ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 липня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Маринченка В. Л., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом прокурора Замостянського району м. Вінниці (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Поділля" (далі - Товариство) про зобов'язання вчинити дії, встановив:

У лютому 2008 року Прокурор в інтересах держави в особі Фонду звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви від 6 серпня 2008 року про зміну позовних вимог просив зобов'язати Товариство самостійно нарахувати та сплатити на користь Фонду адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році та пеню за порушення строків сплати таких санкцій.

На обґрунтування позову Прокурор послався на те, що згідно зі звітом Товариства про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 рік форми N 10-ПІ середньооблікова кількість інвалідів - штатних працівників, при нормативі 8 робочих місць, у названому році становила 8 осіб.

На думку позивача, такий розрахунок середньооблікової кількості працюючих у звітному році інвалідів здійснений відповідачем із порушенням вимог пункту 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року N 286, оскільки ним не взято до уваги те, що названі особи займали створені відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон N 875-XII) робочі місця не повний 2006 рік, а також те, що інвалідність таким особам була встановлена не на повний рік. З урахуванням кількості відпрацьованих кожним інвалідом протягом звітного року місяців, на які останньому встановлено інвалідність, середньооблікова кількість фактично працюючих у відповідача інвалідів у 2006 році становила 6 осіб.

Таким чином, на думку позивача, Товариство у 2006 році не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, установлений статтею 19 Закону N 875-XII. Проте адміністративно-господарські санкції за порушення такого нормативу, як передбачено частиною четвертою статті 20 цього Закону, відповідач не розрахував та не сплатив.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2011 року, у задоволенні позову відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Фонд просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2011 року (Ухвала N К-55095/09), справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2009 року (К-21992/09) (Ухвала N К-21992/09) у справі за позовом Фонду до фермерського господарства "Хлібороб ЛТД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, яка, на думку позивача, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

У справі, що розглядається касаційний суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що, як встановлено останніми, Товариство виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році та погодився з їх висновком про те, що Закон N 875-XII не пов'язує обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також відповідальність за недотримання нормативу таких робочих місць, із тривалістю перебування працевлаштованого інваліда на відповідній посаді протягом звітного року.

Судове рішення, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду оскаржуваних судових рішень Верховним Судом України, ухвалене касаційним судом за інших фактичних обставин справи, встановлених судами, що не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

У заяві про перегляд судових рішень Фонд також посилається на неповне з'ясування судами обставин справи, що є порушенням норм процесуального права.

Однак Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, оскільки відповідно до статті 235 КАС переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень в адміністративних справах згідно з пунктом 1 частини першої статті 237 КАС є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України постановив:

У задоволенні заяви Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали