ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 21 липня 2011 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кузьменко О. Т., суддів: Канигіної Г. В., Пошви Б. М., за участю прокурора Сенюк В. О. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на судові рішення щодо ОСОБА_6.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 листопада 2009 року справу щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року закрито.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 січня 2010 року постанову залишено без зміни.

ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 24 травня 2007 року на автостоянці в м. Щастя на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків завдав удари кулаком та ногами в область голови ОСОБА_5, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синців на волосяній частині голови, обличчі, забою речовини головного мозку першого ступеня.

За змістом касаційної скарги потерпілий посилається на безпідставне закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_6 внаслідок акта амністії з огляду на наявність у його діях більш тяжких складів злочинів, ніж інкриміновано, та підстав для притягнення до кримінальної відповідальності й інших осіб, причетних до вчинення протиправних діянь щодо нього. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка у зв'язку із порушенням апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України вважала за необхідне скасувати ухвалу апеляційної інстанції й справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, вона надійшла до суду з обвинувальним висновком щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України.

До початку розгляду справи підсудний подав заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 29 липня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України закрито на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 жовтня 2009 року за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 вказану постанову районного суду скасовано й справу направлено на новий судовий розгляд, зокрема, у зв'язку з порушенням прав потерпілого, без допиту та за відсутності якого розглянуто справу.

При новому розгляді справи у підготовчій частині судового засідання потерпілий ОСОБА_5 заявив клопотання про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 на додаткове розслідування через наявність у діях останнього більш тяжких складів злочинів та підстав для притягнення до кримінальної відповідальності й інших осіб, причетних до вчинення протиправних діянь щодо нього.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 листопада 2009 року відмовлено у задоволенні цього клопотання у зв'язку з тим, що воно заявлено передчасно, до початку судового слідства.

Після розгляду клопотання потерпілого підсудний ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про закриття кримінальної справи щодо нього на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Заслухавши з даного приводу думку захисника підсудного та прокурора, які не заперечували проти закриття справи, також потерпілого, який заперечував проти цього, суд, не приступивши до судового слідства, постановою від 12 листопада 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_6 закрив на підставі акту амністії.

Отже, при розгляді справи суд першої інстанції, не перевіривши шляхом дослідження доказів та встановлення фактичних обставин справи доводи потерпілого, який не погоджувався з кваліфікацією дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України, прийняв передчасне рішення про можливість звільнення останнього від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії.

За таких обставин судом допущено порушення передбачених законом прав потерпілого, які перешкодили повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване й справедливе рішення.

Окрім того, звертаючись з апеляцією на вказане судове рішення до апеляційного суду, потерпілий наводив доводи про неправильну юридичну оцінку дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України та наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності й інших осіб, проте їх у порушення вимог ст. 377 КПК України апеляційний суд не розглянув.

У зв'язку з викладеним постанову суду та ухвалу апеляційної інстанції не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони відповідно до вимог ст. ст. 398, 370 КПК України підлягають скасуванню.

За відсутності дослідження судом першої інстанції доказів пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення та оцінки доводів потерпілого щодо кваліфікації його дій та наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, колегія суддів позбавлена можливості у касаційному порядку вирішити питання про направлення справи на нове розслідування, як про це просить потерпілий у касаційній скарзі, а тому вона підлягає направленню на новий судовий розгляд, при якому суду необхідно, врахувавши вищевикладене, розглянути справу з дотриманням прав усіх учасників судового розгляду та прийняти законне рішення.

Окрім того, належить урахувати, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад відповідного злочину й особа винна у його вчиненні.

Також за змістом кримінально-процесуального закону за наявності до того підстав підлягає застосуванню акт амністії, найближчий до за часом до моменту вчинення злочину.

Керуючись ст. ст. 395 і 396 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу XIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року, колегія суддів ухвалила:

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 січня 2010 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.

 

Судді:

О. Т. Кузьменко

 

Г. В. Канигіна

 

Б. М. Пошва

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали