ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

ПОСТАНОВА

від 23 жовтня 1925 р.

Харків

Положення про судоустрій УСРР

Положенню надано чинності на всій території УСРР(згідно з постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 23 жовтня 1925 року) (Постанова)

ПОДІЛ I
Засади

Розділ I

Арт. 1. Щоб - а) огородити здобутки пролетарської революції, Робітничо-Селянську владу й правопорядок, що нею встановлено, б) захистити інтереси й права трудящих та їх об'єднань, в) зміцнити громадсько-трудову дисципліну й солідарність трудящих та їх правове виховання і г) здійснити революційну законність в особистих та майнових відносинах громадян, на території УСРР є чинною така єдина система судових установ:

1) народній суд,

2) округовий суд,

3) Найвищий Суд УСРР.

Арт. 2. Щоб розглядати особливі справи, що вимагають спеціяльного складу суда, чи спеціяльного порядку розгляду, поруч з єдиною системою судових установ є чинними й такі спеціяльні суди:

1) В справах про земельні спори - судово-земельні комісії й Особлива Колегія Вищої Контролі що-до земельних спорів; в справах про спори, що-до майнових прав поміж державними установами та підприємствами - арбітражні комісії; для висловлювання думок про праволомство недолітніх - комісії в справах про недолітніх праволомців.

2) В справах про військові злочини - військові трибунали.

3) В справах про злочини що-до ламання законів про працю й для розгляду індивідуальних і групових спорів поміж наймачами, з одного боку, і робітниками та службовцями, з другого - трудові сесії народніх судів.

4) В справах особливої категорії, що їх зазначено в законі - надзвичайні сесії Найвищого та округових судів.

Порядок організації й діяльности трудових сесій народнього суду визначено в поділі II, розділу V цього Положення.

Порядок організації й діяльности инших спеціяльних судів визначають особливі положення та узаконення.

Арт. 3. Основою системи судових установ УСРР є народній суд. Народній суд чинить колегіяльно - в складі народнього судді й 2-х нарзасідателів, або за випадків, що їх спеціяльно пояснено в законі, персонально - в особі народнього судді та здійснює свою діяльність у межах визначеного для нього району.

За діяльністю народніх судів та заразом і за технічною постановкою справи безпосередньо доглядає округовий суд.

Арт. 4. Округовий суд поширює свою діяльність на територію тієї округи, що в ній його встановлено.

Округовий суд чинить:

а) як орган безпосереднього управління й догляду за всіма підлеглими йому судовими місцями, нотаріяльними органами, судовими виконавцями, судовими перекладачами та иншими підлеглими йому окремими урядовцями, і, як такій орган управління й догляду, сам підлягає безпосередньо Народньому Комісаріятові Юстиції;

б) як орган касаційно-ревізійного розгляду скарг, що до нього надходять, та протестів на вироки, присуди й ухвали підлеглих йому народніх судів;

в) як суд першої інстанції в справах, що їх віднесено законом до компетенції округового суду.

Крім того, округовому суду належить доглядати за всіма чинними на території округи спеціяльними судами, за винятком військових трибуналів та їхніх виїзних сесій.

Порядок діяльности округового суду й виконання урядовцями, так тими, що увіходять до складу округового суду, як і підлеглими йому, покладених на них обов'язків, а також порядок підлягання зазначених урядовців визначається Наказом округовим судам, що його видає Народній Комісаріят Юстиції.

Арт. 5. Найвищому Судові УСРР належить:

а) контролювати в межах судової компетенції всі судові установи УСРР, а також військові трибунали, що є чинними на території УСРР;

б) розглядати в касаційно-ревізійному порядкові справи, розвязані округовими судами й військовими трибуналами, а в порядкові догляду - всі справи, розвязані будь-яким судом Республіки;

в) розглядати, яко суду першої інстанції, кримінальні й цивільні справи особливої державної важности, згідно особливо встановленої законом підсудности таких справ Найвищому Судові УСРР.

Порядок діяльности Найвищого Суду та виконання урядовцями, що входять до його складу, покладених на них обов'язків, а також порядок підлягання зазначених урядовців визначається Наказом, що його вироблює Найвищий Суд УСРР і затверджує Народній Комісаріят Юстиції.

Арт. 6. Для догляду за законністю чинностей органів Радянської влади, державних та громадських установ, підприємств і приватніх осіб, спротестування в порядкові касаційному і в порядкові догляду вироків, присудів та ухвал, що їх виносять суди, для безпосереднього догляду й нагляду за переведенням дізнання, розшуку та попереднього слідства в кримінальних справах, підтримання звинувачення в кримінальних справах на суді, нагляду за виконанням вироків, за законністю тримання під арештом, за станом та діяльністью домів ув'язнення, а також для захисту інтересів держави й трудящих у цивільних справах - чинить Державна Прокуратура.

Арт. 7. Для попереднього розсліду злочинів, належних до судового розгляду, в межах довірених їм районів та при окремих судових установах і при НКЮ чинять слідчі.

Арт. 8. Для забезпечення людності юридичної допомоги та виконання завдань судової оборони при округових судах, під їхнім наглядом чинять колегії оборонців.

Арт. 9. Для укладення й засвідчення актів, договорів і для виконання инших нотаріяльних чинностей, зазначених у законі, при округових судах, під наглядом і керуванням останніх, чинять нотаріяльні контори, - що їхню компетенцію точно визначає Нотаріяльне Положення.

Арт. 10. Для здійснення присудів і ухвал та для инших чинностей, що їх зазначено в законі, при округових судах є судові виконавці, що чинять під загальним керуванням та наглядом округових судів.

Арт. 11. Щоб обслуговувати судові установи та слідчі органи в зазначених законом випадках, а також виконувати инші чинності, що їх передбачено арт. 159 цього Положення, при округових судах, під безпосереднім їх керуванням та наглядом, мають чинність судові перекладачі.

Арт. 12. Щоб провадити ріжні науково-технічні дослідження й давати експертизи що-до судових справ, а також провадити наукові роботи та експериментальні дослідження що-до питань кримінальної техніки й методології дослідження злочинів та дослідження особи праволомця в містах Харкові, Київі й Одесі є інститути науково-судової експертизи, район їхньої діяльности визначає інструкція НКЮ.

Арт. 13. Межі компетенції, чинности та відповідальности всіх вищезазначених установ та урядовців визначають відповідні поділи, розділи та артикули цього Положення й особливі узаконення.

Арт. 14. Щоб погодити справу про призначення або подання до призначення урядовців вищезгаданих органів юстиції організується:

а) при НКЮ - Центральну Атестаційну Комісію;

б) при Найвищому Суді - Атестаційну Комісію Найвищого Суду;

в) при округах - округові атестаційні комісії.

Атестаційні комісії є чинними в складі й порядкові, що їх встановлює інструкція Народнього Комісаріяту Юстиції.

Арт. 15. Організацію, загальне керівництво, напрям політики, інструктування, догляд і ревізію всіх судових установ УСРР разом і Найвищого Суду, здійснення зазначених функцій що-до органів Нотаріяту, судових перекладачів, судових виконавців та инших урядовців і органів юстиції, так само й загальне керівництво й інструктування, догляд і ревізію колегій оборонців покладається на Народній Комісаріят Юстиції, що чинить на підставі особливого про нього Положення.

Внутрішній розпорядок і порядок урядування всіх органів юстиції УСРР визначають накази та інструкції, видавані НКЮ.

Що-до військових трибуналів та Військової Прокуратури на территорії УСРР Народньому Комісарові Юстиції й Генеральному Прокуророві Республіки належать права, що їх встановлено Положенням про Найвищий Суд Союзу РСР та иншими постановами найвищих органів Союзу РСР.

Стосовно до инших спеціяльних судів, чинних на території УСРР, Народній Комісаріят Юстиції здійснює загальний догляд, бере участь в їхній організації, має право ревізувати й інструктувати в межах і порядкові, що їх встановлює закон.

Арт. 16. Народній Комісар Юстиції має право спротестовувати через прокурорський догляд і надсилати до перегляду, як те зазначено в законі, будь-який вирок, присуд, ухвалу та постанову, і ті, що набули законної сили, й ті, що не набули законної сили, всіх судових установ УСРР, навіть і вироки, присуди, ухвали й постанови так Найвищого Суду, як і спеціяльних судів УСРР.

Увага. Народньому Комісарові Праці належить право зажадати через прокуратуру в трудових справах будь-яку справу, розвязану трудовою сесією нарсуду, що вирок чи присуд її набули законної сили, і право спротестовувати через Прокуратуру Республіки ці вироки чи присуди порядком догляду в Найщому Суді.

Арт. 17. Народньому Комісарові Юстиції належить право дотерміново відкликати всіх виборних урядовців відомства юстиції, а також право відводити з призначуваних урядовців відомства юстиції тих, що для призначення їх цим Положенням встановлено особливі умови.

Арт. 18. Стосовно до АМСРР чинні такі вилучення з цього Положення:

а) в АМСРР є чинним на підставі особливого, затвердженного ВУЦВК'ом Положення, Головний Суд АМСРР, підлеглий в касаційно-ревізійному відношенні контролі Найвищого Суду УСРР;

б) Надзвичайна Сесія Головного Суду АМСРР чинить на підставі особливого про ню Положення, видаваного ЦВК АМСРР й затверджуваного ВУЦВК'ом;

в) адміністраційно-організаційні функції, що їх поклало це Положення на окрсуди й НКЮ УСРР, що-до судових установ АМСРР - здійснює НКЮ АМСРР;

г) права, що належать на підставі цього Положення округовим з'їздам рад та їх виконавчим комітетам, - в межах АМСРР здійснює її Центральний Виконавчий Комітет або инший орган за його вказівками;

д) функції прокурорського догляду на території АМСРР здійснює Прокурор АМСРР, що його права, обов'язки й порядок обрання визначують арт. арт. 103 та 104 цього Положення.

ПОДІЛ II
Про народній суд

Розділ II
Про райони та камери народьного суду

Арт. 19. Кількість та межі райноів народнього суду в окрузі визначає, на подання округового суду, окрвиконком і затверджує, на його подання, Народній Комісаріят Юстиції, з тим, що НКЮ належить право пропонувати окрвиконкомові про необхідні, відповідно до загального плану діяльности НКЮ, зміни ухваленої окрвиконкомом мережі. Розбіжності поміж окрвиконкомом і Народнім Комісаріятом Юстиції розв'язується загальновстановленим порядком.

Увага. Щоб обслуговувати національні меншості утворюється вищезазначеним порядком особливі національні камери нарсуду.

Арт. 20. Про місце осідку камери народнього суду оголошується до відому всіх. Штати канцелярії народнього суду розроблює Народній Комісаріят Юстиції і затверджує їх встановленим порядком. Утримання камер народнього суду віднесено на кошти місцевих окрвиконкомів. Кредити на утримання камер нарсуду провадиться за бюджетом округи централізованим порядком і видається їх через округовий суд за відповідними кошторисами.

Арт. 21. Кожна камера нарсуду має секретаря. Секретаря народнього суду затверджує на посаді голова округового суду на подання народнього судді. Посаду секретаря народнього суду можуть обіймати особи, що мають право обирати й бути обраними до рад і склали іспит за програмом, затвердженим НКЮ.

Увага. Що до обняття посади секретаря нарсуду особами, обмеженими в правах судом, виключеними із громадських організацій або тими, що були в адміністративному засланні, є чинними правила арт. 24 цього Положення.

Арт. 22. Форми, реченці й порядок матеріяльної, грошової і всякої иншої звітности народнього суду, визначають інструкції Народнього Комісаріяту Юстиції.

Розділ III
Про порядок обрання, дотермінового відкликання, переміщення, усунення й тимчасового відсторонення народніх суддів та про додаткових народніх суддів

Арт. 23. За народнього суддю може бути кожний громадянин і громадянка СРСР:

а) що мають право обирати й бути обраними до рад і

б) що мають не менш 2-х річного стажу відповідальної громадської, політичної роботи в робітничо-селянських громадських, професійних або партійних організаціях, чи такого-ж стажу практичної роботи в органах НКЮ на посаді не нижчій, як народнього слідчого, або в инших відповідних адміністративних державних органах.

Увага. Точні умови стажу, передбаченого п. "б" цього артикулу, встановлює Народній Комісаріят Юстиції. Відступати від правил п. "б" цього артикулу можна лише з дозволу Народнього Комісаріяту Юстиції.

Арт. 24. Не мають права бути за народнього суддю:

а) особи, що їх обмежено в правах за судом, протягом зазначеного у вирокові терміну правообмеження;

б) особи, що їх виключено з громадських організацій за ганебні вчинки й поведінку, протягом 3-х років із дня їхнього виключення;

в) особи, що є в адміністративному засланні, протягом усього терміну заслання.

Увага. Осіб, що їх засуджено до адміністративного заслання без обмеження терміну, позбавляється права бути за народнього суддю протягом 3-х років з моменту заслання.

Арт. 25. Народніх суддів обирають терміном на один рік округові з'їзди рад на подання президії окрвиконкому, округового суду й Народнього Комісаріяту Юстиції, а також із власної ініціятиви, в числі, відповідному до кількости районів народніх судів округи.

Протягом часу між округовими з'їздами рад, народніх суддів обирає пленум окрвиконкому, подаючи обраних нарсуддів на затвердження найближчого округового з'їзду рад.

Про переведене округовим з'їздом рад чи пленумом окрвиконкому обрання суддів президія окрвиконкому негайно сповіщає НКЮ.

Призначається обраних народніх суддів на райони й переміщується їх з одного району на другий за постановою пленуму округового суду та затвердженням Народнього Комісаріяту Юстиції.

Арт. 26. Народніх суддів після спливу термміну обрання можна переобирати. Дотерміново відкликати народнього суддю можна виключно на підставі постанови про те пленуму округового виконавчого комітету на пропозицію Народнього Комісара Юстиції або з ініціятиви президії окрвиконкому, але в останнім разі тільки з санкції Народнього Комісара Юстиції.

Усунути народнього суддю з посади можна виключно за судом або дисциплінарним порядком, що його передбачено поділом XII цього Положення. Тимчасово відсторонити нарсуддю від посади можна виключно за постановою пленуму округового суду (п. "г" арт. 67) або Народнього Комісаріяту Юстиції.

Арт. 27. Нарівні з обранням постійних народніх суддів, можна обирати також додаткових народніх суддів в числі, встановленому округовим виконавчим комітетом. Додаткові народні судді мають всі права постійних народніх суддів і їх округовий суд може призначати виконувати обов'язки постійного народнього судді на випадок відсторонення, відсутности, хвороби або смерти судді, а також, щоби дати полегшення тим районам народнього суду, що є перевантажені справами, або виконувати инші доручення округового суду.

Розділ IV
Про народніх засідателів й порядок закликання їх до виконання судових обов'язків

Арт. 28. За народніх засідателів можуть бути всі трудящі громадяни СРСР обого полу, що мають право обирати й бути обраними до рад.

Арт. 29. Не мають права бути за народніх засідателів:

а) особи, обмежені в правах за судом, протягом зазначеного у вирокові терміну правообмеження;

б) особи, що їх виключено з громадських організацій за ганебні вчинки й поведінку, протягом 3-х років зі дня їхнього виключення.

Арт. 30. Кожний народній засідатель не може брати участи в судових засіданнях більш як протягом 6-ти день на рік.

Увага. Вилучення з цього правила припускається лише за силою вимагання невпинности процесу.

Арт. 31. Народніх засідателів на кожний район народнього суду визначено 200 осіб.

Арт. 32. Списки народнім засідателям складає один раз на рік, на 1-ше січня, особлива комісія на складання списків народнім засідателям, що утворюється в кожному округовому місті, і функціонує під головуванням члена місцевого округового виконавчого комітету в складі: одного члена округового суду, призначуваного головою його, представників окрпрофради й окркомнезаму, по одному від кожного з них, і округового прокурора або його помічника.

Увага. Як-що в спискові народнім засідателям в окремих районах нарсуду не залишається жодного члена до загального терміну перевиборів, з розпорядження окрсуду відбуваються загальним порядком у відповідних районах народнього суду додаткові вибори народніх засідателів.

Арт. 33. За 2 місяці до зазначеного в арт. 32 терміну, комісія, що складає списки нарзасідателям, розподілює належне до обрання число нарзасідателів по профспілках, районах й військових частинах на території округи, порядком і способом, що його визначено інструкцією, видаваною НКЮ за згодою з ВУРПС, ЦКНС і РВР УВО, і надсилає складені зазначеним порядком розподільчі відомості за належністю - профспілкам, райвиконкомам, політвідділам або комісарам військових частин, а також до відому - відповідним районам народнього суду.

Арт. 34. Одержавши зазначені розподільчі відомості, профспілки й райвиконкоми також розподіляють належне їм число нарзасідателів, відповідно по окремих підприємствах, установах та сільрадах, а ці вже провадять вибори кандидатів до нарзасідателів таким чином:

а) на підприємствах та установах - за допомогою фабрично-заводських комітетів і місцькомів, що проводять вибори на загальних зборах робітників та службовців;

б) на селі - за допомогою сільрад, що проводять вибори на загальних зборах громадян села.

Арт. 35. Вибори кандидатів до народніх засідателів від військових частин провадять на підставі одержаної від комісії (арт. 33) розподільчої відомости, під керівництвом політвідділу або комісара військової частини, загальні збори військослужбовців.

Арт. 36. Органи, що керували виборами, виставляють списки кандидатів до народніх засідателів до відому всіх, у приміщеннях фабрик, установ, робітничих клубів, сільрад, сільбудинків та инш., з тим, що протягом тижня кожний трудящий має право заявити фабзавкомові, місцькомові, сільраді, політвідділові або комісарові військової частини, за належністю, мотивований відвод проти окремих осіб, що їх зазначено в спискові.

Арт. 37. Протягом тижня зі дня заяви про відвод, органи, перелічені в арт. 36, подають питання на розвязання округової комісії (арт. 32) зі своїм висновком. На випадок визнання відвода за правильний, особу, що її відвели, виключається зі списку.

Арт. 38. Органи, що їх перелічено в арт. 36, надсилають списки обраних кондидатів до народніх засідателів в округову комісію (арт. 32) на затвердження і, крім того, в народній суд того району, де відбулися вибори. Після одержання списку нарзасідателям, народній суд, не чекаючи їхнього затвердження округовою комісією, закликанє нарзасідателів до виконання їхніх обов'язків порядком, встановлюваним інструкцією НКЮ, за винятком нарзасідателів, що проти них заявлено нерозвязаний відвод.

Арт. 39. Одержавщи з місць списки нарзасідателям, округова комісія виключає з поданих списків осіб, не задовольняючих вимоги, що їх пред'являють до нарзасідателів, а також тих, що заявлені проти них відводи визнано за поважні, виділяє з поданих списків особливий список нарзасідателям, що братимуть участь в судзасіданнях виізних сесій окрсуду на кожний район округи й надсилає списки, з поміткою про затвердження їх, до належних народніх судів, а особливий список нарзасідателям для виїздсесій окрсуду надсилає в окрсуд.

Увага. В особливий список включається нарзасідателів, що мають більший за других досвід життя й громадсько-політичний розвиток.

Арт. 40. Особи, що їх округова комісія виключила зі списків нарзасідателів, мають право таке виключення оскаржити в місцевому окрвиконкомі, і його рішенець в даній справі буде остаточним.

Арт. 41. Після прибуття нарзасідателів до суду, раніш як почнуть вони виконувати свої обов'язки, суддя зобов'язаний відібрати від кожного нарзасідателя урочисту обіцянку судити сумлінно і підписку про з'ясування їм їхніх прав та обов'язків.

Арт. 42. На ввесь час участи нарзасідателів у судових засіданнях за ними зберігається пересічний їх заробок на місці праці, включаючи й час, потрібний для переїзду туди й назад. Особи, що одержують засоби існування від сільської праці або хатнього ремества, а також і безробітні, одержують добові в розмірі не меншому, як мінімум заробітної платні даної місцевости з коштів окрвиконкому. Витрати на переїзд закликуваним нарзасідателям в обидва кінці так само видаткує окрвиконком.

Арт. 43. На випадок хвороби та инших поважних причин нез'явлення народнього засідателя в чергу, таку механічно переноситься на кінець списку, і народній суд повідомляє про те народнього засідателя.

Арт. 44. Народні засідателі, виконуючи судові обов'язки, мають всі права й несуть всі обов'язки, суддів та, крім того, що-до дисциплінарної відповідальности, вони підлягають у всьому чинності тих правил, що встановлені цим Положенням для нарсуддів.

Розділ V
Про трудові сесії народнього суду

Арт. 45. Трудові сесії народнього суду утворюють окрвиконкоми по всіх округових містах, а також у тих містах та промислових пунктах, де визнають це за потрібне, на погоджене подання окрсуду, окрпрофради й округового органу Наркомпраці. Сесії затверджується порядком арт. 19 цього Положення.

Увага. В тих місцевостях, де трудсесій не утворено, справи, підсудні до трудсесій, розглядають районові народні суди.

Арт. 46. Трудові сесії є чинними в складі:

1) народнього судді, як голови, та

2) 2-х постійних членів трудсесії, по одному від: а) окрпрофради і б) відділу місцевої промисловости, а там, де їх не утворено, від відділу місцевого господарства.

Арт. 47. Постійних членів трудсесій виділяють відповідні установи, за згодою з окрсудом, по 2 особи з кожної установи, і, на його (окрсуду) подання, їх затверджує окрвиконком терміном на один рік.

Арт. 48. Постійні члени трудсесій, виконуючи судові обов'язки, мають всі права й несуть всі обов'язки суддів, і що-до усунення і тимчасового відсторонення, а рівно дисциплінарної відповідальности, підлягають у всьому чинності правил, встановлених цим Положенням стосовно до суддів. Дотерміново відкликати постійних членів трудсесій мають право так окрвиконком, як і установи, що їх делегували.

Арт. 49. Щоб утворити судові ради для розгляду підсудних до трудових сесій справ, що повернули їм на новий розгляд касаційні відділки округового суду, а також розвантажити обтяжені справами трудові сесії, коли є в тому потреба, утворюється другі склади трудових сесій порядком, загально встановленим цим Положенням.

Арт. 50. Стосовно до правил судочинства, трудові сесії чинять на загальних для всіх нарсудів підставах.

Арт. 51. Стосовно до утримання, штатів, звітности й догляду з боку округового суду, трудові сесії підлягають загально встановленим що до нарсудів правилам.

ПОДІЛ III
Про округові суди

Розділ VI
Про склад округового суду

Арт. 52. Округовий суд чинить в складі:

1) пленуму округового суду;

2) цивільного відділу, що його складають відділки:

а) цивільно-судовий і б) цивільно-касаційний;

3) кримінального відділу, що його складають відділки:

а) кримінально-судовий і б) кримінально-касаційний;

4) дисциплінарної колегії;

5) адміністративного відділу в складі:

а) загальної канцелярії, б) архіву і в) госпчастини.

Арт. 53. До складу округового суду увіходять: голова округового суду, два його заступники - один в цивільному, другий в кримінальному відділі окрсуду, голова дисциплінарної колегії та постійні і запасні члени округового суду в числі, що його визначено в штатах.

Увага 1. В окрсудах із незначною кількістю членів Народній Комісар Юстиції, на власний розсуд, має право покладати обов'язки що-до завідування цивільним або кримінальним відділами суду на голову окрсуду.

Увага 2. Запасних членів округових судів, в межах загального, визначеного в штатах числа їх, з розпорядження НКЮ, розподіляється по окремих округових судах, залежно від міри обтяження їх справами та инших потреб.

Арт. 54. Пленум округового суду складають всі без винятку члени округового суду. Засідання пленуму є дійсні, коли є присутніми не менш як половина всього спискового складу окрсуду, з обов'язковою участю округового прокурора або його заступника. Крім того, на засідання пленуму викликають голів корпусних та дивізійних військових трибуналів, що розташовані в місці перебування округового суду, й голову колегії оборонців, ці беруть участь в засіданні пленуму з правом дорадчого голосу. Під час обговорювання на пленумі справ, що тичаться до компетенції спеціяльних судів, перелічених у арт. 2-му цього Положения, на засідання пленуму запрошують і представників зазначених органів, що беруть участь в засіданні з правом ухвального голосу, виключно в межах відання тих установ, що їх вони заступають.

Увага 1. На засіданнях пленуму можна бути присутніми й иншим особам з запрошення або дозволу голови окрсуду.

Увага 2. Засідання пленуму відбуваються не менш одного разу на місяць.

Арт. 55. Голову, його заступників, голову дисциплінарної колегії й членів округового суду обирає окрвиконком терміном на один рік і подає їх на затвердження Народнього Комісара Юстиції, що має право пропонувати так само і своїх кандидатів на посади голови, заступників і членів округового суду. Після кінця терміну тих-же осіб можна переобирати наново.

Дотерміновий відклик голови, його заступників, голови дисциплінарної колегії і членів округового суду провадиться постановою окрвиконкому, або на пропозицію Народнього Комісара Юстиції, або з власної ініціятиви окрвиконкому, але в останнім разі, виключно із санкції Народнього Комісара Юстиції. Відкликати до терміну зазначених осіб односторонньою постановою окрвиконкому цілком не дозволяється.

Усунути з посади голову, його заступників та членів округового суду можна виключно за судом або дисциплінарним порядком, зазначеним в поділі XII цього Положення.

Тимчасово відсторонювати від посади зазначених осіб можна виключно в разі порушення проти них дисциплінарного або кримінального пересліду. Справу про тимчасове відсторонення зазначених осіб розвязує, на подання відповідних органів, Народній Комісар Юстиції - що до голів окрсудів та їх заступників, що-ж до членів окрсуду, то - НКЮ й пленум окрсуду.

Переміщення голови, його заступників і членів з одного округового суду в другий провадиться за постановою Народнього Комісара Юстиції у згоді обох заінтересованих окрвиконкомів.

Арт. 56. Голова й заступники голови округового суду крім тих вимог, що їх мусять задовольняти народні судді (арт. 23 - 24 Положення), повинні мати не менш трьох років стажу практичної судової праці на посаді не нижчій, як народнього судді, а за членів округового суду можуть бути тільки особи, що попрацювали не менш двох років в органах юстиції на посаді не нижчій, як народнього слідчого.

Увага. Відступати від цього правила можна лише з дозволу Народнього Комісаріяту Юстиції.

Арт. 57. При округовому суді працюють як визначені в штаті: старший секретар округового суду, секретарі відділів округового суду і секретарі їхніх відділків, а також й инші урядовці.

Арт. 58. За секретарів округового суду можуть бути особи, що задовольняють вимоги, поставлені для обняття посади народнього слідчого.

Арт. 59. Старшого секретаря округового суду призначає голова окрсуду й затверджує Народній Комісар Юстиції. Решту секретарів окрсуду та инших урядовців призначається порядком, зазначеним в арт. 65 п. "в" цього Положення.

Арт. 60. На випадок другоразового незатвердження Народнім Комісаром Юстиції кандидатів на посади голови, його заступників і членів окрсуду, або другоразового відводу Народнім Комісаром Юстиції зазначених урядовців, а також в разі повторного незатвердження Народнім Комісаром Юстиції инших, крім перелічених урядовців, що стосовно до них цим Положенням встановлено затвердження їх Народнім Комісаром Юстиції, усіх зазначених в цьому артикулі урядовців може безпосередньо призначати Народній Комісар Юстиції.

Арт. 61. Народніх засідателів для участи в судових засіданнях округового суду закликається за особливим списком із громадян, що задовольняють загальні поставлені для нарзасідателів вимоги, та ще мають не менш 2-х річного стажу праці в громадських та професійних організаціях. Списки зазначеним нарзасідателям складає комісія, що її передбачено арт. 32 цього Положення, а затверджує їх окрвиконком, що має права не затвердити окремих осіб; ці постанови окрвиконкому оскаржувати не можна.

Арт. 62. Округових народніх засідателів обирають місцеві фабзавкоми та инші відповідні їм професійні органи числом не менш, як 150 чол. на окрсуд.

Вимоги, викладені в арт. 28 - 30 і 41 - 44 цього Положення мають силу також і стосовно до народніх засідателів округового суду.

Розділ VII
Про функції голови, його заступників і пленуму округового суду

Арт. 63. Голова округового суду несе всю відповідальність за правильний і доцільний напрямок всієї роботи в округовому суді й за точне та неухильне виконання існуючих законоположень і розпоряджень так в самому округовому суді, як і в усіх підлеглих йому установах.

Арт. 64. На заступників голови округового суду покладається завідувати за належністю - цивільним або кримінальним відділами окрсуду, згідно до Наказу окрсудам і відповідно до обіжників НКЮ, а також - виконувати инші обов'язки з доручення голови або пленуму окрсуду.

Арт. 65. До справ персонального віддання голови округового суду належить:

а) попередньо розглядати питання, сполучені з визначенням числа й меж районів народнього суду й народніх слідчих, а також - числа й місця осідку нотаріяльних контор та їх штатів і подавати свої проекти, що-до зазначених питань, на розв'язання відповідних органів;

б) подавати встановленим порядком до обрання, призначення або затвердження підлеглих округовому судові урядовців, що до них цим Положенням встановлено порядок обрання, призначення чи затвердження їх окрвиконкомом або НКЮ;

в) призначати, переміщати та звільняти, а також самостійно затверджувати всіх инших підлеглих округовому судові урядовців, що не підпадають під чинність п. "б" цього арт.;

г) складати кошториси на утримання нарсуддям, нарслідчим, нотконторам і судовим перекладачам, а також наглядати за своєчасним фінансуванням окрвиконкомом народніх судів і народніх слідчих і вимагати від них звітности;

д) розглядати й затверджувати звітність всіх підлеглих окрсудові установ і урядовців;

е) складати й подавати звітність, що-до округового суду та всіх підлеглих йому органів, до НКЮ і доповіді - до окрвиконкому;

ж) наглядати за діяльністю канцелярії й станом грошової, матеріяльної та иншої звітности окрсуду та инших підлеглих органів;

з) зноситися в справах окрсуду з НКЮ та иншими урядництвами, установами й особами;

и) наглядати за вчасним й відповідним до вимог закона складанням списків народнім засідателям;

к) призначати й скликати засідання пленуму округового суду, головувати на них, затверджувати перелік питань, що їх подають до пленуму окрсуду на обговорення і подавати такі з власної ініціятиви, в тому числі - входити до пленуму окрсуду з поданням про порушення дисциплінарного переведення проти членів окрсуду, нарсуддів, нарслідчих і членів спеціяльних судів, що передбачені п. п. 1, 3 і 4 арт. 2 цього Положення, а також про переміщення нарсуддів і нарслідчих з одного району в другий в межах округи;

л) порушувати безпосередньо дисциплінарне переведення проти решти урядовців округового суду і підлеглих йому органів, за винятком передбачених п. "к" цього артикулу;

м) вживати самостійно заходів дисциплінарного впливу (вимова, зауваження, попередження, догана) що-до підлеглих окрсудові урядовців, за винятком членів окрсуду, нарсуддів і нарслідчих, в межах і порядком, що встановлені загальним законом що-до вживання заходів дисциплінарного впливу головою установи;

н) наглядати за діяльністю колегії оборонців, судових виконавців і судових перекладачів;

о) розподіляти членів округового суду по відділках цивільного і кримінального відділів, формувати з числа членів суду особливі склади для слухання окремих справ, призначати виїздсесії та їх склад, а також порушувати в НКЮ клопотання про зміну загального числа членів округового суду;

п) призначати ревізії та обслідування всіх підлеглих окрсудові установ і урядовців;

р) інструктувати, в межах Наказу окрсудам і відповідно до обіжників НКЮ, нарсуддів, нарслідчих та инших підлеглих окрсудові установ та осіб.

Арт. 66. Голова округового суду має право взяти на себе головування в будь-якій справі, що розглядається в одному з відділків окрсуду.

Арт. 67. До компетенції пленуму округового суду належить:

а) заслухувати доповіді голови округового суду, завідувачів відділів суду та инших підлеглих окрсудові урядовців і установ, а також - доповіді голови колегії оборонців і ухвалювати з приводу заслуханих доповідей відповідні постанови;

б) заслухувати доповіді про наслідки переведених ревізій та обслідувань підлеглих і піддоглядних окрсудові установ та окремих урядовців, вживати заходів до усунення зауважених при цьому хиб і давати потрібні вказівки, не виключаючи й обіжникових;

в) обирати членів до дисциплінарної колегії округового суду;

г) розв'язувати питання про порушування дисциплінарного пересліду проти урядовців, належних до складу округового суду, за винятком голови та його заступників, проти всіх урядовців, підлеглих окрсудові, в тому числі нарсуддів і нарслідчих, а також проти членів спеціяльних судів, що їх зазначено в п. п. 1, 3 і 4 арт. 2 цього Положення, про відсторонення згаданих осіб з посади, аж до розв'язання справ про них, в разі порушення проти них дисциплінарного або кримінального пересліду, а також про переміщення нарсуддів і нарслідчих в межах округи з одного району в другий;

д) розв'язувати питання про передачу справ на підставі арт. 33 КПК і арт. 32 ЦПК з одного нарсуду в другий в межах тієї-ж таки округи;

е) розв'язувати встановленим порядком, на подання голови окрсуду, питання про встановлення мережі районів народнього суду і народніх слідчих, мережі нотаріяльних контор та їх штатів і кошторисів на утримання цих контор та инших підлеглих окрсудові органів (п. "г" арт. 65), а також заздалегідь ухваляти кандидатів на посаду народніх суддів і призначати встановленим порядком народніх і старших слідчих;

ж) розглядати окремі питання, що їх вносять голова окрсуду, зав. цивільного та кримінального відділів, або окремого складу судового або касаційного засідання окрсуду або окрпрокурор, звязані з неясністю або неповнотою чинних законів, алеж що-разу виключно в звязку з будь-якою конкретною справою чи постановою.

Арт. 68. Питання на пленумі розвязується звичайною більшістю голосів. В разі головуючий не погодиться з постановою пленуму про питання, що їх передбачено п. п. "а", "б", "в", "г", "д" і "е" арт. 67, він має право передати ці питання з усіма належними до них матеріялами на розвязання до НКЮ, Найвищого Суду або окрвиконкому - за належністю, в залежности від підлеглости питання. Передача питання зазначеним порядком зупинює здійснення відповідної постанови пленуму.

Міркування пленуму що-до питань, передбачених п. "ж" арт. 67, у всякім разі, незалежно від згоди з зазначеними міркуваннями головуючого, належить подавати до Найвищого Суду на розвязання порядком арт. 89 цього Положення.

В разі прокурор спротестує постанову пленуму, її зупинюється переведенням до життя, як що вона тичиться до питань, передбачених п. п. "а", "б" і "д" арт. 67, і не зупинюється, коли спротестовану постанову ухвалено в справі, що її передбачено иншими пактами зазначеного артикула.

Увага. Як що голоси на пленумі поділються надвоє, справу вважається за нерозв'язану, і обидві думки голова окрсуду подає на остаточне розвязання до вищезгаданих органів - за підлеглістю.

Розділ VIII
Про склад судових та розпорядчих засідань округового суду, про порядок виклику до округового суду народніх засідателів і про склад дисциплінарної колегії округового суду

Арт. 69. Судові засідання цивільно-судового і кримінально-судового відділків відбуваються в складі одного постійного члена окрсуду, як головуючого, та двох округових народніх засідателів, а цивільно-касаційного і кримінально-касаційного відділків - в складі двох членів окрсуду, в тому числі за головуючого - завідувач цивільного або кримінального відділу, за належністю, і одного нарсудді, що його викликається за чергою з числа нарсуддів округи.

Увага. За виняткових випадків голова окрсуду головування в касаційних відділках округового суду може покласти на одного з членів згаданих відділків і терміново повідомляє про те НКЮ.

Арт. 70. Розпорядчі засідання кримінального і кримінально-касаційного відділків відбуваються в складі трьох членів окрсуду. Відділки цивільного відділу таких засідань не мають.

Арт. 71. Виклик до округового суду народніх засідателів відбувається:

а) для участи в судових засіданнях кримінально-судового відділку - з постанови розпорядчого засідання відділку, на підставі списку нарзасідателям, що є в окрсуді, і

б) для участи в судзасіданнях цивільно-судового відділку - з розпорядження завідувача цивільно-судового відділку на підставі того-ж списку.

Арт. 72. До складу дисциплінарної колегії округового суду увіходять - голова цієї колегії, що обирається порядком арт. 55 цього Положення, та два члени зі складу округового суду, - цих обирає пленум окрсуду.

На засіданні дисциплінарної колегії обов'язкову участь бере й прокурор.

ПОДІЛ IV
Про Найвищий Суд

Розділ IX
Про склад Найвищого Суду.

Арт. 73. Найвищий Суд УСРР є чиним в складі:

а) Президії Найвищого Суду;

б) Пленуму Найвищого Суду;

в) Судової Колегії Найвищого Суду в цивільних справах;

г) Судової Колегії Найвищого Суду в кримінальних справах;

д) Надзвичайної Сесії Найвищого Суду;

е) Касаційної Колегії Найвищого Суду в цивільних справах;

ж) Касаційної Колегії Найвищого Суду в кримінальних справах з Особливою Касаційною Радою в справах надзвичайних сесій окрсудів;

з) Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду.

Арт. 74. При Найвищому Суді є Управління Справами Найвищого Суду, в складі:

а) секретарів,

б) канцелярії,

в) бухгалтерії,

г) господарчої частини і

д) архіву.

Арт. 75. При Найвищому Суді є слідчі в важніших справах в числі, що його визначено штатами, - їх призначає Голова Найвищого Суду й затверджує Народній Комісар Юстиції.

Увага. Наглядає за справами, що є в переведенні слідчих в важніших справах при Найвищому Суді, Прокуратура Республіки, що наглядає за слідством і дізнанням.

Арт. 76. Крім перелічених в попередньому артикулі урядовців, при Найвищому Суді працюють й инші урядовці, згідно затверджених встановленим порядком штатів.

Розділ X
Про Голову Найвищого Суду, його заступника та членів Найвищого Суду

Арт. 77. Голову Найвищого Суду і йому заступника безпосередньо призначає Президія ВУЦВК'у. Голів колегій Найвищого Суду та инших членів його призначає Президія ВУЦВК'у, на подання Народнього Комісара Юстиції.

Арт. 78. Голову й членів Найвищого Суду відкликати й відсторонювати з посади може лише Президія ВУЦВК'у. Решту відповідальних урядовців - секретарів і слідчих у важніших справах, що є при Найвищому Суді та його колегіях, призначається й відсторонюється згідно дочинних про них правил і законоположень.

Арт. 79. Голова Найвищого Суду має загальне керівництво роботою Пленуму, Президії і колегій Найвищого Суду. Крім прав, що їх передбачено відповідними артикулами процесуальних кодексів і дальшими артикулами цього Положення, до відання голови Найвищого Суду належить:

а) порушувати перед НКЮ, а також Пленумом і Президією Найвищого Суду справи, що їх звязано з діяльністю Найвищого Суду, зокрема - подавати до Народнього Комісаріяту Юстиції, після попереднього обговорення справи на Президії Найвищого Суду, про поповнення складу Найвищого Суду;

б) вимагати від голів колегій Найвищого Суду звітів про діяльність Колегій, що на чолі їх є вони, а також окремих членів, що увіходять до складу цих колегій, і подавати зазначені звіти на затвердження Президії Найвищого Суду;

в) порушувати дисциплінарний переслід проти урядовців Найвищого Суду й инших судів УСРР в межах, що їх зазначено арт. 176 цього Положення і самостійно вживати заходів дисциплінарного впливу (вимова, зауваження, догана) до урядовців Найвищого Суду, крім членів Найвищого Суду, в межах влади, наданої законом голові установи;

г) призначати, звільняти й переміщати урядовців Найвищого Суду, за винятком тих, що порядок призначення, звільнення й переміщення їх окремо зазначено в законі (арт. 75);

д) керувати адміністративно-фінансовим апаратом Найвищого Суду;

е) направляти до НКЮ до оголошення й розсилання на місця обіжники, що їх ухвалив Пленум Найвищого Суду.

Арт. 80. Заступник голови Найвищого Суду заступає голову на всі випадки, коли його нема, й виконує инші обов'язки з доручення голови або Пленуму Найвищого Суду. Посаду заступника голови Найвищого Суду можна сполучати з посадою голови однієї з колегій Найвищого Суду.

Розділ XI
Про Президію й пленарні засідання Найвищого Суду

Арт. 81. Президію Найвищого Суду складають: Голова Найвищого Суду, його заступник та голови судових, касаційних та Дисциплінарної колегій Найвищого Суду.

Арт. 82. До відання Президії Найвищого Суду належить:

1. Що до управління Найвищим Судом і урядовцями, що працюють у ньому:

а) розподіляти членів Найвищого Суду поміж окремих його колегій і покладати на членів Найвищого Суду окремі доручення;

б) переглядати й затверджувати звітність окремих колегій й складати загальну звітність Найвищого Суду;

в) розглядати питання про порушення дисциплінарного пересліду проти підсудних до Дисколегії Найвищого Суду урядовців і самостійно вживати заходів дисциплінарного впливу (вимова, зауваження, попоредження, догана) до всіх урядовців Найвищого Суду, за винятком членів Найвищого Суду, в межах влади, наданої Президії, згідно загального закону про дисциплінарні покарання;

г) призначати виїзні сесії судових і касаційних колегій Найвищого Суду, порядком арт. 93 цього Положення;

д) призначати спеціяльні склади суду з членів Найвищого Суду в окремих справах, що їх розглядають судові колегії Найвищого Суду;

е) призначати склад судових засідань Касколегії в кримінальних справах для розгляду касаційним порядком справ, що надійшли з військових трибуналів, і призначити голів зазначених засідань;

ж) призначати склад Особливої Касаційної Ради в справах надзвичайних сесій округових судів і призначати голову зазначеної Ради;

з) призначати склад судових засідань Надзвичайної сесії Найвищого Суду і склад виїзних її сесій;

и) ухвалювати про розгляд відповідними судовими колегіями Найвищого Суду кримінальних та цивільних справ з участю народніх засідателів і призначати зі складу зазначених колегій головуючих на таких судових засіданнях, а також призначати народніх засідателів до складу цих засідань з особливого списку народнім засідателям Найвищого Суду, що його, на подання НКЮ, затверджує Президія ВУЦВК'у;

к) скликати засідання Пленуму Найвищого Суду, затверджувати оповістки зазначених засідань і підлагоджувати матеріяли до них;

л) розвязувати инші справи, що належать до відання Президії з Наказу Найвищого Суду.

2. Що до догляду за судовими місцями:

а) розглядати зажадані, на пропозицію НКЮ, від касаційних колегій Найвищого Суду характеристики судової діяльности округових судів, на підставі справ, що їх розглянули зазначені колегії порядком касаційним та догляду;

б) звертатися, на підставі зазначеного розгляду, до Народнього Комісаріяту Юстиції з поданнями про потребу видати відповідних обіжників у справах безпосереднього відання НКЮ;

в) звертатись, на підставі зазначеного розгляду, до Пленуму Найвищого Суду з поданнями про видання обіжників у справах судової практики;

г) звертатись, на підставі зазначеного розгляду, з поданнями до НКЮ про потребу провадити загальні та спеціяльні ревізії округових судів та зміни особистого їх складу, а також - давати окрсудам потрібні вказівки;

д) призначати спеціяльні ревізії округових судів та инших судів, що їх прирівнано до них за станом, на пропозицію Генерального Прокурора Республіки, а також - із санкції Народнього Комісаріяту Юстиції - з власної ініціятиви, зокрема, на підставі подавань касаційних колегій Найвищого Суду;

е) заслухувати про наслідки спеціяльних ревізій, що їх призначив Найвищий Суд;

ж) призначати, на пропозицію НКЮ, членів Найвищого Суду до участи в загальних та спеціяльних ревізіях, що їх призначає Народній Комісаріят Юстиції;

з) розглядати, на пропозицію НКЮ, доповіді про наслідки загальних та спеціяльних ревізій, що їх провадить НКЮ;

и) розглядати звіти про діяльність Вищої Арбітражної Комісії при УЕН та Особливої Колегії Вищої Контролі в земельних спорах, що вони їх подають, і звертатись, на підставі цього розгляду, до НКЮ з поданнями про потрібні зміни в організації та особистому складі зазначених органів і инші заходи, що їх застосовано законом до компетенції НКЮ.

Арт. 83. Засідання Президії Найвищого Суду є дійсні, коли в них бере участь Помічник Генерального Прокурора Республіки, що працює в Найвищому Суді, як його Прокурор.

На засіданнях Президії Найвищого Суду мають право бути так Генеральний Прокурор Республіки, як і його Старший Помічник, а так само й инші прокурори, що він їх на те уповноважив.

У справах, що до догляду за округовими судами, на засіданнях Президії має право бути з дорадчим голосом завідувач Відділу Судоустрію та Догляду НКЮ.

У справах, що - до Головного Суду АМСРР, на засіданнях Президії Найвищого Суду мають право бути з ухвальним голосом Голова Головного Суду АМСРР або його заступник, а також має право бути і Прокурор АМСРР.

Арт. 84. Пленум Найвищого Суду складають усі члени Найвищого Суду.

До складу Пленуму Найвищого Суду, яко його член, увіходить Голова Головного Суду АМСРР або його заступник, а також включається, яко члена Найвищого Суду, представника ДПУ УСРР, порядком, що його встановлено до призначення членів Найвищого Суду (арт. 77).

Крім того, таким же порядком до складу Пленуму Найвищого Суду можна вводити, на підставі особливої постанови Президії ВУЦВК'у, на подання Народнього Комісара Юстиції, Голову, його заступника й членів Військового Трибуналу УВО, порядком сполучества.

Арт. 85. Засідання Пленуму Найвищого Суду є дійсні:

а) як що наявність на його засіданнях є не менша, як половина числа членів Найвищого Суду, що їх перелічено в спискові, і

б) як що на них є присутнім Генеральний Прокурор Республіки або його Старший Помічник.

Увага. На окремі випадки Генеральний Прокурор Республіки може спеціяльно на кожний раз уповноважити бути обов'язково присутнім на Пленумі Найвищого Суду і виступати від імени Генерального Прокурора Республіки в усіх або в окремих питаннях порядку денного инших представників прокурорського догляду.

Арт. 86. На засіданнях Пленуму Найвищого Суду є присутні:

Прокурор Найвищого Суду, прокурори колегій Найвищого Суду та їх помічники, а також і инші, зі спеціяльного повноваження Генерального Прокурора Республіки, представники Державної Прокуратури.

Арт. 87. На засіданнях Пленуму Найвищого Суду має право участи, з дорадчим голосом, Завідувач Відділу Судоустрію та Догляду НКЮ.

Крім того, на засіданнях Пленуму можна бути й иншим особам, з дозволу на кожний окремий випадок Голови Найвищого Суду.

Арт. 88. На порядок денний засідань Пленуму Найвищого Суду подається питання, що їх порушується:

а) постановами Президії ВУЦВК'у;

б) пропозиціями Генерального Прокурора Республіки або його Старшого Помічника;

в) постановами Президії Найвищого Суду, так з її ініціятиви, як і на подання окремих голів колегій Найвищого Суду або окремих складів судових засідань тієї чи иншої колегії Найвищого Суду;

г) пропозиціями Голови Найвищого Суду;

д) поданнями голів Вищої Арбітражної Комісії при УЕН, Особливої Колегії Вищої Контролі в земельних спорах і Центральної Комісії в справах про недолітніх праволомців;

е) поданнями Головного Суду АМСРР і Прокурора АМСРР в справах їхнього відання.

Увага. На випадок Президія Найвищого Суду не погодиться на подання окремих голів колегій Найвищого Суду, що їх передбачено п. "в" цього артикулу, або - окремих складів тієї чи иншої колегії, справи, що вони їх порушили, не записуються на порядок денний засідань Пленуму Найвищого Суду, за винятком тих випадків, коли це внесення є обов'язкове, згідно з КПК і ЦПК.

Арт. 89. До компетенції Пленуму Найвищого Суду належить:

1) Провідно тлумачити закони в питаннях судової практики загальних судових установ, що їх порушують:

а) Президія ВУЦВК'у своїми постановами, Генеральний Прокурор Республіки, його Старший Помічник або його помічник, що працює в Найвищому Суді, як його Прокурор - своїми пропозиціями, Президія Найвищого Суду або його Голова;

б) голови окремих дисциплінарних колегій Найвищого Суду або окремі склади судового засідання тої чи иншої колегії в справах їхнього відання;

в) Головний Суд АМСРР і Прокурор АМСРР - поданнями в справах їхнього відання;

г) пленуми округових судів, порядком п. "ж" арт. 68 цього Положення.

2) Провідно тлумачити закони в питаннях судової практики Вищої Арбітражної Комісії при УЕН, Особливої Колегії Вищої контролі в земельних спорах і Центральної Комісії в справах про недолітніх праволомців, що їх порушують: Президія ВУЦВК'у - постановами, Генеральний Прокурор Республіки - пропозиціями, голови Вищої Арбітражної Комісії, Особливої Колегії Вищої Контролі в земельних спорах і Центральної Комісії в справах про недолітніх праволомців - поданнями, а також Президія Найвищого Суду або Голова його - постановами.

3) Розглядати, скасовувати або змінювати вироки, присуди та ухвали судових і касаційних колегій Найвищого Суду та будь-якого загального або спеціяльного суду Республіки порядком, що його встановлено КПК та ЦПК:

а) за постановою Президії ВУЦВК'у;

б) за протестами Генерального Прокурора Республіки, а також з його повноваження, Прокурора Найвищого Суду і прокурорів, що працюють в окремих колегіях Найвищого Суду;

в) на подання Президії Найвищого Суду або Голови його;

г) на подання, в справах їхнього відання, голів ВАК, Особливої Колегії Вищої Контролі в земельних спорах і Центральної Комісії в справах про недолітніх праволомців;

д) на инші випадки, що їх зазначено в законі.

4) Заслухувати періодичні доповіді голів Вищої Арбітражної Комісії при УЕН, Особливої Колегії Вищої Контролі в земельних спорах, Центральної Комісії в справах про недолітніх праволомців, давати на заслухані доповіді пояснення в межах компетенції Найвищого Суду і подавати Народньому Комісаріятові Юстиції про потрібні, випливаючі з цих доповідей, заходи в справах, що їх віднесено законом до компетенції НКЮ.

5) Обирати членів Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду.

6) Розглядати всі инші питання, що належить до компетенції Найвищого Суду, на підставі ЦПК і КПК, а також дальших артикулів цього Положення та инших чинних узаконень.

Розділ XII
Про колегії Найвищого Суду

Арт. 90. Судові, касаційні й Дисциплінарна колегії Найвищого Суду є чинними під особистим наглядом й керуванням Голови Найвищого Суду. Він має за безпосередніх помічників в даній справі голів судових, касаційних і Дисциплінарної колегій Найвищого Суду. Голова Найвищого Суду має за право головувати в будь-якій справі, що її розглядають судові, касаційні та дисциплінарні колегії Найвищого Суду.

Арт. 91. До складу судових засідань касаційних колегій увіходять 3 особи, в тому числі один головуючий та два члени зі складу членів касаційних колегій, що його визначено в штатах. Кримінальна й Цивільна касаційні колегії мають прокурорів, (помічники прокурора Найвищого Суду) і помічників цих прокурорів в числі, що його визначає НКЮ, в межах, встановлених штатами.

Увага 1. Щоб розглядати касаційним порядком справи, що їх розвязали надзсесії окрсудів, у складі Касколегії в кримінальних справах утворюється Особливу Касаційну Раду в справах надзсесій окрсудів, її складають 2 члени Касколегії в кримінальних справах і представник ДПУ УСРР, що увіходить до складу Пленуму Найвищого Суду (арт. 84). Головує на судових засіданнях Особливої Ради член цієї Ради, з призначення Президії Найвищого Суду.

Увага 2. Як що розглядається касаційним порядком справи, що надійшли з військових трибуналів, склад судового засідання Касколегії в кримінальних справах утворюється з 3-х членів зазначеної Колегії, з тим, що обов'язково до складу зазначених судових засідань включається одного з членів Військового Трибуналу УВО, як що він порядком, що його зазначено арт. 84 цього Положення, увіходить до складу Найвищого Суду.

Арт. 92. До складу кожної з судових колегій кримінальних і цивільних справ увіходять - голова колегії і члени її в числі, що його встановлено штатами. Судові засідання відбуваються в складі головуючого й двох членів колегії.

Судові колегії цивільних та кримінальних справ мають прокурорів (помічників Прокурора Найвищого Суду) і їхніх помічників в числі, що його визначає НКЮ в межах, встановлених штатами.

Увага. На пропозицію Генерального Прокурора Республіки, а так само й за постановою Президії Найвищого Суду, судові засідання судових колегій Найвищого Суду в кримінальних і цівільних справах можуть відбуватися в складі члена Найвищого Суду, як головуючого, з призначення Президії Найвищого Суду, і двох народніх засідателів, що їх призначає Президія Найвищого Суду з особливого списку народнім засідателям Найвищого Суду, що його затверджує, на подання Народнього Комісара Юстиції, Президія ВУЦВК'у.

Арт. 93. Щоб розвязувати справи на місцях, утворюється виїзні сесії судових і касаційних колегій Найвищого Суду за постановою Президії, Найвищого Суду або на пропозицію Народнього Комісара Юстиції і Генерального Прокурора Республіки.

Арт. 94. До складу Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду увіходять - Голова її, що його призначається порядком арт. 77 цього Положення, та 2 члени зі складу Найвищого Суду, що їх обирає, на подання Народнього Комісара Юстиції, Пленум Найвищого Суду.

Засідання Дисциплінарної Колегії є дійсні, як-що в них беруть участь Прокурор Найвищого Суду або инший представник Прокуратури Республіки, з особливого на те повноваження Генерального Прокурора Республіки.

ПОДІЛ V
Про Державну Прокуратуру

Розділ XIII

Арт. 95. На чолі Державної Прокуратури, як Генеральний Прокурор Республіки, є Народній Комісар Юстиції. Під загальним керуванням Генерального Прокурора Республіки є Відділ Прокуратури, що увіходить до складу Народнього Комісаріяту Юстиції.

Арт. 96. При Генеральному Прокурорі Республіки є його помічники й прокурори НКЮ, в числі, що його визначено штатами.

При Помічникові Генерального Прокурора Республіки, що є при Найвищому Суді (Прокурор Найвищого Суду), є прокурори кожної колегії Найвищого Суду і при них помічники прокурорів колегій Найвищого Суду, число їх визначається штатами.

Помічників Генерального Прокурора Республіки затверджує і відкликає Президія ВУЦВК'у на подання Генерального Прокурора Республіки.

Для виконання обов'язків прокурорського догляду в трудових справах, у складі Прокуратури Республіки утворюється спеціяльну Прокуратуру в трудових справах. Прокурорів у трудових правах призначає Прокурор Республіки за згодою Наркомпраці. Помічника Генерального Прокурора Республіки в трудових справах подає на затвердження Президії ВУЦВК'у Генеральний Прокурор Республіки, погодивши наперед його кандидатуру з Народнім Комісаріятом Праці та ВУРПС.

Одного з помічників Генерального Прокурора Республіки призначає, на подання Генерального Прокурора Республіки, Президія ВУЦВК'у за Старшого Помічника. Старший Помічник Генерального Прокурора Республіки увіходить до складу Колегії НКЮ, яко завідувач Відділу Прокуратури НКЮ.

Прокурорів НКЮ, прокурорів колегій Найвищого Суду і помічників цим призначає й відсторонює Генеральний Прокурор Республіки.

Арт. 97. Кожна округа має прокурора, їх призначає Генеральний Прокурор Республіки, йому вони і підлягають. Звільнює, переміщає й відсторонює з посади округових прокурорів виключно Генеральний Прокурор Республіки.

Арт. 98. Число помічників округового прокурора визначається штатами, що зазначені кожній окрузі. Двох помічників окрпрокурора призначає Генеральний Прокурор Республіки за старших помічників, одному доручається виконувати обовязки судового, а другому - адміністративного догляду. Одного з них призначається заступником окрпрокурора.

Арт. 99. Державній Прокуратурі доручається:

а) здійснювати догляд від імени Держави за законністю чинностей усіх, крім ВУЦВК та РНК, органів влади, господарчих установ, громадських та приватніх організацій і приватніх осіб, порушуючи кримінальний переслід проти винних в ламанні законів і спротестовуючи законом встановленим порядком ті постанови, накази, обіжники й розпорядження, що ламають закон;

б) безпосередньо доглядати й керувати діяльністю органів дізнання й слідства в царині викриття злочинів і виявлення винних, а також доглядати й наглядати за діяльністю органів Держполітуправління;

в) наглядати за законністю й правильністю тримання в'язнів під арештом;

г) здійснювати всі функції прокурорського догляду, що їх передбачено відповідними арт. арт. КПК і ЦПК;

д) здійснювати всі функції прокурорського догляду, що-до комісій: 1) судово-земельних, 2) арбітражних, 3) в справах про недолітніх праволомців і 4) инших спеціяльних судів;

е) наглядати за діяльністю розпорядчих і наглядчих комісій;

ж) наглядати за виконанням вироків;

з) наглядати за провадженням пенітенціярної політики й режиму у поправно-трудових установах.

Арт. 100. Генеральному Прокуророві Республіки доручається:

а) подавати до Президії ВУЦВК'у про зупинення порядком арт. 59 Конституції Союзу РСР розпоряджень народніх комісаріятів Союзу РСР на випадок явної невідповідности цих розпоряджень Союзній Конституції, союзному законодавству й законодавству УСРР;

б) спротестовувати непогоджені з законом постанови РНК;

в) доглядати за законністю чинностей всіх народніх комісаріятів та инших центральних установ та організацій пропонувати скасування, або зміну непогоджених із законом розпоряджень, постанов, обіжників та наказів, що вони їх видали;

г) спротестовувати безпосередньо в Президії ВУЦВК'у або РНК вищезазначені розпорядження, постанови, обіжники і накази, аби їх було скасовано.

Увага. Генеральний Прокурор Республіки має право порушувати в Президії ВУЦВК'у або РНК питання про зупинення спротестованих розпоряджень, доки їх не розгляне Президія ВУЦВК'у;

д) спротестовувати в Президії ВУЦВК'у постанови Пленуму Найвищого Суду, зупиняючи провадження їх в життя;

е) доглядати за діяльністю юридичних частин усіх народніх комісаріятів;

ж) наглядати за діяльністю колегій оборонців та їхніх президій;

з) доглядати за правильним функціонуванням усіх місць позбавлення волі й поправно-трудових установ, а також розробляти разом з НКВС відповідні правила, що-до поправно-трудової системи, так стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, як і до примусової праці;

и) керувати діяльністю помічників Генерального Прокурора Республіки, прокурорів колегій Найвищого Суду їх помічників і прокурорів НКЮ, а також і округових прокурорів та їхніх помічників по місцях і давати їм пояснення та вказівки в усіх питаннях, що виникають в їхній діяльності.

Арт. 101. Генеральний Прокурор Республіки здійснює функції прокурорського догляду так безпосередньо на той випадок, коли він визнає це за потрібне, як і через своїх помічників і инших підлеглих йому прокурорів.

Арт. 102. Генеральний Прокурор Республіки подає один раз на рік до Президії ВУЦВК'у звіт про свою діяльність та діяльність усіх підлеглих йому прокурорів.

Арт. 103. Функції прокурорського догляду на території АМСРР здійснює Прокурор АМСРР. В царині догляду за здійсненням законів УСРР і СРСР Народній Комісар Юстиції АМСРР підлягає Генеральному Прокуророві УСРР. У своїй діяльності Прокурор АМСРР є підзвітний Генеральному Прокуророві УСРР. Пропозиції й загади Генерального Прокурора УСРР є обов'язкові для Прокурора АМСРР.

Арт. 104. Народнього Комісара Юстиції та Прокурора АМРСР обирається порядком, встановленим Конституцією АМСРР.

Арт. 105. До обов'язків прокурорів на місцях належить:

а) вносити пропозиції до виконкомів про скасування або зміну невідповідних законові, розпоряджень, постанов, обіжників та наказів, що видають прокурори або підлеглі їм органи;

б) спротестовувати вищезгадані розпорядження, постанови, обіжники й накази порядком інстанції, а стосовно до окрвиконкомів - через Генерального Прокурора Республіки - до Президії ВУЦВК'у або Раднаркому.

Увага. Подання протесту Прокурором не зупинює провадження до життя спротестованої постанови за винятком випадків, що їх зазначено в законі;

в) доглядати за діяльністю юридичних частин усіх відділів виконкому й инших місцевих радянських органів;

г) в царині боротьби з злочинністю й ведіння кримінальних та цивільних справ - здійснювати прокурорські функції, передбачені відповідними арт. арт. КПК і ЦПК;

д) доглядати за діяльністю органів ДПУ - порядком, передбаченим КПК і спеціяльними законами;

е) здійснювати всі функції прокурорського догляду що до комісій: 1) судово-земельних, 2) арбітражних і 3) в справах про недолітніх праволомців.

Арт. 106. Прокурор має право участи на всіх засіданнях місцевих виконкомів і всіх, що під його доглядом, державних установ, а також на всіх засіданнях, нарадах, конференціях та инш., що їх скликають органи радянської влади.

Арт. 107. Прокуратурі доручається наглядати, щоб інститути науково-судової експертизи та инші допомічні органи, що обслуговують органи суду та слідства, виконували одержувані від них доручення та загади.

Арт. 108. Округовий прокурор здійснює подавані йому права так особисто, як і через своїх помічників.

Арт. 109. Генеральний Прокурор Республіки має право вимагати від усіх центральних і місцевих установ, урядництв і організацій потрібні йому відомості й матеріяли, і ці вимагання є обов'язкові для згаданих установ, урядництв і організацій. Таке-ж право має й округовий прокурор стосовно до всіх установ, організацій і урядовців, чинних в межах округи. Народні комісаріяти й инші центральні установи зобов'язані негайно надсилати Генеральному Прокуророві Республіки в 45 примірниках усі обіжники, інструкції, обіжникові розпорядження й накази так ті, що вони видають до місцевих органів, як і ті, що вони одержують урядницьким порядком од народніх комісаріятів та центральних установ СРСР.

Урядницькі бюлетені надсилають Генеральному Прокуророві Республіки наркомати та инші центральні установи в 45 примірниках.

Також само округові установи та урядовці зобов'язані негайно надсилати окрпрокуророві в двох примірниках видавані ними розпорядження, інструкції, бюлетені й накази.

Увага 1. Органи Держполітуправління, визнаючи ту чи иншу справу або розпорядження за особливо-таємні, мають право вимагати, щоби знайомився зі справою безпосередньо сам прокурор, що здійснює догляд за ДПУ, у приміщенні ДПУ.

Увага 2. В справах надзвичайно таємних органи ДПУ мають право вимагати, щоби знайомився з такими справами безпосередньо відповідний округовий прокурор, або в справах ДПУ УСРР - сам Генеральний Прокурор Республіки.

Арт. 110. Округовий прокурор подає періодичні звіти про діяльність свою і своїх помічників до Прокуратури Республіки. Також окрпрокурор подає періодичні доповіді про свою діяльність до окрвиконкому.

Арт. 111. У тих місцевостях, де немає військової прокуратури, функції прокурорського догляду що до установ та урядовців військового урядовництва здійснює Прокуратура УСРР.

ПОДІЛ VI
Про слідчих

Розділ XIV

Арт. 112. Слідчі працюють:

а) при відповідних слідчих районах;

б) при округовому суді;

в) при Найвищому Суді УСРР;

г) при Народньому Комісаріяті Юстиції;

Арт. 113. Слідчі, що працюють при слідчих районах, мають назву народніх слідчих, слідчі при округових судах - старших слідчих, слідчі при Найвищому Суді і при НКЮ - слідчих в найважніших справах.

Арт. 114. За слідчого може бути кожний громадянин і громадянка СРСР:

а) що мають право обирати і бути обраними до рад і

б) що мають не менше 2-х річного стажу роботи в органах радянської юстиції або склали відповідний іспит за програмом, встановленим НКЮ.

Увага. Ухилятися від правила п. "б" цього артикулу можна тільки з дозволу НКЮ, що встановлює точне коло посад в органах юстиції, які дають право на стаж, передбачений зазначеним пунктом.

Арт. 115. Не мають права бути за слідчих:

а) особи, обмежені в правах за судом, протягом усього зазначеного в вирокові терміну правообмеження;

б) особи, що їх виключено з громадських організацій за ганебні вчинки та поведінку, протягом 3-х років із дня виключення їх;

в) особи, що були в адміністративному засланні, протягом всього терміну заслання.

Увага. Осіб, що були в адміністративному засланні без обмеження його терміном, позбавляється права бути народніми слідчими протягом 3 років з моменту заслання.

Арт. 116. Число й межі районів народніх слідчих на округу визначається порядком, встановленим для районів нарсуду арт. 19 цього Положення.

Арт. 117. Народніх слідчих призначає пленум округового суду й затверджує округовий виконавчий комітет в числі слідчих районів округи. Порядок переміщення, усунення та тимчасового відсторонення народніх слідчих регулюють правила, встановлені для нарсуддів арт. арт. 25 - 26 цього Положення.

Увага. Для виконування обов'язків народніх слідчих на випадок їхнього відсторонення, відсутности, хвороби смерти, а також для полегшення тих районів народніх слідчих, що перевантажені справами, округовий суд може призначати вищезазначеним порядком додаткових народніх слідчих у межах встановленого окрвиконкомом штатного числа їх. Додаткові народні слідчі виконують всі обов'язки й користуються всіма правами, що їх привласнено народнім слідчим.

Арт. 118. Старших слідчих та слідчих у найважніших справах призначається, переміщається й відсторонюється з посади за постановами тих установ, що в них вони працюють, із затвердження НКЮ. Усувати зазначених слідчих можна тільки за судом або дисциплінарним порядком, що його передбачено поділом XII цього Положення.

Арт. 119. Кандидатури народніх і старших слідчих належить наперед погодити з округовим прокурором. Як що такого погодження не буде, голова окрсуду подає питання з усіма до нього матеріялами на розвязання НКЮ.

Арт. 120. Старші слідчі чинять на всій території округи, що на неї поширюється відання того окрсуду, де працює слідчий, а слідчі в найважніших справах є чинними на всій території УСРР.

Арт. 121. При камері народнього слідчого є секретар, що його затверджує голова окрсуду, на подання народнього слідчого, із осіб, що задовольняють вимоги, встановлені для секретарів народніх судів (арт. 21). Инші урядовці є при камері нарсліда в числі визначеному в штатах, згідно до правил, встановлених для нарсудів (арт. 20) і їх призначає безпосередньо нарслідчий.

Арт. 122. Кошти на утримання камер народніх слідчих видається з розпорядження окрсуду порядком, встановленим для народніх судів арт. 20 цього Положення. Инші слідчі дістають платню за кошторисами тих установ, де вони працюють.

Арт. 123. У своїх взаємовідносинах із судами, прокуратурою, органами дізнання та иншими органами влади слідчі керуються правилами Кримінально-Процесуального Кодексу інструкціями та вказівками НКЮ.

Увага. Що до форм, термінів та порядку матеріяльної, грошової та иншої звітности нарслідчих, то там мають чинність правила, що їх встановлено для нарсудів арт. 22 цього Положення.

ПОДІЛ VII
Про колегіі оборонців

Розділ XV

Арт. 124. При округових судах існують колегії оборонців. Діяльність колегій оборонців регулюється нижченаведеними артикулами, а також наказом та інструкціями, що їх видає Народній Комісаріят Юстиції.

Арт. 125. За членів колегії оборонців можуть бути особи:

а) або такі, що мають практичний стаж відповідальної роботи не менш одного року в органах радянської юстиції, або не менш двох років роботи на посаді юрисконсульта в держорганах, кооперативних та инших громадських установах та підприємствах;

б) або особи, що мають теоретичну і практичну підготовку, що ступінь і порядок її встановлюється інструкцією НКЮ.

Увага. Щоб виявити ступінь теоретичної та практичної підготовки, президія колегії оборонців в окремих випадках може пропонувати скласти іспит тим, що бажають вступити до колегії оборонців і задовольняють вимогам п. "а" цього артикулу.

Арт. 126. Не мають права бути за членів колегії оборонців:

а) особи, що не досягли повноліття;

б) особи, що не мають на підставі існуючих законоположень виборчих прав;

в) особи, що перебувають під слідством або судом у злочинах, що за них Кримінальним Кодексом УСРР передбачено захід соціяльного захисту в формі позбавлення волі або инший тяжчий захід.

Увага. Як що слідство порушується проти особи, що вже є членом колегії оборонців, або коли цього члена колегії вже віддано під суд, тільки слідчий орган ще не відсторонів його зі складу колегії оборонців, президія колегії має право залишити цю особу в складі колегії або відсторонити її од виконання обов'язків члена колегії оборонців тимчасово, доки не розвяжеться її справу;

г) особи, обмежені в правах за судом, протягом усього зазначеного в вирокові терміну правообмеження;

д) особи, що були в адміністративному засланні, протягом усього терміну заслання.

Увага. Осіб, що були в адміністративному засланні без обмеження його терміну, позбавляється права бути членами колегії оборонців протягом 3-х років із моменту заслання;

е) особи, виключені з громадських організацій за ганебні вчинки й поведінку, протягом 3-х років зі - дня їхнього виключення.

ж) особи, що перебувають під опікою;

з) особи, виключені з числа членів колегії оборонців будь-якої округи.

Увага. Особи, що їх виключено зі складу колегії оборонців, можуть клопотати, щоб їх наново записали до членів колегії, тільки після 3-х років.

Арт. 127. Члени колегії оборонців не мають права обіймати посади у державних установах та підприємствах.

Винятки можливі:

а) для осіб, що обіймають державні посади з виборів;

б) для осіб, що працюють у науковій і науково-лекторській діяльності;

в) для осіб, що обіймають у держорганах посади юрисконсультів, за згодою адміністрації відповідної установи або підприємства та з дозволу пленуму окрсуду;

г) для инших осіб, зі спеціяльного на кожний окремий випадок дозволу Народнього Комісаріяту Юстиції, на подання голови окрсуду, на підставі клопотання презідії колегії оборонців та відповідних установ і підприємств.

Арт. 128. На членів колегії оборонців покладається;

а) провадити кримінальні й цивільні справи за призначенням, а також за погодженням з тими, що звертаються до них за допомогою, у загальних та спеціяльних судах УСРР.

б) провадити адміністративні справи;

в) складати папери що до судових і адміністративних справ, актів і договорів, а також давати усні й писані поради;

г) брати обов'язкову участь в організації і діяльності юридичних консультацій;

д) брати обов'язкову участь у загальних зборах оборонців свого судового району;

е) подавати до президії колегії звіти про свою діяльність.

Арт. 129. Приймає до членів колегії оборонців президія колегії, повідомляючи про прийом президію округового виконавчого комітету й округового суду, що їм надається право відводу прийнятих нових членів колегії протягом місяця з дня одержання повідомлення про цей прийом од президії колегії оборонців. Як що протягом зазначеного терміну відводу ніхто не заявить, то прийнятого вважається записаним до колегії оборонців. Народній Комісар Юстиції має право скасувати постанову про залічення со складу колегії оборонців або відвести члена колегії оборонців порядком догляду, без обмеження терміну.

Увага. Там, де колегії оборонців утворюється вперше, членів колегії оборонців первого складу затверджує президія округового виконавчого комітету на подання пленуму окрсуду.

Арт. 130. Відмову в прийомі до членів колегії оборонців можна протягом двох тижнів зі дня повідомлення оскаржити до президії окрвиконкому, що після зажадання пояснень президії колегії оборонців та висновку пленуму окрсуду, як що визнає скаргу вважливою, виносить постанову про залічення члена в колегію.

Увага. Постанову президії окрвиконкому оскаржувати далі не можна.

Арт. 131. Члени колегії оборонців кожної округи обирають на загальних зборах з-по-між себе президію колегії не меншу, як із трьох осіб терміном на один рік.

Увага. Президія колегії оборонців може утворити в районах районові бюра оборонців, членів їх обирається на загальних зборах оборонців, що перебувають в даному районі. Замісць того, щоб утворювати районове бюро, президія колегії призначає з числа оборонців, що перебувають в районі, свого уповноваженого. Про зазначені постанови президія колегії повідомляє окрвиконком і окрсуд.

Арт. 132. Загальні збори членів колегії оборонців скликає президія колегії з власної ініціятиви або на вимогу не менш як одної пятини членів колегії оборонців. До відання зборів належить:

а) обирати президію колегії та заслухувати звіти президії;

б) обговорювати справи, дотичні діяльности всієї колегії оборонців, а також і инші, що їх президія колегії визнає за потрібне поставити на обговорення;

в) встановлювати підстави й порядок відлічування внесків членів колегії оборонців у фонд колегії;

г) розглядати план організації консультацій, щоби подавати юридичну допомогу людності й подавати цей план на затвердження пленуму окрсуду;

д) зетверджувати кошторис прибутків та видатків колегії оборонців.

Увага 1. Копії протоколів загальних зборів надсилається в трьохденний термін до відому НКЮ, окрсудові й округовому прокуророві.

Увага 2. Окрпрокурор може сам або через свого помічника бути на загальних зборах членів колегії оборонців і, коли є в тому потреба, давати висновки в питаннях, належних до обговорення і спротестувати їх.

Увага 3. Щоб загальні збори в справі обрання президії колегії були дійсними, потрібна наявність не менш як половини всіх членів колегії оборонців. Як що перші збори не відбулися через неприбуття законного числа членів, скликається, не раніш як через два тижні, другі збори, дійсні з усяким числом присутніх.

Арт. 133. На президію колегії оборонців покладається:

а) розглядати заяви про вступ до членів колегії оборонців і про відбуття з неї;

б) наглядати й контролювати виконання членами колегії їхніх обов'язків, порушувати дисциплінарне переведення й накладати дисциплінарні покарання на членів колегії;

в) встановлювати порядок призначення безплатної оборони й оборони за таксою;

г) організувати за завданнями окрсуду і з власної ініціятиви консультації, що-до юридичної допомоги людності;

д) встановлювати розмір внесків до фонду колегії з окремих членів колегії оборонців;

е) скликати загальні збори членів колегії й давати їм свої звіти;

ж) наглядати за діяльністю районових бюро оборонців і районових уповноважених президії колегії оборонців;

з) розпоряджати майном та грошовими сумами колегії.

и) вживати заходів до охорони справ померлих, тяжко хворих і відсторонених од чинности членів колегії оборонців;

к) подавати періодичну та иншу звітність окрсудові за правилами й порядком, встановленими Народнім Комісаріятом Юстиції

Увага 1. Копії протоколів засідань президії колегії подається в трьохденний термін до окрсуду й округовому прокуророві.

Увага 2. Окрпрокурор може сам або через свого помічника брати участь на засіданнях президії колегії оборонців і, коли буде в тому потреба, давати висновки в справах, належних до обговорення й спротестувати їх.

Арт. 134. Президія колегії може накладати такі заходи дисциплінарного впливу:

а) вимову;

б) зауваження;

в) попередження;

г) догану з оголошенням в пресі і без оголошення;

д) штраф (на розвиток діяльности консультації);

е) заборонення виконувати обов'язки терміном на 6 місяців з додатком заходів впливу, передбачених передущими пунктами цього артикулу або без таких заходів;

ж) виключення з колегії оборонців.

Про всі постанови в дисциплінарних справах президія колегії повідомляє окрсуд і округового прокурора, а також заінтересованих осіб та установи.

Арт. 135. Постанови президії колегії оборонців в дисциплінарних справах, що з приводу них винесено захід дисциплінарного впливу, зазначений у п. п. "е", "ж" арт. 134, заінтересовані особи можуть оскаржувати в двохтижневий термін до Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду.

Округові прокурори мають право подавати в той-же термін протести на постанови президії колегії оборонців у дициплінарних справах незалежно від заходу дисциплінарного впливу, що його винесено до зазначених постанов.

Спротестовувати постанови президії колегії оборонців у дисциплінарних справах після спливу вищезазначеного терміну можна лише порядком догляду через Генерального Прокурора Республіки.

Арт. 136. Округовий прокурор або голова округового суду мають право спротестувати в пленумі окрсуду постанови загальних зборів членів колегії оборонців, або її президії, що їх винесено не в дисциплінарних справах, протягом тижня з дня одержання відповідного протоколу загальних зборів або засідання президії.

Таким - же порядком зазначенні постанови можна оскаржити в тижневий термін із дня ухвали їх і членам колегії оборонців, що їх особисто тичаться оскаржувані постанови.

За инших випадків постанови загальних зборів або президії колегії оборонців можуть оскаржувати окремі члени колегії через округового прокурора.

Протест окрпрокурора зупинює виконання спротестованої постанови до розвязання справи пленумом окрсуду.

Народньому Комісаріятові Юстиції належить право зупинення й скасування постанов загальних зборів або президій колегій оборонців порядком догляду.

Арт. 137. Оплату праці членів колегії оборонців переводиться:

а) за таксою, що її встановлює Народній Комісаріят Юстиції і

б) за погодженням.

Увага 1. Не платять за юридичну пораду особи, що їх визнано за незаможніх постановою суду.

Увага 2. В справах, де участь оборонців є обов'язковою, як що члени колегії оборонців виступають за призначенням суду і підоборонними у них є особи, що їх не визнано за незаможніх, працю оборонця належить оплатити в розмірі, що його визначить суд, з тим, що гроші ці стягається з засудженого порядком, що його встановлено для стягання судових коштів, і повертається у спільний фонд колегії оборонців.

Арт. 138. Оплачувати послуги членів колегії оборонців за таксою мають право

а) робітники та службовці державних, громадських і приватніх установ, підприємств та господарств;

б) незаможні селяни;

в) червоноармійці та військо-службовці.

На всі инші випадки винагородження членам колегії оборонців визначається за згодою їх із заінтересованою стороною.

Арт. 139. Юридичні консультації дають допомогу:

а) безплатно;

б) за таксовану плату, що її встановлює президія колегії оборонців і затверджує пленум окрсуду, і

в) за плату по згоді.

Увага. Коло осіб і випадків, коли юридичні консультації повинні давати допомоги безплатно і за таксою визначається інструкцією НКЮ.

Арт. 140. На уповноваження вести справу підоборонний видає членові колегії оборонців належно засвідчену довіренність або усно чи на письмі заявляє тому судовому органові, що переводить його справу.

Увага. В справах осіб, що мають право оплачувати послуги оборонця за таксою, і в справах безплатної оборони ордер президії колегії оборонців замінює довіренність у кримінальних і цивільних справах із тим, що оборонець, на підставі цього ордеру, має всі права, що їх надано обороні за законом.

Арт. 141. Витрати на утримання президії колегії оборонців, на організацію і утримання юридичних консультацій та инших установ колегії оборонців переводяться за рахунок фонду, що утворюється із внесків членів колегії оборонців. Кінцеві розміри зазначених внесків регулює Народній Комісаріят Юстиції.

ПОДІЛ VIII
Про Державний Нотаріят

Розділ XVI

Арт. 142. Для провадження чинностей, що іх передбачає Нотаріяльне Положення, по містах УСРР та в инших залюднених пунктах, де в тому буде потреба, засновується державні нотаріяльні контори, що їх число визначає, на подання окрсуду, округовий виконавчий комітет і затверджує Народній Комісаріят Юстиції.

Увага 1. У місцевостях, де нотаріяльних контор не утворено, засвідчення довіренонстей та копій усяких документів і витягів (із торговельних книг), а також ідентичність підписів, посвідчення за вимогами урядовців, установ, а також і приватніх осіб, не спірних обставин, як ось: час пред'явлення документів, перебування особи в певному місці, подання пояснень або вимагань одної особи до другої то-що, а також засвідчення підписів і документів, що їх перелічено в увазі другій до цього артикулу, покладається на народніх суддів з оплатою нотаріяльних чинностей за чинною таксою, а в районах, де немає нарсуду, вищенаведені функції виконує райвиконком на тих-же засадах.

Увага 2. У сільських місцевостях, де немає ні нотарів, ні народніх суддів, ані райвиконкомів, на сільради покладається:

а) засвідчувати довіренності на одержання грошей і майна від різних державних і громадських установ і приватніх осіб на суму не більшу як 100 карб. і на провадження справ у судових установах на таку-ж суму, а також, не обмежуючи суми, засвідчувати довіренності на одержання заробітної платні та запомог од органів соцзабезу або соцстраху та на одержання різної поштової кореспонденції;

б) засвідчувати копії документів немайнового характеру, засвідчувати копії документів майнового характеру на суму не більшу як 100 карб., а також копії договорів, що їх зазначено в п. "в" цієї уваги;

в) засвідчувати підписи на договорах про винаймлення, продаж і передачу сільсько-господарського майна на суму не більшу як 500 карб., на договорах купівлі-продажу на виплат сільсько-господарських машин, не обмежуючи суму, і на поштових оповістках, теж не обмежуючи суму;

г) засвідчувати підписи фундаторів кооперативних організацій та инших товариств і спілок, що не переслідують мету зиску, на подаваних ними проханнях про реєстрацію згаданих організацій і на проектах статутів;

д) засвідчувати, на вимагання урядовців і установ, а також на прохання приватніх осіб, неспірні обставини, як ось: час подання документів, перебування особи в певному місці, подання пояснень або вимагань однієї особи до другої і т. и.

Усі перезначені нотаріяльні чинності оплачується за таксою.

Арт. 143. На чолі нотаріяльних контор є нотарі; призначає, переміщує і звільнює їх із посади округовий виконком, на подання голови округового суду, з осіб, що мають право бути обраними за народніх суддів, та склали відповідний іспит за програмом, що його встановив Народній Комісаріят Юстиції.

Увага. Іспити провадить чинна при окрсуді іспитова комісія, що склад та порядок її утворення визначається інструкцією НКЮ.

Арт. 144. Нотарі не мають права обіймати посаду з особових наймів у радянських, громадських і приватніх установах і підприємствах, а також - брати участь у торговельно-промислових підприємствах.

Арт. 145. Штати нотаріяльних контор встановлює окрсуд і затверджує Народній Комісаріят Юстиції, за згодою з Наркомфіном.

Арт. 146. Нотаріяльні контори утримується за рахунок коштів оплат за переведення нотаріяльних чинностей у межах кошторисів, затверджуваних окрсудом за згодою з окрфінвідділом. Суми нотоплат, що залишилися після покриття витрат на утримання ноторганів, вноситься на прибуток Республіки за кошторисом НКЮ порядком і на терміни, що їх встановлено погодженням НКЮ і НКФ.

Арт. 147. Загальне керівництво, догляд і інструктування всіх нотаріяльних органів УСРР здійснює Народній Комісаріят Юстиції.

Арт. 148. На місцях безпосереднє адміністраційно-організаційне керівництво й догляд за нотаріяльними органами здійснюють округові суди в межах і порядком, що їх установлено інструкціями, видаваними НКЮ.

Щоби здійснити зазначене керівництво й догляд у м. м. Харкові, Київі, Одесі та Катеринославі, а також по инших значних округових містах, постановою НКЮ може бути утворено при відповідних округових судах посаду старшого нотаря.

Арт. 149. Старших нотарів призначають голови відповідних окрсудів із осіб, що задовольняють усі вимоги арт. арт. 143 і 144 цього Положення, затверджує їх Народній Комісар Юстиції.

Арт. 150. Старші нотарі можуть мати технічних співробітників, що їх штат встановлюється порядком, передбаченим арт. 145 цього Положення, а утримується їх за рахунок нотаріяльних сум за кошторисами, затверджуваними порядком арт. 146 цього Положення.

Арт. 151. Закінчені нотаріяльні книги переховується в нотаріяльних архівах при округових судах, там можна одержувати довідки й витяги з цих книг.

Порядок організації нотаріяльних архівів і заряжування ними визначається інструкціями НКЮ.

Нотаріяльні архіви, як правило, обслуговує апарат округового суду, де вони перебувають. Як що є в тому потреба, для обслуговування нотаріяльних архівів можна утворити спеціяльні штати, встановлювані порядком арт. 145 цього Положення, утримується їх за рахунок нотаріяльних сум порядком арт. 146 цього Положення.

ПОДІЛ IX
Про судових виконавців

Розділ XVII

Арт. 152. Судові виконавці в числі, визначеному штатами, є при округових судах і виконують чинності, що на них покладає Цивільний та Кримінальний Процесуальний Кодекс.

Арт. 153. Судових виконавців призначається на посаду і звільнюється з неї з розпорядження голови округового суду.

Арт. 154. Не можуть бути за судових виконавців:

а) особи, що не мають права обирати до рад;

б) особи, що не попрацювали протягом одного року в органах радянської юстиції на посаді не меншій як секретаря нарсуду, або що не склали іспиту при окрсуді за програмом, встановленим НКЮ;

в) особи, обмежені в правах за судом, протягом усього терміну правообмеження;

г) особи, що були в адміністративному засланні, протягом усього терміну заслання.

Увага. Особи, що були в адміністративному засланні, необмеженім терміном, не мають права бути судвиконавцями протягом 3 років із дня заслання;

д) особи, виключені з громадських організацій за ганебні вчинки й поведінку, протягом 3 років із дня їхнього виключення.

Арт. 155. Судових виконавців розподіляє голова окрсуду відповідно до районів народніх судів, і вони мають чинність у межах визначених їм районів.

Арт. 156. Форми, термін і порядок матеріяльної грошової і всякої иншої звітности судових виконавців визначається інструкцією Народнього Комісаріяту Юстиції.

ПОДІЛ X
Про судових перекладачів

Розділ XVIII

Арт. 157. При окрсудах є судові перекладачі в числі, встановлюваному штатами; їх призначає голова округового суду з таких осіб, що мають право обирати до рад, не зганьблені за судом і не виключені з громадських організацій за ганебні вчинки та поведінку та ще склали іспит що-до знання чужоземних або місцевих мов при органах НКО'су.

Увага 1. Призначення на посаду судового перекладача осіб, обмежених у правах судом, виключених із громадських організацій або бувших в адміністративному засланні, регулюється правилами арт. 24 цього Положення.

Увага 2. Порядок і програм іспитів для судових перекладачів установлює НКЮ за згодою з НКО-сом.

Арт. 158. Крім судових перекладачів, що їх передбачено належно затвердженими штатами, при округових судах можуть бути й нештатні судові перекладачі; їх призначує голова окрсуду з числа осіб, що задовольняють всі подавані до судових перекладачів вимоги й виконують усі покладені на них обов'язки нарівні зі штатними перекладачами.

Арт. 159. На судових перекладачів покладаються:

а) обслуговувати судові місця й слідчі органи на всі випадки, що їх передбачено арт. арт. 22, 143 і 170 КПК і арт. 9 ЦПК;

б) готувати й перевірювати певність перекладів, документів та инших паперів з української та російської мови на инші мови й навпаки, так за вимогою установ, як і з прохання приватніх осіб;

в) засвідчувати копії актів, документів та инших паперів, писаних чужоземними й місцевими мовами.

Арт. 160. За виконувану судовими перекладачами передбачену п. п. "б" і "в" арт. 159 цього Положення роботу стягається із заінтересованих установ і осіб плату за таксою, що її встановлює НКЮ у згоді з НКФ; плату цю зараховується до загальної суми нотаріяльних оплат у даній окрузі. До зазначених оплат зараховується й стягувані в належних випадках, на підставі присудів суду, порядком арт. 94 КПК і арт. 47 ЦПК, суми за участь у справі перекладача.

Суд визначає розмір стягуваних сум на підставі передбаченої цим артикулом такси.

Арт. 161. Судових перекладачів утримується за рахунок оплат, що надходять за виконання нотаріяльних чинностей і перекладів.

Потрібні на це кредити проходять за спеціяльним кошторисом, затверджуваним окрсудом за згодою з окрфінвідділом.

Увага. Нештатні судові перекладачі дістають за виконування роботи платню від окрсуду за таксою, що її встановлює НКЮ у згоді з ВУРПС і НКПраці.

Арт. 162. Судові перекладачі штатні й нештатні мають власну печатку і повинні вести для запису всіх перекладів і копій, що вони їх готували й засвідчували, реєстр, прошнурований окрсудом з його печаткою.

З розпорядження НКЮ перекладачі можуть вести й инші книги.

ПОДІЛ XI
Про інститути науково-судової експертизи

Розділ XIX

Арт. 163. Інститути науково-судової експертизи є чинні у складі таких секцій:

1) хемічних і фізико-хемічних досліджувань,

2) біологічних досліджувань,

3) фотографічних досліджувань,

4) ідентифікації особи,

5) судово-медичних досліджувань,

6) кримінально-психологічних і психо-паталогічних досліджувань.

Увага 1. На випадок є потреба відкрити инші секції, їх затверджує НКЮ, а як це вимагатиме нових штатів та кошторисових асигнувань, то встановленим порядком.

Увага 2. Район діяльности інститутів науково-судової експертизи визначає НКЮ.

Арт. 164. Інститути науково-судової експертизи підлягають до Народнього Комісаріяту Юстиції і існують в його безпосередньому віданні.

Арт. 165. Особистий склад институтів становлять: директор институту, його заступник, завідувачі секцій з їхніми помічниками, завідувач музею вчені лаборанти, аспіранти і технічний персонал в числі і складі, встановленому штатами.

Увага. Аспіранти з вищою спеціяльною освітою працюють при секціях інститутів для спеціялизації в в царині науково-технічних досліджувань в судових справах.

Арт. 166. Директорів інститутів призначає й звільнює з посади Народній Комісар Юстиції, на подання Відділу Судоустрію та Догляду НКЮ; заступників і завідувачів секцій призначається й звільнюється з посад таким же порядком, на подання директора інституту, а инших співробітників - з безпосереднього розпорядження директора.

Арт. 167. Коло й порядок діяльности інститутів визначається особливою інструкцією, що її видає НКЮ.

Арт. 168. Досліджування інститути науково-судової експертизи роблять за таксову плату, що її встановлює НКЮ у згоді з НКФ. На випадок, що досліджування робиться з доручення органів суду, слідства й дізнання, платню за це зі згаданих органів не стягується, а її нараховується до судових витрат, що їх суд стягає на загальних підставах, і зараховується на прибуток Республіки за кошторисом НКЮ.

На всі инші випадки платню за провадження досліджувань заінтересовані установи й особи складають у належний орган НКФ для зараховання на прибуток Республіки за кошторисом НКЮ. Квиток на внесені гроші надсилається до інституту науково-судової експертизи, а він, не одержавши платні, досліджування не починає.

Арт. 169. Науково-дослідні роботи в справах, що стосуються до компетенції інститутів науково-судової експертизи й на загад НКЮ, й з ініціятиви інститутів, провадиться за рахунок коштів, що їх видається інститутам за кошторисом НКЮ.

Арт. 170. При інститутах науково-судової експертизи є науково-практичні й навчально-показові музеї.

Арт. 171. Для складання колекцій згаданих музеїв усі судові органи повинні передавати інститутам:

а) конфісковані порядком п. 1 арт. 73 КПК знаряддя злочину і

б) инші речі річових доказів в закінчених справах, що матимуть значіння для науково-судових досліджувань і переписані в особливому переліку, що його видає НКЮ.

Крім того, інститути мають право залишити для своїх музеїв не належні до подання в суд об'єкти досліджувань або їхні частини (в тому числі і від трупів), що мають інтерес для науки, а також із цієї мети робити досліджування, що їх не зазначено в вимогах органів суду, слідства і дізнання.

Арт. 172. З метою наукового досліджування особи праволомців, інститутам надається право провадити потрібні роботи в місцях позбавлення волі та установах для недолітніх праволомців.

Увага. Порядок і умови переведення зазначених робот встановлюється інструкцією НКЮ, що її він видає у згоді з Народнім Комісаріятом Внутрішніх Справ.

ПОДІЛ XII
Про порядок дисциплінарної відповідальности робітників юстиції

Розділ XX

Арт. 173. Заходи дисциплінарного впливу на осіб, що працюють в органах юстиції, можна накладати з постанови дисциплінарних колегій окрсудів і Найвищого Суду:

а) за вчинки, поведінку або чинності, хоч і такі, що не переслідуються кримінальними законами, але несумісні з гідністю та призначенням робітників юстиції, що їх вчинили вони, виконуючи службові обов'язки, або й по за ними, і

б) за ті вироки та ухвали, що їх скасував Найвищий або округовий суд, як невідповідні загальному напрямкові законів і інтересам працюючих мас.

Увага. Точне коло осіб, що підлягають судові дисциплінарних колегій, встановлює Народній Комісаріят Юстиції.

Арт. 174. Дисциплінарні колегії окрсудів розглядають:

а) усі дисциплінарні справи, що їх порушується проти підлеглих окрсудові та окрпрокуратурі судових робітників, за винятком голови, його заступників й членів окрсуду, окрпрокурора та його помічників, і

б) справи, що їх порушується проти урядовців спеціяльних судів, передбачених п. п. 1, 3 і 4 арт. 2 цього Положення та урядовців інститутів науково-судової експертизи, за винятком голів та членів округових комісій: судово-земельної, арбітражної і в справах про недолітніх праволомців, а також директорів, їх заступників і завідувачів секцій інститутів.

Увага. Народній Комісаріят Юстиції має право, як що є в тому потреба, переносити справи з дисколегії одного округового суду до дисколегії иншого, або з дисколегії Найвищого Суду до дисколегії окрсуду, чи навпаки.

Арт. 175. До компетенції Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду належить:

а) розглядати, як першій інстанції, дисциплінарні справи, що їх порушується проти голів і членів колегій Найвищого Суду та инших підлеглих йому судових робітників, проти помічників Генерального Прокурора Республіки і прокурорів НКЮ, проти голови і членів Вищої Арбітражної Комісії при УЕН, Особливої Колегії Вищої Контролі в земельних спорах і Центральної Комісії в справах про недолітніх праволомців, а також проти окрпрокурорів та їхніх помічників, голів їхніх заступників і членів окрсудів, проти голів і членів окркомісій - арбітражної, судово-земельної і в справах про недолітніх праволомців, а також директорів, їхніх заступників і завідувачів секцій інститутів науково-судової експертизи;

б) розглядати протести та скарги на постанови дисциплінарних колегій округових судів;

в) розглядати порядком догляду дисциплінарні справи членів колегії оборонців.

Арт. 176. Порушувати дисциплінарне переведення мають право:

1. З приводів, перелічених у п. "а" арт. 173:

а) Народній Комісар Юстиції і Генеральний Прокурор Республіки - стосовно всіх без винятку осіб, що працюють в органах юстиції УСРР;

б) Голова Найвищого Суду - стосовно до голів і членів колегій Найвищого Суду та инших підлеглих йому урядовців, а також стосовно до голів, їхніх заступників і членів округових судів, голів і членів округових комісій - арбітражної, судово-земельної та в справах про недолітніх праволомців;

в) Старший Помічник Генерального Прокурора Республіки - стосовно всіх підлеглих йому осіб прокурорського догляду;

г) голови окрсудів і окрпрокурори - стосовно всіх осіб, що працюють у підлеглих окрсудові установах, і членів спеціяльних судів, передбачених п. п. 1, 3 і 4 арт. 2 цього Положення, а окрпрокурори, крім того - стосовно своїх помічників та инших підлеглих їм осіб. Дисциплінарний переслід проти членів окрсуду, нарсуддів і нарслідчих, а також членів спеціяльних судів, передбачених п. п. 1, 3 і 4 арт. 2 цього Положення, порушує голова окрсуду або окркрокурор виключно лише через пленум окрсуду.

2. З приводу передбаченого п. "б" арт. 173:

а) Народній Комісар Юстиції і Генеральний Прокурор Республіки - стосовно до всіх без винятку голів загальних і спеціяльних судів УСРР і суддів (членів), що в них працюють;

б) Пленум, Президія і Голова Найвищого Суду - стосовно до голів і членів колегій Найвищого Суду, Голови і членів Вищої Арбітражної Комісії при УЕН, Особливої Колегії Вищої Контролі в земельних спорах і Центральної Комісії в справах про недолітніх праволомців, а також стосовно до голів, їхніх заступників і членів округових судів, нарсуддів, голів і членів окркомісій - арбітражної, судово-земельної і в справах про недолітніх праволомців, так у наслідок судових ревізій, як і на підставі подання окремих касаційних колегій Найвищого Суду;

в) пленуми окружних судів - стосовно до членів округових судів і народніх суддів.

Арт. 177. На кожний окремий випадок порушення дисциплінарного переведення, рівночасно з ним, органи, що його порушили, подають на обговорення до установи, що їй підлягає притягнена особа, питання про тимчасове відсторонення цієї особи з посади, аж до розвязання її справи.

Арт. 178. Дисциплінарне переведення може бути порушене не пізніш як через рік після злочинства і його не можна припинити навіть і на випадок, що звинувачуванний покине працю в органах юстиції.

Увага. Як що протягом зазначеного терміну проти особи, що підлягала дисциплінарній відповідальності, спочатку провадилось кримінальне переведення або слідство в тій - же справі, сплив терміну давнини переривається.

Арт. 179. Дисциплінарне переведення можуть порушувати уповноважені на те особи й органи так із власної ініціятиви, як і за скаргами установ та приватніх осіб, з тим, що на цей останній випадок порушене переведення не можна вже припинити на прохання скаржника.

Арт. 180. Коли дисциплінарне переведення надійде до дисциплінарної колегії, ця, впевнившися, що справа їй підсудна, до її розгляду збирає потрібні довідки, вимагає пояснення від звинуваченого й може доручити членові дисколегії, членові Найвищого Суду або окрсуду чи нарсудді, за належністю, перевести розслід. Не пізніше, як за 7-м день до слухання справи, все переведення в справі направляється до Прокуратури для ознайомлення й дачі висновків.

Арт. 181. Про день розгляду справи дисколегія обов'язково сповіщає звинуваченого, що може з'явитися в засідання, щоби дати особисті пояснення. Звинувачений не обов'язково мусить бути, але дисколегія так у першій, як і в другій інстанції може визнати присутність звинуваченого за потрібну і зобов'язати його з'явитися. Прокурор неодмінно мусить бути при розвязанні справи.

Арт. 182. Як що, розглядаючи дисциплінарне переведення, колегій завбачить, що справа їй не підсудна, то надсилає її за підсудністю; а як що в розглядуваній справі дисколегія завбачить ознаки кримінально-карної чинности, то вона повинна, зупинивши переведення, передати справу за підсудністю в будь-якій стадії переведення.

Арт. 183. Порядком дисциплінарного переведення можна накладати такі заходи впливу:

а) вимову,

б) зауваження,

в) попередження,

г) догану з оголошенням у пресі й без нього,

д) переміщення, або зміщення на нижчу, або иншу посаду.

Увага. Зазначені переміщення й зміщення провадяться порядком, встановленим інструкцією НКЮ;

е) відсторонення з посади з забороненням працювати в органах юстиції на термін не більше 2-х років.

Арт. 184. Відвод членів дисколегій провадиться на загальних підставах, передбачених відповідними артикулами КПК. Замісць відведеного члена дисколегії, для розгляду даної справи, пленум обирає иншого.

Арт. 185. Постанови дисциплінарних колегій окрсудів може спротестувати прокурор або оскаржити звинувачений до Дисколегії Найвищого Суду протягом 2-х тижнів; термін цей вираховується для прокурора - з дня одержання копії мотивованої постанови дисколегії, а для звинуваченого - з дня, коли дисколегія об'явить йому свою постанову, а як що звинуваченого не буде в засіданні дисколегії - з дня одержання ним копії мотивованої постанови.

Постанови, що винесла Дисколегія Найвищого Суду, як друга інстанція, є остаточні і їх можна перенести на розгляд Пленуму Найвищого Суду лише порядком догляду.

Постанови, що винесла Дисколегія Найвищого Суду, як 1-а інстанція, можна оскаржувати лише через Генерального Прокурора Республіки або Президію Найвищого Суду, і від них залежить, чи перенести справу на Пленум Найвищого Суду чи залишити без наслідків.

Арт. 186. Дисциплінарні колегії не звязані жадними формальностями, і порядок розгляду справ цілком залежить від їхнього розсуду, але - ж із неодмінною умовою, щоби притягненому було дано можливість зазнайомитися з переведеннями в справі, і віддане йому було останнє слово.

Арт. 187. Постанови дисколегій виконується після набуття ними законної сили.

Арт. 188. Правила до переведення справ у дисколегіях встановлюється інструкцією НКЮ.

 

Голова Всеукраїнського
Центрального Виконавчого Комітету

Г. ПЕТРОВСЬКИЙ

Секретар ВУЦВК'у

А. БУЦЕНКО





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали