ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01.06.2011 р.

N К-34477/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Кобилянського М. Г., суддів - Амєліна С. Є., Стародуба О. П., Тракало В. В., Юрченка В. В., секретар - Латиніна І. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Д. С. М. до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа: управління Державної автомобільної інспекції України управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на оплату правової допомоги за касаційною скаргою Д. С. М. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009 року, встановила:

У жовтні 2008 року Д. С. М. звернувся до суду з позовом і просив:

- скасувати наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 24.07.2008 р. N 145 о/с;

- поновити на посаді інспектора ДПС взводу роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Вінниці та автомобільно-технічної інспекції управління МВС України у Вінницькій області;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на оплату правової допомоги у розмірі 3000 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 24.07.2008 р. N 145 о/с про звільнення прапорщика міліції Д. С. М. з посади інспектора ДПС взводу роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Вінниці та автомобільно-технічної інспекції управління МВС України у Вінницькій області і поновлено Д. С. М. на службі в органах внутрішніх справ на цій посаді. Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області виплатити Д. С. М. грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу. Стягнуто на користь позивача судові витрати у сумі 3000 грн. з державного бюджету. Постанову в частині поновлення Д. С. М. на посаді на службі в органах внутрішніх справ та в частині зобов'язання виплатити йому грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009 року постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року скасована та прийнята нова - про відмову у позові.

Позивач просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Зазначає, що суд апеляційної інстанції позбавив його права на судовий захист, не повідомивши належним чином про розгляд справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду з таких підстав.

Судами встановлено, що наказом начальника управління МВС України у Вінницькій області від 28.05.2008 р. N 250 "Про порушення дисципліни працівником ВДАІ м. Вінниці та покарання винних" за дискредитацію звання працівника міліції, що виразилось у перебуванні на місці дорожньо-транспортної пригоди у нетверезому стані, сприянні учаснику ДТП в намаганні укрити речові докази, в результаті чого виник конфлікт, інспектора ДПС взводу роти ДПС УДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Вінниці, прапорщика міліції Д. С. М. звільнено з органів внутрішніх справ. Відповідно до наказу начальника УМВС України у Вінницькій області від 24.07.2008 р. N 145 о/с прапорщика міліції Д. С. М. звільнено із займаної посади за статтею 63 пункт "є" Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни). Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були результати службового розслідування щодо неправомірних дій працівника міліції Д. С. М. в ніч на 23 березня 2008 року на автошляху с. Побережне - с. Степанівка Вінницького району. Службове розслідування проведено на підставі скарги громадян Л. Л. С. та Л. М. П. до УМВС України у Вінницькій області щодо неправомірних дій інспектора ДПС УДАІ м. Вінниці Д. С. М. Згідно висновку даного розслідування, затвердженого 28.05.2008 р., вказано, що на місці ДТП, яке сталася 23 березня 2008 року між с. Степанівка та с. Побережне Вінницького району, Д. С. М. перебував у нетверезому стані, перешкоджав роботі працівників ДАІ по оформленню ДТП, в результаті чого виник конфлікт між ним та присутніми на місці ДТП особами. За результатами службового розслідування рекомендовано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності за допущені факти негідної поведінки. Відповідно до вказаного висновку встановлено, що громадяни Л. О. В., М. О. В., П. І. М., Б. М. В., Л. Д. В., М. Т. Л., П. С. В., П. М. М. у своїх поясненнях вказали, що Д. С. М. на місці пригоди перебував у нетверезому стані, не надав першої медичної допомоги громадянину Л. С. М. і перешкоджав роботі працівників ДАІ по оформленню ДТП. У поясненнях Б. М. В. вказано, що позивач пропонував йому гроші в сумі 200 грн. за те, щоб знищити речові докази по ДТП. Тому зроблено висновок про неправомірні дії останнього на місці ДТП, яке сталось 23 березня 2008 року. Згідно акту від 28.05.2008 р. позивача було ознайомлено з наказом управління МВС України у Вінницькій області від 28.05.2008 р. N 250 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. 04.07.2008 р. Д. С. М. звернувся до керівництва управління МВС України у Вінницькій області із заявою про проведення повторного розслідування його участі у ДТП, за якою проведено відповідну перевірку.

Розглядаючи справу по суті заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин і задовольнив позов.

Суд апеляційної інстанції відмовив у позові у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав, на застосуванні якого наполягав відповідач. При цьому суд, вирішуючи питання дотримання Д. С. М. строку звернення до суду, вважав, що застосуванню підлягають положення ст. 233 КЗпП України.

Посилання суду апеляційної інстанції на строки звернення до суду, визначені Кодексом законів про працю, є помилковим, оскільки в даному випадку застосуванню підлягають положення ст. 99, 100 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду, суд має з'ясувати не лише причини його пропуску, а й усі обставини справи, права й обов'язки сторін, перевірити правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності чи відсутності підстав та дотримання відповідачем порядку звільнення, передбачених чинним законодавством.

В матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення позивача про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, що призвело до позбавлення його можливості скористатися наданими Кодексом адміністративного судочинства України правами, зокрема, знати про дату, час і місце судового розгляду справи, давати усні та письмові пояснення, доводи, подавати докази та брати участь у їх дослідженні.

Висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, а при постановленні судового рішення недотримані вимоги ст. 159 КАС України щодо його законності і обґрунтованості оскільки обставини в адміністративній справі щодо наявності підстав звільнення позивача, дотримання строків і порядку застосування дисциплінарного стягнення повно і всебічно не з'ясовувались, у зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Д. С. М. задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали