Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.04.2019 р. N 1621/ІПК/26-15-12-04-18

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДФС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, зі змінами (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.

Товариство поінформувало, що набуло право власності на підставі Акта про проведення електронних торгів на 68/1000 часток нежитлового приміщення під N 102.

Товариство запитує, який порядок реєстрації та взяття на облік відповідного нерухомого майна в податкових органах та чи повинно нараховувати та сплачувати Податок на майно, яке знаходиться під арештом.

Основним законодавчим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Кодексом встановлено обов'язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Кодексу).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 (Порядок N 1588) (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 N 462 (Наказ N 462)) (далі - Порядок N 1588).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 Порядку N 1588 (Порядок N 1588)).

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою N 17-ОПП (додаток 9 до Порядку N 1588 (Порядок N 1588)).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою N 17-ОПП (Порядок N 1588) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Заява за формою N 17-ОПП (Порядок N 1588) може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою N 17-ОПП (Порядок N 1588) до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за формою N 17-ОПП (Порядок N 1588) до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі: повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10 до Порядку N 1588 (Порядок N 1588)), поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку N 1588 (Порядок N 1588), та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об'єкта оподаткування;

заяви за формою N 5-ОПП (Порядок N 1588), поданої нотаріусом відповідно до п. 6.7 розд. VI Порядку N 1588 (Порядок N 1588), та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

У разі, якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою N 20-ОПП (Порядок N 1588) або заяві за формою N 5-ОПП (Порядок N 1588), платник податків звільняється від обов'язку подання до контролюючого органу заяви за формою N 17-ОПП (Порядок N 1588).
 
Контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку.

Згідно зі ст. 10 Кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належить до місцевих податків та є складовою частиною податку на нерухоме майно (ст. 265 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Право власності на об'єкт нерухомого майна настає з дати державної реєстрації права на такий об'єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - державній інформаційній системі, що є джерелом інформації про об'єкти нерухомого майна, у тому числі й для визначення податкових зобов'язань з Податку.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта / об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 п. 266 ст. 266 Кодексу).

Разом з тим Кодекс не передбачає виключення з об'єктів оподаткування Податком об'єктів нерухомості, які знаходяться під арештом.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали