУ 4217 (для поодиноко вертикально прокладених проводів, кабелів з малим перерізом) ".

Пункт 4.17. Слова: "на сходах" замінити словами: "звичайних сходових клітках".

Пункт 4.21. У першому реченні:

• перед словами: "пожежної та охоронної сигналізації" доповнити словом "автоматичної";
• після слів: "про пожежу" доповнити словами: "та управління евакуацією людей".

Додаток 7. Рядок "2. ДБН В.2.2-9-97 Громадські будинки та споруди" замінити рядком "2. ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди. Основні положення".

Рядок "4. СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы" замінити рядком "ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Рядок "16. СНиП 2.04.09-84 Пожарная автоматика зданий и сооружений" замінити рядком "16. ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків та споруд".

Рядок "23. ВСН 59-88 Электрооборудование жилых и общественных зданий и сооружений" замінити рядком "23. ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення".

Доповнити Додаток 7 рядками 29, 30, 31, 32 такого змісту:

"29. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения

30. ГОСТ 12176-89 Кабели, провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения

31. ДСТУ 4216-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 1: Випробування на поширення полум'я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю (IEC 60332-1:1993, MOD)

32. ДСТУ 4217-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 2: Випробування на поширення полум'я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю з малим перерізом (IEC 60332-2:1989, MOD)".

ЗМІНА № 2 ДБН В.2.2-4-97 "Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів".

Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18.03.2008 року № 130

Текст зміни наведений  після  додатку 7

ЗМІСТ

1    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ   

2   ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ДІЛЯНКИ

3   ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

Приміщення дитячих груп

Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор

Медичні приміщення

Службово-побутові приміщення

Харчоблок   

Пральня

4   ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Водопостачання та каналізація

Опалення та вентиляція

Електрообладнання

Зв'язок та сигналізація   

ДОДАТОК 1

Кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів, будинках дитини,

дитячих будинках для дошкільників та група/ короткочасного перебування

ДОДАТОК 2

Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів

ДОДАТОК З

Розрахункова температура повітря та кратність повітрообміну

у приміщеннях дошкільних закладів

ДОДАТОК 4

Контрольні питомі показники розрахункової (нормованої) площі,

загальної площі та будівельного об'єму ясел-садків загального типу   

ДОДАТОК 5

Відстань від наземних, наземно-підземних гаражів та автостоянок легкових автомобілів, станцій технічного обслуговування автомобілів та автозаправних станцій до меж ділянок дошкільних закладів

ДОДАТОК 6

Відстань від будинку дошкільного закладу та його ділянки до житлових

і громадських будинків   

ДОДАТОК 7

Список основних нормативних документів, що використовуються при проектуванні будинків дитячих дошкільних закладів, на які наведені посилання у цих нормах   .  .

Державні будівельні норми "Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків дошкільних закладів загального типу (дитячих ясел, садків, ясел-садків), комплексів дошкільних закладів, будинків дитини і дитячих будинків для дошкільників, а також приміщень для груп короткочасного перебування дітей, що входять до складу будинків іншого призначення.

Ці норми обов'язкові для організацій та підприємств, які здійснюють проектну, будівельну та інвестиційну діяльність на території України, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

При проектуванні дитячих дошкільних закладів поряд з положеннями цих норм слід також керуватися вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів. Список основних нормативних документів, на які є відповідні посилання в цих нормах, наведений у додатку 7.

1     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1  До дошкільних закладів загального типу можуть входити групи з різним режимом роботи: денні, цілодобові, скороченого перебування, а також оздоровчі (реабілітаційні) для ослаблених, часто хворіючих дітей, логопедичні тощо.

1.2  Розрахункова кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів та групах короткочасного перебування дітей дошкільного  віку приймається згідно з обов'язковим додатком   1.   Кількість і співвідношення вікових груп слід приймати за завданням на проектування.

1.3  Місткість дошкільних закладів загального типу не повинна перевищувати 280 місць (14 груп), будинків дитини і дошкільних дитячих будинків — не більше ніж 200 місць.

Місткість та організаційна структура комплексів дошкільних закладів має визначатися завданням на проектування за узгодженням з органами освіти та охорони здоров'я. Кількість місць у кожному будинку (корпусі) з приміщеннями дитячих групових осередків не повинна перевищувати 280.

1.4 Дошкільні заклади загального типу місткістю до 160 місць дозволяється об'єднувати з початковими або основними школами, а в селищах міського типу і сільській місцевості при місткості до 120 місць — з квартирою для обслуговуючого персоналу.

1.5  На літній період допускається збільшення кількості місць у дошкільних закладах за рахунок будівництва літніх павільйонів. Для закладів на 60 і менше дітей кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати кількість місць в основному будинку. Для закладів більшої місткості загальна кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати 50% місткості основного будинку і бути не більше 100.

Літні павільйони повинні проектуватися неопалюваними місткістю на 1-2 групи (до 40 місць). Склад і площі приміщень харчоблоку і пральні слід визначати з розрахунку максимальної кількості місць у дошкільному закладі на літній період.

1.6  Приміщення для груп короткочасного (до 3 годин) перебування дітей дошкільного віку дозво­ляється передбачати у перших поверхах житлових будинків та громадських центрів житлових утворень. Кількість груп має визначатися згідно з місцевими умовами і узгоджуватися з органами охорони здоров'я та освіти.

1.7 Будинки дошкільних закладів слід проектувати із матеріалів, які дозволені для будівництва дитячих закладів Міністерством охорони здоров'я України (МОЗ України).

2     ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ДІЛЯНКИ

2.1 Будинки дошкільних закладів слід розміщувати на окремих земельних ділянках, що розташову­ ються згідно з вимогами містобудівних норм (додаток 7, п.1; додатки 5 і 6).

Для груп короткочасного перебування дошкільників, що розміщуються в будинках іншого призна­чення, окремі земельні ділянки не передбачаються.

2.2 Дозволяється безпосереднє примикання ділянок дошкільних закладів загального типу до торців житлових будинків без вікон, до яких прибудовується дошкільний заклад.

Ділянки дошкільних закладів з квартирою для персоналу можуть блокуватися з присадибними ділянками, але з обов'язковим відокремленням огорожею або смугою зелених насаджень. Господарські зони в такому разі можуть суміщуватися.

2.3 Площі земельних ділянок дошкільних закладів, що розміщуються у житловій забудові, слід приймати з розрахунку на одне місце: в дошкільних закладах загального типу та дошкільних дитячих будинках місткістю до 80 місць — не менше ніж 45 м²; в будинках дитини тієї ж місткості — не менше

ніж 40 м² ; в дошкільних закладах загального типу, дошкільних дитячих будинках і будинках дитини місткістю понад 80 місць — не менше ніж 40 м² ; в комплексах дошкільних закладів місткістю більше 350 місць — не менше ніж 35 м² .

В закладах із збільшенням кількості місць на літній період площі ділянок слід приймати за максималь­ною місткістю.

2.4 Скорочення площ ділянок за рахунок озеленення допускається:

- в умовах реконструкції  -до 20%;

- при уклонах рельєфу більше 20% - до 15%;

-  в містах-новобудовах  - до 10%;

ДБН В.2.2-4-97 - для дошкільних закладів, вбудовано-прибудованих до житлових будинків- до 10%.

2.5 Озеленення ділянок дошкільних закладів повинно становити не менше ніж 20 м²  на одне місце. В умовах реконструкції будинків або прилягання ділянок безпосередньо до лісових або паркових територій допускається зменшення площі озеленення на 30%, або до 14 м² на місце в дошкільному закладі, а в комплексах дошкільних закладів — до 12 м². До розрахункової площі озеленення слід включати газони, майданчики з трав'яним покриттям, квітники, город-ягідник.

2.6  Ділянки дошкільних закладів повинні обладнуватися поливальним водопроводом і мати огорожу заввишки не менше 1,6 м. По периметру ділянки створюється захисна смуга із дерев, чагарників і газонів завширшки 3 м.

При висаджуванні дерев та чагарників треба враховувати умови інсоляції, сонце-, вітро-, шумо-пилозахисту приміщень будинку та майданчиків.

2.7   На земельній ділянці повинні передбачатись такі функціональні зони: забудови, групових май­ данчиків, спортивно-ігрова, юних натуралістів та господарська. Окремі зони та території майданчиків повинні розмежовуватись живою огорожею.

2.8   Зона забудови ділянки включає капітальні будинки, літні павільйони, криті переходи та інші споруди. Будинки повинні розташовуватися не ближче 25 м від червоної лінії вулиць; для сільської місцевості при містобудівному обгрунтуванні та згоді органів санітарного нагляду ця відстань може бути скорочена. Відстань від будинків до найближчих житлових будинків приймається за вимогами інсоляції та освітленості, а також за протипожежними вимогами (додаток 7, п.1). При розходженні санітарних та протипожежних нормативів приймається більша

До всіх будинків зони забудови повинні передбачатись під'їзди завширшки не менше 3,5 м з твердим покриттям для пожежних машин, які мають забезпечувати доступ пожежних підрозділів у кожне приміщення.

2.9  У зоні групових майданчиків слід передбачати майданчики для дітей ясельного віку до 3 років площею із розрахунку не менше 8,0 м²   на місце, майданчики для дошкільників віком від 3 до 6 років

площею не менше 7,5 м² на місце, тіньові навіси за кількістю групових майданчиків площею не менше 40 м кожен. Навіси до площі майданчиків не включаються, а для груп, що розміщуються в літніх павільйонах, не влаштовуються.

2.10   Майданчики для дітей ясельного віку повинні мати трав'яне покриття,  майданчики для дошкільників — частково трав'яне і частково (не більше 60 м ) ґрунтове покриття з домішками твердих дрібнозернистих місцевих будівельних матеріалів, які дозволені до використання МОЗ України.

2.11   Спортивно-ігрова зона дошкільних закладів місткістю до 160 місць включає фізкультурний майданчик, призначений для одночасного використання однією групою. Для закладів більше 160 місць передбачається 2 фізкультурних майданчики -  для ясельних і дошкільних груп.  Майданчики слід проектувати площею із розрахунку не менше  13,5 м²    на 1 дитину в групі.  Покриття майданчиків виконуються з матеріалів, дозволених для використання МОЗ України.

2.12   На фізкультурному майданчику для занять дошкільних груп повинні бути передбачені: місце для гімнастичних снарядів, бігова доріжка не менше 30 м, яма для стрибків і лужок для рухливих ігор. При

об'єднанні майданчиків допускається створення дитячого міні-стадіону площею не менше ніж 400 м ².

Для загартування дітей та організації ігор з водою в спортивно-ігровій зоні слід передбачати гідромайданчик з твердим покриттям та відведенням стічної води до каналізації.

2.13   Відстань від групових, фізкультурних, ігрових майданчиків до найближчих житлових будинків приймається не менше 12 м. Майданчики слід з'єднувати кільцевою доріжкою з твердим покриттям завширшки не менше 1,5 м, розміткою та встановленням шляхових знаків для навчання правилам поведінки пішоходів, їзди на велосипедах і педальних машинах. Кільцева доріжка може бути суміщена з об'їздом навколо будинків.

2.14   Зона юних натуралістів в дошкільних закладах загального типу повинна мати ділянки овочевих

ДБН В.2.2-4-97 і плодовоягідних культур загальною площею з розрахунку 0,75 м² на місце у дошкільних групах, а в будинках дитини — ділянки плодовоягідних культур площею 0,5 м² на місце. Додатково допускається обладнувати зоокуточок площею не менше 30 м² .

Зона юних натуралістів в дошкільних дитячих будинках включає ділянки овочевих і плодовоягідних культур, які дозволяється розміщувати централізовано або біля групових майданчиків площею з розрахунку 1,5 м² на місце. Допускається передбачати теплицю з вольєром для тварин площею не менше 150 м². Вольєр слід розташовувати на відстані не менше 25 м від будинку дошкільного закладу та найближчих житлових будинків.

2.15 Господарську зону слід проектувати площею: для дошкільних закладів загального типу місткістю до

40 місць — не менше 70 м² , місткістю понад 40 до 120 місць, а також дитячих будинків і будинків дитини до 100 місць — не менше 100 м², для дошкільних закладів загального типу місткістю понад 120 місць — не менше 150 м²; для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків понад 100 місць — не менше 200 м².

У сільській місцевості в разі відсутності централізованої системи теплопостачання, каналізації тощо наведені показники можуть бути збільшені виходячи з місцевих умов за завданням на проектування.

2.16 Господарська зона повинна розміщуватись біля входу до виробничих приміщень харчоблоку і пральні, відокремлюватись від групових і фізкультурних майданчиків, мати тверде покриття та самостійний в'їзд, ізольований від входів на ділянку. В господарській зоні передбачається закритий сміттєзбірник площею не менше 6 м², обладнаний господарським водопроводом та каналізацією; місце для сушіння білизни і постільних речей не менше ніж 15 м² ; за необхідністю — сарай та овочесховище, площа яких приймається згідно з місцевими умовами.При відповідному обгрунтуванні допускається передбачати гараж для службових автомобілів для будинків дитини і дошкільних дитячих будинків. Сміттєзбірник і гараж повинні розміщуватись не ближче 25 м від основного будинку, в умовах реконструкції цю відстань допускається скорочувати до 20 м.

3    ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

3.1 Дошкільні заклади слід розміщувати, як правило, в будинках, що стоять окремо. Найбільшу кількість поверхів будинків слід приймати в залежності від кількості місць і ступеня вогнестійкості, вказаних у таблиці 1.

Комплекси дошкільних закладів, які формуються з розташованих окремо, або із зблокованих корпусів, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Місткість корпусів з приміщеннями дитячих групових осередків дозволяється приймати не більше наведеної у таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість місць	Ступінь вогнестійкості не менше	Кількість поверхів
До 50	IV, V, IІІa	ДБН В.2.2-4-97 1
До 100	ІІІб	1
До 150	III	2
До 280	II	2, 3 (див. п. 3.3)

3.2   Опалювані переходи між корпусами, а також веранди, прибудовані навіси, тераси, галереї слід проектувати того самого ступеня вогнестійкості,  що і основні будинки. Допускається  приймати вогнестійкість прибудованих до будинків навісів і веранд на один ступінь нижче, ніж вогнестійкість основного будинку за умови відокремлення їх протипожежними стінами І типу.

3.3   Триповерхові будинки дошкільних закладів дозволяється проектувати у найзначніших, значних та великих містах несейсмічних районів з щільністю населення забудови понад 400 люд/га за умови додержання спеціальних протипожежних заходів, а також в інших поселеннях на ділянках, що мають складний рельєф,  за умови влаштування безпосередніх виходів з  1-го та 2-го  поверхів  на рівень планувальної відмітки землі.

Триповерхові будинки повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць і проектуватися згідно з пунктами 3.6, 3.12, 3.22 даних норм.

3.4   При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою ступінь вогнестійкості слід приймати відповідно до таблиці 1 за загальною кількістю місць, а при влаштуванні протипожежної стіни 1-го типу між дошкільним закладом і школою — за кількістю місць у кожній частині будинку окремо.

3.5   Допускається прибудова дошкільних закладів загального типу не нижче IІ ступеня вогнестійкості місткістю до 160 місць до глухих торців житлових будинків І-ІІ ступеня вогнестійкості, а також розміщення в нижніх поверхах житлових будинків кабінету завідуючого, методкабінету, гардеробу і туалетів персоналу вбудовано-прибудованих закладів  загального типу місткістю до   120  місць того  самого  ступеня вогнестійкості. При цьому приміщення дошкільних закладів повинні бути відокремлені протипожежними перегородками 1-го

3.6   Висота надземних поверхів будинків дитячих дошкільних закладів від підлоги до підлоги наступ­ ного поверху повинна прийматися не менше 3,3 м. У надземних поверхах слід розміщувати приміщення дитячих груп, зали для музичних і фізкультурних занять, медичні приміщення, кухню. На третьому поверсі допускається розташовувати приміщення для старших груп, зали, ігротеку-комп'ютерний клас, кабінет завідуючого,   методкабінет,  кімнату завгоспа,  комори;  в  цокольному поверсі  -  службово-побутові приміщення, крім кабіне

ДБН В.2.2-4-97
У будинках дошкільних закладів, що розміщуються на радононебезпечних ділянках, рекомендується на першому поверсі розташовувати приміщення з обмеженим перебуванням дітей (службово-побутові, медичні, харчоблок, пральню тощо) і посилювати герметизацію перекриттів над підвалом.

Висоту підвального поверху та технічного підпілля слід приймати за нормами проектування гро­мадських будинків та споруд (додаток 7, п.2).

3.7 Об'ємно-планувальне рішення будинків дошкільних закладів для будівництва у ІІв, ІІІб та ІІІв кліматичних зонах необхідно приймати,  як правило,  централізованим  або блоковим.   Будинки, які розміщуються у степових районах цих зон, можуть мати замкнуті або напівзамкнуті конфігурації та дахи, що вентилюються.

Для будівництва на територіях, які розташовані над гірничими виробками, на просадних грунтах і зонах з сейсмічністю 7 балів і вище повинні прийматися блокові рішення, які забезпечують розрізку будинку деформаційними швами на відсіки.

У ІІІб, ІVв кліматичних зонах на територіях з уклоном рельєфу більше 35% допускаються ярусні та галерейні рішення.

Влаштування неопалюваних переходів між блоками не допускається.

3.8 У будинках дошкільних закладів слід передбачати зовнішні входи до приміщень для дітей, а також центральний (службовий) вхід у будинок. Центральний вхід допускається об'єднувати із входом до приміщень для дітей дошкільного віку.

Зовнішні входи до приміщень для дітей ясельного віку повинні бути, як правило, самостійними. Загальні входи допускається проектувати з розрахунку не більше ніж на 2 ясельні або 4 дошкільні групи в дошкільних закладах загального типу, не більше ніж на 4 ясельні групи в будинках дитини та не більше ніж на 6 груп в дошкільних дитячих будинках.

При зовнішніх входах допускається проектувати хол-вестибюль на 2-4 групи із розрахунку 6 м² на кожну, а на одну групу — шлюз площею не менше 4 м² . При холах-вестибюлях і шлюзах дозволяється передбачати дитячі туалети із розрахунку один унітаз і один умивальник на 2-4 групи.

3.9 Зовнішній вхід до вестибюлю, холу або коридору будинків дошкільних закладів слід проектувати з вхідним тамбуром. Зовнішні входи, які ведуть безпосередньо до приміщень дитячих групових осередків, слід проектувати з одним тамбуром для ІVв кліматичної зони та з двома тамбурами в решті кліматичних зон.

3.10 Шляхами евакуації є коридори, сходові клітки, веранди. Допускається також використовувати переходи  по  плоскій експлуатованій покрівлі,  що  ведуть до сходових кліток.   Ширина коридорів, евакуаційних проходів повинна бути не менше 1,4 м. Шляхи евакуації мають відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у нормах проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2) і діючих протипожежних нормах.

При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою або квартирою персоналу (див. п. 1.6) приміщення дошкільного закладу повинні мати відокремлені виходи назовні, а шляхи евакуації з приміщень іншого призначення не повинні проходити через приміщення дошкільного закладу.

Внутрішні стіни та перегородки (у тому числі з світлопрозорих матеріалів), що розділяють шляхи евакуації, слід передбачати з негорючих матеріалів, які мають межу вогнестійкості не менше 0,75 години.

3.11 З кожного поверху будинків дошкільних закладів, а також з кожного дитячого осередку повинно бути передбачено не менше двох розосереджених виходів.

Як другий евакуаційний вихід з другого поверху будинки дошкільних закладів IIступеня вогнестійкості допускається використовувати зовнішні відкриті металеві сходи з уклоном не більше 45°.

Ширина маршів зовнішніх відкритих сходів і дверей на їх площадки має бути розрахована на число осіб, які евакуюються, але не менше 0,8 м, а ширина суцільних проступів їх сходинок — не менше 0,2 м.

(ДБН В.2.2-4-97) 3.12  Триповерхові будинки дошкільних закладів повинні мати не менше двох внутрішніх сходів, що розміщуються в сходових клітках 1-го типу з шириною маршів не менше ніж 1,2 м. Сходові клітки, що використовуються для евакуації, слід проектувати згідно з нормами по проектуванню громадських будинків та споруд і протипожежними нормами (додаток 7, п.п. 2 і 4).

3.13  На шляхах евакуації опорядження стін і стелі, покриття підлог в сходових клітках і холах- вестибюлях повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Для утеплення стін будинків дошкільних закладів слід використовувати неорганічні матеріали.

3.14  Поручні та огорожа у будинках дошкільних закладів мають відповідати таким вимогам:

-    висота огорожі сходів, якими користуються діти, повина бути не менше 1,3 м, вертикальні еле­ менти в огорожі повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м, горизонтальне членування не допус­ кається;

-    поручні для дорослих повинні розташовуватись на висоті 0,85 м, а для дітей — біля стін або на огорожі сходів — на висоті 0,5 м;

-    висота огорожі ґанків, що розміщені на рівні 0,45 м  і більше від землі, повинна бути не менше 0,8 м;

-    на засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати на висоту не менше 1,2 м.

Встановлювати грати на вікнах приміщень, де знаходяться діти, не допускається.

3.15 Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 2.

Таблиця 2

Найменування приміщень	Орієнтація вікон приміщень
	північніше 48° пн.ш.		45°-48° пн.ш.
	Опт.	Допустим.	(ДБН В.2.2-4-97) Опт.	Допустим.
Ігрова	Пд.	65°-295°	Пд.	85°-275°
Спальня	Cx.	Будь-яка	Cx.	Будь-яка
Зали, палати, ігротека, кімната ручної праці	Пд.	-"-	Пд.	(ДБН В.2.2-4-97) -"-
Кухня, заготівельний цех	Пн.	-"-	Пн.	Крім 170°-230°
Медкабінети	Cx.	-"-	Cx.	Будь-яка
Комп'ютерний клас	Пн.	95°-265°	Пн.	115°-245°
(ДБН В.2.2-4-97) Зал басейну	Пд.	Будь-яка	Пд.	Будь-яка

3.16  Природне освітлення приміщень і коридорів дошкільних закладів слід проектувати відповідно до діючих норм (додаток 7, п.6) і передбачати переважно пряме бічне освітлення.

Освітлення другим (непрямим) світлом допускається для приміщень персоналу (гардеробної), мийної кухонного посуду, роздягальнях при басейні. Для освітлення другим світлом слід використовувати перегородки із склоблоків, фрамуги та засклені двері суміжних приміщень, які мають пряме бічне освітлення.

Допускається не передбачати природного освітлення в буфетних, коморах (включаючи комору чистої білизни при наявності у будинку кастелянської), а також душових при ізоляторі та басейні, туалетах персоналу та технічних приміщеннях.

3.17  Для обмеження перегріву приміщень необхідно передбачати стаціонарні або такі, що трансфор­ муються, сонцезахисні пристрої на вікнах ігрових, спалень, залів для музичних та фізкультурних занять, палат ізолятора, залу кухні, заготівельного цеху і пральні при орієнтації вікон на сектор горизонту 130°-275° для районів, які розташовані північніше 48° пн.ш., і на сектор горизонту 90°-200° для районів 45°-48° пн.ш.

Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і не перешкоджати евакуації дітей і персоналу з будинку.

3.18  Структуру будинків дошкільних закладів слід створювати на основі функціонально об'єднаних груп приміщень: дитячих осередків; приміщень для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні.

Приміщення дитячих груп

3.19  Кожна вікова група дітей в дошкільних закладах загального типу повинна розміщуватись у приміщеннях групового осередку, у будинках дитини і дошкільних дитячих будинках — у приміщеннях житлового осередку.  Груповий (житловий) осередок, призначений для дітей даного віку,  має бути ізольований від решти дитячих осередків і повинен мати зручні зв'язки з функціональними групами інших приміщень.

В дошкільних закладах загального типу допускається використання групових осередків універсального типу: для дітей ясельного або дошкільного віку.

3.20  Групові осередки для дітей ясельного віку, як правило, повинні розташовуватись на першому поверсі у безпосередньому зв'язку з земельною ділянкою. У будинках дитини житлові осередки для дітей старших одного року допускається розміщувати на другому поверсі.

Під дитячими осередками забороняється розміщувати комори, столярно-слюсарну майстерню, май­стерні з ремонту взуття та одягу, а також приміщення, у яких є джерела шуму та вібрацій.

3.21  Евакуація людей із дитячого групового або житлового осередку через приміщення іншого забороняється.

Другий (евакуаційний) вихід із приміщень групового осередку дошкільних закладів загального типу, житлового осередку будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід передбачати із ігрової; допускається — із спальні.

Евакуаційний вихід повинен проектуватися з відчиненням назовні, ширина дверей приймається за розрахунком, але не менше 0,8 м.

3.22  У триповерхових будинках з кожного групового або житлового осередку, розміщеного на другому та третьому поверхах, повинні бути запроектовані розосереджені виходи на дві сходові клітки 1 -го типу. Коридори, що сполучають сходові клітки, слід розділяти протипожежними дверима 2-го типу за умови забезпечення виходу із кожного дитячого осередку в різні відсіки коридору. Вхідні двері дитячих осередків повинні бути обладнані ущільненням притворів.

3.23  Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору або холу, має бути розрахована не більше ніж на 80 чоловік. Відстань по коридору від виходу з дитячого осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 3, приймаючи щільність людського потоку при евакуації понад 5 чол/м .

Таблиця 3

Розташування виходу із дитячого осередку	Ступінь вогнестійкості будівель	Відстань до виходу назовні або на сходи, м
Між сходовими клітками або зовнішніми виходами	II-III	20
	III6, IV	15
	IIIa, V	ДБН В.2.2-4-97 10
Вихід у тупиковий коридор або хол	ІІ-III	10
	ІІІб, IV	7
	IIIa, V	5

3.24     У приміщення  групи  короткочасного  перебування дітей  (див.  п.1.6)  слід передбачати відокремлений вхід та самостійний евакуаційний вихід. При розміщенні приміщень груп у громадських будинках допускається передбачати входи із вестибюлів або загальних К9ридорів.

3.25     Мінімальний склад приміщень для груп короткочасного перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну, гардеробну з туалетом та душовою для персоналу, підсобне приміщення із розрахунку не менше 5,5 м  загальної площі на одне місце.

3.26Групові осередки дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні, ігрової, спальні, туалетної, буфетної. Склад та площі приміщень дитячих осередків, які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп, приймаються як для дошкільних груп.

Для житлових осередків будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя (відпочинку персоналу), приміщення для сушіння одягу, кімната для зберігання особистих сезонних речей, комора, ванно-душове приміщення.

У дитячих житлових осередках дошкільних дитячих будинків, крім того, передбачається приміщення для приймання їжі (їдальня).

У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню, ігрову, спальню, туалетну, буфетну та комору.

3.27 Площі приміщень дитячих осередків дошкільних закладів загального типу, будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими ніж наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

ДБН В.2.2-4-97 Найменування приміщень	Одиниця виміру	Дошкільні заклади загального типу		Будинки дитини	Дитячі будинки
		Ясельні групи	Дошкільні групи	Ясельні групи	Дошкільні групи
Роздягальня	м2  на одне місце	1,2	0,9	1,4	1,2
Ігрова	ДБН В.2.2-4-97   -"-	3,3	2,5	3,6	3,3
Їдальня	-"-	–	–	–	1,8
Спальня	-"-	2,4	2,5	2,4	ДБН В.2.2-4-97 2,4
Веранда	-"-	–	–	2,4	–
Туалетна	-"-	1,1	1,0	1,2	0,9
Ванно-душова	-"-	–	ДБН В.2.2-4-97 –	–	0,5
Буфетна	м2	5,0	5,0	5,0	5,0
Комора	-"-	–	–	6,0	6,0
Кімната персоналу	ДБН В.2.2-4-97 -"-	–	–	9,0	9,0
Приміщення:
- сушіння одягу	–	–		4,0	4,0
- зберігання колясок	-"-	–	–	6,0	ДБН В.2.2-4-97 6,0
- зберігання сезонних речей	-"-	–	–	4,0	4,0

3.28  Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття дітей (див. п.4.10).

Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сушіння верхнього одягу та взуття, забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією, а також комори для зберігання колясок, санчат та іншого інвентаря.

3.29 Приміщення ігрової повинно бути придатним для внутрішнього перепланування та просторового виділення функціональних зон.

Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної групи може бути розділена на зони заскленою перегородкою (з межею вогнестійкості 0,25 год) заввишки 1,8-2,0 м.

3.30 У групових осередках для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об'єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестійкості 0,6 години.

3.31  Розміщувати ігрову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні.

3.32  Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, плавального басейну. Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги.

3.33   Спальні повинні розміщуватись, як правило, суміжно з ігровими кімнатами і мають бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкільних дитячих будинках слід проектувати декілька спалень не більше ніж на 10 місць кожну.

3.34  Скорочення площі спалень при реконструкції будинків дошкільних закладів загального типу допускається не більше ніж до 2,1 м² /місце. Якщо в дитячому осередку передбачається декілька спальних приміщень, то допускається збільшення норми площі до 2,7 м ²/міcце.

ДБН В.2.2-4-97 3.35  }дальня — окреме приміщення для приймання їжі — передбачається у складі житлового осередку дошкільних дитячих будинків,  їдальня не  може  бути прохідною,  повинна мати  окремий  вхід  і розміщуватись суміжно з буфетною.

3.36  Туалетні в дитячих осередках слід проектувати як єдине приміщення з природним освітленням, яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення.

Для старшої та підготовчої груп слід передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток. У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0,75 x0,80 м дитячі унітази і в окремій кабіні — унітаз для дорослих. Екрани-перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів, а їх висота повинна бути 1,2 м (від підлоги). Злив (відуар) і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін.

В зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей та дорослих, рушникосушильник, а в туалетних без ванни — душовий піддон, який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно-душовій встановлюються душові піддони, ванна зі змішувачем, ногомийка (ванночка для миття ніг).

Для дитячих групових осередків універсального типу слід передбачати встановлення обладнання, що забезпечує функціонування туалетної для дітей як ясельного, так і дошкільного віку.

3.37  Підлога у приміщеннях дитячих осередків повинна бути з матеріалів, дозволених для використан­ ня МОЗ України, і має бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях, ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки.

3.38  Стіни приміщень дитячих осередків повинні бути гладенькими, вологостійкими, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50-70%. Стіни в туалетній, ванно-душовій, буфетній слід облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше 1,5 м. Опорядження стін решти приміщень дитячих осередків у будинках II, III, IIIa, ІІІб ступенів вогнестійкості повинно виконуватись із негорючих матеріалів.

Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор

3.39  Кількість залів для музичних та фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування, але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не меншою двох залів (музичного та фізкультурного), коли старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м².

3.40  Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.

3.41  Площа залів розраховується на проведення навчальних занять одночасно з однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3,7 м²  на одне місце в дошкільній групі, залу для фізкультурних занять і універсального залу — не менше5 м² . У закладах на 2 групи, а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускаєтьсяприймати 4 м² на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площузалів слід приймати не м

3.42  Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць, а також кімнату занять з технічними засобами навчання (ТЗН) або комп'ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м² кожне.

Кімнату для ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м² і логопедичний кабінет площею не менше 12м² допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць, а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць.

Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м² допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць.

3.43 Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності:

-    2-4 дитини — для будинків дитини;

ДБН В.2.2-4-97
-    10 дітей (1 підгрупа) — у складі дошкільного закладу загального типу, дошкільного дитячого будинку;

- 20 дітей (2 підгрупи по 10 дітей) і більше — для групи дошкільних закладів, у складі комплексу дошкільних закладів або кооперованої будівлі "ясла-садок — початкова школа".

3.44  До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною, дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими, кімната тренера, кімната медсестри, лабораторія аналізу води, вузол керування та інші технічні приміщення для обслуговування басейну, комора інвентаря. При розміщенні додаткової ванни для дітей ясельного віку слід передбачити окреме приміщення роздягальні.

3.45  У басейнах, що стоять окремо і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше, крім приміщень, вказаних у п. 3.44, необхідно додатково передбачити вестибюль з гардеробом площею 36 м² , кабінет завідуючого — 9м², кімнату відпочинку — 50 м² .

В залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше 24 м² . У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проектування окремого приміщення для розминки площею не менше 36 м² , а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше — приміщення площею не менше 60 м² з коморою інвентаря 6 м² .

3.46 Басейн з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей повинен обладнуватись ванною розміром 10-12,5 x6 м, а пропускною спроможністю 10 дітей — ванною не менше 7 x3 м. Ванна розміром 3 x2 м розрахована на заняття з 2-4 дітьми ясельного віку і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру.

Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять при зміні рівня води з 0,6 м до 0,8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 0,75 м і 1,5 м з боку виходу із душових, а також борт заввишки 0,15 м над підлогою і завширшки 0,3 м. Уклон дна ванни в бік випуску води має бути не менше 1%.

3.47 Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше 1,2 м²   на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей і 1,0 м²   - при 20. Біля кожної роздягальні слід передбачати душові із розрахунку 1 душова сітка на 3 місця і туалет на 1 унітаз і 1 умивальник.

В місцях виходу із душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше 0,8 м у напрямку проходу, а його глибина — 0,1 м.

3.48 Кімнату медсестри слід проектувати з входом із коридору площею не менше 6 м² у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше 8 м² у басейнах більшого розміру.

Лабораторія аналізу води площею не менше 6 м²  повинна розміщуватись суміжно з залом басейну. Кімната тренера має проектуватися зі входом із коридору, кабіною для переодягання, туалетом і душем загальною площею не менше 10м².

3.49   Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону, їхплощі та склад слід приймати за вимогами норм проектування спортивних та фізкультурно-оздо­ ровчих споруд (додаток 7, п.21).

3.50   Підлога у фізкультурному та музичному залах допускається паркетна, у залі басейну, душових та туалетах її слід передбачати з керамічної плитки або мозаїчного бетону, в технічних приміщеннях - цементну, в решті — з лінолеуму.

3.51   Опорядження стін у фізкультурному та музичному залах має бути із негорючих матеріалів, вологостійким і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Стіни залу басейну, туалетів і душових басейну слід облицьовувати керамічною глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Медичні приміщення

3.52 В дошкільних закладах загального типу передбачаються такі медичні приміщення: медична кімната, процедурний і фізіотерапевтичний кабінети, ізолятор.

ДБН В.2.2-4-97 Медична кімната і процедурний кабінет у будинках без оздоровчих груп місткістю до 100 місць розміщуються в одному приміщенні площею не менше 14 м² , у будинках понад 100 місць, а також у будинках з оздоровчими групами вони повинні розміщуватися в різних приміщеннях з відокремленими входами площею не менше 14 м²  і 8 м²  відповідно.

Медична кімната проектується суміжно з однією із палат ізолятора. Між ними влаштовується засклений проріз на висоті 1,2 м.

3.53  Фізіотерапевтичний кабінет у дошкільних закладах загального типу місткістю від 70 до 100 місць проектується площею 9 м², місткістю понад 100 до 200 місць — не менше 12 м², в закладах понад 200 місць, а також при наявності оздоровчих груп у дошкільних закладах будь-якої місткості — не менше 18м².

3.54  Стоматологічний кабінет та фітокімнату площею не менше 8 м² кожні, кабінет лікаря-спеціаліста

площею не менше 9 м² , а також кабінет лікувальної фізкультури (ЛФК) площею не менше 50 м² допускається передбачати додатково в дошкільних закладах, в складі яких є оздоровчі та цілодобові групи, що охоплюють не менше 30% від загальної кількості дітей.

3.55 Кількість місць в ізоляторі дошкільного закладу загального типу не повинна перевищувати 1,5% проектної місткості будинку. До складу ізолятора включаються:  приймальна,  палати,  туалетна та приміщення для дезинфікуючих засобів.

Приймальна, якщо в ізоляторі передбачена одна палата, приймається площею не менше 6 м², якщо передбачено дві палати, — не менше 10 м². У приймальній розміщується мийка посуду, яким користується хворий.

Палати слід проектувати непрохідними, розрахованими на одне або два місця, площею не менше 6 м² і 9 м² відповідно.

Туалетна приймається площею не менше 4 м², для зберігання та приготування дезинфікуючих засобів виділяється окреме приміщення площею 3 м² .

3.56 Медичні приміщення будинків дитини та дошкільних дитячих будинків повинні включати:

ізолятор, кабінет лікаря площею 14 м² , старшої медсестри — 9м², фізіотерапевтичний та фітокабінети загальною площею не менше 36 м² , процедурну-стерилізаційну — 12 м² , приміщення для аптеки — 9м². Крім того, в будинках дитини передбачається приміщення ЛФК площею 50 м² та приймально-карантинне відділення, а в дошкільних дитячих будинках — приймально-карантинне відділення та стоматологічний кабінет площею 9 м ².

3.57 Кількість місць в ізоляторах будинків дитини, дитячих дошкільних будинків приймається із розрахунку не менше 5% від проектної місткості цих закладів. До складу ізолятора включаються:

приймальна не менше 12 м² , одно-, дво- та трьохліжкові палати площею відповідно 6, 9 і 14 м² , кімната  чергової медсестри площею 9 м² із заскленим прорізом до однієї з палат, буфет-роздавальна — 5м², ванна — 4м², туалет з кімнатою для приготування дезинфікуючих засобів та зберігання прибирального інвентаря площею відповідно 4 і 5 м².

При ізоляторі допускається передбачати неопалювану веранду площею 2 м² на 1 місце його загальної місткості.

3.58   Кількість  місць у приймально-карантинному відділенні будинків дитини та дитячих будинків повинна становити 7-10% від проектної місткості закладу. До складу відділення будинків дитини включаються: вестибюль-чекальня та приймальня-оглядова площею не менше 12м²   кожна, санпропускник (роздягальня з ванною) загальною площею 8 м², палати-бокси на 2 місця площею не менше 12м² кожна, буфетна площею 5 м².

Приймально-карантинне відділення дитячих будинків включає ізоляційні палати на 1 або 2 ліжка площею 12 та 18 м² відповідно із шлюзом та туалетом.

ДБН В.2.2-4-97

3.59  Приймально-карантинне відділення та ізолятор повинні бути розташовані на першому поверсі, мати окремі виходи назовні, а в будинках дитини та дошкільних дитячих будинках розміщуватись таким чином, щоб ванними, про які йдеться в п. 3.58, можна було користуватись і для санітарної обробки дітей, що перебувають в палатах-боксах та ізоляційних палатах.

Виходи з ізолятора у дитячих закладах загального типу місткістю до 160 місць, які проектуються для IIв, IIІб, IIІв кліматичних зон, допускається суміщати із загальними входами до будівель.

3.60  Підлога та опорядження стін у медичних приміщеннях повинні виконуватись із матеріалів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом.

Для підлог у туалетах, душових, ванних слід використовувати керамічну плитку, для облицювання стін на висоту не менше 1,8 м — глазуровану.

Службово-побутові приміщення

3.61  В дошкільних закладах загального типу треба передбачати кабінет завідуючого, кімнату завгоспа, методичний кабінет, комору чистої білизни, господарську комору, туалети для персоналу, хол-вестибюль.

3.62  Склад службово-побутових приміщень дитячих будинків та будинків дитини повинен визначатися завданням на проектування в залежності від типу та місткості закладу.

Рекомендується передбачати такі групи приміщень: адміністративні, методико-виховні, для зустрічей з родичами, обслуговуючі майстерні (столярну, слюсарну, з ремонту одягу та взуття дітей), складські, побутові (кімната техперсоналу, кастелянська, перукарня, санвузли персоналу), вестибюль з гардеробом.

3.63 Кабінет завідуючого в дошкільних закладах загального типу місткістю до 40 місць об'єднується з кі�