Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про безпідставність скасування вироку та закриття справи

lign =center>

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 18 листопада 2010 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Драги В. П., суддів: Кузьменко О. Т., Скотаря А. М. (за участю прокурора - Шевченко О. О., потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2 представника потерпілого - ОСОБА_3), розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 листопада 2010 р. кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4 та особи, щодо якої винесено окрему ухвалу, ОСОБА_5 Вироком апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2010 р. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не судимого засуджено за ч. 2 ст. 15 та п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі, за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 15 років позбавлення волі. Постановлено стягнути із засудженого на користь: - комунальної установи "Центральна міська лікарня N 2" м. Житомира 1336 грн. 20 коп.; НДЕКЦ при УМВСУ в Житомирській області 463 грн. 64 коп. та 234 грн. 60 коп.; потерпілого ОСОБА_1 для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відповідно, 1157 грн. 71 коп. і 20000 грн.; потерпілого ОСОБА_2 для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відповідно, 14000 грн. і 100000 грн.

Одночасно з вироком суд виніс на адресу прокурора Житомирської області окрему ухвалу від 9 липня 2010 р. для вирішення питання про порушення проти свідка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, кримінальної справи за дачу неправдивих показань.

Засудженого визнано винним у вчиненні ним у стані алкогольного сп'яніння 13 листопада 2007 р. у с. Зарічани Житомирської області таких злочинів.

Приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 та гр-н ОСОБА_6 на вул. Цурюпи N 1 справляли свої природні потреби, у зв'язку з чим гр-н ОСОБА_2 зробив їм зауваження, після чого між ними на грунті особистих неприязних відносин виникли сварка та бійка, у процесі якої ОСОБА_4 вирішив убити ОСОБА_2.

З цією метою, діючи з особливою жорстокістю, засуджений наявним у нього ножем наніс ОСОБА_2 не менше 11 ударів у голову, живіт та грудну клітину, спричинивши потерпілому небезпечні для життя в момент заподіяння тяжкі тілесні ушкодження.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 втратив свідомість, а ОСОБА_4 зник з місця події.

Смерть ОСОБА_2 не сталася з незалежних від волі засудженого причин, оскільки потерпілому було надано своєчасну медичну допомогу.

Після цього, приблизно о 19 год. 45 хв., засуджений біля будинку АДРЕСА_1 зустрів ОСОБА_7, який теж перебував у стані алкогольного сп'яніння. У ході розмови ОСОБА_7 шарпав ОСОБА_4 за одяг і запитував: "Що він тут робить?", внаслідок чого у ОСОБА_4 на грунті особистих неприязних відносин виник спрямований на вбивство ОСОБА_7 умисел.

Реалізуючи такий умисел, ОСОБА_4 вчинив з потерпілим бійку, у процесі якої ножем спричинив ОСОБА_7 декілька подряпин, які не мають відношення до смерті, а також ножем наніс потерпілому один удар у тулуб, спричинивши останньому колото-різане поранення з пошкодженням печінки, 12-палої кішки та підшлункової залози, внаслідок чого сталася його смерть.

Суд також виніс на адресу прокурора Житомирської області окрему ухвалу для вирішення питання про порушення проти свідка ОСОБА_5 кримінальної справи за дачу нею неправдивих показань.

У касаційних скаргах:

- засуджений наводить доводи про те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно і однобічно, він до замаху на вбивство ОСОБА_2 та до вбивства ОСОБА_7 не причетний, а висновки суду про його винність у вчиненні цих злочинів не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами, яким суд, крім того, дав невірну оцінку.

Порушує питання про скасування вироку та закриття справи;

- ОСОБА_5 зазначає, що вона давала правдиві показання про те, що 13 листопада 2007 р., приблизно о 19 год. 35 хв., бачила ОСОБА_4 у під'їзді свого будинку, а суд необгрунтовано виніс щодо неї окрему ухвалу.

Ставить питання про скасування окремої ухвали.

Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілих та представника потерпілого, які заперечували проти задоволення скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Посилання у скарзі засудженого на неповноту і однобічність досудового та судового слідства, його непричетність до вчинення злочинів проти ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а також на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи позбавлені підстав.

Матеріалами справи з'ясовано, що досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і, зокрема, даними, що містяться в показаннях самого засудженого, які він давав при допитах на досудовому слідстві 16 листопада 2007 р. як підозрюваного і відтворенні обстановки та обставин події, 22 листопада 2007 р. - як обвинуваченого, а також у показаннях потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, протоколах огляду місця події та виїмки, висновках проведених у справі відповідних експертиз.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, у тому числі і ті, що наведені у скарзі засудженого, та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні ним за викладених у вироку обставин злочинів, за які його засуджено.

Дії ОСОБА_4 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно.

Покарання за цим кримінальним законом йому призначене у відповідності з вимогами ст. 65 КК України.

Що ж стосується вироку в частині кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 та п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, то його належить змінити з наступних підстав.

Як убачається із вироку, суд обгрунтував свої висновки про те, що ОСОБА_4 вчинив замах на вбивство ОСОБА_2 з особливою жорстокістю по суті лише кількістю заподіяних ним потерпілому тілесних ушкоджень.

Разом з тим, численність таких ушкоджень сама по собі не у всіх випадках може свідчити про особливу жорстокість.

Згідно висновку проведеної щодо ОСОБА_2 судово-медичної експертизи у нього виявлено 11 тілесних ушкоджень, зокрема, 2 колото-різані рани лівої половини грудної клітини, які віднесені до категорії небезпечних для життя тілесних ушкоджень, по 1-й колото-різаній рані, відповідно, на поперековій ділянці, скроневій ділянці, лівій орбіті, лівій вушній раковині, лівій сідниці, лівому передпліччі, лівій кисті, а також забійна рана волосяної частини голови, які віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Із висновку цієї експертизи видно, що установити, відчував чи ні ОСОБА_2 на момент спричинення йому тілесних ушкоджень особливо фізичний біль, не представилося можливим.

Висновок суду у вироку про те, що (дослівно), "враховуючи кількість та місця нанесення тілесних ушкоджень під час їх заподіяння, в тому числі - розташування життєво важливих органів людини, ОСОБА_2 ймовірно відчував сильний фізичний біль", не відповідає матеріалам справи і грунтується виключно на припущеннях.

Інші дані, які б з усією очевидністю свідчили про заподіяння засудженим потерпілому ОСОБА_2 особливих страждань, у справі відсутні.

Виходячи з наведеного, вирок підлягає зміні шляхом перекваліфікації дій ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 15 та п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК України і призначення йому за цим законом покарання з урахуванням зменшення у цій частині обсягу обвинувачення.

Вирішення питання про притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або перекладача завідомо неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад регулюється правилами ст. 279 КПК України, згідно з вимогами якої перед прокурором таке питання вправі поставити суд - ухвалою, а суддя - постановою.

Разом з тим, поставивши перед прокурором питання про порушення кримінальної справи проти свідка ОСОБА_5 за дачу неправдивих показань, суд виніс ухвалу не за правилами ст. 279 КПК України, а постановив окрему ухвалу у порядку ст. 340 КПК України, відповідно до якої окрема ухвала виноситься судом першої інстанції тільки з підстав, передбачених ст. 232 КПК України.

У зв'язку з цим окрему ухвалу належить скасувати.

Керуючись ст. ст. 395 - 396 КПК України, колегія суддів ухвалила:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постановлений щодо ОСОБА_4 вирок апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2010 р. змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 15 та п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України вважати його остаточно засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 і п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, на 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.

Окрему ухвалу зазначеного суду від 9 липня 2010 р. щодо ОСОБА_5 скасувати.

 

Судді: 

В. П. Драга 

  

О. Т. Кузьменко 

  

А. М. Скотарь 


 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали