ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

06.09.2010 р.

Справа N 4-3112/10

6 вересня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва - Пилаєва М. К. (за участю секретаря - Кицюк Л. П., Воронець Н. В., прокурора - Чупіна О. Д.), розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2 на прокурора першого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 28 квітня 2010 року про порушення кримінальної справи N 49-2948 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про перевищення влади та службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною скаргою, просив скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те приводів та підстав, передбачених ст. 94 КПК України, та відмовити в порушенні кримінальної справи. В обґрунтування скарги послався на відсутність в матеріалах перевірки достатніх даних, які вказували б на наявність в його діях ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, вважаючи викладені в постанові протилежні висновки прокурора безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, заявник вважає відсутніми в матеріалах перевірки дані для висновку прокурора про порушення ним при підписанні наказів Державної служби автомобільних доріг України щодо відчуження майна дочірніх підприємств ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - колишніх державних підприємств, майно яких було передано до статутного фонду ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вимог законів України "Про приватизацію", "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", "Про управління об'єктами державної власності" та "Про оренду державного та комунального майна", що регулюють правовий режим державного майна. При цьому заявник посилається на правомірність його дій згідно чинного законодавства, оскільки майно дочірніх підприємств товариства, як і майно самого ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", не перебувало на час його передачі у державній власності. Висновки прокурора про вчинення вказаних злочинів ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, про наявність злочинного умислу вважає припущеннями, посилаючись на відсутність в матеріалах перевірки відповідних даних. Також заявник посилається на відсутність в матеріалах перевірки даних та на безпідставність і необґрунтованість у зв'язку з цим висновку прокурора про заподіяння шкоди та тяжких наслідків і визначеного в постанові їх розміру /а. с. 1 - 4/.

В судове засідання особа, яка подала скаргу, ОСОБА_2 не з'явися, направив до суду своїх повноважних представників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які скаргу підтримали, уточнивши вимоги скарги щодо оскарження постанови в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та у відповідності до рішення КСУ від 30.06.2009, виключивши прохання скарги щодо відмовити в порушенні кримінальної справи, посилаючись на викладене у скарзі, просили скаргу задовольнити, вважаючи можливим розгляд справи у відсутність ОСОБА_2. До викладеного у скарзі зазначили, про відсутність як приводів, так і підстав до порушення справи, пославшись на безпідставність посилання прокурора в оскаржуваній постанові на невідповідність дій ОСОБА_2 вищевказаним нормативно-правовим актам, що регулюють питання про передачу в оренду державного майна, оскільки майно дочірніх підприємств товариства, як і майно ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не є державним, оскільки було внесено до статутного фонду даного товариства і належало йому на праві власності, що зокрема підтверджується позицією ФДМ України, викладеною у листах в матеріалах перевірки. Вказані дочірні підприємства не включені до визначеного законом переліку майна, що є державною власністю і не підлягає приватизації, оскільки були реорганізовані в 2002 році у встановленому порядку і є іншими юридичними особами, а тому вважають безпідставним висновок прокурора про наявність заборони на відчуження вказаного в оскаржуваній постанові майна. Також представники вважають відсутніми в матеріалах перевірки дані про факт заподіяння в наслідок передачі майна збитків та тяжких наслідків, а також необґрунтованим їх розмір, посилаючись на наявність у висновку спеціаліста в матеріалах справи даних про вартість майна, а не дані про заподіяння збитків та їх розмір. Таким чином, представники вважають висновок прокурора про наявність в діях ОСОБА_2 ознак вказаних у постанові злочинів необґрунтованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та не ґрунтується на чинному законодавства.

Прокурор Чупін О. Д., доводи, викладені у скарзі та поясненнях представників в судовому засіданні не визнав, вважає, що скарга є безпідставною, а доводи представників оцінкою обставин у справі, які підлягають встановленню в ході досудового слідства. Кримінальну справу прокурор вважає порушеною у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а саме безпосереднього виявлення ознак злочину на підставі матеріалів перевірки додержання законодавства в діяльності Державної служби автомобільних доріг України, які містять достатні дані про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України. Зокрема, прокурор вважає порушеними вимоги Закону України "Про управління об'єктами державної власності", встановленого цим Законом порядку відчуження чи оренди державного майна, а встановлення всіх обставин, визначення розміру збитків, наявності складу злочинів та винних осіб, вважає можливим лише в ході досудового слідства шляхом вчинення слідчих дій, в тому числі проведення експертним шляхом.

Суд заслухавши думку осіб у справі, прокурора, визнав можливим розгляд скарги у відсутність особи, яка звернулась зі скаргою та відносно якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_2, за участі його повноважних представників.

Дослідивши надані суду матеріали, на підставі яких було порушено справу, матеріали скарги, уточнивши вимоги скарги про оскарження постанови в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та відповідно до рішення КСУ від 30.06.2009, заслухавши представників ОСОБА_2 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.

Постановою прокурора першого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 28 квітня 2010 року порушено кримінальну справу N 49-2948 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про перевищення влади та службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України /а. м. 1 - 3, т. 1/.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за N 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст. 2368 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину. Відповідно до ст. 98 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Об'єктивні ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у перевищенні влади та службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, приводом до порушення даної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину на підставі матеріалів перевірки додержання законодавства в діяльності Державної служби автомобільних доріг України, що формально відповідає вимогам ч. 1 ст. 94, ст. 98 КПК України. Разом з цим, перевіряючи наявність в наданих суду матеріалах підстав для винесення даних постанов, виходячи з вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, надходжу до висновку про відсутність в наданих суду матеріалах достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 об'єктивних ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

Як перевірено судом, не вдаючись до оцінки змісту наданих суду матеріалів у якості доказів, в наданих суду матеріалах відсутні дані про викладені в постанові висновки прокурора щодо наявності ознак злочину, які фактично ґрунтуються на суб'єктивному аналізі та висновку прокурора про невідповідність дій ОСОБА_2 чинному законодавству, яким врегульовано порядок та підстави відчуження та передачі в оренду державного майна, а тому доводи прокурора в цій частині не приймаються судом як необґрунтовані. У зв'язку з чим, вважаю неможливим і безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину на підставі даних матеріалів.

Таким чином, суд перевіряючи у відповідності до вимог та в порядку ч. 15 ст. 2368 КПК України наявність в наданих суду матеріалах перевірки достатніх даних про ознаки вказаних у постанові злочинів в діях ОСОБА_2, вважаю такі дані відсутніми, а тому вважаю відсутніми передбачені ч. 1, 2 ст. 94 КПК України як приводи, так і підстави до порушення даної кримінальної справи відносно ОСОБА_2, у зв'язку з чим постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись постановою Пленуму ВСУ N 6 від 04.06.2010, ст. ст. 94, 98, ст. ст. 2367, 2368 КПК України, постановив:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора першого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 28 квітня 2010 року про порушення кримінальної справи N 49-2948 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про перевищення влади та службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, - в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову прокурора першого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 28 квітня 2010 року про порушення кримінальної справи N 49-2948 в частині її порушення щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, - скасувати.

На постанову судді може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

 

Суддя Печерського
районного суду міста Києва

М. К. Пилаєва

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали