ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 вересня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Тітова Ю. Г., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, встановив:

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії ДПА щодо відмови у здійсненні перерахунку вислуги років із урахуванням періоду навчання в Київському суворовському військовому училищі (далі - Училище) та зобов'язати ДПА зарахувати цей період до строку вислуги років для призначення пенсії та внести відповідні зміни в документи.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2010 року (Ухвала N К-43505/09) постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У заяві про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ДПА, посилаючись на неоднакове застосування статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року N 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, чинній з 25 березня 1992 року по 13 травня 1999 року (далі - Закон N 2232-XII), просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2010 року (Ухвала N К-43505/09) скасувати, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права, відповідач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2011 року у справі N К-46041/09 (Ухвала N К-46041/09).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2011 року справу допущено для перегляду Верховним Судом України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про їх обґрунтованість, виходячи з такого.

Суди встановили, що позивач проходить службу як особа начальницького складу податкової міліції.

Відповідно до записів в особовій справі, вислуга років ОСОБА_1 вираховується з 6 серпня 1984 року - дня призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу - Військового Червонопрапорного інституту Міністерства оборони СРСР.

У 2007 році він звернувся до ДПА з рапортом, в якому просив перерахувати вислугу років з урахуванням періоду навчання в Училищі (із 17 серпня 1982 року по 24 червня 1984 року).

Листом від 20 вересня 2007 року N 04-2116/558 ДПА відмовила йому у здійсненні перерахунку вислуги років з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", якою визначений вичерпний перелік періодів служби та час перебування, що зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Час навчання в Училищі до цих періодів не віднесений.

Ухвалюючи рішення у справі, що розглядається, касаційний суд керувався Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV, Законом N 2232-XII (у редакції від 25 березня 1992 року), згідно з положеннями яких період навчання в Училищі вважався перебуванням на військовій службі, а також статтею 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В ухвалі, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України за подібних обставин справи дійшов висновку, що Закон N 2232-XII (у редакції від 25 березня 1992 року) не поширюється на ці відносини, тому відсутні підстави для зарахування періоду навчання позивача в Училищі до періоду проходження військової служби.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що ним неоднаково застосовано одну й ту саму норму матеріального права.

За змістом пункту "а" статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам начальницького складу податкової міліції незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 17 цього Закону військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсії.

Статтею 2 Закону N 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Видами такої служби згідно з частиною четвертою цієї статті є: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Початком військової служби згідно з частиною першою статті 24 Закону N 2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) вважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Отже, відповідно до зазначених норм навчання у військово-навчальному закладі (військовому ліцеї) не визначено як проходження військової служби.

Закон N 2232-XII у редакції, чинній до 13 травня 1999 року, яка передбачала зарахування періоду такого навчання до проходження військової служби, на момент виникнення спірних відносин не діяв.

Зазначене вище свідчить, що дії ДПА щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку вислуги років були правомірними.

Вищий адміністративний суд України внаслідок неправильного застосування норм закону, які регулюють спірні відносин, ухвалив помилкове рішення.

Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 243 КАС, ухвала касаційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього суду.

Керуючись статтями 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

Заяву Державної податкової адміністрації України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2010 року (Ухвала N К-43505/09) скасувати, справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

Ю. Г. Тітов

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали