ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04.08.2010 р.

N Б26/15/49/04

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В. М., Короткевича О. Є., розглянувши касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ, на ухвалу від 01.02.2010 р. господарського суду Дніпропетровської області та постанову від 14.04.2010 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N Б15/49/04 господарського суду Дніпропетровської області за заявою ДП "Твел", м. Київ, до приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області про банкрутство арбітражний керуючий Новіков О. В. (розпорядник майна), м. Харків, голова комітету кредиторів ТОВ "Фосфат", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (в судовому засіданні взяли участь представники: ЗАТ "Украгрохімхолдінг" та ЗАТ "Федкомінвест-Україна" - Зубець Д. П., довір.; скаржника - Бойко О. П., довір.; боржника - Снітько Е. В., довір.; ЗАТ "Еко-азот" - Андрюхін Д. В., довір.; ТОВ "Фосфат" - Пушкар О. В., довір.), встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2010 р. у справі N Б15/49/04 (суддя Камша Н. М.) затверджено мирову угоду від 11.01.2010 р., укладену між боржником та кредиторами, та провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. (судді: Білецька Л. М. - головуючий, Науменко І. М., Лисенко О. М.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження у даній справі поновити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. ст. 35, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Скаржник зазначає, що умови мирової угоди не були погоджені з усіма кредиторами боржника. Крім того, судом не було повідомлено усіх кредиторів четвертої черги про час та місце розгляду мирової угоди.

30.07.2010 р. від скаржника надійшло клопотання про зміну його найменування на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз". У зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне здійснити відповідну заміну скаржника з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз".

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов'язаний перевірити встановлений цим Законом порядок укладення мирової угоди та дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Під час затвердження мирової угоди судом першої інстанції було встановлено, що на виконання вимог ст. 35 Закону про банкрутство рішення щодо укладання мирової угоди прийнято одностайно повноважним складом комітету кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів N 17 від 11.01.2010 р.) та усі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, дали письмову згоду на її укладення.

Умовами мирової угоди від 11.01.2010 р. передбачено погашення шляхом розстрочення вимог кредиторів першої (у тому числі забезпечених заставою) і третьої черг та прощення (списання) боргів боржника перед кредиторами четвертої черги.

Отже, при укладенні мирової угоди були дотримані вимоги ч. 3 ст. 36 Закону про банкрутство, оскільки мирова угода встановлює рівні умови для кредиторів однієї черги. Реалізація мирової угоди не буде ущемляти права меншості (в т. ч. і ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"), т.я. умови мирової угоди, зокрема передбачають списання заборгованості перед усіма кредиторами четвертої черги, в тому числі і заборгованість члена комітету кредиторів, який голосував за затвердження мирової угоди.

Не можуть бути визнані обґрунтованими твердження заявника касаційної скарги про порушення порядку укладення мирової угоди у зв'язку з неузгодженням її умов з усіма кредиторами боржника та неповідомленням усіх кредиторів про розгляд мирової угоди. Відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство у справі про банкрутство інтереси усіх кредиторів представляє комітет кредиторів, який і прийняв рішення про укладення мирової угоди від імені усіх кредиторів боржника.

Таким чином, з'ясувавши порядок укладання мирової угоди, перевіривши відповідність умов мирової угоди чинному законодавству та надавши цим обставинам справи обґрунтовану правову оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про те, що сторонами дотриманий порядок укладання мирової угоди та умови даної угоди не суперечать чинному законодавству.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала про затвердження мирової угоди та постанова, якою її було залишено без змін, винесені у відповідності з положеннями діючого законодавства та підстави для їх зміни або скасування відсутні.

Вищий господарський суд України також зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р., ст. ст. 35, 36, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2010 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. у справі N Б15/49/04 - залишити без змін.

3. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий:

Б. М. Поляков

Судді:

В. М. Коваленко

 

О. Є. Короткевич

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали