ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 10 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Терлецького О. О., суддів: Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Тітова Ю. Г., Шицького Б. І., Яреми А. Г., при секретарі судового засідання Бурнишевій О. Е. (за участю представників: Східної митниці Державної митної служби України (далі - Митниця) - Писанки А. М., Костиркіної Г. В.; Генеральної прокуратури України - Капшученка Ю. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Мідо-Інтернешнл" (далі - Товариство) до Митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про визначення митної вартості, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, встановив:

У вересні 2009 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії посадових осіб Митниці щодо відмови в митному оформленні товару відповідно до митної вартості ввезеного товару в сумі 5427489 грн. 91 коп. за вантажною митною декларацією від 26 грудня 2008 року N 700000005/2008/016736 та декларацією митної вартості N 700000005/8 і скасувати рішення Митниці про визначення митної вартості товару від 24 грудня 2008 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 26 грудня 2008 року N 700000024/2008/020888.

На обґрунтування позову Товариство послалося на те, що 26 грудня 2008 року позивач через декларанта - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Брок" - подав до Митниці вантажну митну декларацію, декларацію митної вартості товару та надав документи, згідно з якими була визначена митна вартість товару. Митниця через сумніви щодо митної вартості товару витребувала додаткові документи для її підтвердження.

У зв'язку з неподанням на вимогу митного органу у повному обсязі додаткових документів згідно з вимогами пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1766 (далі - Порядок), Митниця відмовила у митному оформленні ввезеного товару на підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 26 грудня 2008 року N 700000024/2008/020888. Крім того, Митниця прийняла рішення від 24 грудня 2008 року про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 30 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 9 листопада 2010 року зазначені судові рішення скасував та у задоволенні позову відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство, посилаючись на неоднакове застосування статті 266 Митного кодексу України (далі - МК), просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального справа надано ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року (справа N К-17069/08) та від 1 вересня 2010 року (справа N К-20882/10).

Заява про перегляд оскаржуваної постанови Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

В ухвалах від 15 липня та від 1 вересня 2010 року, на які позивач посилається як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, Вищий адміністративний суд України, вирішуючи спір, виходив із того, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Таке застосування статті 266 МК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові цього Суду від 7 лютого 2011 року (справа N 21-76а10) (Постанова N 21-76а10).

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову, вищезгаданої правової позиції не заперечував. Однак незважаючи на встановлену цими судами обставину щодо відсутності доказів, які свідчать про неможливість застосування Митницею з першого по п'ятий методів визначення митної вартості, суд касаційної інстанції безпосередньо встановив протилежне.

Таким чином, всупереч вимогам статті 220 КАС Вищий адміністративний суд України, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, встановив та визнав доведеними обставини, що не були встановлені у рішеннях цих судів, і вирішив питання про достовірність доказів та скасував рішення цих судів.

Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Зважаючи на те, що причиною ухвалення судом касаційної інстанції різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах є неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права, заява Товариства про перегляд ухвалених у його справі судових рішень задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України, постановив:

У задоволенні заяви закритого акціонерного товариства "Мідо-Інтернешнл" відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

О. О. Терлецький

Судді:

В. П. Барбара

 

С. М. Вус

 

Т. В. Гошовська

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

Ю. Г. Тітов

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. Б. Гусак

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Є. Короткевич

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

А. М. Скотарь

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали