ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 25.10.2018 р. N 4585/ІПК/26-15-12-01-18

Про податок на додану вартість

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), в межах своїх повноважень повідомляє.

Відносини у сфері страхування регулюються Законом України від 07 березня 1996 року N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон N 85).

Відповідно до статті 6 Закону N 85 добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Водночас, відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з:

надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

надання послуг із загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Враховуючи вищевикладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

Отже, сума компенсаційної вартості страхового полісу, що внесена на банківський рахунок чи касу підприємства співробітником, не є об'єктом оподаткування з ПДВ та відповідно податкова накладна (Порядок N 1307) не складається.

Поряд з цим слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначити відповідність проведення ними операцій.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали