ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 3 липня 2008 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: суддів Васильченко Н. В., Гончар Л. Я., Матолича С. В., Харченка В. В., Шкляр Л. Т., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на постанову господарського суду м. Києва від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонд державного майна України, Державне підприємство "Адміністрація річкових портів", про визнання нечинним розпорядження, встановила:

У квітні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький річковий порт" звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонд державного майна України, Державне підприємство "Адміністрація річкових портів", про визнання нечинним розпорядження.

Постановою господарського суду м. Києва від 11 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" задоволено повністю.

Приймаючи рішення суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що положенням ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" майно, яке підлягає передачі з балансу позивача на баланс Державного підприємства "Адміністрація річкових портів України" має загальнодержавне значення та не підлягає приватизації. Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" дане майно не підлягає передачі в оренду.

Спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 р. N 908/68, який видано відповідно до законів України "Про приватизацію державного майна України" та "Про державну програму приватизації", було затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але побуває на їх балансі. Даним Положенням передбачається, що забезпечення реалізації управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації відповідно до ст. 149 Закону України "Про Державну програму приватизації" здійснює Фонд державного майна України.

Отже, відповідно до положень норм Закону України "Про державну Програму приватизації" та Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі рішення щодо подальшого використання такого майна повинно прийматися Фондом державного майна України, а не відповідачем у даній справі.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшли касаційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", в яких ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 - 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" відхилити, а постанову господарського суду м. Києва від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

 

Суддя Вищого
адміністративного Суду України

В. В. Харченко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали