НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.12.2011 р. N 9198/11/17-11

Ліцензіатам з передачі електричної енергії
місцевими (локальними) мережами
Територіальним представництвам НКРЕ

Для врахування в роботі

У зв'язку з численними зверненнями об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів із різних регіонів України Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) в межах своєї компетенції повідомляє про напрацювання, отримані за результатами роботи Робочої групи з розширеного обговорення проблемних питань, які виникають під час врегулювання взаємовідносин енергопостачальних компаній (електропередавальних організацій) та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (житлово-будівельних кооперативів), яка створена за участю представників НКРЕ, Антимонопольного комітету України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Спілки власників житла України, НАК "Енергетична компанія України", ТОВ "Укренергоконсалтінг", ТОВ "ВС Енерджі Інтернешнл Україна", ТОВ "КУА "Сварог Ессет Менеджмент", ПАТ "Київенерго", ПАТ "АЕС Київобленерго", ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ПАТ "Львівобленерго".

1. Положеннями статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (положення статті 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Внутрішньобудинкові електричні мережі багатоквартирного житлового будинку складаються з двох типів електричних мереж, а саме:

технологічні електричні мережі, необхідні для електрозабезпечення електроустановок власників житлових помешкань (квартир) та нежитлових приміщень;

технологічні електричні мережі, необхідні для електрозабезпечення технічних цілей будинку (освітлення місць загального користування, робота ліфтів, підкачка води тощо) та електроустановок власників нежитлових приміщень.

Відповідальність (фінансова) за утримання внутрішньобудинкових електричних мереж, що використовуються для електрозабезпечення технічних цілей багатоквартирного житлового будинку, покладено на власників квартир, нежитлових приміщень (співвласників загального неподільного майна багатоквартирного будинку).

Управління неподільним та спільним майном об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельного кооперативу) здійснюється через статутні органи або через управителя.

Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Майно об'єднання утворюється з:

майна, переданого йому членами об'єднання у власність;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Отже, відповідальною особою за утримання внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирних житлових будинків є управитель - юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу (багатоквартирного будинку) за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію, капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію тощо (для довідки: управитель - це особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору (положення статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")).

Виходячи із вищевказаного, спільне використання технологічних електричних мереж (у даному випадку внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирних житлових будинків) електропередавальною організацією та власниками цих мереж (співвласниками загального неподільного майна багатоквартирного будинку) відсутнє.

Крім того, у зв'язку з юридичною та бухгалтерською неможливістю обслуговування електропередавальною організацією внутрішньобудинкових технологічних електричних мереж, які є невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку (об'єкта архітектури) та не є власністю електропередавальної організації (незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив, житлово-експлуатаційна організація тощо)), НКРЕ та представники Робочої групи вважають за необхідне дотримуватись вимог Цивільного кодексу України, яким передбачено, що витрати на утримання майна має нести безпосередньо власник відповідного майна.

Враховуючи вищенаведене, Робочою групою рекомендовано Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ініціювати внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (Постанова N 869) з метою приведення її положень у відповідність до вимог Цивільного кодексу України, а саме, доповнити вказану постанову нормами, які включатимуть до тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрати на утримання внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання (внутрішньобудинкових електричних та газових мереж), а також телекомунікаційних систем з метою надійного забезпечення мешканців багатоквартирних житлових будинків (власників квартир) електричною енергією та природним газом, а також телекомунікаційними послугами.

2. Відповідно до положень частини першої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з положеннями частини шостої статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість.

Взаємовідносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99  N 1357 (із змінами) (далі - ПКЕЕН).

Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (Додаток 1 до ПКЕЕН) і укладається на три роки (абзац перший пункту 3 ПКЕЕН).

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

Таким чином, для електрозабезпечення власників квартир (мешканців) багатоквартирного житлового будинку між енергопостачальною компанією та власниками квартир (мешканцями) відповідного багатоквартирного житлового будинку укладаються договори про користування електричною енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442 (із змінами) (далі - ПКЕЕ).

Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (Додаток 3 до ПКЕЕ) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (пункт 1.6 ПКЕЕ).

Отже, для електрозабезпечення технічних цілей (освітлення місць загального користування, робота ліфтів, підкачка води тощо) багатоквартирного житлового будинку між енергопостачальною компанією та відповідним управителем укладається договір про постачання електричної енергії.

При цьому згідно з положеннями пункту 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), ПКЕЕ та проектних рішень.

Так, положеннями пункту 1.5.6 ПУЕ встановлено, що "Счетчики для расчета электроснабжающей организации с потребителями электроэнергии рекомендуется устанавливать на границе раздела сети (по балансовой принадлежности) электроснабжающей организации и потребителя".

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 3.8 ПКЕЕ, установлення (заміна) засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних виконується електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за рахунок власника відповідного обладнання, якщо такі дії вимагаються нормативно-правовими актами, або за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється установлення (заміна) розрахункового обліку.

Крім того, згідно з абзацом першим пункту 3.26 ПКЕЕ, у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.

Таким чином, у разі встановлення згідно з погодженою проектно-кошторисною документацією за згодою сторін в багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових електричних мереж і мереж електропередавальної організації приладу обліку електричної енергії, останній є розрахунковим. Крім того, необхідно зауважити, що засоби обліку електричної енергії на будь-якому об'єкті мають бути встановлені відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації, розробленої на підставі виданих в установленому законодавством порядку технічних умов.

Додатково повідомляємо, що обов'язкова вимога щодо улаштування загальнобудинкового розрахункового обліку в багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації з положень пункту 3.6 Правил вилучена.

На думку НКРЕ, використання розрахункових загальнобудинкових приладів обліку електричної енергії для розрахунків за електричну енергію буде найбільш коректним та ефективним за умови, якщо енергопостачальна компанія як організація, яка відповідає за облік електричної енергії, використаної населенням, забезпечить створення та організацію автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) в багатоквартирних житлових будинках шляхом встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) для здійснення розрахунків з власниками квартир за спожиту електричну енергію.

Одночасно слід зазначити, що особливості постачання електричної енергії для населених пунктів встановлені розділом 12 ПКЕЕ.

Згідно з положеннями пункту 1.2 ПКЕЕ "населений пункт" - це юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту; "споживачі населеного пункту" - це населення, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту, та яке розраховується за використану електричну енергію з населеним пунктом.

Електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії (пункт 12.1 ПКЕЕ). Точка продажу електричної енергії населеному пункту встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього населеного пункту (пункт 12.2 ПКЕЕ).

Населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору (пункт 12.3 ПКЕЕ).

Враховуючи вищенаведене, НКРЕ вважає, що незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив, житлово-експлуатаційна організація тощо), питання щодо постачання електричної енергії споживачам - власникам квартир (мешканцям) відповідних багатоквартирних житлових будинків має бути врегульоване за вибраною безпосередньо самими споживачами (власниками квартир) однією із двох можливих схем, а саме:

1) укладення між енергопостачальною компанією та власниками квартир (мешканцями) відповідного багатоквартирного житлового будинку прямих договорів про користування електричною енергією згідно з ПКЕЕН та укладення між енергопостачальною компанією та відповідним управителем договору про постачання електричної енергії для електрозабезпечення технічних цілей (освітлення місць загального користування, робота ліфтів, підкачка води тощо) багатоквартирного житлового будинку.

У такому випадку енергопостачальна компанія (електропередавальна організація) має право встановлювати згідно з погодженою проектно-кошторисною документацією загальнобудинковий прилад обліку електричної енергії, який використовуватиметься енергопостачальною компанією як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.

На думку НКРЕ, це дасть змогу зняти суспільну напругу власників квартир (мешканців) багатоквартирних житлових будинків в частині можливості користування електричною енергією з урахуванням блочних тарифів та пільг;

2) постачання електричної енергії для електрозабезпечення багатоквартирного житлового будинку як для "населеного пункту" (з урахуванням особливостей, встановлених розділом 12 ПКЕЕ). У такому випадку "населений пункт" має забезпечити встановлення розрахункового загальнобудинкового приладу обліку електричної енергії для розрахунків за загальний обсяг електричної енергії, спожитої "населеним пунктом".

З метою запобігання виникненню конфліктних ситуацій між окремими мешканцями багатоквартирного житлового будинку, управителем та енергопостачальником, забезпечення можливості всім мешканцям багатоквартирних житлових будинків користуватись наданими їм законодавством правами та пільгами НКРЕ вважає за доцільне рекомендувати об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (житлово-будівельним кооперативам) приймати у встановленій законодавством формі рішення щодо обраної мешканцями багатоквартирного житлового будинку однієї із вищезазначених схем врегулювання взаємовідносин.

При цьому у разі прийняття рішення щодо укладення прямих договорів про користування електричною енергією між кожним членом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельного кооперативу) та енергопостачальником кожний власник квартири (мешканець) має письмово звернутись до енергопостачальника із заявою стосовно укладення відповідного договору та надати для цього усі необхідні документи.

Додатково необхідно зауважити, що НКРЕ за необхідності будуть внесені відповідні зміни нормативно-правових актів України, зокрема, до ПКЕЕ та ПКЕЕН щодо забезпечення реалізації двох вищевказаних схем врегулювання взаємовідносин власників квартир (мешканців) відповідних багатоквартирних житлових будинків та енергопостачальних компаній.

 

Член НКРЕ

Ю. Андрійчук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали