ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2 березня 2011 року

Вищий адміністративний суд України у складі: Черпака Ю. К. (доповідач - головуючий), Зайцева М. П., Олексієнка М. М., Рецебуринського Ю. Й., Шведа Е. Ю. (суддів), за участю представників позивача, відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Емір" до Верховної Ради України про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

У січні 2011 р. приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Емір" звернулося в суд із позовом до Верховної Ради України і з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24 лютого 2011 р. просило: визнати протиправними дії щодо включення в ч. 1 ст. 100 КАСУ норми, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду; визнати протиправною бездіяльність щодо невнесення в Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. N 2453-VI (далі - Закон) порядку обчислення строків звернення до адміністративного суду у випадку, якщо право на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень виникло у позивача, зокрема, більше, ніж за 6 місяців до набрання чинності цим Законом; зобов'язати привести ст. 100 КАСУ у відповідність із ст. 267 ЦКУ; зобов'язати внести в Перехідні положення Закону порядок обчислення строків звернення до адміністративного суду у випадку, якщо право на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень виникло у позивача, зокрема, більше, ніж за 6 місяців до набрання чинності цим Законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ст. 100 КАСУ в редакції Закону позбавляє юридичних і фізичних осіб, у тому числі позивача, гарантій права на судовий розгляд, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 267 ЦКУ, статтям 7 і 8 Закону; прийняття закону, який суперечить іншим законам, без внесення змін в ці закони, порушує ч. 8 ст. 90 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 р. N 1861-VI (далі - Регламент Верховної Ради України); відсутність застережень щодо порядку обчислення строку звернення до суду в перехідний період порушує ч. 7 ст. 90 Регламенту Верховної Ради України. Вважає протиправними дії і бездіяльність Верховної Ради України по прийняттю на реєстрацію і в цілому законопроекту з такими порушеннями.

У письмовому запереченні Верховна Рада України просила відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що не є суб'єктом права законодавчої ініціативи і при прийнятті Закону виконувала функції, покладені на неї Конституцією України. Крім того, Верховна Рада України не здійснювала владні управлінські функції по відношенню до позивача, тому між сторонами відсутні спірні правовідносини, які б потребували вирішення в суді адміністративної юрисдикції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає.

31 травня 2010 р. Президент України вніс до Верховної Ради України проект Закону України про судоустрій і статус суддів, який в той же день зареєстрований Апаратом Верховної Ради за N 6450. Постановою Верховної Ради України від 3 червня 2010 р. N 2312-VI вказаний законопроект прийнято за основу, доручено Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. 6 липня 2010 р. доопрацьований проект Закону внесено на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. 7 липня 2010 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про судоустрій і статус суддів" N 2453-VI, який підписаний Президентом України. Закон набрав чинності 30 липня 2010 р.

Згідно з цим Законом виключено частини 2 і 3 ст. 100 КАСУ, а ч. 1 цієї статті викладено в такій новій редакції: "Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала".

Матеріали справи свідчать про те, що приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Емір" заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій і бездіяльності Верховної Ради України при розгляді і прийнятті Закону в частині внесення змін до ст. 100 КАСУ і невнесення змін в Перехідні положення Закону.

Статтею 2 КАСУ визначено завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У контексті з положеннями ч. 1 ст. 6 КАСУ, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Між тим позивач не надав суду доказів того, що діями відповідача безпосередньо порушені його права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, а саме: в процедурі прийняття і розгляду конкретного законопроекту, з врахуванням тієї обставини, що він не звертався до Верховної Ради України з питань, що є предметом вказаного спору, і Верховна Рада України не надавала відмови, не встановлювала заборони або обов'язку, які можуть бути оскаржені до суду.

Статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. До повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів (п. 3 ст. 85 Конституції України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 р. N 17-рп/2002 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України визначена в ст. 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно, без участі інших органів.

Відповідно до розділу IV Регламенту Верховної Ради України стадіями законодавчої процедури є: вияв законодавчої ініціативи, реєстрація законопроекту, розгляд законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення.

Таким чином, позивач оскаржив законність дій в окремих стадіях законодавчого процесу, здійснення яких віднесено до виключної компетенції Верховної Ради України, яка при цьому реалізує свою нормотворчу функцію, а не владні управлінські функції по відношенню до позивача.

З огляду на положення КАСУ щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Стаття 100 КАСУ і Перехідні положення Закону, дії і бездіяльність по внесенню змін в які оскаржені позивачем, є нормами Закону, що набрав чинності, тому оцінка законності дій (бездіяльності) Верховної Ради України в цій частині фактично стосується визначення юридичної сили самого Закону.

Статтею 1711 КАСУ передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо законності постанов Верховної Ради України, а не інших її актів.

Згідно із ст. 93 Конституції України, ст. 89 Регламенту Верховної Ради України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президентові України, народним депутатам України, КМУ і Національному банку України. Тобто Верховна Рада України не може сама ініціювати прийняття того чи іншого закону або за власною ініціативою вносити зміни в закон.

У зв'язку з цим безпідставними є також позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Верховної Ради України щодо невнесення в Перехідні положення Закону порядку обчислення строків звернення до адміністративного суду у випадку, якщо право на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень виникло у позивача, зокрема, більше, ніж за 6 місяців до набрання чинності цим Законом, зобов'язання привести ст. 100 КАСУ у відповідність із ст. 267 ЦКУ, зобов'язання внести в Перехідні положення Закону порядок обчислення строків звернення до адміністративного суду у випадку, якщо право на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень виникло у позивача, зокрема, більше, ніж за 6 місяців до набрання чинності цим Законом, оскільки Вищий адміністративний суд України не наділений повноваженнями зобов'язувати Верховну Раду України, яка не є суб'єктом законодавчої ініціативи, приймати певний закон, в тому числі про внесення змін до закону, що набрав чинності.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 167, 1711 КАСУ, суд постановив:

У задоволенні позову приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Емір" до Верховної Ради України про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали