Шановні партнери! Вимушені повідомити, що в зв'язку зі зміною собівартості, з 1 березня будуть підвищені ціни на ДСТУ та ДБН


Додаткова копія: Про оскарження Указу Президента України від 7 серпня 2009 року N 595/2009

lign =center>

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.08.2010 р. 

N П-125/10 


Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді - Ханової Р. Ф. (судді-доповідача), суддів:  Головчук С. В., Рецебуринського Ю. Й., Сороки М. О., Черпака Ю. К., при секретарі судового засідання - Синюшку М. Л. (за участю представників : від позивача: К. Д. В. - за дов. від 30 травня 2009 року, Н. І. В. - за дов. від 30 травня 2009 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву П. К. Г. до Президента України  про визнання незаконним Указу Президента України від 7 серпня 2009 року N 595/2009 "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636", визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

24 червня 2010 року П. К. Г. звернулась до суду із позовом до Президента України про:

- визнання незаконним Указу Президента України від 7 серпня 2009 року "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636";

- визнання протиправною бездіяльності Президента України щодо невнесення змін до Указу Президента України від 21 липня 2008 року "Про відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко" в частині зміни написання прізвища "Приймаченко" на "Примаченко";

- зобов'язання відповідача протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили внести зміни до Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636/2008 "Про відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко" шляхом видання відповідного Указу Президента України в назві та по тексту Указу N 636/2008 від 21 липня 2008 року виправити написання прізвища "Приймаченко" на "Примаченко".

Позивач зазначила, що Президентом України 7 серпня 2009 року безпідставно видано Указ N 595/2009 "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636", яким відзначалось 100-річя від дня народження Марії Приймаченко у зв'язку із виконанням передбачених ним заходів.

Позовні вимоги обґрунтовано неповнотою виконанням заходів, передбачених Указом N 636, а також неправильним написанням імені у вказаному Указі: замість "Примаченко" "Приймаченко". Вважає, що при винесенні оскаржуваних правових актів Президента України істотно порушені права позивача як родички Марії Оксентіївни Примаченко та право власниці авторських прав на її твори, оскільки на неї покладено обов'язок вживати заходів для додержання особистих немайнових прав Марії Примаченко, у тому числі й права на ім'я.

Представники позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримали, 17 серпня 2008 року надали письмові пояснення, в яких зазначено про допущені Президентом України Ющенком В. А. порушення у сфері інформаційних відносин.

У запереченнях на позовну заяву представник Президента України просить відмовити у задоволені адміністративного позову, вважаючи позовні вимоги безпідставними. Відповідач зазначає, що Указ N 595 виданий за наявності відповідних правових підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, позивачем не доведено факту порушення її законних прав та інтересів у зв'язку із виданням оскаржуваного акту. З посиланням на статтю 294 Цивільного кодексу України представник відповідача зазначає, що право на ім'я віднесено до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Відповідно до пункту першого частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.

17 серпня 2010 року до суду надійшла відповідь Адміністрації Президента України на звернення адвоката Науменка М. П. від 15 березня 2010 року N 15-01/03, в якій зазначено про можливість вирішення порушених питань після винесення судом рішення у даній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи позовної заяви, встановила наступне.

21 липня 2008 року Президентом України Ющенком В. А. видано Указ N 636/2008 "Про відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко", з метою вшанування пам'яті видатної української художниці та з нагоди відзначення у грудні 2008 року 100-річчя від дня її народження, підтримуючи ініціативу Національної ради з питань культури і духовності. Цим Указом, зокрема, доручалося Кабінету Міністрів України, Київській міській державній адміністрації, Державному комітету телебачення та радіомовлення України вжити низку заходів з нагоди 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко, з метою вшанування видатного внеску майстрині в українське мистецтво та популяризації її творчості.

7 серпня 2009 року Указом Президента України Ющенка В. А. N 595/2009 вищезазначений Указ був визнаний таким, що втратив чинність у зв'язку з виконанням передбачених ним заходів.

Колегія суддів вважає, що зазначені Укази видані відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України, у межах компетенції Глави держави та є способом реалізації владних функцій Глави держави. Зазначена обставина позивачем не оспорюється.

Як в першому, так і в другому Указах було зазначене прізвище "Приймаченко", тобто з літерою "й".

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів зокрема фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Позивач визначає себе правовласницею авторських прав.

Слід зазначити, що відповідно до преамбули Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року N 3792-XII цим Законом охороняються, зокрема, особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право).

Статтею 15 вказаного Закону, яка визначає майнові права автора, передбачено, що автору або іншій особі, яка має авторське право, належать виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами в будь-якій формі і будь-яким способом.

Частиною третьою статті 15 зазначеного Закону передбачено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік, відповідно до зазначеного Закону, не є вичерпним.

Статтею першою зазначеного Закону виключне право визначене як майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом; відтворення визначене як виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Свідоцтвом про право на спадщину за законом (арк. справи 18) підтверджено право на спадщину П. К. Г. (позивача по справі), яка складається з майнових прав на твори у кількості 206 (двісті шість) одиниць збереження, що належали народному художнику Української РСР Примаченко Марії Оксентіївні, яка померла 18 серпня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк. справи 16).

Указом Президента України "Про відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко" від 21 липня 2008 року N 636/2008 (арк. справи 9) Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити у місячний строк план заходів з відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко, передбачивши зокрема:

- проведення у грудні 2008 року - січні 2009 року урочистостей, присвячених мистецькій діяльності Марії Приймаченко, за участю представників органів виконавчої влади, вчених, відомих митців, художників;

- проведення виставок, присвячених Марії Приймаченко, у музеях міста Києва, а також музеях населених пунктів, пов'язаних із життям та творчістю художниці;

- опрацювання питання щодо створення музею українського наївного мистецтва;

- видання альбому творів Марії Приймаченко, які належать до державної частини Музейного фонду України;

- створення документального фільму про Марію Приймаченко;

- карбування та введення в обіг у встановленому порядку ювілейної монети, а також випуск в обіг поштової марки і конверта, присвячених 100-річчю від дня народження Марії Приймаченко, здійснення спецпогашення поштової марки;

- фінансування зазначених заходів.

Аналіз заходів, передбачених зазначеним Указом, свідчить про наявність правових наслідків, які впливають на майнові права позивача як спадкоємця, обсяг яких визначений нормами вищенаведеної статті. Захист майнових прав здійснюється за правилами статті 15 ЦПК України у межах цивільного судочинства.

Особисті немайнові права автора визначені статтею 14 Закону України "Про авторське право і суміжні права", частиною другою даної статті передбачено що, особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам. Особисті немайнові права, відповідно до частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини.

З огляду на приписи зазначених норм, посилання позивача на порушення особистих немайнових прав є безпідставним.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Правила статті 1711 КАС України поширюються на розгляд адміністративних справ зокрема щодо законності (крім конституційності) у тому числі указів Президента України (пункт перший, частини першої даної статті).

Юрисдикція Вищого адміністративного суду України відповідно до частини другої статті 1711 та частини четвертої статті 18 КАС України, яка визначає правила виключної предметної підсудності адміністративних справ, поширюється на чинні нормативно-правові акти.

Оспорюваний в позові Указ Президента України від 21 липня 2008 року N 636/2008, що втратив чинність згідно Указу Президента України від 7 серпня 2009 року N 595/2009, не може бути об'єктом судового контролю.

Підставою визнання нечинності Указу від 21 липня 2008 року N 636/2008 визначено його виконання. Факт виконання зазначеного Указу доведений утворенням Організаційного комітету з підготовки та відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року N 1168-р (арк. справи 87-96); прийняттям та виконанням плану заходів з підготовки і відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 1265 (арк. справи 77-86); дорученнями, наданими "Держкомтелерадіо", та звітами про їх виконання (арк. справи 97-99).

Посилання позивача на те, що невивчення в установленому порядку питання щодо спорудження пам'ятника народній художниці України Марії Примаченко, доводить безпідставність визнання Указу нечинним, суд не приймає з огляду на наступне.

З пункту 2 Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636/2008 вбачається, що Київській міській державній адміністрації доручено вивчити в установленому порядку питання щодо найменування чи перейменування вулиці м. Києва імені Марії Приймаченко та спорудження їй пам'ятника. Представник Київської міської державної адміністрації, залученої у якості третьої особи на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору, пояснив, що це питання вивчалося в адміністрації. Однак, оскільки вимогами діючого законодавства України передбачено створення ескізного проекту пам'ятника виключно за бюджетні кошти, а в Державному бюджеті України на відповідні цілі кошти не передбачені, то відповідно ці заходи виконати неможливо.

Таким чином, наведені приписи Указу не містили імперативної норми спорудження пам'ятника, в ньому йшлося лише про доручення вивчити питання щодо його спорудження.

Будь-які інші доводи щодо невиконання Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636/2008 позивачем не наведені.

Стосовно неправильного визначення прізвища у зазначених Указах, суд зазначає, що використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності, яке передбачено частиною 3 статті 296 Цивільного кодексу України, не надає права на перекручення імені фізичної особи. Як зазначено частиною третьою статті 294 даного Кодексу, у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене.

Позивачем факт перекручування прізвища художниці з "Примаченко" на "Приймаченко" в Указах Президента України N 595/2009 від 7 серпня 2009 року та N 636/2008 від 21 липня 2008 року підтверджується пенсійним посвідченням (арк. справи 15), свідоцтвом про смерть (арк. справи 16), свідоцтвом про право на спадщину за законом на спадкове майно (арк. справи 17), свідоцтвом про право на спадщину за законом майнових прав на твори (арк. справи 18).

Разом з тим, має місце неоднозначність визначення прізвища з огляду на наступне.

6 січня 1994 року Указом N 5/94 Президента України Л. Кравчука Почесною відзнакою Президента України було нагороджено Приймаченко Марію Оксентіївну за значний особистий внесок у розвиток українського народного мистецтва, відродження і збагачення традицій національного декоративного живопису, багаторічну плідну діяльність в галузі культури.

19 серпня 1996 року Розпорядженням N 249/96-рп Президента України Л. Кучми "Про призначення державних стипендій видатним діячам науки, освіти та культури" відповідно до Указу Президента України від 14 лютого 1996 року N 128 призначено державну стипендію у галузі культури Приймаченко Марії Оксентіївни -1908 року народження, народній художниці України, лауреатові Державної премії України імені Т. Шевченка, пенсіонерці.

15 жовтня 2003 року зареєстрований Всеукраїнський благодійний фонд Марії Приймаченко, реєстраційний номер 154224, що посвідчується витягом з Єдиного реєстру громадських формувань.

За даними Міністерства юстиції України до благодійних організацій належить благодійний фонд Марії Приймаченко.

З наведеного вбачається, що в офіційних рішеннях, у тому числі Президента України, прізвище, починаючи з 1994 року, визначалось як Приймаченко.

Суд зазначає, що перекручування прізвища є недопустимим будь-яким органом, але протиправних дій, рішень, або бездіяльності в межах публічно-правових відносин, у тому числі інформаційних відносин не вбачає. Оскільки спірний Указ стосується фізичної особи-видатної художниці, то, відповідно, було б правомірним зазначати її офіційне прізвище, ім'я, по батькові за паспортними даними або свідоцтвом про смерть. Можливість такого виправлення суд вбачає за рішенням органу, який видав певні акти. В межах публічно-правового спору вирішення такого питання є безпідставним з огляду на відсутність характеру публічно-правових відносин.

Керуючись статтями 9, 12, 18, 41, 122, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 1711, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

У задоволені позову П. К. Г. до Президента України про визнання незаконним Указу Президента України від 7 серпня 2009 року "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636"; визнання протиправною бездіяльності Президента України щодо невнесення змін до Указу Президента України від 21 липня 2008 року "Про відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко" в частині зміни написання прізвища "Приймаченко" на "Примаченко"; зобов'язання відповідача протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили внести зміни до Указу Президента України від 21 липня 2008 року N 636/2008 "Про відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко" шляхом видання відповідного Указу Президента України в назві та по тексту Указу N 636/2008 від 21 липня 2008 року виправити написання прізвища "Приймаченко" на "Примаченко" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали