Полный текст присутствует в библиотеке «НОРМАТИВ™ PRO» ПРОСМОТРЕТЬ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ДБН 362-92

РОЗРОБЛЕНІ

Інститутом УкрНДІпроектстальконструкція (докт. техн. наук А.В. Перельмутер — керівник роботи; кандидати техн. наук М.Н. Скуратовський, М.В. Савченко-Більська, С.Ю. Фіалко; інженери Ю.Ф. Джур, А.В. Долганов, В.Л. Гейфман, І.Г. Лумельська, Б.Л. Фурман, Л.І. Шитова) Асоціацією ЕРКОН (доктори техн. наук Г.І. Білий, В.В. Бірюльов, В.В. Горєв; кандидати техн. наук В.Н. Валь, 1.1. Крилов, В.А. Пашинський, С.Ф. Пічугін, І.С. Ребров, Б.Ю. Уваров).

ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Управлінням промислового і гідротехнічного будівництва Держбуду України

Внесені Державним проектним і науково-дослідним інститутом "Укрндіпроектстальконструкція"

Затверджені наказом Держбуду України від 15 березня 1992 р. №32

Строк введення вдію 1 липня 1992 р.

ЗМІСТ

1    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2   ОГЛЯДИ І ОБСТЕЖЕННЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ

Порядок виконання робіт

Дефекти і пошкодження

Уточнення властивостей металу в конструкціях і з'єднаннях

Уточнення навантажень і впливів

Визначення зусиль в елементах

3    ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Оцінка на підставі досвіду експлуатації

Оцінка пробним навантаженням

Розрахункова оцінка

4   РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ

Додаток 1 (рекомендований)

ПРИБЛИЗНІ СТРОКИ ОГЛЯДІВ І ОБСТЕЖЕНЬ

Додаток 2 (обов'язковий)

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ЩОДО ОГЛЯДУ КОНСТРУКЦІЙ В НАТУРІ

Додаток 3 (довідковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕФЕКТІВ І ПОШКОДЖЕНЬ ТА ЇХ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ

Додаток 4 (рекомендований)

ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАЛІ

Додаток 5 (рекомендований)

МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ЗАГАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЗНОСУ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Додаток 6 (довідковий)

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ І ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ

Ці норми встановлюють загальні правила оцінки технічного стану сталевих конструкцій каркасів експлуато­ваних виробничих будівель і споруд. Вказівок норм необхідно дотримуватись безпосередньо при оцінці технічного стану сталевих конструкцій, а також керуватися ними при розробці інших нормативних документів з проектування, технічної експлуатації і ремонту конструкцій.

Норми стосуються тільки конструкцій, проектування яких регламентується СНІП ІІ-23-81*, а також експлуа­тованих конструкцій, і не поширюються на ті частини будівель і споруд та їх конструктивні елементи, що споруджуються знову (прибудовуються).

1     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Оцінка технічного стану є однією із регламентованих процедур, які виконуються з метою перевірки рівня надійності (безвідмовності) і довговічності конструкцій і встановлення можливості їх використання за призначен­ням у передбачених проектом умовах і на певний строк експлуатації, що прогнозується.

1.2  Залежно від здатності конструкції виконувати протягом прогнозованого строку усі функції, передбачені нормативною і проектною документацією, технічний стан конструкції можна класифікувати як

справний — якщо виконуються усі вимоги проекту і діючих на час обстеження норм і державних стандартів;

роботоспроможний — якщо є часткові відхилення від вимог проекту і діючих норм, але без порушення вимог за граничним станом першої групи і при таких порушеннях вимог за граничним станом другої групи, які в конкретних умовах не обмежують нормальне функціонування виробництва;

обмежено працездатний — коли для забезпечення функціонування виробництва необхідний контроль за станом конструкцій, тривалістю їх експлуатації або за параметрами технологічних процесів (наприклад, обмежен­ня вантажопідйомності мостових кранів або вимог очищення від снігу);

аварійний — якщо порушені вимоги за граничним станом першої групи (або неможливо протягом прогнозо­ваного строку запобігти цим порушенням).

Згадані вище граничні стани першої і другої груп визначаються відповідно до ГОСТ 27751-88.

1.3  На відміну від проектування нових конструкцій, коли їх надійність підтверджується тільки шляхом розрахунку, для характеристики існуючих конструкцій можна застосовувати методи, засновані на:

— аналізі досвіду експлуатації;

-  використанні методів перевірного розрахунку;

- перевірці пробним навантаженням.

Ці способи можна використовувати і в комбінації, а саме:

- різні конструктивні елементи будівлі чи споруди можна обстежувати різноманітними способами;

— один і той самий конструктивний елемент можна обстежити декількома способами, і якщо вони дають різні результати, то приймається найбільш обережна оцінка.

1.4  Прогнозований строк експлуатації, який ураховується під час оцінки технічного стану (див. п. 1.1), приймається за одним із таких варіантів;

— до вичерпання встановленого нормативного строку функціонування будівлі чи споруди;

— до найближчого запланованого капітального ремонту;

— до встановлюваного під час оцінки строку, після закінчення якого конструкція знову підлягає оцінці з метою перевірки можливості продовження допустимого строку експлуатації.

1.5 В усіх випадках оцінку технічного стану слід виконувати на підставі результатів поточних і періодичних оглядів або спеціального обстеження, під час якого збираються дані про фактичний знос конструкцій, уточнюються відомості дослідження властивостей матеріалів, збирається технічна документація, яка збереглася, проводяться необхідні розрахунки тощо.

2     ОГЛЯДИ І ОБСТЕЖЕННЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ

Порядок виконання робіт

2.1   Забезпечення постійного рівня надійності і довговічності експлуатованих конструкцій пов'язане з організацією справної служби технічної експлуатації, що здійснює нагляд і догляд за конструкціями власними силами або шляхом залучення спеціалізованих організацій.

Метою нагляду є своєчасний вияв і правильна оцінка наявних дефектів і пошкоджень сталевих конструкцій. Нагляд містить поточні і періодичні (весняні і осінні) огляди конструкцій, а також їх спеціальні обстеження.

2.2 Періодичність поточних оглядів конструкцій визначається умовами експлуатації і може бути встановлена за вказівками, наведеними у рекомендованому додатку 1, якщо в проекті чи в іншій експлуатаційно-технічній документації не задані інші вимоги.

2.3  Метою проведення спеціальних обстежень, які здійснюються, як правило, силами залучених спеціалізованих організацій, є встановлення фактичних даних про стан і параметри конструкцій щодо розробки рекомендацій по дальшій їх експлуатації.

Обстеження конструкцій необхідно проводити:

-  якщо під час поточного або періодичного огляду знайдені дефекти і пошкодження категорії А за класифікацією п. 2.9 або такі дефекти і пошкодження, оцінка безпеки яких ускладнена для служби технічної експлуатації підприємства;

- при аварії аналогічних конструкцій, що експлуатуються в аналогічних умовах на інших об'єктах;

(ДБН 362-92) - при необхідності реконструкції або технічного переозброєння, пов'язаних із зміною навантажень або умов експлуатації.

В усіх випадках незалежно від оцінки стану конструкції службами технічної експлуатації слід проводити обстеження не пізніше, як це зазначено у рекомендованому додатку 1.

2.4 Обстеження конструкцій повинно містити:

-  підготовчі роботи (одержання і аналіз завдання на проведення обстеження, ознайомлення з об'єктом обстеження в натурі, добір і аналіз технічної документації, складання робочої програми тощо);

-  огляд конструкцій в натурі (обмір конструкцій, визначення відхилень положення конструкцій та їх гео­метричних розмірів від проектних, визначення відхилень від проектів конструктивного виконання елементів і їх з'єднань, виявлення пошкоджень елементів і з'єднань, складання виконавчої документації, відомостей дефектів і пошкоджень, обмірювальних креслень);

- визначення властивостей сталі конструкції;

-  уточнення фактичних і прогнозування майбутніх навантажень, впливів і умов експлуатації, включаючи температурно-вологісний режим і ступінь агресивності зовнішнього середовища;

- складання висновків про фактичний стан обстежених конструкцій, їх навантаження і умови експлуатації. Обсяг і ступінь деталізації даних обстежень залежать від наявності технічної та експлуатаційної документації,

стану і ступеня пошкодження конструкцій, вони повинні відповідати тому комплексу реконструкційних чи ремонтних робіт, які передбачаються.

Усі роботи щодо обстеження конструкцій у натурі слід виконувати, обов'язково й повно дотримуючись діючих правил і норм охорони праці й техніки безпеки. При цьому треба керуватися вказівками обов'язкового додатку 2.

2.5  Залежно від мети (загальне ознайомлення, обстеження тощо) обстеження може бути вибірковим або повним. Обсяг вибіркового обстеження визначається з урахуванням досвіду експлуатації аналогічних конструкційу подібних умовах. При цьому обстеженню підлягають всі елементи, що знаходяться у найбільш несприятливих умовах за рівнем напруг, особливо в зоні можливих механічних пошкоджень, агресивної дії зовнішнього сере­довища, в зонах підвищеної вібрації тощо, але не менше 20% однотипних конструкцій.

2.6Вибіркове обстеження слід замінити повним, якщо в процесі його виконання виявлено:

ДБН 362-92 -    різку нерівномірність вимірюваних параметрів технічного стану однотипних конструкцій, властивостей матеріалів, ступеня агресивності навколишнього середовища, умов навантаження;

-    дефекти і пошкодження, які істотно знижують несучу здатність і експлуатаційну придатність (тріщини, великі вигини, істотний корозійний знос, відсутність елементів або з'єднань тощо).

Дефекти і пошкодження

2.7Дефекти металевих конструкцій є наслідком помилок або відхилень від правил провадження робіт при проектуванні, виготовленні та монтажі конструкцій. Найбільш характерними дефектами, які впливають на роботоспроможність і експлуатаційну придатність конструкцій, є:

-    невідповідність якості сталі умовам роботи конструкції;

-    тріщини, вирізи, вириви;

-    відхилення геометричних розмірів від проектних;

-    непрямолінійність елементів;

-    відхилення від проектного положення конструкцій та їх елементів;

-    неточна підгонка елементів у вузлах сполучення, розцентрування;

-    відсутність окремих елементів або необхідних з'єднань, а також наявність непередбачених проектом з'єднань і закріплень;

-    некісне виконання зварних швів (неповномірні шви, підрізи, непропали, порпали, шлакові включення, пори і т.ін);

-    неякісне виконання болтових або заклепкових з'єднань (послаблення, відсутність болтів або заклепок та ін.);

-    дефекти протикорозійного захисту.

2.8Пошкодження металевих конструкцій, що виникають і розвиваються під час їх експлуатації, є, як правило, наслідком грубих порушень правил експлуатації або прорахунків при проектуванні; їх вогнищами часто є дефекти виготовлення, транспортно-такелажних операцій і монтажу. Характерними пошкодженнями, які відбиваються на роботоспроможності та експлуатаційній придатності конструкцій, є:

-    руйнування захисних покриттів і корозія металу;

-    розриви і тріщини в основному металі або у швах;

-    викривлення, місцеві погнутості, жолоблення;

-    розлад болтових і заклепкових з'єднань;

-    вирізи елементів або їх повний демонтаж у зв'язку з прокладанням комунікацій і промпроводок;

 -  деформації, викликані перевантаженнями або нерівномірними осіданнями і креном фундаментів;

-  абразивний знос.

2.9Дефекти і пошкодження елементів конструкцій, залежно від значущості даного елемента щодо роботосп­ роможності конструкції в цілому, а також від ступеня небезпеки дефекту або пошкодження, поділяються на три категорії — А, Б і В:

—до категорії А належать дефекти і пошкодження особливо відповідальних елементів і з'єднань, які станов­ лять безпосередньо небезпеку для руйнування;

ДБН 362-92 -    до категорії Б належать дефекти і пошкодження, які не становлять в момент виявлення безпосередньої небезпеки для конструкцій, але в подальшому можуть викликати пошкодження інших елементів (вузлів, з'єднань) і при розвитку перейти до категорії А;

-    до категорії В належать дефекти і пошкодження, що не належать до категорії А і Б, наявність яких не пов'язана з загрозою руйнування.

2.10  Виявлені в процесі огляду або обстеження дефекти і пошкодження слід оперативно оцінити, для цього можна керуватися даними довідкового додатку 3.

При виявленні пошкоджень категорії А необхідно:

 -  довести до відома відповідальних осіб;

-  забезпечити безпеку людей і збереження майна у зоні виявлених пошкоджень;

-  виконати термінові роботи щодо запобігання небезпеки обвалення (тимчасове розкріплення, розвантажен­ ня, терміновий ремонт тощо).

Уточнення властивостей металу в конструкціях і з'єднаннях

2.11Уточнення властивостей металу, використаного в конструкціях і їх з'єднаннях, проводиться з метою:

-  встановлення розрахункових значень опоріввідповідно до фактичного значення границі текучості і тимчасового опору тієї партії сталі, яка була використана при виготовленні конструкцій (відповідно Rwyі Rwuдля зварних швів, Rbsі Rbtдля болтів, Rrsі Rrtдля заклепок);

-    перевірки відповідності інших службових властивостей сталі (холодностійкість, опір руйнуванню від втомленості та ін.) умовам експлуатації та ступеня відповідальності конструкцій;

-    одержання необхідної інформації про технологічні властивості сталі (наприклад, зварюваності) для вирішення питання про можливі способи ремонту і підсилення.

ДБН 362-92

2.12Властивості металу уточнюються на підставі результатів випробувань зразків, які можна орієнтувати на оцінку границі текучості і тимчасового опору окремих конструктивних елементів (як правило, найбільш наванта­ жених або відповідальних) або для групи однотипних елементів (партії).

Обробка результатів випробувань і визначення Rymі Rumздійснюється за вказівками рекомендованого додатку 4 до цих норм.

Значення розрахункового опору визначається відповідно до вимог п.п. 20.1 і 20.7 СНІП ІІ-23-81*.

2.13При оцінці службових властивостей сталі і визначенні ступеня їх відповідності умовам роботи конструкцій рекомендується враховувати дані хімічного аналізу проб, за якими у багатьох випадках може бути ідентифікована марка сталі. Більш точною є оцінка за результатами випробування зразків на ударну в'язкість за ГОСТ 7268-82 і ГОСТ 9454-78, коли одержані значення ударної в'язкості зіставляються з вимогами, наведеними у табл. 1.

       2.14 Зварюваність сталі оцінюється за значенням наведеного вуглецевого еквівалента Се, який враховує хімічний склад матеріалу і товщину прокату:

Таблиця 1

де    С, M_n, C_r, Cu, Si, Ni, Mo, V, M_g — вміст вуглецю, марганцю, хрому, міді, кремнію, нікелю, молібдену, вольфра­му і магнію у відсотках;

t— товщина прокату в міліметрах.

cталь визначається придатною для зварювання, якщо:
тут С, S, Р, Si— відсотковий вміст вуглецю, арки, фосфору і кремнію.

При порушенні умов (2) використання зварювання при ремонті і підсиленні конструкцій допускається тільки при спеціальному обгрунтуванні.

Уточнення навантажень і впливів

ДБН 362-92

2.15  Нормативне значення навантаження від власної ваги конструкцій визначається за результатами обмірів. Власну вагу металевих конструкцій допускається встановлювати за кресленнями КМД з обов'язковими конт­ рольними замірами перерізів, а при відсутності цих креслень — за результатами обмірів елементів конструкцій. Навантаження від власної ваги стаціонарно встановленого обладнання, трубопроводів, промпроводок і агрегатів визначається за робочими кресленнями, враховуючи фактичну схему їх розміщення і спирання на конструкції.

Коефіцієнт надійності за навантаженням для зазначених навантажень дорівнює одиниці.

2.16  Постійні навантаження від ваги покриттів (перекриттів) рекомендується приймати з урахуванням результатів розкриття покрівлі (загорож) і фактичного складу шарів. Нормативні значення цих навантажень визначаються зважуванням зразків і обробкою результатів зважування за формулою:

Таблиця 2

Кількість зразків m	t	Кількість зразків m	t	Кількість зразків m	t
5	ДБН 362-92 2,13	9	1,86	25	1,71
6	2,02	12	1,80	30	1,70
7	ДБН 362-92 1,94	15	1,76	40	1,68
8	1,89	20	1.73	60 і більше	1,67
Примітка. Для проміжних значень mвеличину tвизначають лінійною інтерполяцією.

ДБН 362-92 Знак "плюс" у формулі (3) приймається при несприятливій дії збільшеного навантаження, знак "мінус" — при сприятливій.

Допускається визначати g_n з урахуванням нерівномірного розподілу постійного навантаження по поверхні захисної конструкції. Для цього використовують формулу:

(4)

де    Lі В — відповідно довжина і ширина вантажної площі конструкції, що розраховується, у метрах.

Із двох значень g_n, розрахованих за формулами (3) і (4), приймається найбільш несприятливе.

Коефіцієнт надійності за навантаженням γfдо нормативного значення навантаження g_n, визначеного за формулою (3) або (4), дорівнює одиниці.

2.17 Нормативні значення вертикальних навантажень, які передаються колесами мостових і підвісних кранів, визначають за паспортними даними або за результатами зважування кранів.

При зважуванні вертикальний розрахунковий тиск колеса мостового крана визначається за формулою:

(5)

Таблиця 3 

Тип і ван­тажопідйом­ність крана	Вантаж, що ДБН 362-92 піднімається	Умови навантаження	Коефіцієнт  для кранівз режимною групою заГОСТ 25546-82
			1К, 2К	3К, 4К	5К	6К-8К
Гакові вантажо­підйомністю, т: до 5 від 5 до 12,5 від 12,5 до 20 більше 20	ДБН 362-92  Штучні вантажі	-	1,15 1,10 1,10 1,10	1,25 1,20 1,15 1,10	1,35 1,25 ДБН 362-92 1,20 1,15	1,50 1,50 1,40 1,30
Грейферні	Шебінь, вугілля та інші нелипкі і незв'язні матеріали	Із штабеля	—	1,10	1,10	1,10
		Із приямка з водою	—	1,40	1,40	1,40
Магнітні	Скрап сталевий, чавун у чушках	Із неметалевої основи	—	1,30	1,30	ДБН 362-92 1,30
		Із металевої основи	—	1,50	1,60	1,70
	Сталевий прокат	Із ґратчастої основи	—	1,40	1,50	1,60
		ДБН 362-92  Із суцільної металевої основи	—	1,60	1,70	1,80

3.   ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Оцінка на підставі досвіду експлуатації

3.1  Проводити оцінку тільки на підставі досвіду експлуатації допускається, якщо одночасно викону­ ються такі умови:

-    конструкція використовується не менше 25 років;

ДБН 362-92 -    у подальшому не передбачається зміна режиму роботи і методів експлуатації.

Зазначений 25-річний строк може бути скорочений (але не менш ніж до 10 років), якщо відносна частка снігового навантаження в розрахунковій комбінації менше 25% і строк дії рішення, що приймається, не перевищує третини строку фактичної експлуатації конструкції.

3.2  Технічний стан конструкції може бути визнано працездатним, якщо при виконанні вимог п.3.1 обстеженням не виявлені дефекти і пошкодження категорій А і В за п. 2.9. Інакше для прийняття рішення треба буде виконати розрахункову або експериментальну оцінку технічного стану конструкції.

Оцінка пробним навантаженням

3.3  Пробне навантаження здійснюється з метою експериментальної перевірки працездатності конст­ рукції.

Перед реалізацією пробного навантаження треба провести необхідні перевірки для складання робочої програми, яка повинна містити:

-    опис мети експерименту;

-    виділення окремих елементів або інших частин конструкції, що підлягають навантаженню;

-    спосіб створення пробного навантаження;

 -   опис процесу навантаження, його етапів і послідовності робіт;

-    визначення вимірювальних параметрів і місць замірів, вказівку на необхідну точність вимірювань;

-    величину максимального пробного навантаження;

ДБН 362-92

 -   заходи з техніки безпеки і щодо збереження матеріальних цінностей.

3.4  Пробне навантаження можна здійснити завантаженням всієї конструкції, для якої виконується оцінка технічного стану (наприклад,  одного міжповерхового перекриття)  або декількох заздалегідь відібраних конструктивних елементів. В останньому випадку треба відібрати не менш як η ≥ 0,3 √N конструктивних елементів із загальної їх кількості N, однакових за конструктивним оформленням, призначенням і умовами роботи.

Для зв'язаних у єдину спільну працюючу систему конструкцій рекомендується таким чином виділити навантажувану частину, щоб вона по можливості була мало зв'язана з ненавантажуваною частиною конструкції. Якщо це неможливо, то треба визначити величину пробного навантаження, враховуючи вплив ненавантаженої частини конструкції.

В усіх випадках треба ретельно оцінити постійне навантаження або ту його частину G₀, яка буде діяти на контрольовану конструкцію під час пробного навантаження.

3.5  Для пробного навантаження встановлюють два характерних значення:

перше - P_ser, що відповідає такому поєднанню пробного і постійного навантажень G₀, коли внутрішні зусилля (напруження) у розрахунковому елементі (перерізі) виявляються такими самими, як і при дії на конструкцію експлуатаційних навантажень і впливів, які мають свої нормативні значення;

друге - P_u, що відповідає такому поєднанню пробного і постійного навантажень, коли внутрішні зусилля напруження у розрахунковому елементі (перерізі) відповідають впливу розрахункових значень навантажень на конструкцію.

Множенням вказаних характерних значень на коефіцієнт безпеки γ_α = 1 + α  визначається перше і друге контрольні значення пробного навантаження:

3.6  При утворенні пробного навантаження слід вибирати такі способи (наприклад, за допомогою гідравлічних домкратів), які дозволяють контролювати величину навантаження з точністю ±5%.

Процес навантаження треба передбачати так, щоб, спостерігаючи за тим, як веде себе завантажуваний контрольний елемент, можна було б судити про очікуване поводження усієї конструкції. Для цього заздалегідь треба визначити ступені навантаження, час видержки і спостереження, вимірювальні параметри (наприклад, переміщення або кути повороту), місця проведення замірів, застосовувані прилади.

Вимірювання переміщень треба виконувати приладами, які забезпечують точність ±2% від очікуваних максимальних значень.

3.7      Навантаження слід проводити ступенями. До того, як пробне навантаження досягне першого контрольного значення, треба передбачити не менше трьох ступенів, подальше навантаження реалізується зменшеними ступенями. На кожному ступені проводять видержку, яка дозволяє стабілізувати зміни переміщень.   Після досягнення навантаженням першого контрольного значення треба передбачити тригодинну, а після досягнення другого контрольного значення — півторагодинну видержку під наванта­ женням.

ДБН 362-92

3.8      При виявленні (на будь-якому ступені) явищ, які свідчать про можливе руйнування, навантаження необхідно негайно припинити. До таких явищ належить усяке руйнування елемента, втрата місцевої стійкості, розкриття тріщин на ширину більше як на 0,2 мм або зростання їх довжини, зміна форми поперечного перерізу більш ніж на двадцяту частину первісного габариту поперечного перерізу елемента, зріз болтів або заклепок та інші руйнування з'єднань.

3.9      Технічний стан конструкції вважається роботоспроможним, якщо:

-    не відбулося руйнування (див. п.3.8);

-    виміряне повне переміщення під пробним навантаженням з першим контрольним значенням є допустимим щодо експлуатації і не призводить до залишкових деформацій;

-    відношення залишкового і повного значень переміщень, одержаних при навантаженні з другим контрольним значенням пробного навантаження, не перевищує граничних величин, зазначених у табл. 4.

Якщо порушено останню вимогу, то допускається повторне пробне навантаження і конструкція визначається роботоспроможною, якщо нове відношення залишкового і повного переміщень не перевищує половини, зазначеного у табл. 4.

Таблиця 4

Вид конструкції	Граничне відношення залишкового переміщення до повного (%) для контрольних значень пробного навантаження
	Р1к	Р2к
Зварна	ДБН 362-92 12	15
Клепана	15	20
З болтовими з'єднаннями	20	25

3.10 Для безпеки пробне навантаження, як правило, треба здійснювати з використанням обмежувачів переміщень (страхувальних опор і пристроїв). Від їх використання можна відмовитися тільки тоді, коли спосіб навантаження гарантуватиме скидання навантаження при руйнуванні конструкцій.

В усіх випадках заборонено прохід людей під навантажуваною конструкцією (наприклад, для зняття показів приладів).

Розрахункова оцінка

ДБН 362-92

3.11          Перевірний розрахунок конструкцій виконується з урахуванням виявлених при обстеженні дефектів і пошкоджень, як правило, за СНіП ІІ-23-81*, а облік впливу дефектів і пошкоджень відповідно до вказівок пп. 3.12-3.22 цих норм.

3.12          Перевірку міцності елементів, які мають послаблення у вигляді вирізів, підрізів тощо, треба проводити по площі нетто з урахуванням ексцентриситету від зміщення центру ваги послабленого перерізу за СНІП П-23-81*.

3.13          Вплив корозійних пошкоджень враховується шляхом зменшення геометричних характеристик перерізів. При рівномірному за периметром перерізу корозійному зносі розрахункові геометричні харак­ теристики перерізів допускається визначати з формул:

Таблиця 5

де   a _n -  відстань від головної осі перерізу, перпендикулярної до площини вигину, до осі найбільш стиснутої гілки.

3.18 Вплив локальних дефектів і пошкоджень, які змінюють умови роботи окремих гілок (погини гілок і ґрат, вирізи, розцентровки тощо