ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04.02.2010 р.

N К-19215/09

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого - судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів - Васильченко Н. В., Гордійчук М. П., Леонтович К. Г., Кравченко О. О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 - 2007 роки, встановив:

05.12.2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача підвищити розмір пенсії як дитині війни.

Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006 - 2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області здійснити нарахування позивачу надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 5 грудня по 31 грудня 2007 року; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2009 року змінено резолютивну частину постанови Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року: поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом; визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині не призначення, не донарахування та невиплати позивачу надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, включно; зобов'язано відповідача призначити, донарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні - грудні 2007 року; в іншій частині позову відмовлено

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 99 КАС України.

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивачки повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з пп. 4 п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином суди дійшли правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача щодо ненарахування вказаного підвищення є незаконною.

Крім того, враховуючи приписи ч. 2 ст. 152 Конституції України, суди дійшли правильного висновку, що перерахунок пенсії позивачці необхідно здійснювати з 9 липня 2007 року.

Разом із тим заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на пропуск строку звернення до адміністративного суду з огляду на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, були обмежені шляхом прийняття нормативних актів, тому через свій похилий вік та юридичну необізнаність позивач не мав змоги розібратися у неоднозначно визначених правових питаннях та звернутися до суду.

Між тим такі висновки апеляційного суду не можна визнати переконливими.

Порушення прав позивача відбувалось періодично - кожного місяця, починаючи з 9 липня 2007 року, і в нього було достатньо можливості своєчасно звернутися до суду.

Позивач звернувся до суду з позовом 5 грудня 2008 року, а тому, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 5 грудня 2007 року.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропуск строку звернення до суду позивач мотивує тим, що про порушене право він дізнався лише після висвітлення зазначених подій у пресі.

Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому колегія суддів вважає, що позивач пропустив його без поважних причин, про що зазначив суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі.

Таким чином суд першої інстанції вірно прийшов до висновку щодо періоду порушення права позивача не відповідні нарахування та виплати.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2009 року скасувати.

Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали