Полный текст присутствует в библиотеке «НОРМАТИВ™ PRO» ПРОСМОТРЕТЬ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

БУДІВЛН СПОРУДИ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

ДБН В.2.2-1-95

РОЗРОБЛЕНІ	Українським державно-кооперативним проектно-вишукувальним та науково-дослідним об'єднанням "УкрНДІагропроект" (керівник теми канд. екон. наук О. Ф. Омельченко; відп. виконавець канд. техн. наук Ю. і. Кошиць; кандидати техн. наук Л. Є. Дробязко, В. О. Новак; канд. арх. В. І. Райко; Г. О. Гриненко; Ю. Л. Замський; Б. Г. Леонов; В. С. Партола; А. А. Присяжний; С. І. Телюк (за участю Мінбудархітектури України (В. Є. Шаповалов); Мінсільгосппроду України (В. П. Яковенко, і. і. Бровко, Є.. В. Шуляк); Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України (канд. мед. наук Н. П. ВНЕСЕНІТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:	Відділом державних нормативів і стандартів Держкоммістобудування України.
ЗАТВЕРДЖЕНІ:	Наказом Держкоммістобудування України від 27 січня 1995 р. № 17 та введені в дію з 1 лютого 1995 р.

З введенням у дію ДБН В.2.2-1-95 втрачають силу в Україні СНиП 2.10.03.84 «Живот­новодческие, птицеводческие и звероводческие здания и помещения».

ЗМІСТ

1. Загальні положення

2. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення

3.Водопровід і каналізація

4. Системи мікроклімату і теплопостачання

5. Освітленість приміщень

6.Електротехнічні пристрої

7. Організація будівельного виробництва

8. Вимоги до експлуатації будівель і споруд

9. Охорона навколишнього природного середовища

Додаток 1. Довідковий. Питома площа окремих виробничих будівель і споруд для тваринництва .

Додаток 2. Обов'язковий. Визначення розрахункової витрати води для напування тварин з

автонапувалок

Додаток 3. Обов'язковий. Витрати води спеціальними приладами і відсоток їх одночасної дії

Додаток 4. Довідковий. Загальні усереднені питомі витрати води для різних видів тварин Додаток 5. Рекомендований. Оптимальні параметри мікроклімату у виробничих будівлях длятваринництва

Додаток 6. Рекомендований. Розрахункові параметри зовнішнього повітря для умов України

Додаток 7. Рекомендований. Параметри освітленості приміщень в будівлях та спорудах длятваринництва

Додаток 8. Довідковий. Основні дані будівельної кліматології і геофізики для умов України

Норми регламентують проектування виробничих будівель, споруд і окремих приміщень для усіх видів тваринницьких (скотарських, свинарських, вівчарськиих, конярських, звірівниць­ких і птахівничих) підприємств, які підлягають новому будівництву, реконструкції, технічному переозброєнню і є державними, кооперативними, кооперативно-державними або мають іншу форму власності.

Норми призначені для застосування організаціями-розробниками і користувачами НД в галузі будівництва.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Норми визначають основні фактори і їх значення, які необхідно враховувати при проектуванні підприємств (комплексів, ферм) і окремих об'єктів, що входять до їх складу.

При проектуванні будівель і споруд для тваринництва, крім цих норм, необхідно також враховувати вимоги інших нормативних документів, в яких викладені спеціальні вимоги (тех­нологічні, санітарні, протипожежні), що відсутні в даному документі.

1.2. Номенклатура будівель і споруд визначається їх призначенням, технологічними рішен­нями, місткістю або потужністю.

1.3. За призначенням виробничі будівлі і споруди поділяються на основні та обслуговуючі.

1.4. До основних відносяться виробничі будівлі і споруди, в яких утримуються тварини та проводяться найбільш важливі технологічні процеси (отели, опороси, окоти та годування тварин, їх осіменіння, доїння корів, первинна обробка та тимчасове зберігання молока, інкуба­ція птиці, збирання яєць тощо).

1.5. До будівель і споруд обслуговуючого призначення належать підсобні виробничі, склад­ські та допоміжні для усіх видів тваринницьких підприємств.

1.5.1. До підсобних виробничих будівель і споруд відносяться:

* а) об'єкти для приготування кормів для тварин (кормоцехи, кормоприготувальні, корморозмішувальні тощо);

* б) будівлі та споруди ветеринарного призначення;

* в) автовагові споруди;

* г) пункти технічного обслуговування машин, механізмів та обладнання;

*д) цехи по сортуванню, пакуванню та тимчасовому зберіганню яєць;

*е) споруди водопостачання, каналізації, електро- та теплопостачання;

*ж) майданчики для приймання, сортування та вантаження тварин;.

*з) внутрішні проїзди (з твердим покриттям), що ведуть до доріг загального користування,внутрішні скотопрогони та установки для активного моціону тварин;

*і) огорожі;

*к) пожежні пости та протипожежні споруди.

1.5.2. До складських будівель та споруд відносяться:

* а) склади кормів, підстилки, тари, господарського інвентаря та матеріально-технічних засобів;

* б) споруди для забирання, зберігання та обробки гною, курячого посліду та сечі;

ДБН В.2.2-1-95
*в) майданчики і навіси для засобів механізації та транспорту.

1.5.3. Допоміжними об'єктами є:

* а) будівлі керівництва, громадського харчування, медичного та культурно-побутового обслуговування, кабінети техніки безпеки;

*б) побутові приміщення.

1.6. Загальна площа будівель і споруд визначається як сума площ приміщень усіх поверхів у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, площадок, антресолей, рамп за винятком площ, відкритих отворівта шахт у перекриттях, підпілля (для гною, посліду тощо) заввишки не більше 1,8 м (в чистоті) та горищ.

Питома площа окремих будівель і споруд для тваринництва наведена в довідковому додат­ку 1.

1.7. Якщо в будівлях і спорудах для тваринництва розміщуються об'єкти, що становлять вибухово-пожежну або пожежну небезпеку, то проектування слід проводити згідно з відповід­ними діючими нормами.

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

ДБН В.2.2-1-95

2.1. Будівлі і споруди для тваринництва слід проектувати, як правило, одноповерховими, прямокутної форми в плані, однопрогоновими або з декількома паралельно розміщеними прогонами. Кількість прогонів, їх ширина і висота обумовлюються технологічною необхідністю та економічною доцільністю.

Загальна ширина одноповерхових будівель і споруд, як правило, не повинна перевищувати 24 м. Більша ширина будівель і споруд можлива при техніко-економічному та технологічному обгрунтуванні.

Будівлі та споруди в залежності від природно-кліматичних умов та технологічних вимог можуть бути горищні або безгорищні.

2.2. Багатоповерхові будівлі та споруди для тваринництва допускається проектувати лише при техніко-економічному обгрунтуванні та ретельному порівнянні варіантів проектних рішень утримання тварин в будівлях різної ширини та поверховості.

2.3. В одній будівлі та споруді, як правило, коли це не суперечить технологічним, санітар­ним, зооветеринарним, протипожежним та іншим вимогам, слід об'єднувати приміщення ос­новного виробничого, підсобного і складського призначення.

2.4. Конструктивні рішення будівель і споруд повинні відображати досягнення науково-тех­нічного прогресу в будівництві та сприяти широкому впровадженню ефективних матеріалів та виробів, спрямованих на скорочення строків будівництва та економію матеріалів.

2.5. Габаритно-конструктивні схеми одноповерхових будівель і споруд визначаються наяв­ністю або відсутністю внутрішніх опор та похилом покрівлі.

При інших однакових умовах слід віддавати перевагу схемам без внутрішніх опор, оскільки при цьому підвищується можливість застосування гнучких планувальних рішень, що важливо як при новому будівництві, так і особливо при технічному переозброєнні та реконструкції будівель та споруд у майбутньому. Будівлі та споруди з внутрішніми опорами доцільно застосовувати тоді, коли опори вико­ристовуються для кріплення перегородок, елементів технологічного обладнання тощо.

ДБН В.2.2-1-95 В залежності від призначення будівлі та споруди можуть бути утеплені та неутеплені (холодні).

2.6. Визначальним елементом будівлі і споруди є несучий каркас, на основі якого форму­ється їх габаритна та конструктивна схема. Будівлі та споруди можуть бути повнокаркаеними, з неповним каркасом та безкаркасними.

В повнокаркасних будівлях і спорудах несучий каркас складають колони, балки, ригелі, прогони, ферми, рами, арки і т. ін.

У безкаркасних будівлях і спорудах роль окремих елементів каркаса виконують зовнішні та внутрішні стіни.

У будівлях та спорудах з неповним каркасом зовнішні стіни використовуються як несучі елементи, які разом з елементами внутрішнього каркасу сприймають навантаження від покрит­тів та перекриттів.

2.7. Вибір габаритно-конструктивної схеми залежить від виду грунтів, враховуючи їх здат­ність до осідання, та несучої здатності зовнішніх стін.

2.8. Тваринницькі будівлі слід проектувати переважно каркасними з застосуванням легких збірних несучих і огороджувальних конструкцій.

При виборі конструктивних рішень перевагу слід віддавати тим, які сприяють організації випуску заводами-виготовлювачами будівель-модулів комплектної поставки.

ДБН В.2.2-1-95 Цримітка. Комплект будівель містить конструкції каркаса, стінові і покрівельні огоро­дження, вікна, ворота, двері, зенітні та світлоаераційні ліхтарі, перегородки, а в комплект будівлі-модуля, крім того, входять системи інженерного забезпечення (опалення, освітлення, вентиляції і санітарно-технічного обладнання) і технологічне обладнання.

2.9. Застосування залізобетонних конструкцій допускається виходячи з місцевих умов бази будіндустрії. Розробка нових залізобетонних конструкцій для одноповерхових виробничих будівель павільйонного типу не рекомендується.

Не допускається застосування конструкцій, що запозичені з інших галузей народного господарства, якщо вони за своїми характеристиками не відповідають параметрам мікрокліма­ту тваринницьких будівель.

2.10. При техніко-економічному обгрунтуванні в залежності від місцевих умов при проек­туванні будівель і споруд для тваринництва як утеплених, так і холодних можуть застосовува­тись і інші конструктивні одно- та багатопрогонові схеми, в тому числі з використанням металевих полегшених конструкцій, клеєної деревофанери тощо.

Допускається застосування конструкцій та виробів з місцевих будівельних матеріалів. Примітки.

1. Матеріали будівельних конструкцій та їх облицювання, опорядження та захисні покриття повинні бути нешкідливими для тварин, птиці, звірів у доступних для них місцях.

2. Канали та басейни для нутрій повинні бути облицьовані бетоном або каменем.

2.11. Висота приміщень від підлоги до низу конструкцій підвішеного технологічного облад­нання та комунікацій в усіх будівлях повинна становити не менше 2 м в місцях регулярного та 1,8 м в місцях нерегулярного проходження людей.

ДБН В.2.2-1-95

В горищних будівлях висота (в чистоті) горищних приміщень, що використовуються для зберігання грубих кормів і підстилки, в середній частині горища та в місцях розміщення люків в перекритті повинна бути не менше 1,9 м.

2.12. Кількість поверхів тваринницьких будівель, ступінь вогнестійкості та площу поверху між протипожежними стінами слід приймати згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Примітка. Протипожежні заходи в багатоповерхових та багатопрогонових зблокова­них будівлях тваринницьких підприємств повинні бути обгрунтовані в технологіч­ній частині проекту та погоджені з ГУПБ МВС України або територіальними органами держпожнагляду.

2.13. В тваринницьких будівлях (з виробництвом категорій В і Д) допускається:

* в одноповерхових будівлях ІІІ6 та IVступенів вогнестійкості — дерев'яні стояки (колони), що мають межу вогнестійкості і границю розповсюдження вогню у відповідності з діючими протипожежними нормами;

* в будівлях IVступеня вогнестійкості — горищні перекриття із спалимих матеріалів;

* в будівлях, що розміщуються в літніх таборах та на відгонних пасовищах, — покрівлі з місцевих матеріалів (очерету, соломи, дранки та ін.).

Категорії пожежної безпеки окремих виробничих приміщень тваринницьких будівель слід приймати згідно з відомчими нормами технологічного проектування (ВНТП) відповідних під­приємств (скотарських, свинарських тощо).

2.14. Зберігання сіна, соломи та інших грубих кормів на горищах тваринницьких будівель допускається в одноповерхових будівлях Іта IIступенів вогнестійкості при спалимому наван­таженні на перекриття, яке не перевищує 50 кг/м2.

2.15. Якщо в тваринницьких будівлях вбудовані чи прибудовані окремі приміщення з вибухопожежонебезпечними або пожежонебезпечними виробництвами, або приміщення для зберігання грубих кормів, то такі приміщення повинні відокремлюватися від інших приміщень неспалимими стінами (перегородками) і перекриттями з межею вогнестійкості не менше 0,75 години та мати вихід безпосередньо назовні.

Допускається з приміщень для зберігання поточного запасу грубих кормів, інвентаря та підстилки влаштовувати вихід всередину приміщень. Заповнення отворів (дверей, воріт, техно­логічних отворів) в таких стінах (перегородках) повинні виконуватися із матеріалів, які забез­печують межу вогнестійкості 0,6 години.

2.16. Шляхи евакуації людей в будівлях і спорудах для тваринництва слід передбачати у відповідності з діючими нормами проектування виробничих будівель з урахуванням їх категорій вибуховопожежної та пожежної небезпеки та ступеня вогнестійкості.

Для евакуації людей допускається передбачати в двостулкових воротах двері (без порогів або з порогами заввишки не більше 0,1 м), що відчиняються у напрямку виходу з будівлі.

Виходи для тварин, звірів та птиці із будівель і приміщень повинні передбачатися згідно з нормами технологічного проектування відповідних типів підприємств. Ці виходи допускається враховувати при розрахунку евакуаційних виходів для людей, якщо вони відповідають вимогам, що пред'являються до евакуаційних виходів.

Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію усіх тварин, що знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.

Виходи і проходи є евакуаційними, якщо вони використовуються при експлуатації тварин­ницьких будівель для вигулу тварин або їх пересування при безвигульному утриманні і ведуть:

* а) з приміщень першого поверху безпосередньо назовні або через тамбур;

* б) із станків, боксів або кліток в прохід, що має безпосередній вихід назовні або через

тамбур;

*в) з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в прохід, що веде в пандусну клітку, яка має вихід назовні безпосередньо або через тамбур.

В усіх тваринницьких будівлях необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів, а в багатоповерхових будівлях — не менше двох пандусних кліток, розміри яких визначають з урахуванням протипожежних і технологічних вимог.

Ворота та двері в приміщеннях для утримання тварин і на шляхах евакуації повинні бути двостулковими і розкриватися у бік виходу з приміщення.

Засуви повинні легко відчинятися як зсередини, так і ззовні.

ДБН В.2.2-1-95 В будівлях для утримання тварин відстань від найбільш віддаленого місця до виходу назовні або в пандусну клітку не повинна перевищувати 30 м.

Для своєчасної евакуації тварин на випадок пожежі на тваринницьких підприємствах, як правило, повинні впроваджуватися групові прив'язі, які легко звільняються.

2.17. В тваринницьких будівлях над приміщеннями з вологим або мокрим режимом влаш­товувати покриття, які не вентилюються, допускається лише за умови, якщо запроектована пароізоляція виключає можливість накопичення вологи в конструкціях покриття за річний період експлуатації.

Покрівлю будівель завширшки не більше 27 м слід проектувати, як правило, із азбестоце­ментних хвилястих листів, а в будівлях більшої ширини — з рулонних матеріалів.

2.18. Тваринницькі будівлі слід проектувати без внутрішніх водостоків.

Внутрішні водостоки допускаються лише в будівлях, ширина яких при похилі в один бiкстановить 36 і більше метрів та забезпечується конструктивна та експлуатаційна надійність покрівлі.

2.19. Підлоги в тваринницьких будівлях, а також покриття вигульних майданчиків повинні відповідати технологічним вимогам, в тому числі захисту тварин від переохолодження.

Підлога в приміщеннях, де утримуються тварини та птиця, повинна бути безпустотною.

(ДБН В.2.2-1-95) Підлога з пустотами допускається лише в місцях, де утримуються поросята або молодняк птиці, якщо вона використовується для повітряного обігрівання підлоги і є неспалимою.

Верхній шар підлоги в місцях відпочинку тварин при утриманні їх без підстилки визначає­ться показником теплозасвоєння поверхні підлоги, величина якого приймається у відповідності з нормами технологічного проектування.

Показник теплозасвоєння ґратчастих підлог і підлог приміщень, де утримуються тварини на підстилці, вівці та птиця, не нормується.

Підлогу, що систематично змочується рідинами, слід проектувати з похилом. Похили підлоги, лотків та каналів слід приймати:

* в приміщеннях для утримання птиці в клітках та лотків вздовж проходів в усіх приміщеннях

— не менше 0,005;

* в технологічних елементах приміщень (у стійлах, денниках, станках тощо) і поперечні в проходах — не менше 0,015.

Ґратчасті (щілинні) підлоги і канали (лотки) для видалення гною механізмами слід проек­тувати без похилу.

ДБН В.2.2-1-95 Похил покриттів на вигулах для тварин і птиці й підлог в перехідних галереях між будівлями (для перегону тварин) повинен бути не більше 0,06.

2.20. Вертикальні навантаження на елементи ґратчастої підлоги установлюються в буді­вельних завданнях на основі технологічних рішень. Конструкції, на які спирається ґратчаста підлога, розраховуються у відповідності з діючими нормативними документами, які регламен­тують проектування будівельних конструкцій. При розрахунку конструкцій ґратчастої підлоги слід приймати коефіцієнт динамічності 1,2.

2.21. Огорожа технологічних елементів приміщень (стійл, денників, станків, боксів тощо) та вигулів, як правило, повинна бути збірною з виробів заводського виготовлення.

2.22. Поверхня будівельних конструкцій всередині приміщень, що призначені для утриман­ня тварин та птиці, повинна бути пофарбована в ясні тони та забезпечувати вологе прибирання і дезинфекцію.

Стіни доїльних залів, приміщень для обробки і зберігання молока, інкубаційних залів, мийних, лабораторій, приміщень для штучного осіменіння тварин і приготування кормів по­винні бути облицьовані на висоту 1,8 м вологостійкими.матеріалами, що дозволяють проводити систематичну дезинфекцію та миття водою; решта стін та стелі вказаних приміщень повинна бути пофарбована в ясні тони.

2.23. Теплотехнічні розрахунки огороджувальних конструкцій слід провадити згідно з вимогами відповідних діючих нормативних документів. При цьому коефіцієнт теплообміну внутрішньої поверхні огороджувальних елементів слід приймати:

для стін приміщень, де заповнення тваринами становить більше 80 кг живої маси на 1м2

підлоги, —12 Вт /м2 °С (10 ккал / м2 год °С);

ДБН В.2.2-1-95
для стін приміщень, де заповнення тваринами становить 80 кг і менше живої маси на 1 м2 підлоги, і для стелі (горищних перекриттів або покриттів) усіх типів тваринницьких будівель — 8,7 Вт / м2 °С (7,5 ккал / м2 год °С).

Опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій усіх типів тваринницьких будівель, визначений теплотехнічним розрахунком, повинен уточнюватися для конкретних пунктів будівництва, виходячи з економічних умов.

2.24. Тваринницькі будівлі і споруди, що розміщуються в зонах інтенсивної грозової діяль­ності, повинні бути обладнані блискавкозахисними пристроями у відповідності з вимогами «Інструкції по влаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд» РД 34.21.122-87.

2.25. В будівлях або спорудах-укриттях каркасно-плівкової конструкції площа будівлі або укриття між протипожежними стінами не повинна перевищувати 800 м2 .

2.26. По периметру зовнішніх стін тваринницьких будівель заввишки до верху карнизу більше 10 м на покрівлях слід передбачати огорожі заввишки не менше 0,6 м із неспалимих матеріалів.

3. ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ

3.1. Внутрішні системи водопроводу і каналізації усіх типів тваринницьких будівель та приміщень слід проектувати згідно з вимогами відповідних діючих нормативних документів та нормами, що наведені у цьому розділі.

3.2. Для усіх видів тваринницьких будівель і приміщень слід проектувати виробничий водопровід для подачі води питної якості (що задовольняє вимоги діючих нормативів і стандар­тів) для обслуговуючого персоналу, напування тварин, птиці, приготування кормів, миття тварин та підлоги, прибирання приміщень, миття та охолодження обладнання. В районах, де неможливо отримати воду питної якості для усіх вказаних потреб, допускається якість води (за винятком води для миття та охолодження молочного устаткування) призначати згідно з вимо­гами відпові�

ДБН В.2.2-1-95 Примітка. Необхідність підігрівання води для напування тварин в холодну пору року та температура цієї води встановлюється у відповідності з нормами технологічного проектування.

3.3. Усі типи тваринницьких будівель і приміщень повинні обладнуватися напувалками, кранами для миття підлог та спеціальними приладами.

Проточні напувалки в птахівничих будівлях при необхідності зміни рівня установок або демонтажу їх на час прибирання підстилки або посліду машинами повинні приєднуватися до внутрішнього водопроводу і каналізації, як правило, гнучкими шлангами.

3.4. Ввід водопроводу в конюшні слід передбачати в опалюване приміщення, де на відгалу­женнях водопровідної мережі, що йдуть в неопалювані приміщення, необхідно передбачати запірні вентилі, а за межами опалюваного приміщення на сухих ділянках цих відгалужень — крани або з'єднувальні гайки. Якщо в конюшнях опалювані приміщення відсутні, то необхідно передбачати водорозбірні колонки незамерзаючого типу.

В конюшнях, де температура внутрішнього повітря в холодний період року постійно підтримується вищою плюс 2 °С, допускається передбачати внутрішній водопровід з підведен­ням води до напувалок.

3.5. Кошари, як правило, внутрішнім водопроводом не обладнуються.

Для напування овець, що утримуються у кошарах, слід передбачати підведення води до групових автонапувалок, що встановлюються на вигулах (відкритих базах).

Ввід водопроводу слід передбачати в родильне відділення та тепляки.

ДБН В.2.2-1-95 3.6. Для тваринницьких будівель необхідне влаштування протипожежної автоматизації та внутрішнього протипожежного водопроводу. Мінімальні витрати води слід визначати у відпо­відності з вимогам СНиП 2.04.01-85.

В будівлях для утримання птиці в клітках із спалимих матеріалів при місткості будівель (або їх частин між протипожежними стінами) більше 25 тис. голів, в тваринницьких і птахівничих будівлях з горищами для зберігання грубих кормів та спалимої підстилки при площі горища між протипожежними стінами 2000 м2 і більше, в будівлях заввишки в два поверхи і більше, а також в одноповерхових багатопогонових будівлях з категорією виробництва «В» площею понад 10000 м2 слід передбачати внутрішній протипожежний водопровід при розрахунковій витраті води на дв

Примітка. При визначенні розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння навісів для звірів та кроликів об'єм навісів слід приймати з коефіцієнтом 0,5. Об'єм навісу визначають множенням площі вертикального поперечного перерізу (в межах осей зовнішніх стояків, верхнього контуру покрівлі та рівня підлоги) на довжину навісів.

3.7. Вільний напір води в трубопроводах при проточних та групових напувалках слід приймати не менше 2 м, а при автонапувалках — за даними заводу, що виготовляє напувалки.

3.8. Прокладку водопровідних труб в будівлях та приміщеннях слід передбачати відкри­тою —- по стінах і колонах, а також по стаціонарних годівницях, клітках, постійній огорожі станків, стійл, денників тощо, межа вогнетривкості яких повинна становити не менше 1 години.

Для напування тварин і птиці на вигулах необхідно передбачати прокладання водопровід­них труб для подачі води до напувалок, що розміщуються на вигулах, При цьому не допускається прокладання водопровідних труб в місцях, де вони можуть стикатися з гноєм і послідом, підлягати механічним впливам, заважати прибиранню гною і посліду або транспортуванню кормів.

3.9. В тваринницьких будівлях на мережі виробничого водопроводу слід передбачати установ­ку кранів для миття підлог з розрахунку радіусу дії ЗО м і тиску на сприску не менше 5 м.

3.10. Для заповнення протипожежних ємкостей (резервуарів, водойм) водою на вводах внутрішнього водопроводу в будівлі необхідно передбачати з'єднувальні головки діаметром 50 мм для приєднання пожежних рукавів.

ДБН В.2.2-1-95 3.11. Для виробничого водопроводу тваринницьких будівель слід застосовувати, як прави­ло, пластмасові труби, які дозволяються для питних водопроводів, а також сталевих тонкостін­них неоцинкованих труб. Застосування металевих труб з товщиною стінок та діаметром, біль­шим ніж визначено розрахунком, не допускається.

3.12. Для обліку загальної витрати води підприємством слід передбачати установку водо­міра на вводі водопроводу. Необхідність установки водоміра на вводах в окремі будівлі повинна бути технологічно обгрунтована.

3.13. Установку запірної арматури на мережі виробничого водопроводу слід передбачати: на вводі водопроводу в будівлю; на відгалуженнях від магістралі; на підводках до групових напувалок, технологічого обладнання і сіток для підмивання вимені.

На мережі виробничого водопроводу тваринницьких будівель і приміщень, а також вигуль­них, вигульно-кормових майданчиків та літніх таборів слід передбачати випускні пристрої для спорожнення трубопроводів.

3.14. Розрахункові витрати води на напування тварин з автонапувалок слід визначати у відповідності з обов'язковим додатком 2.

3.15. Витрати води спеціальними приладами і відсоток одночасної їх дії слід приймати у відповідності з обов'язковим додатком 3.

3.16. Загальні усереднені питомі витрати води на окремих типах тваринницьких підпри­ємств наведені в довідковому додатку 4.

У додатку не враховані витрати води на господарсько-питні потреби для обслуговуючого персоналу. Ці витрати слід передбачати додатково у відповідності з діючими нормативними документами, які регламентують проектування внутрішнього водопроводу в будівлях.

3.17. Внутрішню каналізацію тваринницьких будівель слід передбачати для відведення:

* а) виробничих стічних вод від миття тварин, прибирання приміщень і дошьних майдан­чиків, від миття устаткування (посуду, апаратури, молокопроводів тощо), а також від проточних напувалок у пташниках;

* б) господарсько-побутових вод від санітарних приладів.

Системи внутрішньої каналізації будівель визначаються технологією виробництва і при їх розробці необхідно керуватися діючими нормами технологічного проектування відповідних

підприємств.

3.18. В одноповерхових птахівничих будівлях для кліткового утримання птиці виробничі стічні води (від миття підлоги, миття обладнання тощо) допускається збирати та відводити до трапів відкритими лотками; розміри лотків визначаються розрахунком, але в усіх випадках їх глибина повинна бути не більше 120 мм, а ширина — не менше 100 мм.

3.19. На магістральних випусках стічних вод від проточних напувалок, що встановлюються в птахівничих будівлях, слід передбачати уловлювачі для пуху та пера.

3.20. Технологічне обладнання для приймання, транспортування та обробки молока, а також для миття молочного посуду слід приєднувати до каналізаційної мережі з розривом струменя не менше 20 мм.

ДБН В.2.2-1-95

3.21. Обладнання для збирання та обробки видаленого гною (посліду) і стоків від миття підлог в будівлях і приміщеннях для утримання тварин та птиці слід проектувати, користую­чись вказівками відповідних норм технологічного проектування.

3.22. Пожежогасіння на тваринницьких підприємствах повинне здійснюватися з пожежних гідрантів, які встановлюються на мережі господарсько-питного або виробничого водопроводу, а окремих будівель і споруд, як правило, з водоймищ (природних або штучних) відповідно до

діючих норм.

3.23. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння тваринницьких підприємств на одну пожежу повинні прийматися з розрахунку на одну будову, яка потребує найбільших витрат води згідно з вимогами СНиП 2.04. 02-84.

3.24. Розрахункову кількість одночасниих пожеж на підприиємстві слід приймати в залеж­ності від площі, яку воно займає: одна пожежа при площі до 150 га, дві пожежі — понад 150 га.

3.25. Тривалість гасіння пожежі повинна прийматися 3 години, а для будівель І та IIступенів вогнетривкості з приміщеннями категорії «Д» — 2 години.

3.26. Кількість пожежних резервуарів або водоймищ повинна бути не менше двох, при цьому в кожному з них повино  зберігатися не менше 50% об'єму води на пожежогасіння.

3.27. Пожежні водоймища і резервуари допускаються для підприємств з категорією будівель «В» і «Д» при витратах води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с і менше. Поповнення пожежних резервуарів повинне провадитися від господарсько-питного водопроводу.

ДБН В.2.2-1-95 3.28. Протипожежні водоймища та інші джерела водопостачання обладнуються під'їздами та майданчиками для розвороту пожежних автомобілів.

3.29. Для використання при гасінні пожежі водонапірних башт необхідно на мережі водо­проводу передбачати влаштування спеціального колодязя із стояком з двома з'єднувальними головками діаметром 80 мм або установку гідранта.

4. СИСТЕМИ МІКРОКЛІМАТУ І ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

4.1. Системи мікроклімату тваринницьких будівель слід проектувати згідно з вимогами норм технологічного проектування підприємств відповідного напряму, нормами даного розді­лу та діючими нормативними документами по проектуванню систем опалення, вентиляції і кондиціонування.

4.2. В приміщеннях для утримання тварин системи мікроклімату повинні забезпечувати зоогігієнічні параметри середовища, що відповідають нормальному фізіологічному стану та максимальній продуктивності поголів'я.

4.3. Технічне забезпечення мікроклімату тваринницьких приміщень слід здійснювати за допомогою відповідних інженерних систем на основі посиленого теплозахисту будівель та високого гігієнічного рівня технологічних процесів, пов'язаних з утворенням та видаленням шкідливостей.

4.4. Розрахункові параметри повітря приміщень при проектуванні опалення і вентиляції слід приймати:

* а) в основних виробничих приміщеннях — згідно з нормами технологічного проектування відповідних об'єктів;

ДБН В.2.2-1-95 * б) в приміщеннях, для яких параметри повітря нормами технологічного проектування не визначені, — у відповідності з діючими державними стандартами або завданням на про­ектування.

Значення коефіцієнтів теплообміну внутрішніх поверхень огороджувальних конструкцій тваринницьких приміщень слід приймати згідно з вимогами п.2.23.

4.5. Параметри зовнішнього повітря для розрахунку систем забезпечення-мікроклімату приміщень для утримання тварин та птиці слід приймати окремо для холодного, теплого періодів та перехідних умов згідно з даними, наведеними в додатку 6, При цьому слід приймати:

* в холодний період при проектуванні систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря — параметри Б;

* в теплий період при проектуванні систем вентиляції та кондиціонування повітря — пара­метри А;

* для перехідних умов температура зовнішнього повітря визначається розрахунком тепло-повітряного балансу індивідуально для кожної будівлі, виходячи з можливості створення нормативного режиму мікроклімату без штучного підігріву припливного повітря. Відносну вологість зовнішнього повітря при цьому слід приймати: при перехідній температурі від 0°С та нижче — 85%, при температурі вище 0°С — 80...75%.

4.6. В усіх тваринницьких приміщеннях з нормованими параметрами повітря необхідно передбачати цілорічні системи припливно-витяжної вентиляції. Повітрообмін визначається для

теплого, холодного періодів року та перехідних умов на основі розрахунку тепловологісного і газового балансів приміщень. В усіх випадках повинен забезпечуватися мінімальний повітро­обмін, розрахований у відповідності з технологічними вимогами.

ДБН В.2.2-1-95
Кондиціонування повітря допускається при техніко-економічному обгрунтуванні при ви­рощуванні племінного молодняка тварин і птиці.

4.7. Подачу свіжого повітря в системах припливної вентиляції в холодний та перехідний періоди слід здійснювати у верхню зону приміщень, при цьому температура струменя на вході в зону обслуговування не повинна бути нижчою за розрахункову температуру повітря більш ніж на 2 С; подача непідігрітого повітря системами з механічним збудженням повинна проек­туватися переважно з застосуванням попереднього підмішування теплого повітря приміщення до зовнішнього.

У теплий період припливне повітря, як правило, необхідно подавати в зону розташування тварин та птиці.

Не допускається зосереджений приплив у приміщеннях з пиловидними кормами.

4.8. Видалення забрудненого повітря, як правило, повинно здійснюватися з нижньої зони, при цьому перевагу слід надавати системам з видавлюванням відпрацьованого повітря крізь ґратчасті або сітчасті підлоги.

Викид повітря в атмосферу слід здійснювати над покрівлею будівель за допомогою шахт або труб, передбачаючи мінімальну їх кількість. Не допускається застосування високих і фа­кельних викидів.

Очищення повітря перед викидом необхідно здійснювати в разі неможливості забезпечення природоохоронних нормативів забруднення атмосфери іншими способами, в тому числі за рахунок підвищення екологічної чистоти технологічних процесів і розсіювання шкідливостей в атмосфері.

4.9. Необхідність опалення тваринницьких і птахівничих приміщень визначається розра­хунком теплоповітряного балансу. При проектуванні систем, як правило, слід застосовувати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією; температура перегрівання повітря не повинна перевищувати 50°С. Якщо з технічних причин влаштування такої вентиляційно-опа­лювальної системи неможливе (труднощі з регулюванням, занадто високе перегрівання повіт­ря), слід застосовувати автономні рециркуляційні системи повітряного опалення.

ДБН В.2.2-1-95 В родильних приміщеннях, будівлях для утримання свиноматок з поросятами, молодняка худоби і птиці поряд з повітряним опаленням допускається застосування місцевих опалюваль­них приладів з гладкою поверхнею, що легко очищається.

Для обігрівання поросят-сисунів і молодняка птиці слід передбачати системи локального обігріву.

Температуру поверхні опалювальних приладів слід приймати:

*а) в приміщеннях для утримання птиці на підлозі — не більше 105 °С;

*б) в приміщеннях для утримання птиці в клітках і тварин, а також �