ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.06.2010 р.

N 46/680-б-43/775

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М., - головуючого (доповідач у справі), Міщенка П. К., Заріцької А. О., розглянувши касаційне подання заступника прокурора м. Києва на ухвалу від 24.12.2004 р. господарського суду м. Києва (в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Північно-західна промислова компанія") у справі N 46/680-б-43/775 господарського суду м. Києва за заявою дочірньої компанії "Укртрансгаз" національної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрангаз", м. Івано-Франківськ, до державного підприємства з комплектної поставки устаткування "Укренергокомплект", м. Київ, про банкрутство (арбітражний керуючий - Качкуров Ф. В. (розпорядник майна), м. Київ, голова комітету кредиторів ТОВ "Північно-західна промислова компанія", м. Санкт-Петербург (Росія)) (в судовому засіданні взяли участь представники: арбітражний керуючий - Качкуров Ф. В.; Генеральної прокуратури України - Івченко О. А., посв.), встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2004 р. порушено провадження у справі N 46/680-б про банкрутство державного підприємства з комплектної поставки устаткування "Укренергокомплект".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2004 р. (суддя Шабунін С. В.) за результатами попереднього засідання зокрема визнано грошові вимоги ТОВ "Північно-західна промислова компанія" до боржника в сумі 3276154,55 доларів США та включено їх до реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить її скасувати в частині визнання грошових вимог ТОВ "Північно-західна промислова компанія", справу в цій частині направити на новий розгляд.

Касаційне подання обґрунтоване неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, грошові вимоги ТОВ "Північно-західна промислова компанія" в сумі 3276154,55 доларів США були визнані судом першої інстанції за результатом розгляду поданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів.

Втім, такий висновок суду правомірним визнати не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Отже, факт внесення розпорядником майна грошових вимог до реєстру вимог кредиторів означає, що ці вимоги не заперечуються боржником.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, при затвердженні реєстру вимог кредиторів суд у будь-якому випадку розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Однак грошові вимоги ТОВ "Північно-західна промислова компанія" не були включені розпорядником майна до поданого суду на затвердження реєстру вимог кредиторів (а. с. 77 - 79, том 3). У той же час в матеріалах справи відсутні відомості і про відхилення боржником грошових вимог вказаного кредитора.

Проте, як свідчить текст оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, в порушення приписів ст. 15 Закону про банкрутство, зазначені грошові вимоги окремо не розглядав, а одразу визнав їх та автоматично включив до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів зазначає, що грошові вимоги ТОВ "Північно-західна промислова компанія" складаються з суми збитків, заявлених кредитором на підставі ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Як вбачається, спочатку вказаним кредитором були заявлені грошові вимоги на суму 10250000 доларів США (а. с. 138 - 139, том 2). Згодом кредитор уточнив грошові вимоги та просив визнати їх у сумі 3276154,55 доларів США.

Однак надані кредитором документи не містять розрахунку суми грошових вимог. В уточненнях до заяви про визнання грошових вимог від 16.12.2004 р. N 41 міститься лише посилання на відповідь боржника на претензію від 22.11.2004 р. N 33/1-285 (а. с. 107 - 109, том 3).

Крім того, виходячи з системного аналізу норм ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 533 Цивільного кодексу України, ст. 198 Господарського кодексу України, а також ч. 4 ст. 16 Закону про банкрутство, положення якої визначають порядок визначення кількості голосів кредиторів, що приймають участь у голосуванні на зборах кредиторів, вимоги кредиторів повинні бути визначені та включені до реєстру вимог кредиторів боржника в національній валюті України - гривні на момент подання заяви з грошовими вимогами.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Північно-західна промислова компанія" підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм матеріального права, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу у відповідній частині згідно вимог чинного законодавства.

Вищий господарський суд України також зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 99, 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р., ст. ст. 192, 533 Цивільного кодексу України, ст. 198 Господарського кодексу України, ст. ст. 14, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 24.12.2004 р. у справі N 46/680-б-43/775 у частині визнання грошових вимог ТОВ "Північно-західна промислова компанія" до боржника скасувати.

3. Справу N 46/680-б-43/775 у частині розгляду грошових вимог ТОВ "Північно-західна промислова компанія" до боржника передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

4. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий, суддя

Б. М. Поляков

Судді:

П. К. Міщенко

 

А. О. Заріцька

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали