ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.11.2011 р.

N П/9991/564/11

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді Черпака Ю. К. (доповідач), суддів: Зайцева М. П., Олексієнка М. М., Рецебуринського Ю. Й., Шведа Е. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом президента Міжнародного благодійного фонду "Новий соціальний порядок", директора підприємства "Цитадель-2" Іващенка Володимира Миколайовича до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

У вересні 2011 року Іващенко В. М. пред'явив позов до Президента України про визнання протиправною бездіяльності по ненаданню відповіді на його заяву від 15 серпня 2011 року щодо порушення конституційних прав підприємства "Цитадель-2" в терміни, визначені чинним законодавством, та зобов'язання надати відповідь (а. с. 4 - 5).

Позов мотивував тим, що 15 серпня 2011 року він як президент Міжнародного благодійного фонду "Новий соціальний порядок" і директор підприємства "Цитадель-2" звернувся до Гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, із заявою про порушення конституційних прав підприємства "Цитадель-2". Однак станом на 24 вересня 2011 року відповіді від Президента України не отримав.

В письмовому запереченні проти позову представник Президента України просить відмовити в задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності. Зазначає, що звернення Іващенка В. М. від 15 серпня 2011 року у встановленому законом порядку розглянуто Адміністрацією Президента України і 12 вересня 2011 року направлено за належністю до Генеральної прокуратури України (з проханням повідомити заявника). Крім того, питання, порушені позивачем у зверненні, стосуються його незгоди з фактом відмови в порушенні кримінальної справи за заявами про злочин відносно підприємства "Цитадель-2", тому оскарження таких дій має здійснюватися в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, а не шляхом створення комісії в Адміністрації Президента України, про що в своїй заяві просив Іващенко В. М. Відтак, Главою держави неправомірної бездіяльності не допущено, звернення позивача розглянуто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а. с. 49 - 51).

В заяві від 16 листопада 2011 року Іващенко В. М. просить розглянути справу за його відсутності.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та позивачем і відповідачем надані клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то відповідно до частини 4 статті 122 і частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає.

15 серпня 2011 року президент Міжнародного благодійного фонду "Новий соціальний порядок", директор підприємства "Цитадель-2" Іващенко В. М. звернувся до Президента України із заявою про порушення конституційних прав підприємства "Цитадель-2" на ведення законної господарської діяльності, в якій висловив невдоволення діями органів внутрішніх справ і прокуратури (зокрема Білоцерківського МВ ГУМВС України у Київській області, прокуратури м. Біла Церква, прокуратури Київської області) щодо приховування достовірної інформації при прийнятті процесуальних рішень у порядку кримінального судочинства за його заявами про злочин відносно підприємства "Цитадель-2". Просив провести перевірку дотримання законності у відношенні підприємства "Цитадель-2" комісією за участю представників Адміністрації Президента України, вжити заходів відповідно до Конституції України і чинного законодавства України для відновлення прав підприємства "Цитадель-2" та притягнення до встановленої законодавством відповідальності винних осіб (а. с. 6 - 13).

Згідно з поштовим повідомленням відповідач отримав заяву Іващенка В. М. 18 серпня 2011 року (а. с. 14).

Листом від 12 вересня 2011 року N 15-01/843 звернення Іващенка В. М. Адміністрацією Президента України надіслано за належністю Генеральній прокуратурі України з проханням опрацювати його відповідно до компетенції, за наявності підстав вжити заходів прокурорського реагування та повідомити про результати заявника (а. с. 53).

Відповідь на звернення Іващенка В. М. надана Прокуратурою Київської області в листі від 21 жовтня 2011 року (а. с. 55).

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 3 і частини 2 статті 5 Закону України "Про звернення громадян" заява - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Статтею 28 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснює, зокрема, Президент України. Повноваження Президента України встановлені статтею 106 Конституції України, яка не передбачає обов'язку Президента України особисто перевіряти заяви чи скарги, надавати на них відповіді. В рішеннях Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 7-рп/2003, від 7 квітня 2004 року N 9-рп/2004, від 16 травня 2007 року N 1-рп/2007, від 2 жовтня 2008 року N 19-рп/2008, від 8 жовтня 2008 року N 21-рп/2008 зазначалось про те, що законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов'язків на Президента України, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України.

Згідно з пунктом 28 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Указом Президента України від 25 лютого 2010 року N 265/2010 "Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України" утворено Адміністрацію Президента України, а Указом Президента України від 2 квітня 2010 року N 504/2010 затверджено Положення про Адміністрацію Президента України (далі - Положення).

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Відповідно до покладених на неї завдань Адміністрація організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем (підпункт 20 пункту 4 Положення).

Таким чином, розгляд звернення організовувала Адміністрація Президента України, а не особисто Президент України, який не отримував заяви Іващенка В. М. від 15 серпня 2011 року.

За змістом статей 3, 6, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на те, що позивач не навів обставин, які б свідчили про неправомірність дій або бездіяльності Президента України та порушення прав, свобод чи інтересів Іващенка В. М. щодо розгляду звернення, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні позову президента Міжнародного благодійного фонду "Новий соціальний порядок", директора підприємства "Цитадель-2" Іващенка Володимира Миколайовича до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

Ю. К. Черпак

Судді:

М. П. Зайцев

М. М. Олексієнко

Ю. Й. Рецебуринський

Е. Ю. Швед

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали