ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.02.2011 р.

N К-3261/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - судді Юрченка В. В., суддів - Амєліна С. Є., Гаманка О. І., Кобилянського М. Г., Тракало В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій незаконними, перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року, встановила:

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому з 1995 року призначено пенсію на загальних підставах. Проте позивач понад 25 років (період з 16 листопада 1966 року по 30 березня 1992 року) працював у Фрунзенській філії Всесоюзного науково-дослідного інституту електромашинобудування на посадах старшого інженера, керівника групи, завідувача сектору, провідного конструктора. На зазначених посадах ОСОБА_1 займався науково-дослідницькою роботою та дослідно-науковою розробкою спеціального нестандартного устаткування для виробництва електричних машин малої потужності. Позивач був раціоналізатором та винахідником СРСР, має розробки та авторські свідоцтва. На неодноразові звернення позивача щодо призначення пенсії на підставі статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим відмовляло, посилаючись на положення статті 4 та частин 8, 9 статті 1 зазначеного Закону, відповідно до яких суб'єктом наукової і науково-технічної діяльності є, зокрема, наукові працівники, які визнаються такими за умови наявності повної вищої освіти. Вважаючи, що положення про обов'язкову наявність повної вищої освіти при визначенні статусу наукового працівника було внесено до зазначеного Закону в 2003 році та набрало чинності з 1 січня 2004 року, тобто після виходу ОСОБА_1 на пенсію, позивач просив визнати дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим при призначенні пенсії неправомірними; зобов'язати відповідача перерахувати та призначити йому пенсію наукового працівника з 1995 року, сплативши йому різницю між пенсією, призначеною за віком, та пенсією, призначеною згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим перерахувати пенсію ОСОБА_1 та призначити йому пенсію наукового працівника з 6 вересня 2004 року з виплатою різниці між призначеною пенсією наукового працівника та раніше призначеною пенсією. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим було залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року - без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1, не маючи вищої освіти, з 16 листопада 1966 року по 30 березня 1992 року працював у Фрунзенській філії Всесоюзного науково-дослідного інституту електромашинобудування на посадах старшого інженера, керівника групи, завідувача сектору, провідного конструктора. З довідки від 13 жовтня 2006 року N 34, виданої відкритим акціонерним товариством "Науково-технічний центр "Електротехніка" (м. Бішкек Республіки Киргизстан) - правонаступником Фрунзенській філії Всесоюзного науково-дослідного інституту електромашинобудування, вбачається, що позивач займався науково-дослідницькою роботою та дослідно-науковою розробкою спеціального нестандартного устаткування для виробництва електричних машин малої потужності. 6 вересня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим із заявою про призначення йому пенсії наукового працівника. Рішенням відповідача від 15 вересня 2004 року у призначенні ОСОБА_1 наукової пенсії було відмовлено в зв'язку з ненаданням позивачем диплому про вищу освіту.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що зазначені обставини дають законні підстави вважати, що у 1995 році, на час виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення, він відповідно до положень статей 1, 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року мав право на призначення пенсії наукового працівника, оскільки "відповідав статусу наукових працівників, тобто займався потрібний час відповідною науковою роботою та мав відповідну кваліфікацію".

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна.

Визнаючи право позивача на призначення йому пенсії наукового працівника відповідно до вимог статей 1 та 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року з 1995 року, суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на ті обставини, що станом на 1995 рік зазначений Закон мав назву "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності", відповідно стаття 1 Закону мала назву "Визначення державної науково-технічної політики", а стаття 24 - "Державний інноваційний фонд" і у зазначених статтях не було ні визначення поняття наукового працівника, ні встановлення пенсій науковим працівникам. Визначення статусу наукового працівника статтею 1 та встановлення пенсійного забезпечення науковим працівникам статтею 24 було запроваджено новою редакцією цього Закону під назвою Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в редакції від 1 грудня 1998 року, набрав чинності з 22 грудня 1998 року.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач станом на 1995-й рік мав право на призначення йому пенсії наукового працівника на підставі статей 1 та 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" не ґрунтується на нормах чинного на той період законодавства та є помилковим.

Відповідно до положень частини 2 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року N 1977-XII (у редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії наукового працівника 6 вересня 2004 року), пенсія науковому працівнику призначається при досягненні пенсійного віку, зокрема, чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

При цьому, згідно з вимогами частини 4 статті 24 цього Закону, перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 221, 222 цього Закону.

Тобто для призначення пенсії наукового працівника необхідно досягнути пенсійного віку, мати статус наукового працівника, наявність стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи на посадах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, не менше 20 років. Відсутність хоча б однієї із зазначених обставин виключає можливість призначення пенсії наукового працівника.

Абзац 10 статті 1 Закону у зазначеній редакції дає визначення терміну "науковий працівник" в такому значенні: науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації. При цьому відповідно до положень абзацу 8 цієї статті вчений - фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.

У первинній редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 1 грудня 1998 року (набрала чинності 22 грудня 1998 року) для встановлення статусу вченого вимоги щодо обов'язкової наявності вищої освіти не було.

Зазначена вимога була встановлена в редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 6 квітня 2000 року (редакція набрала чинності 16 травня 2000 року).

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 20 листопада 2003 року N 1316-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року для визначення статусу вченого було встановлено необхідність наявності повної вищої освіти.

Таким чином, відсутність у наукового працівника вищої освіти не була перешкодою для призначення пенсії на підставі статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період з 22 грудня 1998 року по 16 травня 2000 року, проте, як встановили суди попередніх інстанцій, позивач у зазначений період за призначенням пенсії наукового працівника не звертався.

Крім цього, суди першої та апеляційної інстанцій зарахували позивачу до стажу наукової роботи увесь період його роботи з 16 листопада 1966 року по 30 березня 1992 року у Фрунзенській філії Всесоюзного науково-дослідницького інституту електромашинобудування на посадах старшого інженера, керівника групи, завідувача сектору, провідного конструктора.

При цьому суди не перевірили роботу позивача на посадах старшого інженера, керівника групи, завідувача сектору, провідного конструктора на відповідність положенням постанови Кабінету Міністрів України від "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 4 березня 2004 року N 207, чинної на час звернення позивача за призначенням пенсії наукового працівника, та не звернули уваги на ту обставину, що робота на посаді старшого інженера пунктом 3 зазначеного Переліку не віднесена до посад, перебування на яких дає право на призначення пенсії відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Робота позивача на посаді старшого інженера та на інших посадах, чітко не визначених у трудовій книжці позивача, могла бути віднесена до Переліку посад, перебування на яких дає право на призначення пенсії наукового працівника, лише у період дії постанови Кабінету Міністрів України від "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 27 травня 1999 року N 923 (у редакції від 22 серпня 2000 року), та відповідно до пункту 2 цього Переліку, яким до посад наукових працівників були віднесені інженерно-технічні працівники та інші спеціалісти, які виконують наукову, науково-технічну або науково-організаційну роботу.

Зазначені постанова Кабінету Міністрів України та затверджений нею Перелік втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 22 листопада 2001 року N 1571, відповідно до якої посади старшого інженера інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів, які виконують наукову, науково-технічну або науково-організаційну роботу серед посад, які дають право на призначення пенсії наукового працівника, передбачено не було.

Проте у цей період Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції від 6 квітня 2000 року) уже була встановлена вимога щодо наявності вищої освіти при визначенні статусу наукового працівника, якої у позивача не було.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо призначення йому пенсії відповідно до положень статей 1 та 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

За правилами, встановленими частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При зміні судового рішення суду першої інстанції за приписами пункту 4 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року скасувати. Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року змінити. В частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії наукового працівника та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії та призначити йому пенсію наукового працівника з 6 вересня 2004 року з виплатою різниці між призначеною пенсією наукового працівника та раніше призначеною пенсією зазначену постанову скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим у цій частині відмовити.

В решті постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

В. В. Юрченко

Судді:

С. Є. Амєлін

 

О. І. Гаманко

 

М. Г. Кобилянський

 

В. В. Тракало

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали