Полный текст присутствует в библиотеке «НОРМАТИВ™ PRO» ПРОСМОТРЕТЬ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

БУДИНКИ  І  СПОРУДИ

ТЕПЛИЦІ ТА ПАРНИКИ

ДБН В.2.2-2-95

РОЗРОБЛЕНІ:	Об'єднанням "УкрНДІагропроект" (ведуча) к.е.н. О.Ф. Омельченко - керівник, С. 1. Телюк - відповідальний виконавець, к.т.н. Ю. І. Кошиць, Ю. П. Гайворонський, М. 1. Дейниченко, О. Я. ЄрьомІн, Ю. Л. Замський, Е. Б. Коврига, О. В. Кукушкін, В. С. Шеремет; Українським науковим гігієнічним центром МОЗ України: к.м.н. Н. П. Вашкулат; Українським державним проектним інститутом споруд захищеного грунту: В. Г. Притула, В. І. Роговий, М. А. Шелегеда, В. П. Солдатенко, О. М. Суязов; Мінсільгосппродом України: В.П.Яковенко, І.І.Бровко; Інститутом споруд штучного клімату: к.т.н. П. П. Іваненко, к.т.н. Ю. К. Розковшенко, В. О. Вишневський, О. В. Карасьов; УкрНДІ пожежної безпеки МВС України: Н. В. Гузій, В. В. Денисенко; Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури: к.т.н. К. М. Гурін.
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:	Відділом державних нормативів і стандартів Держкоммістобудування України.
ЗАТВЕРДЖЕНІ:	Наказом Держкоммістобудування України від 27 січня 1995 р. № 17 та введені в дію з 1 лютого 1995 р.

З введенням в дію ДБН В.2.2-2-95 втрачає силу на территорії України СНиП 2.10.04-85.

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ

4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ

ТА ВИРОБНИЧИЙ ЗВ'ЯЗОК   

6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ

ДБН В.2.2-2-95

ДОДАТОК 1 (обов'язковий).

ПРОФІЛЬ ПОКРИТТЯ ТА СХЕМИ РОЗПОДІЛУ СНІГОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ .

ДОДАТОК 2 (обов'язковий).

СХЕМАТИЧНА КАРТА РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИПО ВАЗІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ ДЛЯ ТЕПЛИЦЬ    

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники.

1.1.  Ці норми поширюються на проектування нових та реконструкцію діючих тепличних підприємств, окремих теплиць і парників для вирощування різних видів сільськогосподарської продукції.

1.2.  При проектуванні тепличних підприємств, теплиць та парників, а також окремих будівель і споруд допоміжного призначення слід керуватися відповідними нормами технологічного проектування, СНиП 2.10.02-84, СНиП ІІ-108-78 та санітарними нормами.

При проектуванні культиваційних споруд для промислового вирощування грибів слід керуватися будівельними нормами та правилами для промислових будівель та споруд і нормами технологічного проектування таких споруд.

1.3. При проектуванні тепличних підприємств, окремих теплиць та парників слід передба­чати прогресивні технології та технічні рішення, що забезпечують економію паливно-енер­гетичних ресурсів, підвищення врожайності, зниження собівартості продукції, ефективне ви­користання капітальних вкладень, створення сприятливих умов праці та охорону навколиш­нього природного середовища.

1.4.  Тепличні підприємства, окремі теплиці та парники, як правило, слід розмішувати з урахуванням можливого використання нетрадиційних джерел енергії (геотермальні води, низькопотенційна та викидна теплота ТЕС, ДГЕС, АЕС та газокомпресорних станцій, сонячна енергія, енергія вітру).

ДБН В.2.2-2-95

Теплиці в есняно-літнь о-осіннього використання доцільно розмішувати при тепличних під­приємствах, що мають теплиці цілорічного використання.

1.5.  Ступінь вогнестійкості та гранична вогнестійкість будівельних конструкцій теплиць, парників та з'єднувальних коридорів не нормуються.

1.6. Загальна площа тепличних підприємств визначається сумою площ всіх теплиць та площ з'єднувальних коридорів (включно технічних), що вимірюються в межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін (цоколю).

До загальної площі теплиць не входять площі технічного підпілля заввишки менше як 1,8м, а також площа всіх ярусів внутрішніх стелажів та лотків.

1.7.  Відстань між теплицями, які експлуатуються на протязі цілого року (зимові), слід встановлювати не менше як 6 м; між теплицями, які експлуатуються навесні, влітку та восени (весняними), - не менше як 1,5 м.

(ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники.) Під'їзди до будівель, а також проїзди для пожежних машин необхідно виконувати від­повідно до вимог проектування генеральних планів сільськогосподарських підприємств.

1.8.  Майданчики для тепличних підприємств, окремих теплиць та парників повинні бути сплановані з ухилом для відведення атмосферних вод. Ухили майданчиків визначаються нор­мативними документами та організацією рельєфу місцевості згідно з генеральним планом. Позначка грунту в теплиці повинна бути не менше як на 0,1 м, а доріжки - не менше як 0,2 м вище спланованої позначки ділянки навколо теплиці.

Теплиці слід розмішувати на південних та південно-східних схилах з рівнем ґрунтових вод не менше ніж 1,5 м від поверхні землі в ґрунтових теплицях. Допускається будівництво на схилах каскадних теплиць.

На майданчиках з просадними грунтами рекомендується будівництво гідропонних сте­лажних теплиць. При влаштуванні фундаментів теплиць на просадних грунтах слід передба­чати спеціальні заходи, що запобігають осіданню фундаментів.

1.9. При розробці проектів реконструкції та технічного переозброєння тепличних під­приємств допускаються відхилення від нормативів, які повинні враховувати вимоги техніки безпеки, санітарні правила, захисту навколишнього середовища та зниження ефективності капітальних вкладень.

ДБН В.2.2-2-95
1.10 Орієнтування тепличних підприємств, окремих теплиць та парників відносно сторін світу встановлюється нормами технологічного проектування.

Теплиці повинні розміщуватись з навітряного боку по відношенню до джерела забруднення їх світлопрозорих огороджень та з підвітряного боку - до перешкод обдування їх вітром.

1.11.        Теплиці класифікуються на основі таких ознак:

а)  згідно з функціональним призначенням - на теплиці овочеві, розсадні (виробництво розсади для відкритого грунту), квіткові (оранжереї), селекційні;

б)  згідно з технологією вирощування рослин - на грунтові (вирощування сільськогосподарсь­ ких культур на ґрунтових сумішах) та гідропонні (вирощування сільськогосподарських культур на штучних субстратах у басейнах або стелажах);

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники.в)  згідно з часом експлуатації - на цілорічні (з штучним обігріванням), весняно-літньо-осінні (з обігріванням за рахунок сонячної радіації з додатковим аварійним штучним обігріванням);

г)  згідно з об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням - на ангарні (однопрогонові) та блочні (багатопрогонові);

д)  згідно з типом огороджувальних конструкцій - на скляні, плівкові, із світлопрозорих синтетичних матеріалів.

1.12.                Розміри санітарно-захисних зон від теплиць та парників при їх біологічному обі­ гріванні повинні становити:

* на гною   - 100 м

ДБН В.2.2-2-95

* на смітті - 300 м

1.13.  Склади мінеральних добрив та пестицидів слід розміщувати на території тепличних підприємств з урахуванням санітарних розривів у відповідності з вимогами діючих санітарних норм проектування промислових підприємств.

1.14.  При розміщенні біологічних лабораторій по виробництву біологічних засобів бо­ ротьби з шкідниками та хворобами рослин на тепличних підприємствах їх слід розміщувати на відстані не менше як 50 м від виробничих теплиць.

1.15.                 Внутрішньомайданчикові шляхи тепличних підприємств повинні мати тверде покриття та відповідати вимогам ДБН "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств".

Майданчики для виготовлення гнойового компосту, виготовлення та зберігання ґрунтових сумішей слід передбачати з твердим гідроізольованим покриттям та розміщувати на 15 см нижче планувальної позначки прилеглої території.

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники.

1.16.  При проектуванні складських приміщень, майстерень, котельних установок та інших допоміжних будівель слід дотримуватись протипожежних та санітарних норм, що відповідають ДБН та СНиП.

1.17.  При проектуванні теплиць в районах з об'ємом снігопереносу на протязі зими більше як 200 м³/м згідно із СНиП 2.01.01-82 необхідно передбачати штучні снігозахисні заходи, об'єднуючи їх функції з вітрозахищенням та огородженням території. Як снігозахисне облад­ нання слід передбачати лісонасадження, щити та огорожі.

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬШ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення тепличних підприємств, окремих теп­лиць та парників повинні відповідати нормам технологічного проектування підприємств для вирощування сільськогосподарської продукції та забезпечувати економію паливно-енергетич­них ресурсів за рахунок герметизації і теплоізоляції огороджу вальних конструкцій та зниження їх відносної площі.

Тип теплиць, кількість прольотів визначаються техніко-економічним обгрунтуванням з урахуванням функціонального їх призначення. Парники слід проектувати з односхилим або двосхилим покриттям.

ДБН В.2.2-2-95 2.2. Допоміжні приміщення для працюючих в тепличних підприємствах слід проектувати згідно із СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.09.02-85* та нормами технологічного проектування. При цьому допускається не передбачати опалювання в переходах між теплицями, що експлуатують­ся навесні, влітку та восени (весняні) та побутовими приміщеннями. Побутові приміщення весняних теплиць площею до 3.0 га допускається розміщувати в мобільних приміщеннях.

2.3 Геометричні розміри теплиць та парників повинні прийматися відповідно до тех­нологічної частини проекту. Ширина прогону одно прогонових та багатопрогонових теплиць приймається виходячи з конструктивної особливості споруди в залежності від техніко-еко-номічних обгрунтувань. Висота теплиць повинна визначатися від позначки поверхні підлоги або грунту до низу конструкцій або підвішеного обладнання та комунікацій і виходячи з умов вільного проїзду передбачених технологією машин та механізмів, але не менше як 2,2 м. Прогін парників пови

2.4.              Теплиці слід проектувати з металевим або, при техніко-економічному обгрунтуванні. дерев'яним каркасом. Парники слід проектувати з дерев'яним або залізобетонним каркасом.

В розрахунках конструкцій теплиць згідно із СНиП 2.01.07-85 слід враховувати коефіцієнт надійності за призначенням 0,9.

Несучі сталеві конструкції теплиць допускається розраховувати ймовірно-економічним методом, згідно з Посібником по проектуванню сталевих конструкцій до СНиП ІІ-23-81*.

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники. 2.5.              Світлопрозоре огородження зимових теплиць слід проектувати з скла, плівки, світ- лопрозорих синтетичних матеріалів, як правило, двошаровим або одношаровим з додатковими трансформівними шторами або теплозахисним екраном, а весняних теплиць - з плівки, що знімається на зимовий період.

У випадках, коли огородження теплиць передбачено панелями з світлопрозорих синте­тичних матеріалів, максимально допустиму площу теплиць передбачати як для будівель Vступеня вогнестійкості.

2.6.  Висота цоколю теплиць повинна бути не менше як 0,3 м від поверхні грунту. Навкруги цокольної частини теплиць необхідно передбачати вимощення.

2.7.  Позначка верху фундаментів під опори (стояки каркасу) теплиць повинна бути вище від позначки поверхні грунту не менше ніж на 0,3 м. При розміщенні теплиць на похилих ділянках позначки верху окремих фундаментів дозволяється призначати змінними з ухилом теплиць згідно з рельєфом місцевості, але не більше:

*    засклених   уздовж  гребенів (лотків)   - 2%

ДБН В.2.2-2-95 поперек гребенів (лотків)    - 1,5%

*    плівкових   (в обох напрямках)  - 3%

2.8.Ухил прямолінійних схилів покриття теплиць належить приймати не менше ніж 45%, криволінійних, стрілчастого обрису - не менше ніж 20%.

В багатопрогонових теплицях розжолобок потрібно проектувати у вигляді лотків з ухилом не менше ніж 0,2% та завширшки не менше ніж 0,2 м. Ухил покриття парників повинен бути не менше, як 6%.

2.9.              Сумарна площа світлонепроникних конструкцій теплиць повинна складати не більше 15% загальної площі світлопрозорих огороджень зі скла та 10% - при огородженні плівкою.

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники.2.10.  Для кріплення скла до шпросів повинні прийматися спеціальні затискачі (клямери, профільні елементи та ін.), ДЛЯ герметизації стиків скляних огороджень (в місцях сполучення зі шпросами, в горизонтальних стиках) - прокладки або спеціальні еластичні мастики, які забез­ печують повітро- і вологонепроникність.

2.11.  Антикорозійний захист будівельних конструкцій та виробів слід призначати згідно з вимогами СНиП 2.03.11-85. При цьому середовище в теплиці за ступенем агресивного впливу слід відносити для сталевих конструкцій - до слаб о агресивної, для алюмінієвих та дерев'яних - до неагресивної. Для залізобетонних конструкцій, що знаходяться у грунті (стовпчики фун­ даментів ґрунтових та басейнових теплиць, цоколів), та стелажів і басейнів слід приймати середню агресивність середовища в залежності від прийнятої технології виробництва.

• 2.12. Навантаження на будівельні крнструкції теплиць та парників слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.01.07-85, враховуючи такі вимоги:

а)  вага снігового покриву на 1 м  горизонтальної поверхні землі при проектуванні зимових теплиць з одношаровим огородженням, двошаровим огородженням с подачею теплоносія поміж шарами, а також однопрогонових плівкових теплиць з двошаровим огородженням слід приймати для районів:

І- 100Па(10кгс/м²);

ІІ-150Па(15кгс/м²).

При проектуванні весняних плівкових теплиць з одношаровим огородженням - 100 Па (10 кгс/м²) для всіх районів України.

Районування території України за вагою снігового покриву для проектування теплиць приведено в обов'язковому додатку 2.

Коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на горизонтальній поверхні землі до нормативного навантаження на покриття теплиць та схеми розподілу снігового навантажен­ня необхідно приймати згідно з обов'язковим додатком 1. Розрахункове снігове навантажен­ня на покриття теплиць повинно прийматися з коефіцієнтами перевантаження 1,4;

б)  швидкісний тиск вітру на відкритій місцевості слід приймати змінним за висотою з кое­ фіцієнтом 1 на висоті 10 м; 0,6 на висоті 2 м і менше.

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники. Для проміжних значень висот коефіцієнти визначаються лінійною інтерполяцією.

В районах міської забудови, лісових масивів та іншій місцевості, на якій рівномірно розташовані перепони заввишки більше як 10 м і знаходяться з підвітряного боку теплиці на відстані не більше 30 h (h - висота теплиці), навантаження від швидкісного тиску знижується на 30% від навантаження на відкритій місцевості.

Для плівкових теплиць вказані навантаження від швидкісного тиску вітру зменшуються на 20%.

в)  нормативне навантаження на несучі конструкції теплиць від шпалер з підвішеними росли­ нами слід приймати рівним 150 Па (15 кгс/м ) і відносити до короткочасного з коефіцієнтом перевантаження 1,3;

г)  водовідвідні лотки (металеві та дерев'яні) покриття багатопрогонових зимових теплиць необхідно перевіряти на нормативне зосереджене вертикальне навантаження 1000 Н (100 кг); весняних теплиць з плівковим покриттям - на два зосереджених вертикальних навантаження 1000 Н/100 кг/кожне (прикладені на відстані між ними 1 м) з коефіцієнтом перевантаження 1,2;

ДБН В.2.2-2-95
д)       навантаження від технологічного обладнання (установок електрообладнання, трубопрово­ дів та ін.) слід приймати згідно з даними відповідних частин проекту.

2.13. Розрахункові величини короткочасних навантажень або відповідних їм зусиль слід перемножувати на коефіцієнти сполучення 0,8 при поєднанні двох і 0,7 при поєднанні трьох та більше навантажень.

2.14.  Теплиці в сейсмічних районах повинні проектуватися без урахування сейсмічного впливу.

2.15.  Товщину сталевих гнутих профілів для огороджувальних конструкцій теплиць необ­ хідно приймати згідно з розрахунком, але не менше як 1 мм, деталей кріплення скла та плівки - не менше як 0,4 мм.

2.16.  Гнучкість стислих сталевих елементів каркасу теплиць не повинна перебільшувати 180. розтягнутих сталевих елементів і в'язів згідно з величинами, вказаними в СНиП II-23-81* (вид. 1990 p.). Гнучкість дерев'яних елементів каркасу теплиць не повинна перебільшувати величин, вказаних в СНиП ІІ-25-80.

2.17.  Прогини сталевих конструкцій теплиць повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.07-85 розділ 10. При цьому вертикальні відносні прогини елементів засклених теплиць не повинні бути більше:

*    для шпросів-1/150;

* прогонів, ригелів, ферм, не завантажених технологічним устаткуванням, залежно від довжини, приl= 1 м- 1/120, l = 3 м- 1/150. l=6 м- 1/200:

*    лотків- 1/300;

*    ферми, на яких розташоване технологічне обладнання з управлінням з підлоги - 1/250 їх прогону.

ДБН В.2.2-2-95 Відносний прогин елементів плівкових теплиць, шо згинаються, не повинен перебільшувати 1/75 їх прольоту.

2.18.  При розрахунках сталевих конструкцій теплиць з гнутих профілів завтовшки 3 мм та менше при двох і більше згинах у поперечному розрізі та при відношенні висоти стінки або ширини полиці до радіусу згину менш за 30, величини розрахункового опору сталі на розтяг, стиск та вигин слід збільшувати на 10%.

2.19.  Дерев'яні конструкції теплиць слід проектувати відповідно до указівок СНиП ІІ-25-80. При цьому величина розрахункового опору деревини елементів каркасу плівкових теплиць в розрахунках їх на вплив вітрового і снігового навантаження слід множити на коефіцієнт умов праці, що дорівнює 1,3 (для всіх видів опору). Інші коефіцієнти умов праці, що враховують вплив короткочасних навантажень, приймати не слід.

2.20.  В розрахунках плівкових огорож теплиць на дію вітрового навантаження розрахун­ ковий опір поліетиленової плівки (ГОСТ 10354) на розтяг слід приймати 5 МПа (50 кгс/см2), модуль пружності 75 МПа (750 кгс/см2}, на вплив снігового навантаження або одночасно снігового та вітрового навантаження величину розрахункового опору та модуля пружності слід множити на коефіцієнт 1,5.

2.21.  Для теплиць слід застосовувати скло (ГОСТ 111) уніфікованих розмірів; товщину скла слід призначати згідно з розрахунками, але не більше як 4 мм. Вибір скла завтовшки понад 4 мм повинен бути техніко-економічно обгрунтований.

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники. 2.22.  В розрахунках огороджувальних конструкцій теплиць зі скла слід приймати: величину розрахункового опору скла на вигин 12,5 МПа (125 кгс/см2) , модуль пружності 7,3-10   МПа (7,3- 105 кгс/см2) та коефіцієнт поперечної деформації 0,22. При цьому розрахунковий опір скла слід множити на такі коефіцієнти умов праці:

* в разі закріплення скла безперервно по всьому контуру (профільними елементами)

-1;

*в разі закріплення в окремих точках контуру (клямерами і т.п.) - 0,8. Величину

розрахункового опору скла вертикальних огорож необхідно множити додатково на

ДБН В.2.2-2-95 коефіцієнт умов праці, що дорівнює 1,2.

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ

3.1.   Норми та режим водоспоживання, якість та температуру води для поливання і для інших технологічних цілей слід приймати у відповідності з технологічними і санітарними нормами проектування.

3.2.   При проектуванні систем водозабезпечення і каналізації теплиць та парників слід керуватися вказівками діючих нормативів на проектування СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.03-85 з урахуванням вимог цього розділу.

3.3.   Для поливання в теплицях і парниках та для інших виробничих цілей, як правило, необхідно використовувати технічну воду з поверхневих джерел, яка не забруднена шкідливими хімічними та біологічними компонентами. Якщо її не вистачає, допускається використання питної води при умові належного обгрунтування.

ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники.

Якщо в мережу виробничого водопроводу подаються добрива або інші речовини, ця мережа повинна з'єднуватись з господарсько-питним водопроводом з розривом струменя не менше 50 мм від максимального рівня води у баку або в резервуарі до низу трубопроводу, який подає воду.

3.4.   Внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння теплиць та парників не передбачати, якщо таке пожежогасіння не потрібне для складських та допоміжних будівель.

3.5.   Внутрішній водопровід теплиць повинен підключатися до зовнішнього, як правило, єдиним вводом.

3.6.   Водопровід в теплиц�