ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01.03.2012 р.

N К/9991/50552/11


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді-доповідача Бим М. Є., суддів - Харченка В. В., Чалого С. Я., при секретарі - Ніколенко Г. О. (за участю представників: Фонду державного майна України - С. О. Л., Міністерства інфраструктури України - А. К. А., ДАЗТУ "Укрзалізниця" - А. К. А., ТОВ "Трініті-БС" - Г. С. Г., П. Р. Ю., У. С. Г.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі N 2а-6066/09/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" до Фонду державного майна України (треті особи - Міністерство транспорту та зв'язку України, Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця"), про скасування наказу, встановила:

У червні 2009 року ТОВ "Трініті-БС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Фонду державного майна України про:

скасування наказу від 19.03.2009 N 400 в частині виключення з переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 250,1 кв. м, що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а (літ. А) (п. 10 наказу);

зобов'язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 250,1 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а (літ. А), шляхом його викупу позивачем;

скасування наказу від 19.03.2009 N 400 в частині виключення з переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 180,4 кв. м, що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б) (п. 8 наказу);

зобов'язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна -нежитлової будівлі, загальною площею 180,4 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б), шляхом його викупу позивачем;

скасування наказу від 19.03.2009 N 400 в частині виключення з переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 51,1 кв. м, що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літ. В) (п. 9 наказу);

зобов'язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 51,1 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літ. В), шляхом його викупу позивачем;

скасування наказу від 19.03.2009 N 400 в частині виключення з переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлової будівлі площею 351,2 кв. м, що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А) (п. 7 наказу);

зобов'язання вчинити дії щодо приватизації державного нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 351,2 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А), шляхом його викупу позивачем.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що під час прийняття зазначених пунктів наказу відповідачем було порушено вимоги законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про управління об'єктами державної власності" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі Фонд державного майна України просить скасувати зазначене вище судове рішення апеляційного суду як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Заявами від 31.08.2011 Міністерство інфраструктури України (яке є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України) та Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" приєднались до касаційної скарги Фонду державного майна України та підтримали її вимоги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Фонд державного майна України при винесенні наказу від 19.03.2009 N 400 діяв правомірно та в рамках чинного законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень, яким є відповідач, не довів наявними доказами правомірність своїх дій, а висновок суду першої інстанції, що саме позивач не надав доказів, що підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, є неправомірним, з огляду на вимоги даної статті щодо покладення обов'язку доказування на органи владних повноважень. Також апеляційний суд зазначив, що на Міністерство інфраструктури України, що є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України, є центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням якого здійснюється приватизація об'єктів державної власності, що належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту, підтвердив, що об'єкти, які є предметом спору між сторонами, не є цілісним майновим комплексом та не мають загальнодержавного значення і приватизація зазначеного майна не вплине на основну діяльність залізниці та не порушить цілісного майнового комплексу залізниці, який безпосередньо задіяний у транспортно-технологічному процесі залізниці.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на нижченаведене.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ "Трініті-БС" був укладений договір N 953 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов Договору N 953 об'єктом оренди є державне нерухоме майно - будівля, загальною площею 250,1 кв. м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а, що знаходиться на балансі Київської дистанції цивільних споруд і водопостачання Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця". Вартість майна за експертною оцінкою станом на 31.05.2004 становила 481000 грн. Строк оренди згідно п. 10.1 Договору N 953 становить 11 місяців з подальшою пролонгацією договору на підставі п. 10.5 Договору.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про включення об'єкту оренди до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Наказом Фонду державного майна України від 27.11.2007 N 1861 орендоване майно було включено до Переліку об'єктів групи А, що підлягають приватизації.

10.01.2008 Фондом державного майна України винесено наказ N 12 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 250,1 кв. м, що орендуються ТОВ "Трініті-БС" та знаходяться на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління N 1 Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47 а, (літ. А) з компенсацією орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди.

02.09.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ "Трініті-БС" був укладений Договір N 954 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов Договору N 954 об'єктом оренди є державне нерухоме майно - будівля загальною площею 180,4 кв. м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9, що знаходиться на балансі станції Київ - Петрівка Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця". Вартість майна за експертною оцінкою станом на 30.05.2006 становила 193149,54 грн. Строк оренди становить 11 місяців з подальшою пролонгацією договору на підставі п. 10.5 Договору.

Наказом Фонду державного майна України від 27.11.2007 N 1861 орендоване майно було включено до Переліку об'єктів групи А, що підлягають приватизації.

10.01.2008 Фондом державного майна України винесено наказ N 10 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 180,4 кв. м, що знаходиться на балансі станції Київ - Петрівка ДТГО "Південно-Західна залізниця" та орендуються ТОВ "Трініті-БС", за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б).

02.09.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ "Трініті-БС" був укладений Договір N 955 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов Договору N 955 об'єктом оренди є державне майно - будівля, загальною площею 51,1 кв. м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6, що знаходиться на балансі вагонної дільниці ст. Київ - Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця". Вартість майна за експертною оцінкою станом на 30.06.2004 становила 83700 грн. Строк оренди становить 11 місяців з подальшою пролонгацією договору на підставі п. 10.5 Договору.

Наказом Фонду державного майна України від 27.11.2007 N 1861 орендоване майно було включено до Переліку об'єктів групи А, що підлягають приватизації.

10.01.2008 Фондом державного майна України винесено наказ N 13 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 51,1 кв. м, що орендуються ТОВ "Трініті-БС" та знаходяться на балансі Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 6, (літ. Б) з компенсацією орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди.

02.09.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ "Трініті-БС" був укладений Договір N 951 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов Договору N 951 об'єктом оренди є державне майно - будівля загальною площею 351,2 кв. м, розташована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9, що знаходиться на балансі станції Київ - Петрівка Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця". Вартість майна за експертною оцінкою станом на 31.05.2004 становила 452005,19 грн.

Наказом Фонду державного майна України від 27.11.2007 N 1861 орендоване майно було включено до Переліку об'єктів групи А, що підлягають приватизації.

10.01.2008 Фондом державного майна України винесено наказ N 11 щодо прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 351,2 кв. м, що знаходиться на балансі станції Київ - Петрівка ДТГО "Південно-Західна залізниця" та орендуються ТОВ "Трініті-БС", за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А).

На виконання наказів N 10, 11, 12, 13 позивачем були здійснені заходи щодо передприватизаційної підготовки об'єкту до продажу, а саме: оцінювачем, залученим ФДМУ, проведено незалежну оцінку об'єктів оренди; балансоутримувачами створені інвентаризаційні комісії для проведення інвентаризації об'єктів та проведено інвентаризацію вищевказаних нежитлових приміщень, матеріали інвентаризації були надані Фонду державного майна України та позивачем проведено аудиторську перевірку станом на 31.01.2008 щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень зазначених об'єктів за рахунок коштів орендаря, аудиторські висновки також було передано до ФДМУ.

Разом з цим, наказом від 19.03.2009 N 400 Фонд державного майна України виключив з Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлові приміщення, орендовані позивачем.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що наказ про включення вказаних вище об'єктів до Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації було прийняте відповідно до Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації", ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також на підставі заяв, наданих орендарем - ТОВ "Трініті-БС" та листів Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.11.2007 N 7986/16/10-07, від 27.09.2007 N 6668/16/10-07, від 27.09.2007 N 6669/16/10-07, Укрзалізниці від 26.09.2007 N Ц-1/1241.

Законом України від 18.05.2000 N 1723-III "Про Державну програму приватизації" затверджено Державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.

Відповідно до пункту 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки до об'єктів приватизації групи А віднесено цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Нерухоме майно, яке не входить до складу цілісних майнових комплексів та безпосередньо не пов'язане з виробничою діяльністю підприємств, на які поширюється дія п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизуються у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за погодженням уповноважених органів управління.

Статтею 5 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що приватизація цілісних майнових комплексів, підприємств і структурних підрозділів, не пов'язаних з діяльністю залізниць, окремих інвентарних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, що належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту загального користування, здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту та Укрзалізницею відповідно до чинного законодавства України з питань приватизації.

Міністерство транспорту та зв'язку України відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку, затвердженого постановою Уряду від 06.06.2006 N 789 (яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин), є центральним органом влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 29 п. 4 названого Положення Мінтрансзв'язку відповідно до законодавства України виконує функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна.

Як вже було зазначено вище, такі згоди були надані листами Міністерства транспорту та зв'язку України, але на стадії підготовки до приватизації до Фонду державного майна України від Мінтрансзв'язку надійшли листи від 29.12.2007 N 6179/16/14-07, від 12.01.2008 N 157/14-14-08, від 27.05.2008 N 3880/16/14-08 щодо призупинення будь-яких дій щодо приватизації зазначеного майна до моменту прийняття Міністерством управлінських рішень із зазначеного питання.

Так, у листі від 27.05.2008 N 3880/16/14-08 Мінтрансзв'язку зазначило, що Указом Президента України від 06.03.2008 N 200/2008 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.02.2008 "Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації", яким визнано, що рівень нормативно-правового регулювання засад приватизації державного майна є таким, що призводить до ослаблення систем державного регулювання і контролю у сфері приватизації, зниження інвестиційної та інноваційної активності, зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки, ускладнює створення конкурентного середовища в економіці, а відтак створює загрозу національним інтересам і економічній безпеці держави.

Пунктом 4 вказаного рішення Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити розробку та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту про Державну програму приватизації.

Таким чином, Міністерство транспорту та зв'язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України) як центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням якого здійснюється приватизація цілісних майнових комплексів, підприємств і структурних підрозділів, не пов'язаних з діяльністю залізниць, окремих інвентарних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, що належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту загального користування, вважав недоцільним здійснювати приватизацію спірних об'єктів до прийняття Закону України "Про Державну програму приватизації" (Закон N 4335-VI).

Такий Закон прийнятий лише на момент розгляду справи в суді касаційної інстанції і ним є Закон України "Про Державну програму приватизації" (Закон N 4335-VI), який набув чинності з 18.02.2012 та яким затверджено Державну програму приватизації на 2012 - 2014 роки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Фондом державного майна України правомірно, в рамках чинного законодавства було винесено спірний наказ від 19.03.2009 N 400 про внесення змін до наказів ФДМУ, зокрема наказу від 27.11.2007 N 1861 щодо об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 351,2 кв. м в м. Києві по вул. Електриків, 9 (літ. А), площею 180,4 кв. м в м. Києві по вул. Електриків, 9 (літ. Б), площею 51,1 кв. м в м. Києві по вул. Визволителів, 6 (літ. В), площею 250,1 кв. м в м. Києві по вул. Уманська, 47-а (літ. А).

Оскільки апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 КАСУ є підставою для скасування оскарженої в касаційному порядку постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали