АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

від 29 липня 2011 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду міста Києва у складі: головуючого - Полтавцевої Г. А., суддів - Мосьондза І. А., Глиняного В. П., прокурора Басова Д. М., представників ОСОБА_2  - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представників ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2011 року, встановила:

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2011 року задоволено скаргу представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та скасовано постанову Генерального прокурора України Піскуна С. М. від 1 березня 2005 року про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України та ст. 39 КК України, а матеріали кримінальної справи N 49-945 направлено Генеральному прокурору України для відновлення досудового слідства.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5, подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції незаконно розглянув скаргу ОСОБА_2, оскільки скарга на постанову про закриття кримінальної справи подана до суду з порушення строку на її оскарження, питання про його відновлення не ставилось і судом не розглядалось; громадянин ОСОБА_2 не відноситься до кола осіб, визначенихст. ст. 214, 215 КПК України, які мають право на оскарження зазначеної постанови про закриття справи. Також вважає, що Генеральним прокурором України при винесенні постанови про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України та ст. 39 КК України, дотримані вимоги ст. ст. 213, 214 КПК України. Висновки суду про передчасність закриття справи, в зв'язку з неповнотою та неправильністю проведеного досудового слідства, не відповідають фактичним обставинам справи і є упередженими. За результатами апеляційного розгляду справи просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні скарги представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відмовити.

На зазначену апеляцію представниками ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подані заперечення, в яких вони просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2011 року залишити без змін. Вважають, що суд першої інстанції розглянув скаргу ОСОБА_2 з дотриманням положень ст. 2366 КПК України, та за наявності передбачених законом підстав скасував постанову Генерального прокурора України Піскуна С.М. від 1 березня 2005 року про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 365 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали внесену апеляцію, прокурора, який висловив позицію про законність постанови суду, але й не заперечував проти задоволення апеляції, представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляції та вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляції, перевіривши скаргу та матеріали закритої кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

Як вбачається із матеріалів справи, представники ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порядку ст. 2365 КПК України звернулись до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову Генерального прокурора України Піскуна С.М. від 1 березня 2005 року про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України та ст. 39 КК України.

Розглядаючи скаргу у відповідності до положень ст. 2366 КПК України, суддя вивчив скаргу та матеріали закритої кримінальної справи, заслухав пояснення представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його представників ОСОБА_7 і ОСОБА_6, думку прокурора, і прийшов до висновку, що рішення про закриття справи прийнято Генеральним прокурором України передчасно, без дотримання вимог ст. ст. 213, 214 КПК України, а тому скаргу задовольнив та скасував постанову про закриття кримінальної справи.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що скарга представників ОСОБА_2 на постанову про закриття справи від 1 березня 2005 року, яка надійшла до суду 15 червня 2011 року, подана в строки, визначені ст. 2365 КПК України, так як повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення ОСОБА_2 отримав лише 8 червня 2011 року; оскільки постанова про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 стосується інтересів ОСОБА_2, подання скарги до суду його представниками відповідає вимогам ст. 2365 КПК України. Суд також прийшов до висновку про недотримання прокурором при прийнятті рішення про закриття справи вимог ст. 213 КПК України. Вважає, що закриття кримінальної справи N 49-945 відбулося без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, належної оцінки зібраних доказів у їх сукупності: зокрема, не було допитано ОСОБА_5, що вказує на неповне встановлення суб'єктивних ознак інкримінованих йому злочинів, тобто вини, умислу, мотивів і мети їх вчинення. Окрім цього, висновки Генерального прокурора України, викладені в постанові про закриття справи, про те, що ОСОБА_5 перебував в стані крайньої необхідності, є невмотивованими, оскільки стан крайньої необхідності виникає за наявності ознак, зокрема наявної небезпеки, яка безпосередньо загрожує завдати шкоди правоохоронюваним правам та інтересам або вже їх завдає. Також постанова Генерального прокурора України від 1 березня 2005 року про закриття кримінальної справи винесена з порушенням вимог ст. 211 КК України, без відновлення досудового слідства.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді скарги суд дотримався вимог кримінально-процесуального закону, а його висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що рішення про закриття кримінальної справи прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та без належної оцінки наявних доказів у їх сукупності, тобто з порушенням вимог ст. ст. 213, 214 КПК України, і з цих підстав задовольнив скаргу та скасував постанову про закриття кримінальної справи, а матеріали справи повернув Генеральному прокурору України для відновлення досудового слідства.

Скасовуючи постанову про закриття справи і направляючи справу Генеральному прокурору України для відновлення досудового слідства, суддя вказав, які обставини належить з'ясувати при проведенні досудового розслідування.

Доводи апеляція про незаконність постанови суду першої інстанції з підстав подання скарги на постанову про закриття кримінальної справи особою, інтересів якої вона не стосується, з порушенням строку на її оскарження, а також про дотримання прокурором вимог ст. ст. 213, 214 КПК України при закритті справи, спростовані висновками суду першої інстанції і відповідають фактичним обставинам справи.

На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про закриття кримінальної справи суд першої інстанції в повному обсязі вивчив матеріали кримінальної справи, в достатній мірі перевірив доводи представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах ОСОБА_2, за результатами чого прийняв законне і вмотивоване рішення, чим дотримався вимог ст. 2366 КПК України, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляцію представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів ухвалила:

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2011 року, якою задоволено скаргу представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та скасовано постанову Генерального прокурора України від 01 березня 2005 року про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 365 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України та ст. 39 КК України, а матеріали кримінальної справи N 49-945 направлено Генеральному прокурору України для відновлення досудового слідства, залишити без змін, а апеляцію представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Судді:

Г. А. Полтавцева

 

І. А. Мосьондз

 

В. П. Глиняний





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали