ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

26.09.2011 р.

N 2а-7770/11/2670

За позовом

ОСОБА_1

до

Національного банку України

про

визнання недійсними правил в частині

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого - судді Винокурова К. С., суддів - Добрянської Я. І., Костенко Д. А., представників сторін: від позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 20.06.2011 р.); від відповідача - ОСОБА_4 (довіреність N 18-208/4158-14175 від 17.08.2010 р.).

 26.09.2011 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом про визнання недійсним п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України N 168 від 10.05.2007 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані положення Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту суперечать чинному законодавству України, зокрема ст. 627 Цивільного кодексу України, та обмежують свободу сторін при укладенні договору та визначенні його умов.

Порушення своїх прав, при зверненні до суду з вимогами щодо визнання недійсним пункту Правил, позивач обґрунтовував винесеним рішенням у справі (N 2-11475/10 Шевченківський районний суд міста Києва) за розглядом вимог позивача щодо визнання недійсним пункту кредитного договору, яким передбачено сплату на рахунок банку комісії за кредитне обслуговування.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та залучені до матеріалів справи. Доводи позивача, відповідач вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на системному аналізі положень чинного законодавства України, оскільки згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони не є абсолютно вільні в укладенні договору та визначенні умов договору, а можуть передбачати в договорі лише ті умови, що не суперечать законодавству України, звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості.

У відповідності до вимог ст. 171 КАС України з метою повідомлення про судовий розгляд справи всіх заінтересованих осіб, відповідача зобов'язано опублікувати відповідне оголошення. Оголошення про судовий розгляд даної справи опубліковано у Офіційному віснику України N 53 (2011 р.) витяг з якого залучено до матеріалів справи та є підставою вважати, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, адміністративний суд встановив:

Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 р. N 168 затверджено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Оскаржуваними позивачем є положення зазначених Правил, зокрема в частині п. 3.6, згідно з яким: банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Не згоден позивач, зокрема із наведеним пунктом правил, оскільки, на його думку такий суперечить чинному законодавству та свободі сторін при укладенні договору і визначенні його умов виходячи з положень ст. 627 ЦК України.

Вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позову виходячи з наступного.

Правила, затверджені постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. N 168, регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у тому числі наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту (п. 1.2 Правил).

Зазначені Правила є спеціальним нормативно-правовим актом, який розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Положеннями Цивільного кодексу України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, а в силу положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Межі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків визначені ст. ст. 13, 14 ЦК України.

Таким чином, вступаючи в цивільні права та обов'язки, в тому числі при укладенні договору, сторони обмежені дією нормативно-правових актів, якими врегульовані відповідні відносини, а принцип свободи договору перш за все означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини, проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови договору.

Визначення кредитного договору наведене у ст. 1054 ЦК України, згідно якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ведення кредитної справи, облік заборгованості, перерахування коштів, перевірка їх справжності тощо - є діями, які кредитор та боржник вчиняють кожний на свою користь, з метою реалізації та захисту власних прав, у зв'язку з чим коло питань, щодо яких оскаржуваним п. 3.6 Правил, встановлено заборону банкам встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь … не є предметом регулювання договірних відносин сторін при укладенні кредитного договору.

Дії банку, пов'язані з веденням кредитної справи, не є банківською операцією, яку відповідно до статті 47 Закону "Про банки і банківську діяльність" має право здійснювати банк на підставі банківської ліцензії.

Вживаючи певні дії по веденню кредитної справи, прийняттю платежів від споживача, обліку його заборгованості тощо банк не надає споживачеві послуги. Як те вірно відзначається у запереченнях відповідача, такі дії банк відповідно до глави 9 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. N 279, має здійснювати обов'язково, та, за невиконання яких, до банку можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. N 369. Згідно статті 2 Закону України "Про захист прав споживачів" послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Будь-які видатки, пов'язані зі здійсненням тієї чи іншої банківської операції, банк може включити до вартості договору (в даному випадку - сформувати кредитну ставку з врахуванням цих видатків) та саме у відношенні зазначеної умови договору діє принцип свободи договору, який реалізується сторонами при укладенні договору, що жодним чином не вступає в суперечність з п. 3.6 Правил, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. N 168.

Положення п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту спрямовані на захист прав споживачів, яким і є позивач у справі, у відносинах кредитування.

Нормами статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг",статей 7 та 55 Закону України "Про Національний банк України" визначено, що державне регулювання ринку банківських послуг здійснюється Національним банком України.

Форми регулювання та межі повноважень Національного банку України при здійсненні функцій банківського регулювання та нагляду визначені статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до якої Національний банк України здійснює наглядову діяльність за банками у формі адміністративного та індикативного регулювання. Адміністративне регулювання передбачає, зокрема, встановлення Національним банком України вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Враховуючи вищенаведене, затверджуючи Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, в тому числі в частині п. 3.6 який оскаржується, Національний банк України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 97, 158 - 163, 171 КАС України, адміністративний суд постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови у повному обсязі 17.10.2011.

 

Головуючий, суддя

К. С. Винокуров

Судді:

Я. І. Добрянська

 

Д. А. Костенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали