Полный текст присутствует в библиотеке «НОРМАТИВ™ PRO» ПРОСМОТРЕТЬ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

ЗАСТОСУВАННЯ В БУДІВНИЦТВІ І БУДІНДУСТРІЇГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВІ ШЛАКОПЕМЗОВИХ ВІДСІВІВФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА

ДБН В.2.7-63-97

З наданням чинності ДБН В.2.7-63-97 на території України припиняють дію РСН 329-88

РОЗРОБЛЕНІ	Дніпропетровським дочірнім орендним підприємством НДІБВ Держкоммістобудування України (канд. техн. наук Є.В.Жихович, канд. техн. наук В.П.Примаков, інженери О.І.Овсіенко, О.Т. Кагітіна); Науково-дослідним комплексом Київського державного університету будівництва і архітектури Мін вузу У країн и (канд. техн. наук М.П. Безсмертний, інженери В.М.Шеруда, А.Б.Анісімов, Ю.М.Стромілов); Інститутом проблем матеріалознавства АН України (канд. техн. наук Я.П.Гіндіс)
ВНЕСЕНІ І  ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ	Відділом будівельної індустрії, механізації і промисловості будівельних матеріалів Держбуду України
ЗАТВЕРДЖЕНІ	Наказом Держбуду України від 30.12.97 р. № 66 та надано чинності з 1 квітня 1998 р.

ЗМІСТ

1  Галузь використання

2  Технічні вимоги до гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів

3  Застосування гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів   

4  Методика підбирання складів бетону з застосуванням гранульованих шлаків феросплавного виробництва

5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища

6  Додаток 1

Розрахунок складів бетону з застосуванням гранульованих шлаків феросплавного виробництва  

7  Додаток 2

Розрахунок складів шихти для виробництва мінеральної вати з використанням гранульованого шлаку силікомарганцю

8  Додаток З

Розрахунок складу вапняно-шлако-піщаних сумішей для виготовлення силікатної цегли

9  Додаток 4

Розрахунок складу жаростійкого бетону

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

1.1  Дані будівельні норми поширюються на застосування в будівництві гранульованих шлаків силікомарганцю і вуглецевого феромарганцю, які одержують шляхом напівсухої грануляції вог­ненно-рідких шлаків феросплавного виробництва на гідрожолобних агрегатах, а також шлако­пемзових відсівів, які одержують шляхом подрібнення і розсіювання шлакових матеріалів феро­сплавного виробництва, що містять фракції дрібніше 5 мм.

1.2  Гранульовані шлаки виробляються в цехах шлакопереробки феросплавних заводів у від­повідності з технологічним регламентом, що забезпечує випуск продукції з якісними показниками заТУ 14-11-217-85.

2  ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ І ШЛАКОПЕМЗОВИХ

ВІДСІВІВ

2.1 Гранульовані шлаки і шлакопемзові відсіви феросплавного виробництва повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-17-95 і ТУ 14-11-217-85.

2.2  Рекомендований зерновий склад гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів, які за­стосовуються для виробництва різних видів бетонів, повинен відповідати кривим просіювання, наведеним на рисунку, а при невідповідності має бути відкоригований.

2.3 При улаштуванні основ під фундаменти і доріг, виконанні зворотного засипання, при утво­ренні територій коригування зернового складу гранульованих шлаків не вимагається.

3  ЗАСТОСУВАННЯ ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ І ШЛАКОПЕМЗОВИХ ВІДСІВІВ

3.1  Гранульовані шлаки і шлакопемзові відсіві силікомарганцю застосовуються для виготов­ лення легких бетонів; як заповнювач для виробництва шлакоблоків; при улаштуванні теплоізо­ ляційного і звукоізоляційного засипань; як додатки (в тонкомеленомувигляді) при виготовленні виробів з ніздрюватого бетону автоклавноготверднення і жаростійких бетонів; як підкислювана домішки при виробництві мінеральної вати з доменних шлаків.

(ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва.) 3.2  Гранульований шлак вуглцевого феромарганцю застосовується при виготовленні важких бетонів як укрупнююча домішка до дрібнозернистого кварцевого піску.

3.3  Всі види гранульованих шлаків і шлакопемзові відсіви феросплавного виробництва за­ стосовуються як будівельний матеріал при улаштуванні нижніх шарів дорожніх покриттів, при виконанні зворотного засипання і утворенні територій - як домішки (в тонкомеленому вигляді) до вапняно-піщаних сумішей для виготовлення силікатної цегли автоклавного тверднення.

3.4  При недостатньому вмісті в шлаках дрібних фракцій допускається для приготування конст­ рукційних бетонів введення до їх складу кварцевого піску з метою підвищення легкоукладальності суміші.

3.5  Для поліпшення реологічних властивостей легкобетонної суміші при використанні як дріб­ ного заповнювача гранульованих шлаків силікомарганцю, зниження густини і одержання злитої структури бетону необхідно уводити до його складу поризуючі і мінеральні дисперсні домішки (мікронаповнювачі).

3.6  Для зниження витрати цементу у важкому бетоні як укрупнюючу домішку до дрібнозер­ нистого піску необхідно застосовувати гранульований шлак вуглецевого феромарганцю з модулем крупності більше 2,5.

ДБН В.2.7-63-97 3.7  Гранульовані шлаки вуглецевого феромарганцю можуть застосовуватися для улаштування основ на грунтах 1-ї категорії просідання. При виконанні зворотного засипання і улаштуванні шлакових подушок методом пошарового ущільнення необхідно керуватися вимогами РСН 232-88.

4  МЕТОДИКА ПІДБИРАННЯ СКЛАДІВ БЕТОНУ З ЗАСТОСУВАННЯМ

ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА

4.1    При підбиранні складу важкого бетону за основу необхідно приймати склади на незба- гаченому дрібнозернистому піску. Підбирання складів повинно виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 27006-86. Початковий склад бетону розраховують за фактичними характерис­ тиками вихідних матеріалів у відповідності з посібниками і рекомендаціями науково-дослідних інститутів.

4.2    При підбиранні складів конструкційних легких бетонів як дрібний заповнювач повинні застосовуватись гранульовані шлаки вуглецевого феромарганцю, силікомарганцю, а також шла­ копемзові відсіви феросплавного виробництва. Нестачу дрібних фракцій піску в гранульованих шлаках доцільно компенсувати уведенням до їхнього складу 30-50 % природного піску.

При підбиранні складів конструкційного легкого бетону на основі шлаку силікомарганцю необхідно використовувати гранульований шлак з насипною густиною не нижче 900 кг/м³ з дода­ванням до нього 30-50 % щільного піску.

4.3При підбиранні складів конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону щільної структури за основу необхідно приймати склади на гранульованому шлаку силікомарганцю з насипною гус­ тиною не нижче 800 кг/м³ без збагачуваних домішок.

4.4  При підбиранні складів конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону поризованої структури для поліпшення технологічних властивостей бетонної суміші необхідно застосовувати повітровтягувальну добавку - смолу деревну омилену (СДО) за ТУ 13-05-02-83, комплексну добавку - СДО+ЛСТ (смола деревна омилена + лігносульфонат технічний за ОСТ 13-287-85) у співвідношенні 3:1 за масою або СДО+УПБ (смола деревна омилена + упарена післядріжджова барда за ОСТ 18-126-83). Кількість поризуючої добавки береться 0,2-0,3 % від маси цементу і залежить від

зернового складу дрібного заповнювача і ступеня поризації бетонної суміші; при цьому кількість дрібного заповнювача може бути зменшена на 30 %.

4.5    Приклади підбирання складів бетонів різного призначення наведені в обов'язковому додатку 1.

ДБН В.2.7-63-97

4.6    Розрахунок складу шихти для виробництва мінеральної вати з використанням гранульо­ ваного шлаку силікомарганцю приведений в обов'язковому додатку 2.

4.7    Розрахунок складу вапняно-шлако-піщаних сумішей для виготовлення силикатної цегли наведений у обов'язковому додатку 3.

4.8    Розрахунок складу жаростійкого бетону слід виконувати у відповідності з обов'язковим додатком 4.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1  Пил гранульованих шлаків за ступенем дії на організм відноситься до речовин класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76, що зумовлено наявністю в їх складі аерозолей дезінтеграції гранульованого шлаку силікомарганцю та феромарганцю, які є компонентами рецептур бетонних сумішей.

ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва.
5.2Токсикологічна характеристика гранульованих шлаків приведена в таблиці 1. Таблиця 1

Найменування матеріалу	Позначення нтд	ГДК р.З в повітрі мг/м3 за ГОСТ 12. 1.005-88	ДБН В.2.7-63-97 Клас небез­пеки	Характеристика дії на організм
Шлак гранульований виробництва феромарганцю	ТУ 14-11-217-85	0,2	II	Марганець може виділятись в повітря у вигляді аерозолю дезінтеграції. Токсична дія пов'язана з ураженням ЦНС, ендокринної, серцево-судинної систем. При постійній дії на організм виникає марганотокси-коз, ураження ЦНС, пневмонія
Шлак гранульований виробництва силікомарганцю	ДБН В.2.7-63-97 ТУ 14-11-217-85	1,0	III	Кремній може виділятися в повітря у вигляді аэрозолю дезінтеграції. Загальнотоксична дія незначна. При довготрива­лій дії на організм може викли- кати захворювання верхніх дихальних шляхів, хронічний пиловий бронхіт, пневмосклероз

ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва. 5.3   Технологічні процеси виробництва бетонних сумішей та бетонних виробів із них, які супро­ воджуються утворенням пилу, повинні виконуватися у відповідності з вимогами Мінохоронздоров'я СРСР № 1042-73 від 04.04.1978 р. та СН 3223-85.

5.4   Обладнання для обробки та транспортування матеріалів, з яких піднімається пил, повинно бути герметизоване або обладнане аспіраційними пристроями. Оглядові вікна, стики, з'єднання окремих частин обладнання та укриття повинні бути улаштовані прокладками, які забезпечують необхідну герметичність.

5.5   В усіх виробничих та побутових приміщеннях повинні бути встановлені опалювально- вентиляційні пристрої, що забезпечують протягом всього робочого часу метрологічні і санітарні умови згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88. Побутові приміщення повинні бути обладнані у від­ повідності з СНІП 2.09.04-87.

5.6   Виробництво бетонних сумішей здійснюється в приміщеннях, обладнаних припливно-ви­ тяжною вентиляцією у відповідності з вимогами СНІП 2.04.05-86 та ГОСТ 12.4.021-75, освітленням у відповідності з СНІП ІІ-4-79 та ГОСТ 12.1.046-85, водою питною (ГОСТ 2874-82) та гарячою.

Технологічне обладнання повинне бути заземлене від статичної електрики у відповідності з ГОСТ 12.1.018-86. Захист від шуму необхідно забезпечити у відповідності з СН 3223-85.

ДБН В.2.7-63-97 5.7   В приміщеннях з надлишком вологи та тепла, крім місцевих витяжних шаф, повинна бути обладнана природна, а при неможливості її влаштування - припливно-витяжна вентиляція з ви­ тягуванням із верхньої зони.

5.8   Ступінь очищення запиленого повітря, яке викидається вентустановками, повинна виз­ начатися розрахунками забруднення атмосфери джерелами викидів підприємств на основі положень Загальносоюзного нормативного документа ОНД-86.

5.9   У приміщеннях, де виділяються гази та пил, необхідно проводити заміри забруднення повітряного середовища, відносної вологості та швидкості руху повітря у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88.

5.10Контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони проводиться у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 і методичними вказівками Мінохоронздоров'я СРСР № 3936-85.

Контроль в повітрі робочої зони необхідно проводити на сполуки, вказані у таблиці 2.

ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва.

Таблиця 2

Найменування шкідливих речовин	Метод визначення речовини
Марганець і оксид марганцю	Методичні вказівки щодо визначення шкідливих речовин у повітрі. Вип.1-5, № 1617-77, с. 16-18
ДБН В.2.7-63-97 Оксид кремнію	Методичні вказівки щодо визначення вільного двоокису крем­нію в деяких видах пилу. М.: МЗ СРСР № 2392-81 від 24.04.84 р.

5.11  При виконанні виробничих операцій, які супроводжуються виділенням пилу, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: засоби індивідуального захисту органів дихання у від­ повідності з вимогами ГОСТ 12.4.034-85, спецодяг - ГОСТ 27574-87 і ГОСТ 27575-87, спецвзуття - ГОСТ 28507-90, захисні окуляри - ГОСТ 12.4.013-85 Е, засоби індивідуального захисту від шуму - ГОСТ 12.4.051-87.

5.12  Прибирання робочих приміщень від пилу повинно виконуватися з використанням засобів малої механізації і, в залежності від характеру пилу, мокрим або пневматичним способом.

5.13  Технологічна стічна вода зливається в каналізацію у відповідності з вимогами СН 245-71.

ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва.

ДОДАТОК  1 (обов'язковий)

РОЗРАХУНОК СКЛАДІВ БЕТОНУ З ЗАСТОСУВАННЯМ ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА

Підбирання складів важкого бетону

За основу приймають склад на незбагаченому дрібнозернистому піску.

При уведенні до складу бетону шлаку вуглецевого феромарганцю витрата цементу зменшується на 5 %. Витрата води визначається множенням зменшеної кількості цементу на водоцементне від­ношення. Кількість укрупнюючої домішки в межах 30-70 % за масою варіюється в залежності від зернового складу гранульованого шлаку, зокрема, від вмісту в ньому фракції менше 0,63 мм.

ДБН В.2.7-63-97
Об'єм гранульованого шлаку дещо перевищує об'єм заміненого піску. Однак досягнута зба­гаченням піску безперервність гранулометрії компонентів при застосуванні і ущільненні суміші забезпечує приблизно той же об'єм.

Фактичну витрату матеріалів на 1 м³ бетону визначають виходячи з отриманої середньої густини ущільненої бетонної суміші.

Склади важкого бетону можуть підбиратися без використання таблиць будь-яким методом, що забезпечує необхідні характеристики бетонної суміші і бетону за найменшої витрати цементу.

Приклад 1

Підібрати склад бетону класу В22,5 (марки 300). Марка за легкоукладальністю -П1.

ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва. Вихідні матеріали: портландцемент марки 500 (Ц) активністю 53 МПа; пісок кварцевий (П) з модулем крупності М_к=1,4 з насипною густиною ρ^п = 1550 кг/м³; гранульований шлак вуглецевого феромарганцю (Ш) з М_к=2,8 з насипною густиною ρ^ш = 1370 кг/м³; щебінь гранітний (Щ) крупністю від 5 до 20 мм з насипною густиною ρ^щ = 1420 кг/м³ і об'ємом міжзернових пустот V_nyc = 0,45. Розрахунок складу бетону виконується згідно з "Рекомендациями по определению составов обыч­ного тяжелого бетона и снижению расхода цемента" (Киев: НИИСП

В/Ц = 0,55.

Для цього значення В/ІД згідно з складом бетону Ml50 передбачається витрата матеріалів на 1 м³ бетону: Ц - 302 кг; П - 616 кг; V_n- 398 л; Щ - 1313 кг; У_щ - 919 л; вода (В) - 168 л.

Замінюємо 50 % маси кварцевого піску гранульованим шлаком вуглецевого феромарганцю.

Новий склад бетону: Ц = 302 х 0,95 = 287 кг;    

ДБН В.2.7-63-97

П = 616 х 0,5 = 308 кг; V_n= 199 л; Ш = 616 х 0,5 = 308 кг; У_ш= 225 л; Щ = 1313 кг;

У_щ= 919 л; В = 287 х 0,55 = 158 л.

Розрахункова середня густина бетонної суміші складе:

р_см= 287+308+308+1313+158 = 2374 = 2370 кг/м³.

Після розрахунку кількості матеріалів на заміс і приготування дослідного замісу визначається легкоукладальність бетонної суміші і за необхідності виконується коригування складу, після чого визначається середня густина суміші і, якщо вона відрізняється від розрахункової, підраховується фактична витрата матеріалів на 1 м³ бетону.

ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва.
Міцність бетону визначається за ГОСТ 10180-90.

Якщо фактична легкоукладальність бетонної суміші нижче заданої, а також для поліпшення її транспортабельності до складу суміші необхідно вводити пластифікатори і суперпласти-фікатори (наприклад, ПДК, ЛСТ, УПБ та ін.). Указані добавки застосовуються у відповідності з ДБН В.2.7-64-97.

Якщо легкоукладальність бетонної суміші без пластифікуючої добавки відповідає необхідній, то при її уведенні може бути досягнута додаткова економія цементу.

Приклад 2

Підібрати склад важкого бетону з пластифікуючою добавкою.

ДБН В.2.7-63-97 Вихідні матеріали за складом бетону на збагаченому піску ті самі, що і в прикладі 1. Кількість ЛСТ - 0,2 % від маси цементу.

Очікуване зниження витрат цементу - на 4 %. Розрахунок виконується у відповідності з "Руко­водством по применению химических добавок в бетоне" (М.: НИИЖБ Госстроя СССР, 1981. - 54 с.).

Витрата матеріалів на 1 м³ бетону:

ц = 287-(287х0,04) = 276 кг; В = 276x0,55 = 152 л; дрібний заповнювач М₃= 616+(287-276)+(158--152)х0,32 = 621 кг, в тому числі П = 621x0,5 = 310,5 кг; V_n= 200 л; Ш = 621x0,5 = 310,5 кг; V_m= 227 л; Щ = 1313+(287-276)+(158-152)х0,68 = 1325 кг; V_щ= 993 л; маса ЛСТ (сухої речовини) = 276x0,002 = = 0,55 кг.

В 1 л 10 %-го розчину ЛСТ з густиною 1,043 міститься 0,104 кг сухої речовини, кількість 10 %-го розчину ЛСТ 0,55:0,104 = 5,3 л. Кількість води замішування з урахуванням води, яка міститься в 10 %-му розчині ЛСТ,

(ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва.) В_замiш⁼ 152-(5,3 -1,043-0,55) = 147 л.

Підбирання складів конструкційного легкого бетону

Для конструкційних легких бетонів як дрібний заповнювач можуть застосовуватися грану­льовані шлаки вуглецевого феромарганцю і силікомарганцю. При нестачі в них дрібних фракцій до 0,63 мм доцільне уведення 30-50 % природного піску.

Застосування шлаку силікомарганцю припустимо тільки при насипній густиш не менше 900 кг/м³ і за умови заміни 30-50 % його маси щільним піском.

Для виготовлення 1 м³ конструкційного легкого бетону різних класів (марок) цемент витра­чається у відповідності з даними таблиці 1.

ДБН В.2.7-63-97 Таблиця 1 - Витрата цементу на виготовлення 1 м3 конструкційного бетону різних класів.

Укг

Клас (марка) бетону	Керамзитобетон		Шлакопемзобетон
	ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва. Марка цементу
	400	500	400	500
В10(150)	275	245	275	245
ДБН В.2.7-63-97 Будівельні матеріали. Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва. B15(200)	340	300	375	320
ДБН В.2.7-63-97 В20 (250)	400	350