Про особливості справляння фіксованого сільськогосподарського податку

 

 В листі встановлені наступні скорочення:

Закон України від 17.12.98 N 320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" зі змінами та доповненнями - Закон N 320;

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 658 "Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку" зі змінами та доповненнями - постанова N 658;

Наказ Міністерства аграрної політики України від 22.11.2007 N 818 "Про затвердження Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік" зі змінами та доповненнями - наказ N 818;

Закон України від 14.02.92 N 2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство" зі змінами та доповненнями - Закон N 2114;

Закон України від 19.06.2003 N 973-IV "Про фермерське господарство" зі змінами та доповненнями - Закон N 973;

Наказ Міністерства аграрної політики України від 29.01.2007 N 55 "Про затвердження Переліку супутніх послуг, доходи від надання яких у разі утворення сільськогосподарського підприємства шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення включаються до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів)", зареєстрованого в Мін'юсті України 16.03.2002 за N 230/13497, - наказ N 55;

Закон України від 06.10.98 N 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції Закону України від 02.10.2003 N 1211-IV) зі змінами та доповненнями - Закон N 161;

Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями - Закон N 2181.

З метою правильності адміністрування фіксованого сільськогосподарського податку та забезпечення повноти та своєчасності сплати до бюджету цього податку повідомляємо наступне.

1. Щодо включення сільськогосподарським підприємством (орендарем) до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться в суборенді

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України і договором оренди землі.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (ст. 8 Закону N 161).

Що стосується платників фіксованого сільськогосподарського податку, то слід зазначити, що відповідно до вимог постанови N 658, якщо у звітному періоді змінюється площа земельної ділянки у зв'язку з набуттям на неї права власності або користування, землевласник чи землекористувач зобов'язаний провести уточнення суми податкових зобов'язань на період до закінчення податкового року і подати протягом місяця уточнені розрахунки щодо площі земельної ділянки до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та за місцем розташування земельної ділянки. Платник податку подає витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку.

У разі коли платник фіксованого сільськогосподарського податку здає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду іншому платнику фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі земельних ділянок не можуть включатися до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку орендаря, а враховуються у розрахунку такого податку орендодавця.

Якщо платник фіксованого сільськогосподарського податку орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду у підприємства, яке не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку орендаря.

Таким чином, якщо підприємство - платник фіксованого сільськогосподарського податку уклало договір суборенди із неплатником фіксованого сільськогосподарського податку, який в свою чергу орендує сільськогосподарські угіддя також у неплатника фіксованого сільськогосподарського податку, то таке підприємство - платник фіксованого сільськогосподарського податку повинно вказані площі включати до розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку.

2. Щодо набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарським підприємством за умови наявності у нього об'єкта оподаткування не за місцем реєстрації підприємства

Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу (ст. 2 Закону N 320).

Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

З огляду на вимоги чинного законодавства, в умовах дії Закону N 320 та законів, які визначають статус сільськогосподарських виробників, платниками ФСП, можуть бути лише сільгосппідприємства - юридичні особи, які виконують умови Закону N 2114, Закону N 973, Закону N 320, постанови N 658 та інших нормативних актів. Тобто, платниками ФСП є юридичні особи, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.

Тобто, сільськогосподарські підприємства для набуття і підтвердження статусу платників податку самостійно обчислюють суму такого податку за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією, та до 1 лютого поточного року подають:

загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з якої справляється податок, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем реєстрації);

звітний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок за формою, встановленою Мінагрополітики разом з Державною податковою адміністрацією;

витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

Отже, якщо підприємством витримані всі вимоги законодавчих та нормативно-правих актів, то таке підприємство при підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та за умови наявності у нього об'єкта оподаткування, може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, незважаючи де знаходяться його земельні ділянки, за місцем реєстрації підприємства чи за його межами.

3. Щодо включення сільгосппідприємством до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, доходів, отриманих протягом останнього податкового періоду від надання супутніх послуг

Положенням пункту 4 постанови N 658 дано визначення щодо суми, отриманої платником податку від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів), які доходи вона включає та від чого такі доходи отримані.

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового періоду від надання супутніх послуг, перелік яких затверджено наказом N 55.

Зокрема, Перелік супутніх послуг включає:

- послуги зі збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

- послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

- послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

- послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Слід мати на увазі, що вказані супутні послуги, які надаються покупцю сільгосппідприємством-виробником відносяться виключно до цього сільгосппідприємства-виробника і лише за період, з дати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю.

Отже, зважаючи на вимоги чинного законодавства, сільськогосподарські підприємства можуть включати до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки доходи, отримані протягом останнього податкового періоду від надання супутніх послуг, за умови якщо такі підприємства утворені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення.

4. Щодо включення сільгоспгосподарством орендованих площ сільськогосподарських угідь до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та умови бути зареєстрованим, як платник ФСП

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У разі коли платник фіксованого сільськогосподарського податку здає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду, орендовані площі земельних ділянок не можуть включатися до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку орендаря, а враховуються у розрахунку такого податку орендодавця.

Якщо платник ФСП орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду у підприємства, яке не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку орендаря.

В обох випадках орендарем вноситься передбачена договором орендна плата за землю.

Відповідно до статті 2 Закону N 320 не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкти господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

Таким чином, платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути лише сільгосппідприємства-юридичні особи, які виконують умови законів, які визначають статус сільськогосподарських виробників, Закону N 320 та постанови N 658, а у разі їх не виконання сільгоспгосподарство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Всі інші надані податкові роз'яснення діють у частині, що не суперечить цьому оглядовому листу.

Лист від 10.07.2009 р. N 14445/7/15-0617

Державна податкова адміністрація України

По матеріалах «НОРМАТИВ PRO»

 




 

 

 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали