ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 16 вересня 2009 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Патрюка М. В., суддів: Жайворонок Т. Є., Лященко Н. П., Перепічая В. С., Пшонки М. П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Краснолуцької міської санітарно-епідеміологічної станції Луганської області, управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про перерахунок заробітної плати для обчислення пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 липня 2007 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 21 листопада 2007 року, встановила:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він перебував у трудових відносинах із Краснолуцькою міською санітарно-епідеміологічною станцією (далі - Краснолуцька МСЕС) з 25 січня 1980 року, працюючи завідуючим відділення профдезінфекції та виконуючи за сумісництвом обов'язки лікаря-дезінфекціоніста. У період з 27 січня 1988 року до 20 квітня 1988 року він проходив службу в медичному відділенні в/ч 06407, яка знаходиться в 30-кілометровій зоні Чорнобильської атомної електростанції (далі - ЧАЕС), у I зоні небезпеки. У 1997 році йому було встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 26 серпня 1997 року він був звільнений з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. Його заробіток до призову на збори складав 381 крб. 75 коп. Він неодноразово звертався до Краснолуцької МСЕС з приводу перерахунку його заробітку з урахуванням розсекречених документів, але йому було відмовлено.

У 2005 році дізнався, що довідка про заробітну плату для призначення пенсії була йому видана з порушенням законодавства, а саме до неї не було включено доплати за сумісництво посад у розмірі 0, 5 посадового окладу лікаря-дезіфекціоніста в розмірі 116 крб. 75 коп. з урахуванням I зони небезпеки - у 3-кратному розмірі та заохочувальна премія в розмірі 400 крб., що призвело до зменшення розміру пенсії.

У зв'язку із цим, уточнивши під час судового розгляду позовні вимоги, позивач просив зобов'язати керівництво Краснолуцької МСЕС провести йому перерахунок заробітної плати за весь час роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виходячи із заробітку 381 крб. 75 коп. і фактично відпрацьованого часу в зоні відчуження в період з 27 січня 1988 року до 20 квітня 1988 року з урахуванням I категорії зони небезпеки та заохочувальної премії в розмірі 400 крб., а управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області (далі - УПФУ в м. Красному Лучі) провести перерахунок пенсії з урахуванням нових даних з моменту подання ним заяви - з серпня 2005 року.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано Краснолуцьку МСЕС провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - з 27 січня 1988 року до 20 квітня 1988 року, включивши в зазначений період 0,5 посадового окладу за виконання обов'язків лікаря-дезінфекціоніста з урахуванням сумарної кратності - 3, установленої у I зоні небезпеки, і видати позивачу відповідну довідку.

Зобов'язано УПФУ в м. Красному Лучі провести перерахунок пенсії позивача з 6 грудня 2006 року з урахуванням відомостей, зазначених у довідці, що буде видана Краснолуцькою МСЕС.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

УПФУ в м. Красному Лучі, не погоджуючись із цим рішенням, звернулось зі скаргою до апеляційного суду Луганської області.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 21 листопада 2007 року рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 липня 2007 року скасовано в частині зобов'язання Краснолуцької МСЕС провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - з 27 січня 1988 року до 20 квітня 1988 року - з включенням у зазначений період 0,5 посадового окладу за виконання обов'язків лікаря - дезінфекціоніста та в задоволенні позовних вимог у цій частині ОСОБА_1. відмовлено. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у повному обсязі та рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його вимог щодо включення в заробіток для обчислення пенсії одноразової премії з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У решті судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові ОСОБА_1 у частині зобов'язання Краснолуцької МСЕС провести перерахунок заробітної плати позивача за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - з 27 січня 1988 року до 20 квітня 1988 року - з включенням у зазначений період 0,5 посадового окладу за виконання обов'язків лікаря - дезінфекціоніста, апеляційний суд виходив із того, що ні постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року N 1240 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", ні інший спеціальний нормативно-правовий акт не містять у собі положення про необхідність урахування в заробіток ще й посадового окладу за роботу за сумісництвом, залишивши поза увагою вимоги ст. 105 КЗпП України й довідку Краснолуцької МСЕС від 6 грудня 2006 року про те, що позивач у зв'язку з виробничою необхідністю працював за сумісництвом, виконуючи обов'язки лікаря-дезінфекціоніста згідно з наказами від 1 січня 1985 року до 25 грудня 1991 року на 0,5 посадового окладу лікаря-дезінфекціоніста, тобто виконував роботу за основним місцем роботи та одержував за це відповідну заробітну плату.

Викладене свідчить про те, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції в зазначеній частині, яке ухвалене відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, тому рішення суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Що стосується судових рішень у частині вимог про включення в заробіток для обчислення пенсії одноразової премії в розмірі 400 крб., то доводи касаційної скарги є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують, тому судові рішення в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 21 листопада 2007 року скасувати в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про перерахунок заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням 0,5 посадового окладу за виконання обов'язків лікаря-дезінфекціоніста, а рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 липня 2007 року про задоволення вимог у цій частині залишити в силі.

В частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо включення в заробіток для обчислення пенсії одноразової премії - судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. В. Патрюк

Судді:

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 

В. С. Перепічай

 

М. П. Пшонка





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали