КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16.08.2010 р.

N 3/393(2а-5805/08)


Ухвалу залишено без змін(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2012 року) (Ухвала N К-28823/10)

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого, судді Денісова А. О., суддів: Федорової Г. Г., Цвіркуна Ю. І., при секретарі Вовчок О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу асоціації "Індустріальний телевізійний комітет" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом асоціації "Індустріальний телевізійний комітет" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2009 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що оскаржувані акти не застосовувалися і не можуть бути застосовані в майбутньому до позивача, а тому в силу ч. 2 ст. 171 КАС України у позивача не має права на їх оскарження.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що асоціація є суб'єктом правовідносин, на які поширюється дія оскаржуваних рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) від 14.04.2004 року N 317 "Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм" про затвердження Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії, та рішення Національної ради N 580 від 26.03.2008 року "Про внесення змін до Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, затверджених рішенням Національної ради N 317 від 14.04.2004 року".

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.06.2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та протиправними вказані вище рішення Національної ради N 317 від 14.04.2004 року і N 580 від 26.03.2008 року в повному обсязі та скасувати їх, а також заборонити Національній раді застосовувати у правовідносинах, що регулюють діяльність телерадіоорганізацій вказані рішення.

Оскаржувані рішення регулюють правовідносини в галузі програмного мовлення телерадіоорганізацій, встановлюють вимоги до порядку ведення телерадіоорганізаціями ефірного мовлення, умови отримання ними ліцензії на мовлення тощо. Відповідно до статуту асоціація є неприбутковим відкритим добровільним об'єднанням юридичних осіб, яке не отримує прямих прибутків (дивідендів) від своєї діяльності Асоціація утворюється як договірне об'єднання, що не є господарським товариством і не здійснює господарської діяльності, з метою сприяння розвитку телевізійного ринку в Україні, розробки проектів законодавчих актів з питань телебачення і реклами та організації збалансованої системи соціологічних досліджень (вимірювань) телевізійної аудиторії України. Предмет діяльності асоціації включає представлення інтересів засновників, членів в державних та інших органах та координацію їх діяльності без права втручання в їх виробничу і комерційну діяльність та у прийняття управлінських рішень.

Не погоджуючись з позовом, Національна рада просила відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду.

Частина 2 статті 171 КАС України встановлює, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

До асоціації "Індустріальний телевізійний комітет" оскаржувані акти не застосовувалися і не може бути застосовані в майбутньому, оскільки вони регулюють відносини Національної ради і телерадіоорганізацій. До вказаного кола осіб позивач не відноситься, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у позивача відсутні підстави для оскарження вказаних правових актів.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладено та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

В повному обсязі ухвала виготовлена 17.08.2010 р.

 

Головуючий, суддя

 

Судді

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали