ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.09.2011 р.

N К-52294/09


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Черпіцької Л. Т., суддів - Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Корпорації "Система ССБ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року у справі N 9/339 за позовом Корпорації "Система ССБ" до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та капітального будівництва Кіровоградської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

У вересні 2009 року Корпорація "Система ССБ" звернулась до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особа Департамент містобудування та капітального будівництва Кіровоградської міської ради, з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила зобов'язати виконавчий комітет Кіровоградської міської ради надати дозвіл на будівництво адміністративної будівлі на розі вулиць Гоголя та Луначарського.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішень відповідача N 207 від 26.11.2002 р. та N 525 від 04.11.2003 р. між відповідачем та Національним Банком України укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,34 га на розі вулиць Гоголя та Луначарського в м. Кіровограді строком на 25 років для розміщення адміністративного приміщення. 20.02.2003 р. рішенням архітектурно-містобудівної ради затверджено ескізний проект будинку управління Національного Банку України в Кіровоградській області в стилі хайтек. 03.11.2006 р. на підставі договору купівлі-продажу позивач придбав у Національного Банку України проектно-кошторисну документацію на будівництво адміністративного будинку на земельній ділянці на розі вулиць Гоголя і Луначарського у м. Кіровограді, а 22.01.2007 р. між позивачем та Національним Банком України укладено договір суборенди цієї земельної ділянки. В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на будівництво адміністративного приміщення на земельній ділянці на розі вулиць Гоголя і Луначарського у м. Кіровограді, але ці клопотання позивача були залишені без розгляду.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2007 р. позов задоволено. Зобов'язано виконавчий комітет Кіровоградської міської ради надати Корпорації "Система ССБ" дозвіл на будівництво адміністративної будівлі на розі вулиць Гоголя та Луначарського у м. Кіровограді. Суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з того, що позивачем було надано всі документи, необхідні для отримання дозволу на будівництво, водночас, відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження обґрунтованості причин, за наявності яких питання про надання дозволу на будівництво позивачу не було розглянуто, на засіданні виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року постанову господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2007 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції вмотивував свої висновки тим, що відповідач у справі, як орган місцевого самоврядування, під час розгляду заяв позивача від 09.02.2007 р., 02.04.2007 р. 24.04.2007 р. про отримання дозволу на будівництво адміністративної будівлі на розі вулиць Гоголя та Луначарського у м. Кіровограді діяв в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанцій Корпорація "Система ССБ" звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішень відповідача N 207 від 26.11.2002 р. та N 525 від 04.11.2003 р. між відповідачем та Національним Банком України 29.01.2004 р. укладено договір оренди земельної ділянки N 30, відповідно до умов якого, Національному Банку України передано у оренду строком на 25 років земельну площею 0,34 га на розі вулиць Гоголя та Луначарського в м. Кіровограді для розміщення адміністративного приміщення. 20.02.2003 р. рішенням архітектурно-містобудівної ради затверджено ескізний проект будинку управління Національного Банку України в Кіровоградській області в стилі хайтек. 03.11.2006 р. на підставі договору купівлі-продажу позивач придбав у Національного Банку України проектно-кошторисну документацію на будівництво адміністративного будинку на земельній ділянці на розі вулиць Гоголя і Луначарського у м. Кіровограді. 22.01.2007 р. між позивачем та Національним Банком України укладено договір суборенди цієї земельної ділянки.

В подальшому позивач звертався до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради з заявами від 09.02.2007 р., 02.04.2007 р. 24.04.2007 р. про надання дозволу на будівництво адміністративного приміщення на розі вулиць Гоголя і Луначарського у м. Кіровограді, однак, саме з підстав не отримання будь-яких відповідей від відповідача на вищезазначені заяви, позивач і звернувся до суду за захистом свого порушеного права, обравши спосіб захисту шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на будівництво адміністративного приміщення на розі вулиць Гоголя і Луначарського у м. Кіровограді.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження обґрунтованості причин не розгляду на засіданні виконавчого комітету Кіровоградської міської ради питання про надання дозволу на будівництво позивачу не було розглянуто.

Проте судова колегія вважає такі висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог, передчасними.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на 2007 рік) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема власні (самоврядні) повноваження, такі як надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

Статтею 3 Закону України "Про основи містобудування", чинній у 2007 році, було визначено, що об'єктами містобудування є будинки і споруди, їх комплекси.

Згідно з ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (що діяв у 2007 році - на час виникнення спірних правовідносин), фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, є надання відповідного дозволу на спорудження об'єктів містобудування.

Надання такого дозволу у 2007 році, в силу приписів ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" належить до виключної компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, які вправі прийняти рішення про надання або відмову у наданні такого дозволу.

Тобто суд першої інстанції, задовольняючи позов та зобов'язуючи виконавчий комітет Кіровоградської міської ради надати Корпорації "Система ССБ" дозвіл на будівництво адміністративної будівлі на розі вулиць Гоголя та Луначарського у м. Кіровограді, не врахував право виконавчого комітету самостійно визначати висновки по розгляду питання щодо надання дозволу на спорудження об'єктів містобудування, а також компетенцію суду відповідно до чинного законодавства лише дотримання органом місцевого самоврядування норм законодавства, без визначення судом певного його змісту.

В даному випадку суд першої інстанції перебрав на себе повноваження, які належать виконавчому комітету Кіровоградської міської ради.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості доводів позивача про те, що жодна з заяв позивача про отримання дозволу на будівництво адміністративної будівлі не була розглянута відповідачем, оскільки з наданих ксерокопії листів відповідача вбачається, що зазначені заяви позивача про отримання дозволу на будівництво були розглянуті відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб та строки, а вирішення питання про надання позивачу дозволу на будівництво не відбулось внаслідок необхідності доопрацювання та надання позивачем відповідачу встановлених ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" та п. 2.2 Положення документів, про що відповідачем було повідомлено позивача зокрема листами від 04.05.2007 р. вих. N 1716, від 21.05.2007 р. вих. N 2194/22.

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Водночас, Кіровоградською міською радою, як орендодавцем цієї земельної ділянки, рішення про надання згоди на передачу земельної ділянки в оренду позивачу на підставі договору суборенди не приймалось.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку щодо правомірності прийнятті судом апеляційної інстанції рішення про відмову в задоволені позовних вимог, але з інших підстав.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судова колегія вважає касаційну скаргу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Корпорації "Система ССБ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали