Додаткова копія: Про оскарження Порядку обліку платників податків і зборів

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

08.08.2012 р.

Справа N 2а-3962/12/2670


Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої - судді Пісоцької О. В., суддів - Каракашьяна С. К., Кармазіна О. А., за участю секретаря судового засідання - Швечикової В. Ю., розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясо" до Міністерства фінансів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної податкової служби України, про визнання нормативно-правового акта в частині таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясо" (далі - ТОВ "Миргородм'ясо", позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства фінансів України (далі - відповідач), в якій просить визнати пункт 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (Порядок N 1588), таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 жовтня 2011 року ТОВ "Миргородм'ясо" змінено адресу та за місцем нової реєстрації одержано довідку про взяття на облік платника податків N 189/29-032. Проте після звернення позивача до Миргородської об'єднаної податкової інспекції Полтавської області, на обліку якої позивач перебуває з часу реєстрації, з вимогою про зняття останнього з обліку йому відмовлено з посиланням на підпункт 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (Порядок N 1588), та - на наявність судових справ за позовами ТОВ "Миргородм'ясо" до податкового органу.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на порушення прав ТОВ "Миргородм'ясо", просив підпункт 10.1.4 вказаного Порядку (Порядок N 1588) визнати незаконним та таким, що суперечить акту вищої юридичної сили - пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України. Додатково вказував на те, що у передбачений вказаним Порядком (Порядок N 1588) спосіб податковий орган маніпулює платниками податків, оскільки фактично позбавляє можливості оскаржувати рішення відповідної податкової інспекції. Також просив суд звернути увагу на те, що нормативно-правовий акт, нижчий за рівнем правової дії, не може самостійно встановлювати обмеження, які не передбачені Конституцією, законом або кодексом.

Міністерство фінансів України стосовно задоволення заявленого позову заперечує, посилаючись на те, що посадові особи відповідача під час видання оскаржуваного нормативно-правового акта діяли на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Державна податкова служба України, ухвалою суду від 14 червня 2012 року залучена до участі у справі як третя особа, просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на безпідставність заявленого позову. У судовому засіданні представник третьої особи зауважував на тому, що оскаржуваний нормативно-правовий акт доповнює положення пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі опубліковано в офіційному періодичному виданні "Офіційний вісник України" за N 53 23 липня 2012 року.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 08 серпня 2012 року о 11 год. 52 хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи судом встановлено наступне.

ТОВ "Миргородм'ясо" є юридичною особою (код за ЄДРПОУ 36909569), яка 15 березня 2010 року зареєстрована за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вул. Хорольська, буд. 46-б, - і з 16 липня 2010 року перебуває на обліку (за N 11787) Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - Миргородська ОДПІ Полтавської області).

У вересні 2011 року рішенням учасників (засновників) змінено місцезнаходження товариства на наступне: 03113, місто Київ, вул. Дружківська, буд. 10, - про що 04 жовтня 2011 року внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Позивачу видано довідку про взяття на облік платника податків від 14 жовтня 2011 року N 189/29-032, яка була дійсна до 20 січня 2012 року.

Позивач звертався до Миргородської ОДПІ Полтавської області з проханням щодо зняття ТОВ "Миргородм'ясо" з обліку останньої, проте листом від 13 січня 2012 року "Про термін перебування на обліку" N 175/10/29-019 податковий орган відмовив у задоволенні вимоги юридичної особи, залишивши її на податковому обліку Миргородської ОДПІ Полтавської області. Як підставу у знятті з реєстрації юридичної особи податковим органом зазначено пункт 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (Порядок N 1588). Додатково вказано, що станом на 13 січня 2012 року в Окружному адміністративному суді м. Києва знаходяться наступні справи за позовними заявами ТОВ "Миргородм'ясо" та Миргородської ОДПІ, а саме: N 2а-1670/6981/11 - про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій по проведенню перевірки; N 2а-16375/11/2670 - про визнання протиправним та скасування наказу; N 2а-14184/11/2670 - про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000232301 від 26 квітня 2011 року по ПДВ); N 2а-14204/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (0000242301 від 26 квітня 2011 року по податку на прибуток); N 2а-14563/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000702301 від 29 липня 2011 року по ПДВ); N 2а-14577/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000682301 від 27 вересня 2011 року по податку на прибуток); N 2а-14576/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000692301 від 29 липня 2011 року по ПДВ); N 2а-16373/11/2670 - про визнання протиправної та скасування податкової вимоги N 82 від 12 грудня 2011 року.

Листом Миргородської ОДПІ Полтавської області від 17 лютого 2012 року N 976/10/29-019, стосовно запиту ТОВ "Миргородм'ясо" про надання нової довідки ф. N 4-ОПП (Порядок N 1588) та видачі свідоцтва платника ПДВ, позивачу роз'яснено пункт 9.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2011 року N 1588 (Порядок N 1588), та підпункт 3.14.2 (Положення N 1394), пункт 4.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року N 1394 (Положення N 1394).

Так, 09 грудня 2011 року Міністерством фінансів України видано наказ "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" за N 1588 (Порядок N 1588) (далі - Наказ N 1588), який 07 листопада 2011 року зареєстрований в Міністерстві юстиції України за N 1369/20107.

Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом N 1588 (Порядок N 1588) (далі - Порядок N 1588), 06 січня 2012 року опублікований у періодичному офіційному виданні "Урядовий кур'єр" (N 3) і з цього часу набув чинності.

Відповідно до підпункту 10.1.4 Порядку N 1588 (Порядок N 1588) в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до:

- закінчення поточного бюджетного року у разі реєстрації зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків, яким згідно з частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду;

- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та орган державної податкової служби вже повідомив платника податків про її проведення;

- повернення надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань або закінчення процедур адміністративного оскарження сум грошових зобов'язань та спливу місячного строку після закінчення процедур адміністративного оскарження, якщо в результаті таких процедур органами державної податкової служби прийнято рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.

Пунктом 66.3 статті 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Податковий кодекс України), на відповідність якому перевіряються положення підпункту 10.1.4 Порядку N 1588 (Порядок N 1588), передбачено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та орган державної податкової служби, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, органами державної податкової служби за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

У такому разі платник податків зобов'язаний подати органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Зазначена норма Податкового кодексу України чинна з 01 січня 2011 року.

Враховуючи викладене, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади повинні діяти в межах своєї компетенції та згідно з Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Позивачем доведено, а відповідачем та третьою особою не спростовувалась обставина, що ТОВ "Миргородм'ясо" набуло права на оскарження підпункту 10.1.4 Порядку N 1588 (Порядок N 1588).

Відповідно до законодавства України нормативно-правові акти в Україні приймаються в результаті діяльності компетентних державних органів або самого народу зі встановлення, зміни чи скасування правових норм - тобто, правотворчості.

Законність, як один із принципів правотворчості, передбачає, що процес правотворчості повинен проходити у тих рамках та за тією процедурою, яка передбачена в законодавстві, нормативно-правові акти приймаються відповідними державними органами відповідно до їхньої компетенції і у суворій відповідності до всього раніше прийнятого законодавства і, перш за все, Конституції України.

Головним критерієм поділу нормативно-правових актів є їхня юридична сила, яка поділяє на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Законом є нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Це знаходить свій вираз у тому, що акти всіх інших органів держави повинні відповідати закону і не суперечити йому. В разі, коли підзаконний нормативно-правовий акт суперечить закону, має застосовуватись акт вищої юридичної сили.

Підзаконними нормативно-правовими актами є нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Як судом встановлено, позивачем змінено місцезнаходження, про що 04 жовтня 2011 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язки платника податків, до яких віднесено, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України (пп. 16.1.1), повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (пп. 16.1.10) та повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця (пп. 16.1.11).

Судом встановлено, що позивач повідомив Миргородську ОДПІ Полтавської області про зміну місцезнаходження та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, проте процедура зняття/взяття на податковий облік не відбулась.

Водночас, як зазначено вище, Податковий кодекс України передбачає, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та орган державної податкової служби, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків органами державної податкової служби за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку та взяття на облік такого платника податків.

Суд зауважує на тому, що підставою для зняття з обліку платника податків в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому, яку передбачає Податковий кодекс України, - це надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Проаналізувавши оскаржуваний підпункт Порядку N 1588 (Порядок N 1588) суд дійшов висновку, що останній не відповідає пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України, оскільки всупереч зазначеним положенням Кодексу, за якими для зняття з обліку та взяття на облік платника податків достатньо лише подання до податкових органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації, Порядок (Порядок N 1588) встановлює обмеження, за якими вказана податкова процедура за певних обставин є неможливою.

Є необхідним зауважити, що ні в Податковому кодексі України, ні в будь-якому іншому законі України не передбачено обмежень для проведення процедури зняття з податкового обліку за попереднім місцем реєстрації та взяття на облік за новим місцезнаходженням платника податків.

Крім того, оскаржуваний підпункт Порядку N 1588 (Порядок N 1588) суперечить частині 8 статті 45 Бюджетного кодексу України, за яким у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Посилання відповідача та третьої особи на те, що оскаржувані положення Порядку N 1588 (Порядок N 1588) доповнюють статтю 66 Податкового кодексу України не враховуються судом, оскільки нормативно-правовий акт не може визначати обмеження у правовідносинах, у той час як законодавчий акт вищої юридичної сили не передбачає жодної з умов для встановлення таких обмежень.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не наведено доводів та не надано доказів, які б спростовували вимоги позивача, а також визначали законність оскаржуваної частини Порядку N 1588 (Порядок N 1588).

Разом з тим, твердження позивача стосовно того, що відповідач не наділений повноваженнями щодо видання Порядку N 1588 (Порядок N 1588) є помилковими та такими, що врахуванню не підлягають, оскільки відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року N 3166-VI (Закон N 3166-VI), Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 року N 1085/2010, Указу Президента України "Про Положення про Міністерство фінансів України" від 08 квітня 2011 року N 446/2011 (Указ N 446/2011), Указу Президента України "Про Положення про Державну податкову службу України" від 12 травня 2011 року N 584/2011 (Указ N 584/2011), Міністерство фінансів України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації, зокрема, державної фінансової, бюджетної, податкової політики має повноваження щодо видання нормативно-правових актів, що належать до сфери діяльності Державної податкової служби України.

Враховуючи вище наведене, а також - вимоги пункту 2 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 11 та частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ТОВ "Миргородм'ясо" до Міністерства фінансів України шляхом визнання підпункту 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (Порядок N 1588) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за N 1562/20300, незаконним, - змінивши спосіб захисту порушеного права.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69 - 72, 86, 158 - 163, 167, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясо" задовольнити.

Визнати підпункт 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (Порядок N 1588) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за N 1562/20300, незаконним.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуюча, суддя

О. В. Пісоцька

Судді:

С. К. Каракашьян

 

О. А. Кармазін





 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали