Будинки і споруди

  Підприємства, будівлі і споруди                                                                ДБН В 2.2-8-98

  по зберіганню і переробці зерна                                                  &nb

ЗМІНА № 1 ДБН В.2.2-8-98 "Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна"

Наказом Держбуду України від 21 жовтня 2004 року № 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р.

ТЕКСТ ЗМІНИ

Пункт 1.1. Позначення "ОНТП 24" замінити на "НАПБ Б.07.005 (ОНТП 24)".

Пункт 1.6. Позначення "СНіП 2.01.02" замінити на "ДБН В.1.1-7".

Слова: "границею вогнестійкості відповідно не менше 2 і 1 год з нульовою границею поширення вогню" замінити словами: "межею вогнестійкості не менше REI 120 i REI 60 відповідно та групою за межею поширення вогню - М0".

Пункт 2.2. Слова: "пожежного відсіку" замінити словами: "протипожежного відсіку".

Пункт 2.6. Слова: "будівлі і споруди ІІ ступеня вогнестійкості мають з боку зерноскладів глухі стіни або стіни з прорізами з границею вогнестійкості стін і їх заповнення не менше 1,2 год" замінити словами: "будівлі і споруди ІІ ступеня вогнестійкості мають з боку зерноскладів протипожежні стіни 2-го типу. Межа вогнестійкості конструкцій, що заповнюють прорізи таких стін, має бути не менше ЕІ 60".

Пункт 3.1. Слова: "при довжині" замінити словами: "при ширині".

Пункт 3.2. Вилучити слова: "з виробництвами".

Пункт 3.3. У третьому абзаці слова: "границю вогнестійкості не менше 2 год" замінити словами: "межу вогнестійкості не менше REI 120".

У четвертому абзаці слова: "висоті не більше 60 м від планувальної відмітки землі до відмітки чистої підлоги верхнього поверху" замінити словами: "умовній висоті будівлі не більше 60 м".

В останньому абзаці після слів: "протипожежними стінами" доповнити словами у дужках: "(площу протипожежного відсіку)", далі за текстом.

Пункт 3.3 доповнити приміткою такого змісту:

"Примітка. Умовна висота будівлі визначається згідно з 2.18 ДБН В.1.1-7".

Пункт 3.4. Слова: "1-го типу" замінити словами: "типу Н1".

У виносці до пункту 3.4 позначення "СНіП 2.01.02" замінити позначенням "ДБН В.1.1-7".

Пункт 3.5. Слова: "для сходових кліток передбачати сходи 1-го типу негорючі з границею вогнестійкості не менше 0,25" замінити словами: "передбачати сходи типу С1, виконані з негорючого матеріалу".

Слова: "зовнішні сходи 3-го типу, що використовуються для евакуації" замінити словами: "сходи типу С3".

Пункт 3.5.1. Слова: "2-го типу" замінити словами: "типу С2".

Пункт 3.6. Слова: "незадимлюваній сходовій клітці 1-го чи 3-го типів, чи по сходах 3-го типу" замінити словами: "незадимлюваних сходових клітках типів Н1, Н3, Н4 або по сходах типу С3".

Пункт 3.7. Слова: "зовнішні сталеві відкриті сходи 3-го типу" замінити словами: "сходи типу С3".

Слова: "Драбина повинна бути обладнана" замінити словами: "Сходи повинні бути обладнані", далі за текстом.

Позначення "СНіП 2.01.02" замінити на "ДБН В.1.1-7".

Пункт 3.8. У першому абзаці слова: "2-го і 3-го типів" замінити словами: "типів Н2 і Н3".

У другому абзаці:

• слова: "заввишки понад 30 м від планувальної відмітки землі до відмітки чистої підлоги верхнього поверху" замінити словами: "з умовною висотою понад 30 м";
• слова: "2-го типу" замінити словами: "типу Н2";
• слова: "тамбур-шлюз" замінити словами: "протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу".

В останньому абзаці:

• слова: "2-го типу по висоті перегородки" замінити словами: "типу Н2 по висоті на секції протипожежними перегородками 1-го типу";
• слова: "2-го типу" замінити словами: "типу Н2".

Пункт 3.9. У другому абзаці слова: "тамбур-шлюзи" замінити словами: "протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу".

В останньому абзаці:

• слово "Перевезення" замінити словом "Транспортування";
• слова: "границею вогнестійкості не менше 2 год" замінити словами: "межею вогнестійкості не менше REI 120".

Пункт 3.12. Слова: "границю вогнестійкості перекриттів не менше 0,75 год" замінити словами:"межу вогнестійкості перекриттів не менше REI 45".

Пункт 3.14 викласти у новій редакції:

"3.14 У багатоповерхових будівлях сходи типу С3 слід розміщувати біля глухих ділянок зовнішніх стін з урахуванням 5.40 ДБН В.1.1-7".

Пункт 3.22. У першому та другому абзацах слова: "3-го типу" замінити словами: "типу С3".

Пункт 3.23. У першому абзаці слова: "3-го типу" замінити словами: "типу С3".

У другому абзаці слова: "зовнішні сходи" замінити словами: "сходи типу С3".

Пункт 3.31. Слова: "границею вогнестійкості не менше 0,25 год і нульовою межею розповсюдження вогню" замінити словами: "межею вогнестійкості не менше 15 хв і групою за межею поширення вогню - М0".

У примітці слова: "границю вогнестійкості цих конструкцій не менше 0,75 год" замінити словами: "межу вогнестійкості цих конструкцій не менше 45 хв".

Пункт 3.38. Позначення у дужках "(СНіП 2.01.02)" замінити словами: "(площу протипожежного відсіку за ДБН В.1.1-7)".

Пункт 3.46. Слова: "захищені від займання" замінити словами: "що оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363".

Пункт 3.51. У другому абзаці слова: "границю вогнестійкості не менше 0,75 год і нульову межу розповсюдження вогню" замінити словами: "межу вогнестійкості не менше 45 хв і групу за межею поширення вогню - М0".

В останньому абзаці слова: "стінами 2-го типу" замінити словами: "стінами 3-го типу".

Пункт 3.57. Слова: "3-го типу" замінити словами: "типу С3".

Підпункт 3.60.3. Слова: "з негорючих матеріалів границею вогнестійкості 0,75 год" замінити словами: "з огороджувальними конструкціями, що мають межу вогнестійкості не менше 45 хв та виконані з негорючих матеріалів".

ДБН В.2.2-8-98

Пункт 10.6. Слова: "Правила пожежної безпеки в Україні" замінити позначенням "НАПБ А.01.001".

Пункт 11.2. Слова: "документів з пожежовибухонебезпеки" замінити словами: "документів з питань пожежної безпеки".

Додаток Г. Рядок "СНіП 2.01.02-85* Противопожарные нормы" замінити рядком "ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Позначення "ОНТП 24-86" замінити позначенням "НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86)".

Доповнити Додаток Г рядками:

"НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні

ГОСТ 16363-98 Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств".

Ці норми поширюються на проектування нових, розширення, реконструкцію і технічне переозб­роєння елеваторів, зерноскладів, млинів, комбікормових заводів і інших підприємств, будівель і споруд по зберіганню, обробці і переробці зерна*.

Норми встановлюють вимоги: до проектування генеральних планів підприємств; до об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків і споруд; до проектування інженерного обладнання, електропостачання і освітлення; до розрахунку і проектування силосів, бункерів, несучих і огороджу-вальних конструкцій виробничих будівель і споруд; до розроблення розділів проектів з оцінки впливу на навколишнє середовище, організації будівельного виробництва, а також до безпечної експлуатації будівель і споруд.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ДБН В.2.2-8-98 1.1 Категорії приміщень, будівель і споруд за вибухопожежною і пожежною небезпекою установлю­ються в технологічній частині проекту у відповідності з ОНТП 24,ВБН-СГіП-46-3 чи за спеціальними переліками, затвердженими у встановленому порядку.

1.2 Підприємства необхідно розміщувати в складі групи підприємств (комбінатів і промвузлів) з загальними допоміжними виробництвами і господарствами, інженерними спорудами і комунікаціями.

Розміщення підприємств повинно забезпечувати мінімальну відстань для перевезення сировини і готової продукції, в тому числі наближення зерносховищ до місць виробництва зерна.

Ці підприємства не допускається розміщувати в санітарно-захисній зоні підприємств, віднесених за виділенням шкідливостей в навколишнє середовище до І і II класів у відповідності з вимогами санітарних правил №173.

1.3 Підприємства необхідно розміщувати з навітряного боку (вітрів переважного напряму) по відношенню до підприємств і споруд, що виділяють шкідливості в атмосферу, і з підвітряного боку по відношенню до житлових і громадських споруд.

Елеватори повинні розміщуватись на відстані не менше 200 м від огородження підприємств по зберіганню і переробці отруйних рідин і речовин. Не допускається розміщувати елеватори впритул до підприємств по зберіганню і переробці легкозаймистих і горючих рідин, а також нижче цих підприємств по рельєфу місцевості згідно з санітарними правилами №173.

Протипожежні розриви між будинками підприємств та іншими будинками слід приймати за СНіП ІІ-89 і ДБН 360.

1.4 При проектуванні підприємств повинно бути забезпечено створення єдиного архітектурного ансамблю з ув'язкою до архітектури прилеглих підприємств і населеного пункту.

Будівлі і споруди необхідно проектувати простих геометричних форм або у вигляді їх поєднання.

1.5 При проектуванні підприємств у сейсмічних районах необхідно дотримуватись також вимог СНіП ІІ-7 і 3.22 цих норм.

1.6 Основні будівлі і споруди підприємств необхідно проектувати 11класу відповідальності і І, II і ІІІа ступенів вогнестійкості відповідно до вимог СНіП 2.01.07, СНіП2.01.02 і СНіП 2.09.02.

Будівлі зерноскладів і окремі споруди для приймання, сушіння і відпуску зернових продуктів і сировини, а також транспортерні галереї зерноскладів допускається проектувати III класу за ступенем відповідальності і III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, Vступенів вогнестійкості.

ДБН В.2.2-8-98

* Далі по тексту — підприємстаа.

C.2 ДБН В.2.2-8-98

Сушильно-очисні башти і виробничі будівлі для обробки зернових продуктів на вказаних під­приємствах слід проектувати І, II і IIIступенів вогнестійкості. При цьому приміщення вогняних топок зерносушарок повинні відділятися від інших суміжних приміщень глухими стінами і перекриттями (покриттями) з границею вогнестійкості відповідно не менше 2 і 1 год з нульовою границею поширення вогню і мати безпосередній вихід назовні. Бункери для відходів і пилу повинні проектуватися з него­рючих матеріалів з забезпеченням проїзду під ними транспортних

Примітка. До основних будівель і споруд відносяться виробничі корпуси млино-круп'яних і комбі­кормових підприємств, робочі будівлі елеваторів, корпуси для зберігання зерна, сировини і готової продукції з транспортерними галереями, включаючи окремо розташовані силоси і силосні корпуси.

1.7 У складі проекту (робочого проекту) в загальній пояснювальній записці повинен бути розділ, що містить заходи щодо охорони навколишнього середовища, вибухобезпеки (ГОСТ 12.1.010), пожежної безпеки (ГОСТ 12.1.004та ін.) і охорони праці.

2 ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ

2.1 Генеральні плани підприємств, що будуються в містах і селах, необхідно розробляти у від­повідності з вимогами СНіП 11-89, ДБН Б.2.4-3 і ДБН 360.

2.2 Допускається блокувати будівлі і споруди II ступеня вогнестійкості (в тому числі з улаштуванням транспортерних галерей і інших технологічних комунікацій):

- робочі будівлі з силосними корпусами, окремими силосами і приймально-відпускними спору­дами;

(ДБН В.2.2-8-98) - виробничі корпуси млинів, крупозаводів і комбікормових заводів з приймально-відпускними спорудами, корпусами сировини і готової продукції.

При цьому відстань між ними не нормується. Загальна довжина вказаних будівель і споруд, розта­шованих у лінію, а також сумарна площа забудови з'єднаних будівель і споруд не повинна перевищу­вати відповідно 400 м і 10000 м².

Допускається також блокування з улаштуванням технологічних зв'язків у вигляді зернопроводів, конвеєрів, пневмотранспорту, аерозольтранспорту і інших виробничих і складських будівель підпри­ємств (цехи обробки, сушіння з відділеннями приймання, з зерно- і насіннєсховищами, з бункерами відходів та ін.) без нормування відстані між ними. Сумарна площа забудови з'єднаних будівель і споруд не повинна перевищувати площу поверху у межах пожежного відсіку, що допускається за СНіП 2.09.02, але не більше 5000 м².

2.3 При проектуванні генеральних планів необхідно, як правило, передбачати блокування будівель і споруд підсобно-допоміжного призначення.

2.4 При наявності залізничних колій, що проходять уздовж лінії будівель і споруд, допускається улаштування до них під'їздів з однієї поздовжньої і однієї торцевої (для крайньої будівлі) сторін.

Залізничні колії у межах завантажувально-розвантажувальних фронтів необхідно включати в площу забудови, розглядаючи їх як завантажувально-розвантажувальні майданчики.

2.5 Рівень підлоги перших поверхів виробничих будівель, підсилосних поверхів силосних корпусів повинен бути вище планувальної відмітки землі ділянок, що примикають до будівель, не менше ніж на 15 см, горизонтальних підлог зерноскладів - на 20 см.

При технологічній необхідності допускається розташування окремих приміщень у спорудах для розвантаження зерна і сировини нижче планувальної відмітки, а також відкритих приямків на першому поверсі виробничих будівель; при цьому заглиблення всіх підземних приміщень повинно бути міні­мальним з урахуванням можливостей технологічного процесу.

Рівень підлоги першого поверху складів тарних вантажів слід приймати, як правило, на рівні відвантажувальних платформ (рамп), які треба проектувати у відповідності зі СНіП 2.11.01.

2.6 Між торцями будівель зерноскладів допускається розміщувати споруди для приймання, сушіння, очищення і відпускання зернових продуктів, а також будівлі комбікормових заводів, крупоцехів і млинів продуктивністю 50 т/добу.

ДБН В. 2.2-8-98 С.3

Відстань між зерноскладами і вказанами будівлями і спорудами не нормується за умови, якщо:

ДБН В.2.2-8-98 - торцеві стіни зерноскладів виконані як протипожежні;

- відстань між поперечними проїздами лінії зерноскладів (завширшки не менше 4 м) не більша 400 м;

- будівлі і споруди II ступеня вогнестійкості мають з боку зерноскладів глухі стіни або стіни з прорізами з границею вогнестійкості стін і їх заповнення не менше 1,2 год.

2.7 Санітарні розриви між складами готової продукції млино-круп'яних підприємств і іншими промисловими підприємствами слід приймати рівними розривам між цими підприємствами і сельбищною зоною, між указаними складами і комбікормовими підприємствами - не менше 30 м.

2.8 Площа заасфальтованих покриттів на території підприємства повинна бути мінімальною, що визначена технологічними вимогами. Решта території повинна бути упорядкована і озеленена.

3  ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

3.1 Основні будівлі і споруди слід, як правило, блокувати між собою (з урахуванням вимог 2.2, а також із забезпеченням доступу у верхню частину будівель і споруд пожежних і автомеханічних драбин:           з одної сторони - при довжині будинку до 18 м, з двох сторін - при довжині будинку понад 18 м).

3.2 Зовнішні огороджувальні конструкції приміщень з виробництвами категорії Б, а також виробничих приміщень робочих будівель елеваторів, зерноочисних відділень млинів, надсилосних і підсилосних поверхів силосних корпусів слід проектувати з легкоскидних конструкцій, площа яких визначається розрахунком. При відсутності розрахункових даних площу легкоскидних конструкцій слід приймати не менше 0,03 м² на 1 м³ вибухонебезпечного приміщення. До легкоскидних конст­рукцій, крім конструкцій, передбачених СНіП 2.09.02,допускається відно

Примітка.Допускається при реконструкції збереження приміщень категорії Б у підвальних і цокольних поверхах. При цьому вони повинні бути забезпечені легкоскидними конструкціями.

Виробничі будівлі

3.3 Проектування виробничих будівель підприємств необхідно здійснювати у відповідності з СНіП 2.09.02 з урахуванням вимог цього підрозділу.

Виробничі будівлі (корпуси) зерпопереробних підприємств (млинів, крупозаводів, комбікормових заводів) слід проектувати багатоповерховими каркасними з сітками колон 9х6 м або 6х6 м, з висотою поверхів 4,8 і 6 м в залежності від технологій виробництва.

Робочі будівлі елеваторів слід проектувати багатоповерховими каркасними, а також у вигляді силосної споруди із зблокованих сплосів з виробничими приміщеннями, розташованими в силосній частині (в тому числі над і під силосами), з прогонами 6 м і висотою поверхів, кратною 1,2 м, і в надбудові каркасної конструкції (з сіткою колон, як правило, 6х6 м). Стіни силосів, що примикають до виробничих приміщень, повинні мати границю вогнестійкості не менше 2 год.

Число поверхів будівель І і II ступенів вогнестійкості категорії Б борошномельно-круп'яної і ком­бікормової промисловості допускається до восьмії включно, в робочих будівлях елеваторів - не обме­жується при висоті не більше60 м від планувальної відмітки землі до відмітки чистої підлоги верхнього поверху (висота останнього не більше 6 м). Число поверхів і площу поверху між протипожежними стінами виробничих належить приймати за СНіП 2.09.02 в залежності від ступеня вогнестійкості.

3.3.1 Виробничі корпуси комбікормових підприємств дозволяється проектувати у вигляді силосної споруди із вбудованими виробничими приміщеннями.

3.3.2 У каркасні будівлі допускається вбудовувати сталеві силоси (бункери), а також залізобетонні силоси з сіткою розбивочних осей, що проходять через їх центри (3х3м), розташовані по всій ширині будівлі, при цьому сітку підсилоспих колон допускається приймати 6х3 м. Місткість кожного з силосів повинна бути мінімально можливою в залежності від умов технологічного процесу і не повинна перевищувати 200 м³.

3.3.3 При відповідному обгрунтуванні допускається проектувати будівлі з прогонами, рівними 12м.

3.3.4 Робочу будівлю дозволяється проектувати круглою у плані (діаметром 12 м і більше), у яку можуть бути вбудовані зернові силоси.

C.4 ДБН В.2.2-8-98

3.4 У виробничих будівлях слід передбачати сходи із збірного залізобетону і пасажирський ліфт (тих, хто постійно працює на поверхах, розташованих вище 15 м від рівня входу в будівлю). Сходова клітка повинна бути незадимлюваною (для робочої будівлі, як правило, 1-го типу*).

Розміри сходів приймають за нормами проектування виробничих будівель. Для евакуації не більше 50 чол. допускається приймати ширину сходових маршів 0,9 м і уклон 1:1,5.

3.5 При кількості постійно працюючих у робочій будівлі (на поверхах вище першого) і з'єднаних з ним силосних корпусах, а також у корпусах сировини і готової продукції не більше 10 чол. в найбільшчисленну зміну допускається: уклон маршів збільшувати до 1:1; для сходових кліток передбачати сходи 1-готипу негорючі з границею вогнестійкості не менше 0,25 год;зовнішні сходи 3-го типу, що використовуються для евакуації, проектувати з уклоном до 1,7:1.

ДБН В.2.2-8-98 3.5.1Допускається ширину маршів сходів2-го типу, що ведуть на площадки, антресолі і в приямки, зменшувати до0,7 м, уклон маршів збільшувати до 1,5:1,при нерегулярному використанні сходів – до 2:1; для огляду обладнання при висоті підйому до 10 м передбачати вертикальні одномаршові сходи завширшки до 0,6 м.

Сходи, що ведуть на площадки і антресолі, при відсутності на них постійно працюючих допускається проектувати гвинтовими і з забіжними східцями.

3.5.2 Сходову клітку допускається проектувати зовні будинку.

3.6 У будинках і спорудах, де на поверхах вище першого немає працюючих постійно, передбачають один евакуаційний вихід по незадимлюваній сходовій клітці 1-го чи 3-готипів чи по сходах 3-го типу.

3.7 Як другий евакуаційний вихід з другого і вище розташованих поверхів будівлі з приміщеннями категорії В і Б допускається передбачати зовнішні сталеві відкриті сходи 3-го типу, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (крім першого) в найбільш численній зміні не перевищує 10 чол., на всіх поверхах - 30 чол. і площа поверху не перевищує 1600 м² (без урахування примикаючих силосних корпусів). Драбина повинна бути обладнана захисними дугами, з'єднаними сталевими смугами для безпеки.

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщень категорії Б допускається збільшувати на 50%, якщо площа не зайнятої обладнанням підлога приміщенні на одного працюючого в найбільш численній зміні складає 75 м² і більше (СНіП 2.09.02; СНіП2.09.03; СНіП 2.01.02).

3.8Незадимлювані сходові клітки 2-го і 3-го типів багатоповерхових виробничих будівель повинні мати в зовнішніх стінах легкоскидні конструкції площею не менше 0,05 м² і 0,03 м² на 1 м³ їх об'ємів відповідно.

У будівлях категорії Б заввишки понад 30 м від планувальної відмітки землі до відмітки чистої підлоги верхнього поверху допускається передбачати незадимлювані сходові клітки 2-го типу, якщо приміщення категорії Б мають виходи до коридору чи ліфтового холу через тамбур-шлюз.

Допускається улаштування тамбур-шлюзів, спільних для двох приміщень (за умови, що в приміщеннях категорії Б є другий евакуаційний вихід).

Двері тамбур-шлюзів з боку приміщення категорії Б з одночасним перебуванням не більше 15 чол. слід проектувати такими, що відкриваються всередину приміщення.

Допускається при відповідному обгрунтуванні:

- у сходових клітках зберегти один пасажирський ліфт, не розділяючи при цьому сходові клітки 2-го типу по висоті перегородками;

ДБН В.2.2-8-98
- у будівлях категорії Б передбачати незадимлювані сходові клітки 2-го типу.

3.9 Ліфт допускається не передбачати у виробничій будівлі, яка з'єднана поверхами з іншою будівлею, що обладнана пасажирським ліфтом, за умови, що найбільша відстань від робочого місця до ліфта складає не більше 150 м, а при відсутності працюючих постійно - не більше200 м.

Вантажний ліфт у виробничих будівлях необхідно передбачати при наявності вимог технології виробництва, при цьому виходи в приміщення категорії Б і В повинні бути влаштовані через тамбур-шлюзи

* Типи сходів прийняті відповідно до СНіП 2.01.02.

ДБН В. 2.2-8-98 С. 5

з підпором повітря під час пожежі 20 Па (2кгс/м²). Розміри тамбур-шлюзу слід призначати з урахуванням габаритів обладнання, що може перевозитись.

У виробничих будівлях заввишки більше50 м один із ліфтів повинен мати режим роботи "Переве­зення пожежних підрозділів" і розміщений у шахті з границею вогнестійкості не менше2 год.

3.10 У виробничих будівлях зернопереробних підприємств необхідно виділяти окремі приміщення, які розташовуються на всіх поверхах один над одним, для розміщення електротехнічного обладнання і прокладання кабелів.

3.11 Підлоги, перекриття, стіни і перегородки виробничих будівель необхідно проектувати безпустотними.

Примітка. В електроприміщеннях і диспетчерських рекомендується застосування знімної підлоги з негорючих матеріалів.

3.12 Внутрішні поверхні стін, стель, несучих конструкцій, дверей, підлог приміщень, а також внут­рішні поверхні стін силосів і бункерів, вбудованих у виробничі будівлі, повинні бути, як правило, без виступів, впадин, поясків і давати змогу легко проводити їх очищення. Нахили стінок, днищ і воронок бункерів і силосів приймаються за нормами технологічного проектування. Допускається застосування ребристих плит перекриттів і використання як опалубки залізобетонних монолітних перекриттів ста­левих профільованих листів, які служать робочою арм�

3.13Заповнення прорізів дверей, воріт і вікон слід передбачати з ущільнювальними прокладками в притулах і фальцях.

ДБН В.2.2-8-98 З'єднання робочих і інших будівель з зерноскладами слід передбачати через транспортерні галереї, що відокремлені від зерноскладів протипожежними перегородками 1-го типу.

Примітка.Прорізи для пропуску конвеєрів повинні бути захищені автоматичними протипожежними клапанами або щитами.

3.14 У багатоповерхових будівлях зовнішні сталеві сходи, що призначені для евакуації людей, слід розмішувати біля глухих ділянок зовнішніх стін. Допускається розміщувати ці сходи проти засклених прорізів, при цьому з боку скління сходи повинні мати суцільну огорожу з вогнетривких матеріалів, а виходи з поверхів на сходи розміщуватись за огорожею.

3.15 В кожному приміщенні з природним освітленням слід передбачати для провітрювання у вікнах не менше двох стулок або кватирок (для поверхів вище першого -всередину будівлі) з ручним відчиненням з рівня підлоги площею не менше 1 м² кожна. Сумарна площа стулок або кватирок повинна бути не менше 0,2%площі приміщень, для надсилосиих поверхів - 0,3%.

3.16 Огорожі розташованих усередині виробничих будівель площадок, антресолей, приямків, на яких розміщене технологічне обладнання, слід проектувати сталевими ґратчастими заввишки 0,9 м, при цьому огорожі повинні бути суцільними на висоту не менше 150 мм від їх підлоги.

3.17 Типи покриттів для підлог слід призначати у відповідності з вимогами СНіП 2.03.13та з урахуванням вимог технології виробництва, при цьому в приміщеннях з пильними виробництвами належить передбачати типи покриттів підлог, які забезпечують незначне пиловиділення і легкість їх очищення.

3.18 На першому поверсі виробничих будівель категорії Б допускається влаштовувати відкриті приямкидля розміщення технологічного обладнання, при цьому глибина приямків не повинна пе­ревищувати 1,5 м, а загальна їх площа - 30% площі приміщення.

3.19 Для виробничих і робочих будівель ділянки перекриттів з великою кількістю технологічних отворів належить проектувати збірно-монолітними зі збірними плитами з поличкою завтовшки до 30 мм і монолітним шаром залізобетону зверху, а також збірними (при відповідному обгрунтуванні) з висвердлюванням отворів.

Всі отвори після встановлення обладнання повинні бути закладені. За технологічною необхідністю (пропуск матер'яних рукавів, люків, гвинтових спусків, транспортерів та ін.) допускається улаштування незакритих отворів загальною площею до 5%) площі поверху. При цьому загальна сумарна площа поверхів, що сполучаються через иезакладені отвори, не повинна перевищувати 8000 м².

C.6 ДБН В.2.2-8-98

Силоси і силосні корпуси

ДБН В.2.2-8-98 3.20 При проектуванні окремо розташованих силосів і силосних корпусів слід приймати:

-   сітки розбивочних осей, що проходять через центри залізобетонних зблокованих у силосні кор­пуси силосів, - 3х3 м, 6х6 м, 9х9 м, 12х12м;

-   сітки розбивочних осей силосів млино-круп'яних і комбікормових підприємств - 3х3 м (допус­кається ці силоси розділяти на частини додатковими внутрішніми стінами);

-  зовнішні діаметри круглих окремо розташованих силосів - 6, 9, 12, 18 і 24 м;

-   висоту стін силосів, підсилосних і надсилосних поверхів - кратною0,6 м;

- висоту підсилосних поверхів- мінімально можливою, висоту стін силосів - максимальною з урахуванням технологічних вимог і умов площадки (несучої здатності грунтів основи, сейс­мічності та ін.).

У силосних корпусах для зберігання сировини і готової продукції млино-круп'яних і комбікормових підприємств з двома підсилосними поверхами і більше допускається приймати каркас за типом ви­робничих будівель з сіткою колон 6х3 м.

Оптимальне співвідношення силосів різних розмірів повинно прийматися із умови повного ви­користання їх місткості, при цьому застосування силосів великих діаметрів повинно бути макси­мальним.

Об'єм кожного з силосів, зблокованих в силосний корпус, не повинен перевищувати 2400 м³, а об'єм групи силосів, об'єднаних перепускними отворами, - 1600 м³.

Примітка 1. Силосом вважається вертикальна циліндрична чи призматична ємкість, призначена для зберігання сипкого матеріалу. При цьому висота від верху воронки чи набетонки (забутки) до низу надсилосного перекриття (рисунок 1)повинна бути, як правило, понад1,5 А (де А - площа горизонтального перерізу силосу).

Примітка 2. У силосних корпусах з декількома підсилосними корпусами допускається розміщати силоси на частині корпусу.

Примітка 3. Для запобігання проникненню продуктів горіння з силосу в силос повинна бути надійна герметизація стиків між елементами, а також люків у надсилосних і підсилосних поверхах.

ДБН В.2.2-8-98 Примітка 4. Для подачі інертних газів у верхню і нижнюю частини силосів з метою пожежогасіння рекомендується обладнувати їх стаціонарними пристроями з виводом з'єднувальних пат­рубків у підсилосні і надсилосні поверхи.

Примітка 5. Для аварійного вивантаження продукту із силосів і подачі вогнегасних речовин конуси силосів рекомендується обладнувати люками із засувками і вікнами діаметром не менше 100 мм.

3.21Залізобетонні силосні корпуси завдовжки до 48 м повинні проектуватись без деформаційних швів. При всіх типах грунтів основ, за винятком скельних, а також при застосуванні фундаментів із паль-стояків відношення довжини силосного корпусу до його ширини і висоти повинно бути не більше двох. При однорядному розташуванні силосів це відношення допускається збільшувати до трьох.

Можливе збільшення довжини корпусу і вказаних співвідношень при відповідному обгрунту­ванні.

3.22 Як евакуаційний вихід з надсилосних поверхів силосних корпусів можуть бути використані транспортерні галереї, що ведуть до інших будівель і споруд, обладнаних сходовими клітками і сходами 3-готипу.

В сейсмічних районах у кожному силосному корпусі повинно бути передбачено не менше одного евакуаційного виходу (через сходову клітку чи сходи 3-готипу ).

3.23 В силосних корпусах, об'єднаних в одну споруду і з'єднаних між собою і з робочими будівлями елеватора, а також з виробничими будівлями з переробки зернових продуктів галереями, сходові клітки можуть не влаштовуватись. При цьому в робочій будівлі елеваторів і в силосних корпусах слід передба­чати сходи 3-готипу, які в силосних корпусах повинні досягати даху надсилосного поверху.

Відстань від найбільш віддаленої частини приміщення надсилосного поверху до найближчого виходу на зовнішні сходи чи сходову клітку повинна бути не більше 75 м.

3.24 У проектах повинен передбачатися захист стиків складання елементів стін силосів від атмос­ферних опадів (конструкцією самого стику чи за допомогою герметизуючих захисних покриттів).

ДБН В.2.2-8-98 С.7

а - зплоским днищем і забуткою; б - з плоским днищем, сталевою воронкою ізабуткою;

в - зворонкою без забутки; h - висота стін силосів; h₁ - висота верхньої зони; h₂ - висота другої зони;

h₃ - висота нижньої зони; h_mt - висота середньої зони; d- внутрішній діаметр силосу

Рисунок 1 - Розрізи силосів.

3.25 Збірні залізобетонні стіни силосів, а також монолітні окремо розташовані силоси діаметром більше 12 м, як правило, слід передбачати з попередньо напружених конструкцій.

3.26 При проектуванні збірних залізобетонних квадратних силосів повинні застосовуватись об'ємні блоки. При цьому слід прагнути до об'єднання і укрупнення силосів (з урахуванням технології зберігання сипкого матеріалу), наприклад, шляхом монтажу стін силосів з пропуском окремих елементів і створен­ням укрупнених силосів з ґратчастими внутрішніми стінами.

3.27Опорядження поверхні внутрішніх стін силосів повинно сприяти більш якісному витіканню сипкого матеріалу. Для зерна та інших легкосипких матеріалів допускається гладка залізобетонна поверхня стін без додаткової обробки або затерта цементним розчином, у сталевих силосах – зафарбована

C.8 ДБН В.2.2-8-98

натуральною оліфою. Для борошна, комбікормів, шротів, борошнистих та інших важкосипких матеріалів для опорядження всієї поверхні стін чи їх нижньої частини, а також випускних воронок слід застосовувати матеріали, які не повинні мати в собі токсичних компонентів і погоджені з органами державного санітарного нагляду. Фактура поверхонь повинна відповідати вимогам щодо їх підготовки під високоякісне фарбування згідно зі СНіП 3.04.01.

3.28Зовнішнє фарбування стін силосів повинно бути світлих тонів. Матеріали для фарбування повинні підбиратися з урахуванням агресивної дії зовнішнього середовища, для залізобетонних силосів, крім того, з застосуванням гідрофобних добавок.

3.29 Зовнішні стіни силосів для зберігання борошна і висівок з метою запобігання конденсації вологи на внутрішній поверхні слід ізолювати від зовнішнього середовища, як правило, улаштуванням коридорів з розміщенням силосів усередині будівлі.

Силоси для зерна, вбудовані в будівлі млинів, а також силоси для борошна в III і IVкліматичних районах допускається проектувати з безпустотною теплоізоляцією зовнішніх стін.

3.30Товщину стін збірних залізобетонних силосів при суцільних гладких стінах слід передбачати не менше 80 мм, при стінах з зовнішніми ребрами (завширшки не менше 60 мм) -не менше 40 мм, при стінах, які служать огорожею сходових кліток, - не менше 100 мм.

3.31Силосні корпуси, окремо розташовані силоси, надсилосні галереї, надбудови (вище рівня надсилосного перекриття) для розміщення в них норій і автоматичних ваг, відкриті споруди для роз­міщення норій (норійні вишки) при відсутності постійно працюючих, площадки для установки і обслу­говування обладнання на поверхах, транспортерні галереї (для будівель і споруд І і II ступенів вогне­стійкості) допускається проектувати із сталевих конструкцій з границею вогнестійкості не менше 0,25 год і нульовою межею розповсюдження вогню.

ДБН В.2.2-8-98

Примітка. В сталевих колонах і перекриттях надбудов, окрім двох верхніх поверхів, а також в несучих конструкціях підсилосних поверхів (колонах і балках під стіни силосів) повинен бути перед­бачений вогнезахист, що забезпечує границю вогнестійкості цих конструкцій не менше 0,75 год.

3.32 При проектуванні силосів з монолітного залізобетону, зведених у ковзній опалубці, товщину стін слід приймати не менше150 мм, ширину балок - не менше 200 мм,армування передбачати двостороннє, внапусток горизонтальної арматури в стиках без зварювання - з довжиною перепуску не менше шістдесяти діаметрів.

3.33 При проектуванні силосів з урахуванням технології зберігання слід передбачати пристрій для зниження горизонтального тиску зернових продуктів при їх випуску (наприклад, у круглих силосах - за допомогою установки розвантажувальних центральних перфорованих труб або шляхом випуску зер­нових продуктів з силосів через отвори в стінах міжсилосних ємкостей-зірочок), а також об'єднувати квадратні силоси в групи для спрощення завантаження і вивантаження (як правило, через внутрішній силос) шляхом улаштування отворів у стінах суміжних силосі

3.34Проекти силосів і силосних корпусів повинні мати вказівки щодо режиму первісного і екс­плуатаційного завантаження і розвантаження силосів, спостереження за осіданням цих споруд, а також передбачати установлення осадних марок і реперів.

3.35 У підсилосному, а також у проміжних поверхах з випускними воронками слід передбачати улаштування в зовнішніх стінах монтажного прорізу для подавання спеціальних засобів для гасіння пожежі.

Складські будівлі

3.36 Проектування складських будівель підприємств треба здійснювати у відповідності зі СНіП 2.11.01 з урахуванням вимог цього підрозділу.

Будівлі зерноскладів треба проектувати одноповерховими у вигляді прямокутника в плані без перепадів висот з уніфікованими об'ємно-планувальними параметрами, м: прогони - 6; 12;крок опор -6 і висота приміщень біля стін - 3; 6.

Примітка 1. У зерноскладах з місцевих матеріалів з дерев'яним внутрішнім каркасом допускається приймати прогони між опорами менше 6 м. а також змінювати висоту стін (збільшувати чи зменшувати) за умови виконання вимог експлуатації і відповідного обгрунтування.

ДБН В.2.2-8-98 С. 9

 а - черезрозвантажувальну трубу; б - через зірочку;в - через внутрішній силос;

ДБН В.2.2-8-98 1 - силоспасивний, 2 - силос активний; 3 - розвантажувальна труба;

4 - отвори в стінах силосів і в розвантажувальній трубі; 5 - зірочка; 6 - самопливна труба; 7 - конвеєр

Рисунок 2 - Випуск сипкого матеріалу з силосу.

Примітка 2.Допускається проектувати однопрогонові склеписті зерносклади з прогонами 18 і 24 м.

Примітка 3. Відстань від верху насипу зерна до низу несучих конструкцій покриття слід приймати не менше 0,5 м.

С.10 ДБН В.2.2-8-98

3.37Зерносклади допускається проектувати з похилими підлогами (з уклоном не менше 1:1,4),якщо гідрогеологічні умови майданчика будівництва допускають улаштування транспортерних тунелів і підлог будівлі без улаштування гідроізоляції і якщо при цьому є відповідні умови для технологічного процесу.

3.38Площу будівель зерноскладів між протипожежними стінами 1-го типу (СНіП 2.01.02)слід приймати у відповідності з вимогами СНіП 2.11.01, але не більше 3000 м².

3.39Ворота в зерноскладах слід проектувати двостулковими. У зерноскладах з похилими підлогами з повним вивантаженням зерна самопливом, а також у зерноскладах, що обладнані аерожолобами, слід передбачати двоє воріт, що розташовані в різних кінцях будівлі. При горизонтальних підлогах число воріт визначається в технологічній частині проекту, але передбачається не менше двох.

3.40Зерносклади рекомендується проектувати без світлових прорізів.

3.41Зерносклади з похилими підлогами слід проектувати таким чином, щоб виключити можливість виходу працівників на насип зерна під час його розвантаження зі складу (влаштовувати бокове огород­ження галереї на всю її висоту до даху, блокування електродвигунів конвеєрів, розташованих в тунелях, з механізмами відчинення дверей та ін.).

ДБН В.2.2-8-98

3.42 У зерноскладах з горизонтальними підлогами над прорізами в перекритті тунелів для випуску зерна слід передбачати установлення стаціонарних ґратчастих колонок круглого перерізу.

3.43 При проектуванні будівель зерноскладів слід приймати збірні залізобетонні, металеві, дерев'яні конструкції і місцеві будівельні матеріали, які пройшли у виробника контроль на радіаційну безпеку і які мають відповідний паспорт.

Матеріали будівельних конструкцій будівель, а також речовини і сполуки, що застосовуються для опорядження і захисту конструкцій від гниття і займання, повинні бути нешкідливими, не токсичними для зерна чи насіння, які зберігаються, і погоджуватись в обов'язковому порядку з органами державного санітарного нагляду.

3.44Покриття зерноскладів слід проектувати водонепроникним з уклоном 1:2,1відповідно до кута природного укосу зерна.

3.45Стіни, покриття і підлоги будівель зерноскладів повинні бути безпустотними. Внутрішні по­верхні стін зерноскладів повинні бути гладкими (без виступів, западин, горизонтальних ребер, поясків і щілин), доступними для очищення і дезинфекції.

3.46 Для внутрішніх транспортерних галерей зерноскладів III ступеня вогнестійкості і нижче допус­кається пристосовувати дерев'яні конструкції, захищені від займання.

3.47Винос покрівлі (за зовнішню поверхню стін) для зерноскладів повинен бути не менше 0,7 м.

3.48Підлоги в складських будівлях слід проектувати, як правило, асфальтобетонними з товщиною покриття 25 мм в зерноскладах і 50 мм в складах тарних вантажів. У покриттях підлог не допускається застосування дьогтю і дьогтьових мастик.

3.49Проекти зерноскладів повинні мати вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і написів, які обмежують граничну висоту зернового насипу. Використовувані фарби повинні бути не токсичні, дозволені до застосування органами державного санітарного нагляду.

3.50 Склади готової продукції у вигляді тарних вантажів (мішків і пакетів з борошном, ком­бікормами) слід проектувати одноповерховими або багатоповерховими (не більше шести поверхів). Склади затареної сировини комбікормових підприємств слід проектувати одноповерховими.

Для одноповерхових складів приймають сітку колон 9х6 м, 12х6 м і 18х6 м, висоту стін 6 і 7,2 м. Для багатоповерхових складів слід приймати сітку колон 6х6 м і висоту поверхів 4,8 м, для верхнього поверху - укрупнену сітку колон 12х6 м і 18х6 м.

3.51 У будівлях складів, де використовуються електронавантажувачі, допускається влаштовувати (прибудовувати) зарядні станції для зарядки тягових і стартерних акумуляторних батарей. Проектуван­ня зарядних станцій необхідно виконувати згідно з "Указаниями по проектированию зарядных станций тяговых и стартерных аккумуляторных батарей" (инструктивные указания Тяжпромэлектропроекта СССР №7 1974 р. и №11 1976 р.). При цьому числоодночасно установлених батарей для зарядки повинно бути не більше п'яти.

ДБН В.2.2-8-98 С. 11

Огороджувальні конструкції зарядного приміщення повинні мати границю вогнестійкості не менше 0,75 годі нульову межу розповсюдження вогню.

Зарядна станція повинна бути відокремлена від решти складських приміщень протипожежними стінами 2-го типу і перекриттями 3-го типу і мати окремий вихід.

3.52 Усередині багатоповерхових будівлях складів тарних вантажів слід передбачати (при наявності технологічних вимог) вантажний ліфт з улаштуванням тамбур-шлюзів перед виїздами.

3.53 Віконні прорізи складів готової продукції категорії В за вибухопожежною небезпекою у вигляді тарних вантажів належить, як правило, заповняти склоблоками, влаштовуючи в частини прорізів віконні фрамуги, що відкриваються, площею не менше 1,2 м² з механізованим відчиненням для димови-далення. Сумарна площа прорізів приймається не менше 0,3% площі підлоги складу.

3.54 Зовнішні стіни складів тарних вантажів слід передбачати збірними із залізобетонних панелей.

3.55 Перекриття складів тарних вантажів слід проектувати збірно-монолітними з улаштуванням монолітного залізобетонного шару поверх збірних залізобетонних плит. Ділянки перекриттів, на яких виключена дія навантаження від коліс навантажувачів, допускається проектувати збірними залізо­бетонними.

Інші будівлі і споруди

3.56 Приймальні споруди категорії Б за вибухопожежною небезпекою для розвантаження сипких матеріалів із залізничного і автомобільного транспорту допускається проектувати з бункерами, розта­шованими в заглиблених приміщеннях з відкритими прорізами площею не менше 0,03 м² на 1 м³ об'єму приміщення. Площа вказаних приміщень не повинна перевищувати1000 м², глибина - 6м. Як правило, не допускається з'єднувати тунелями виробничі будівлі зі спорудами для розвантаження зерна і сиро­вини.

Примітка.    Допускається в заглиблених приміщеннях влаштовувати відкриті прорізи тільки в пере­криттях. При цьому площа легкоскидних конструкцій у зовнішніх огорожах надсилосної частини повинна визначатись для сумарного об'єму приміщень, об'єднаних відкритими прорізами.

3.57 Розміри транспортерних галерей і тунелів і виходи з них повинні прийматись у відповідності з вимогами СНіП2.09.03 і технології виробництва.

При довжині тунелю понад 120 м доцільно передбачати проміжні виходи не рідше ніж через 100 м, які ведуть у канали заввишки 1,5 м і завширшки 0,7 м, що закінчуються поза будівлею зерноскладу або силосу колодязем з люком, обладнаним металевими сходами чи скобами для виходу.

Сходи для галерей допускається виконувати3-го типу з уклоном не більше 1,7:1 і завширшки не менше 0,7 м. При відсутності працюючих постійно сходи заввишки не більше 15 м з одного кінця галереї можуть бути прийняті з уклоном 6:1.

ДБН В.2.2-8-98
Тунелі не повинні мати безпосереднього зв'язку з іншими будівлями і спорудами. Кожний тунель повинен бути обладнаний ділянкою, яка виступає над землею, з відкритими прорізами і легкоскидною огорожею площею не менше 0,05 м² на 1 м³ об'єму тунелю.

3.58 В надсилосних і підсилосних галереях, що зв'язують робочі будівлі елеваторів з силосними корпусами, слід, як правило, передбачати легкі огороджувальні конструкції (з профільованих сталевих оцинкованих або азбестоцементних листів). Допускається застосування інших конструкцій, але у поєд­нанні з ділянками з легкоскидних конструкцій.

3.59 При проектуванні галерей і тунелів, що з'єднують робочі будівлі з силосними корпусами або силосні корпуси між собою, а також при визначенні розмірів осадочних швів слід враховувати відносне зміщення суміжних і споруд (по вертикалі і в двох напрямках по горизонталі) в результаті нерівномірних осідань, які визначаються розрахунком.

3.60Адміністративні і побутові приміщення для обслуговуючого персоналу слід розміщувати в окремо розташованих будівлях у відповідності з вказівками СНіП 2.09.04.

3.60.1Допускається розміщувати адміністративні і побутові приміщення в прибудовах у торці виробничих будівель з боку розміщення виробництв категорій В, Г і Д.

3.60.2 У будівлях допускається розміщувати диспетчерську, приміщення для обігрівання робітників, вальценарізну майстерню, а також електроприміщення без постійного перебування в них людей.

С.12 ДБН В.2.2-8-98

3.60.3 Приміщення (кабіни) для обігрівання робітників, які розміщуються на поверхах робочої будівлі елеватора, слід проектувати розмірами не менше 1,5х1,5 м і площею не більше 4 м² з негорючих матеріалів з границею вогнестійкості 0,75 год.

3.60.4 Не допускається розміщувати вбиральні (крім першого поверху) у виробничих корпусах млинів, комбікормових заводів і складів борошна.

3.61 Підземні приміщення споруд для розвантаження зерна і борошнистої сировини при проекту­ванні гідроізоляції слід відносити до приміщень з сухою поверхнею огороджувальних конструкцій з допустимою появою лише окремих вологих плям загальною площею не більше 1% площі поверхні.

3.62 Не допускається використання бункерів, силосів для зберігання пилу в промислових корпусах.

4 НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ

ДБН В.2.2-8-98 4.1 Конструкції будівель і споруд для зберігання і переробки зерна слід розраховувати на наванта­ження і впливи у відповідності з вимогами СНІП 2.01.07. При розрахунку силосів і бункерів повинні бути враховані такі навантаження і впливи:

- тимчасові довготривалі - від ваги сипких матеріалів; рівномірного і довготривалої частини горизонтального нерівномірно розподіленого по висоті і периметру тиску сипких матеріалів на стіни силосів і зірочок; тертя сипких матеріалів об стіни силосів; тиску сипких матеріалів на днище силосів; підвісок електротермометрів; ваги технологічного обладнання з урахуванням динаміч­них впливів; усадки і повзучості бетону; крену при нерівномірних осіданнях фундаментів; нерів­номірно розподіленого реактивного тиску грунту на підошву фундам�

-  короткочасні - які виникають при зміні температури зовнішнього повітря; від короткочасної частини горизонтального нерівномірного тиску сипких матеріалів; тиску повітря, що нагні­тається в силос, при активній вентиляції, газації, гомогенізації і пневматичному вивантаженні сипкого матеріалу.

Примітка 1. Для будівель і споруд, де можливий аварійний вибух пилоповітряної суміші, слід також ураховувати тимчасове особливе навантаження від тиску, що розвивається під час вибуху.

Примітка 2. Довготривалу і короткочасну частини горизонтального нерівномірного тиску сипких матеріалів слід визначати згідно 4.22.

4.2 При розрахунку на міцність коефіцієнт надійності за навантаженням для тиску сипких матеріалів на стіни і днища силосів, бункерів і зерноскладів слід приймати рівним 1,3, для вітрового навантаження на робочі будівлі - 1,3, для тиску повітря і навантажень, викликаних температурними впливами, - 1,1.

Примітка. Снігове навантаження на конусні покриття поодиноких силосів необхідно приймати з кое-фіцієнтом m = 0,4 (за СНіП 2.01.07) з розповсюдженням цього навантаження по всій площі покриття чи по її половині.

4.3 Розрахунок перекриттів виробничих і складських будівель і споруд, площадок і галерей слід проводити з урахуванням навантажень від обладнання і матеріалів, що складуються, у відповідності з технологічною частиною проекту, але не менше ніж нормативне навантаження в 200 кгс/м² з урахуван­ням коефіцієнта надійності за навантаженням (для граничних станів першої групи), який дорівнює 1,2.

4.4 Питома вага сипких матеріалів у (кгс/м³), їх кут внутрішнього тертя j (град) і коефіцієнт тертя сипких матеріалів об стіни силосу  f необхідно приймати у відповідності з рекомендованим додатком А.

4.5 При визначенні горизонтального тиску сипких матеріалів на стіни силосів під час заповнення і спорожнення ємкостей, а також у процесі зберігання слід ураховувати рівномірно розподілений по периметру тиск, що визначається у відповідності з 4.6, разом з місцевими підвищеними тисками -кільцевим, локальним і смуговим, величини яких слід визначати згідно з вимогами 4.7-4.9  і  4.12.

4.6 Рівномірно розподілений по периметру нормативний горизонтальний тиск сипких матеріалів (кгс/м²) на стіни силосів на глибині Z (м) від верху засипу визначається за формулою

 ,                                                                               (1)

ДБН В.2.2-8-98

де r - гідравлічний радіус поперечного перерізу силосу, м, що визначається за формулою  ;

A, U - площа і периметр поперечного перерізу силосу відповідно м² і м;

ДБН В.2.2-8 -98 С. 13

λ - коефіцієнт бокового тиску сипучого матеріалу, що визначається за формулою

λ = tg² (45^o -)

(для зерна допускається приймати λ = 0,44);

е -основа натурального логарифму;

γ, φ, f - за пунктом 4.4.

Примітка.   При розрахунках конструкцій верх засипу допускається приймати на рівні верху стін (при горизонтальній поверхні засипу), а для силосів діаметром 12 м і більше- на рівні 1/3 (від низу) висоти конуса засипу.

4.7 Кільцевий горизонтальний тиск сипких матеріалів на стіни круглих силосів приймається рів­номірно розподіленим по всьому периметру стін силосів з висотою зони кільцевого навантаження, рівного 1/4 діаметра силосу. Зона може займати будь-яке положення по висоті. Нормативне значення кільцевого горизонтального тиску  визначається за формулою

                                                               ,                                                                                         (2)

ДБН В.2.2-8-98  де  a ₁  -  коефіцієнт місцевого підвищення тиску, що приймається згідно з вимогами 4.11.

4.8 Локальний горизонтальний тиск на стіни круглих силосів приймається розподіленим по двох площадках, що розташовані з двох діаметрально протилежних сторін силосу.

 Розмір площадок установлюється рівним · (d -внутрішній діаметр силосу). Площадки можуть займати будь-яке положення по висоті і периметру. Нормативне значення локального горизон­тального тиску визначається за формулою

 ,                                                                                           (3)

де  a₂  -  коефіцієнт місцевого підвищення тиску, який приймається згідно з вимогами4.11.

4.9 Якщо з силосу діаметром 12 м і більше проводиться пристінний випуск сипкого матеріалу з утворенням воронкипотоку сипкого матеріалу біля стіни силосу, то слід ураховувати зниження горизон­тального тиску сипкого матеріалу над випускним отвором на всю висоту силосу, при цьому схема розподілення горизонтального тиску приймається за рисунком 3.

При позацентровому завантаженні чи розвантаженні силосів діаметром 12 м і більше горизон­тальний тиск слід визначати з урахуванням різного рівня сипкого матеріалу по периметру його верхньо­го конуса.

4.10Горизонтальний тиск сипких матеріалів на стіни круглих залізобетонних силосів і сталевих силосів з жорсткими ребрами, що працюють на вигин, приймається рівним сумі рівномірного тиску, визначеного за формулою (1), і локальн