КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

19.07.2011 р.

Справа N 2а-6066/09/2670


Постанову скасовано(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2012 року) (Ухвала N К/9991/50552/11)

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Грищенко Т. М., суддів - Лічевецького І. О., Мацедонської В. Е., при секретарі - Луцак А. В. у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" до Фонду державного майна України, треті особи - Міністерство транспорту та зв'язку України та Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця", про скасування наказу N 400 від 19.03.2009 року (в частині) та зобов'язання вчинити дії, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" звернулось до суду з даним позовом у зв'язку з тим, що Фондом державного майна України 19.03.2009 року був виданий наказ N 400, яким були виключені з Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлові будівлі: площею 250,1 кв. м, що орендуються позивачем, у м. Києві по вул. Уманська, 47-а (літ. А), площею 180,4 кв. м, що орендуються позивачем, у м. Києві по вул. Електриків, 9 (літ. Б), пл. 51,1 кв. м, що орендуються позивачем в м. Києві по вул. Визволителів, 6 (літ. В), площею 351,2 кв. м, що орендуються позивачем, в м. Києві, 9 (літ. А). Позивач просив скасувати вказаний наказ в частині виключення з Переліку об'єктів державної власності групи А, а саме перелічених приміщень, і зобов'язати відповідача вчинити дії щодо приватизації цього майна. У своїх вимогах він посилався на закони України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про управління об'єктам державної власності", Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном".

Постановою Окружного адміністративного суду Київської області від 2 лютого 2010 року у задоволенні цього позову було відмовлено.

Позивач не погодився з висновками, покладеними в основу даної постанови і подав на неї апеляційну скаргу. Він вважав, що суд першої інстанції при ухваленні свого рішення порушив норми матеріального та процесуального прав, та не застосував тих норм права, що підлягали застосуванню до даних правовідносин. Тому, просить дану постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нову, якою задовольнити їх позовні вимоги. Крім того, при ухваленні нового рішення, позивач просить взяти до уваги, що на день його винесення, треті особи фактично не заперечують проти приватизації позивачем переліченого нерухомого майна і надали суду документи, які підтверджують, що вказані об'єкти не впливають на основну діяльність залізниці, не порушують цілісного майнового комплексу залізниці, який безпосередньо задіяний у транспортно-технологічному процесі залізниці. У суді представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача з доводами апеляційної скарги не погоджується. Вважає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва законною і обґрунтованою та прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Тому, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду без змін. В суді відповідач підтримав свою позицію, але заявив, що при наявності згоди третіх осіб на приватизацію наведеного вище нерухомого майна, Фонд державного майна України вбачає можливість розглянути питання його приватизації з дотриманням вимог того законодавства, що регулює цей процес.

Представник третьої особи Міністерства транспорту та зв'язку України, правонаступником якого на час перегляду даної справи у відповідності з Указом Президента України від 12 травня 2011 року є Міністерство інфраструктури України, підтримав апеляційну скаргу позивача і просив її задовольнити.

Заслухавши сторони по даній справі, що з'явились в судове засідання, перевіривши представлені у справі докази, вивчивши доводи, викладені в постанові суду першої інстанції та апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Аналіз застосованих судом першої інстанції норм права, що регулює процес приватизації державного майна, свідчить про те, що судом першої інстанції надана правильна оцінка ситуації, що склалась навколо приватизації наведених вище об'єктів державного майна групи А, що орендувались позивачем в ДАСТУ "Укрзалізниця". Судом встановлено, що 02.09.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір N 953 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Об'єктом даного договору були перелічені вище нежитлові приміщення, що знаходились у м. Києві по вул. Електриків, 9, вул. Визволителів, 6 та вул. Уманській, 47-а. Наказом відповідача від 27.11.2007 року N 1861 орендоване майно було включене до Переліку об'єктів групи А, що підлягають приватизації. Наказами N 10, N 11, N 12 та N 13 від 10.01.2008 року відповідачем прийняте рішення про приватизацію вказаних об'єктів нерухомого майна шляхом викупу. На виконання вказаних наказів позивачем були виконані всі вимоги і здійснені всі заходи щодо перед приватизаційної підготовки об'єктів до продажу, зокрема було підтверджено, що позивачем був здійснений ремонт і покращення вказаних будівель на більше як 25 % їх балансової вартості. Але, незважаючи на це, наказом N 400 від 19.03.2009 року відповідач виключив перелічені вище об'єкти нерухомості з Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу. Позивач вважав, що відповідач вчинив це незаконно, з порушенням його законних прав та інтересів, тому і звернувся до суду про скасування вказаного наказу в частині і зобов'язання відповідача вчинити дії по приватизації орендованих ним об'єктів нерухомого майна. Діючи на момент видання оспорюваного наказу норми законодавства не передбачали права відповідача за наявності всіх належних документів та погоджень, виключати вказане вище нерухоме майно з Переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Проте, суд першої інстанції встановив, що причиною виключення даного майна з списку на приватизацію стало рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.02.2008 року "Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації", введене в дію Указом Президента України 06.03.2008 року N 200/2008. Дане рішення спонукало Міністерство транспорту та зв'язку України, як центральний орган виконавчої влади в Україні в галузі транспорту за погодженням якого здійснюється приватизація цілісних майнових комплексів, підприємств і структурних підрозділів, не пов'язаних з діяльністю залізниць, окремих інвентарних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, що належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту загального користування, визнати недоцільним приватизацію спірних об'єктів до прийняття Закону України "Про державну програму приватизації". З наведеного судом першої інстанції був зроблений висновок, що Фонд державного майна України при винесенні наказу N 400 від 19.03.2009 року, діяв правомірно, в рамках чинного законодавства, що й послужило підставою для винесення постанови про відмову позивачу в позові.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком з огляду на те, що законодавство, що регулює діяльність Фонду державного майна України та його діяльність в галузі приватизації та управління державним майном, не передбачає права Фонду державного майна України виключати майно, що належить до державної власності з відповідного Переліку, при умові виконання покупцем, в даному випадку позивачем, всіх умов, заходів і вимог, передбачених законодавством в порядку підготовки майна до продажу, в т. ч. і відповідних погоджень третіх осіб, з тих тільки підстав, що продавець передумав.

Колегія суддів вважає, що відповідач повинен був мати вагоміші підстави для винесення наказу про виключення майна із Переліку об'єктів державної приватизації, чим посилання Міністерства транспорту та зв'язку України у своєму листі від 27.05.2008 року N 3880/16/14-08 на недоцільність здійснення приватизації спірних об'єктів до прийняття Закону України "Про державну програму приватизації", з огляду на невизначеність такого посилання. Те, що позивачем були виконані всі дії і заходи, а також понесені значні витрати на ремонт приміщень, що були в нього в оренді та готувались до приватизації, відповідачем та третіми особами визнається. Тому, є очевидним, що винесенням наказу N 400 від 19.03.2009 року порушувались його майнові та законні права, передбачені законами України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств", "Про управління об'єктами державної власності".

Тому, колегія суддів вважає, що хоч судом першої інстанції і зроблений повний та правильний аналіз законодавства, що регулює питання приватизації державного майна, висновки щодо правомірності оспорюваного наказу є невірними.

Так, колегія суддів вважає, що всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень, яким є відповідач, не довів наявними доказами правомірність своїх дій, а висновок суду першої інстанції, що саме позивач не надав доказів, що підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, є неправомірним, з огляду на вимоги даної статті щодо покладення обов'язку доказування на органи владних повноважень.

При ухваленні рішення за результатами перегляду даної справи, колегія суддів приймає до уваги, що на даний час третя особа по справі, а саме Міністерство інфраструктури України, що є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України, яке є центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням якого здійснюється приватизація об'єктів державної власності, що належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту, підтримав вимоги апеляційної скарги позивача та надав суду лист від 18.07.2011 року N 5960/16/10-11, яким підтверджує, що об'єкти, які є предметом спору між сторонами, не є цілісним майновим комплексом та не мають загальнодержавного значення і приватизація зазначеного майна не вплине на основну діяльність залізниці та не порушить цілісного майнового комплексу залізниці, який безпосередньо задіяний у транспортно-технологічному процесі залізниці. Крім того, колегія суддів бере до уваги, що представник відповідача, зважаючи на згоду представника Міністерства інфраструктури України з апеляційною скаргою позивача, вбачає можливість приватизації позивачем спірних об'єктів нерухомості за умови виконання вимог законодавства в галузі приватизації державного майна.

У відповідності з ч. 1 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу позивача з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов ТОВ "Трініті-БС" задовольнити.

Керуючись статтями 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС", - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС", задовольнити.

Скасувати наказ Фонду державного майна України N 400 від 19.03.2009 року в частині виключення з Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу: нежитлової будівлі загальною площею 250,1 кв. м, що орендується позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а (літ. А).

Зобов'язати Фонд державного майна України вчинити дії щодо приватизації нежитлової будівлі площею 250,1 кв. м, що знаходиться в м. Києві по вул. Уманській, 47-а, шляхом викупу ТОВ "Трініті-БС";

Скасувати наказ Фонду державного майна країни N 400 від 19.03.2009 року в частині виключення з Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу: нежитлової будівлі загальною площею 180,4 кв. м, що орендуються позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. Б).

Зобов'язати Фонд державного майна України вчинити дії щодо приватизації нежитлової будівлі площею 180,4 в. м., що знаходиться в м. Києві, вул. Електриків, 9, шляхом викупу ТОВ "Трініті-БС".

Скасувати наказ Фонду державного майна України N 400 від 19.03.2009 року в частині виключення з Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу: нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв. м, що орендується позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літ. В).

Зобов'язати Фонд державного майна України вчинити дії щодо приватизації нежитлової будівлі площею 51,1 кв. м, що знаходиться в м. Києві по вул. Визволителів, 6, шляхом викупу ТОВ "Трініті-БС".

Скасувати наказ Фонду державного майна України N 400 від 19.03.2009 року в частині виключення з Переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу: нежитлової будівлі загальною площею 351,2 кв. м, що орендується позивачем, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 (літ. А).

Зобов'язати Фонд державного майна України вчинити дії щодо приватизації нежитлової будівлі площею 351,2 кв. м, що знаходиться у м. Києві по вул. Електриків, 9, шляхом викупу ТОВ "Трініті-БС".

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

 

Головуючий, суддя

Т. М. Грищенко

Суддя

І. О. Лічевецький

Суддя

В. Е. Мацедонська





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали