ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 травня 2012 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБИ_1 до військової частини А 1356, військової частини А 0820, військової частини А 0215, треті особи - Міністерство оборони України, Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, Міністерство фінансів України, про скасування наказів, поновлення на посаді та у військовому званні, одержання грошового забезпечення, встановила:

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 1356, військової частини А 0820, військової частини А 0215, у якому просив скасувати накази від 23 листопада 2006 року N 31-пм та 1 грудня 2006 року N 271 в частині щодо його звільнення і зобов'язати поновити на раніше займану посаду та у військовому званні з дня звільнення, а також визнати за ним право на одержання проіндексованого грошового утримання на час подачі позову з моменту звільнення.

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області постановою від 13 червня 2008 року позов задовольнив частково: скасував наказ командира повітряного командування "Центр" - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 23 листопада 2006 року N 31-пм в частині виключення зі списків Збройних Сил України старшого прапорщика ОСОБИ_1 і наказ командира військової частини А 1356 від 1 грудня 2006 року N 271 у частині звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили) та виключення зі списків особового складу частини, всіх видів утримання ОСОБИ_1. Зобов'язав командира повітряного командування "Центр" - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України поновити ОСОБИ_1 на військовій службі на попередній або рівній посаді, з якої звільнений з 1 грудня 2006 року, та нарахувати і виплатити йому грошове забезпечення з дня звільнення. Суд виходив із того, що у зв'язку зі скасуванням вироку щодо ОСОБИ_1 на підставі частини першої пункту 30, частини першої пункту 69 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року N 1053/2001 (далі - Положення), частини другої статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII), пункту 7.22 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 липня 2002 року N 237 (далі - Інструкція), вимоги позивача про скасування наказів від 23 листопада 2006 року N 31-пм і 1 грудня 2006 року N 271, поновлення його на роботі й у військовому званні та нарахування грошового забезпечення підлягають задоволенню, а він - поновленню на військовій службі та відповідній посаді з моменту звільнення.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2008 року рішення суду першої інстанції частково скасував та ухвалив нове, яким зобов'язав командира повітряного командування "Центр" - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України поновити ОСОБИ_1 у військовому званні "старший прапорщик", включити до списків прапорщиків Збройних Сил України, поновити його на військовій службі на попередній або рівній посаді, з якої він звільнений, та нарахувати і виплатити йому грошове забезпечення з 22 лютого 2008 року, тобто з моменту скасування щодо ОСОБИ_1 судових рішень ухвалою колегії суддів Військової судової колегії Верховного Суду України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 лютого 2012 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2012 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), військова частина А 0820 просить рішення суду касаційної інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування мотивів перегляду судового рішення військова частина А 0820 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 1 частини першої статті 1, пункту 1 статті 3, частини першої статті 4 Закону України від 1 грудня 1994 року N 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (далі - Закон N 266/94-ВР), частини другої статті 8 Закону N 2011-XII, пункту 29, частини першої пункту 30, частини першої пункту 69 Положення, пунктів 3.15, 7.22 Інструкції, а також додала копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2009 року (справа N К-6580/09), 27 травня 2010 року (справа N К-6823/08), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 13 березня 2012 року Вищий адміністративний суд України допустив до провадження Верхового Суду України адміністративну справу для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2012 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява військової частини А 0820 про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2012 року (справа N К-18767/08), про перегляд якої подано заяву, касаційний суд, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, виходив із того, що у військовослужбовця ОСОБИ_1 відповідно до частини другої статті 8 Закону N 2011-XII, пункту 29, частини першої пункту 30, частини першої пункту 69 Положення, пунктів 3.15, 7.22 Інструкції виникло право на поновлення у попередньому військовому званні, на військовій службі та на одержання грошового утримання починаючи із 22 лютого 2008 року, тобто з моменту скасування ухвалою колегії суддів Військової судової колегії Верховного Суду України вироку військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року та ухвали військового апеляційного суду Центрального регіону України від 21 серпня 2007 року.

Тоді як у справі, на рішення в якій посилається військова частина А 0820, касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку, що поновлення на посаді військовослужбовця, нарахування та виплата грошового забезпечення здійснюється з моменту звільнення за вироком суду (справа N К-6580/09). Крім того, в іншій справі, на яку також посилається військова частина А 0820, касаційний суд зробив висновок, що виплата грошового забезпечення має проводитися за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок відповідачів у справі (справа N К-6823/08).

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону N 2011-XII військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їхня служба припиняється (розривається) у зв'язку із закінченням строку контракту або у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням чи у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, за віком, за власним бажанням, за станом здоров'я, через службову невідповідність, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення чи обмеження волі, позбавлення військового звання, позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту "з" пункту 63 Положення контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Таким чином, на час прийняття наказів про виключення зі списків Збройних Сил України старшого прапорщика ОСОБИ_1 та його звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з обвинувальним вироком суду) й виключення зі списків особового складу військової частини обвинувальний вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року щодо ОСОБИ_1, за яким йому крім основного було призначено і додаткове покарання у виді позбавлення військового звання, набрав законної сили, а тому відповідачі, позбавляючи військового звання та звільняючи позивача з військової служби, діяли правомірно.

Разом з тим з моменту скасування ухвалою колегії суддів Військової судової колегії Верховного Суду України від 22 лютого 2008 року вироку військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року та ухвали військового апеляційного суду Центрального регіону України від 21 серпня 2007 року у ОСОБИ_1 виникло право на поновлення у попередньому військовому званні, на військовій службі та на одержання грошового утримання.

Такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про незастосування у справі, що розглядається, пункту 1 частини першої статті 1, пункту 1 статті 3, частини першої статті 4 Закону N 266/94-ВР, адже у зв'язку зі скасуванням судових рішень щодо ОСОБИ_1 й направленням кримінальної справи щодо його обвинувачення на новий судовий розгляд останній не набув права на відшкодування заробітку та інших грошових доходів внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду у зв'язку з відсутністю щодо нього виправдувального рішення суду чи рішення щодо закриття справи за реабілітуючими обставинами.

Питання поновлення у військовому званні, на військовій службі та посаді військовослужбовця врегульовані частиною першою пункту 30, частиною першою пункту 69 Положення та пунктами 3.15, 7.22 Інструкції.

За змістом частини першої пункту 30 та частини першої пункту 69 Положення особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду або звільнені з посад, які вони займали, у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або закриття справи можуть бути поновлені у попередньому військовому званні, на військовій службі або на посадах.

Крім того, порядок поновлення у військовому званні у зв'язку зі скасуванням вироку суду встановлений пунктом 3.15 Інструкції, відповідно до положень якої поновлення осіб, яких позбавлено військових звань, у попередніх військових званнях у зв'язку зі скасуванням вироку суду, здійснюється наказами по особовому складу посадових осіб, яким надано право звільнення цих осіб з військової служби відповідно до пункту 73 Положення.

Щодо поновлення на військовій службі та посаді військовослужбовців, звільнених у зв'язку з обвинувальним вироком суду, у разі скасування такого вироку, то ні Положенням, ні Інструкцією не встановлено особливого порядку поновлення, на який є посилання в пункті 69 Положення. За таких умов суди обґрунтовано застосували загальний порядок поновлення військовослужбовців на військовій службі (посаді), передбачений пунктом 7.22 Інструкції, відповідно до якого у разі визнання незаконним рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби, поновлення його на попередній або рівній посаді здійснюється наказом інстанції на ступінь вище від тієї, яка видала наказ про звільнення.

Отже, з моменту прийняття колегією суддів Військової судової колегії Верховного Суду України ухвали від 22 лютого 2008 року про скасування судових рішень щодо ОСОБИ_1 та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції припинила існування обставина, що стала підставою звільнення ОСОБИ_1, саме з цього моменту його слід поновити на військовій службі на попередній або рівній посаді, з якої він був звільнений, нарахувати і виплатити грошове забезпечення та, відповідно, включити до списку прапорщиків Збройних Сил України.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про поновлення ОСОБИ_1 у військовому званні, на військовій службі та нарахуванні грошового утримання з 22 лютого 2008 року є законним і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви військової частини А 0820 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов


 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

Аналіз положень частини другої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частини першої пункту 30, частини першої пункту 69 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, пунктів 3.15, 7.22 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України свідчить, що особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду або звільнені з посад, які вони займали, у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або закриття справи можуть бути поновлені у попередньому військовому званні, на військовій службі або на посадах. Поновлення на попередній або рівній посаді здійснюється наказом інстанції на ступінь вище від тієї, яка видана наказ про звільнення. Таке право на поновлення у попередньому військовому званні, на військовій службі та на одержання грошового утримання виникає починаючи з дня ухвалення рішення про скасування чи зміну вироку суду або в разі звільнення від покарання на підставі закону про амністію чи акта про помилування.

Пункт 1 частини першої статті 1, пункт 1 статті 3, частина перша статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у зв'язку зі скасуванням судових рішень й направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд за викладених обставин не підлягає застосуванню, оскільки обвинувачений не набув права на відшкодування заробітку та інших грошових доходів внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду через відсутність щодо нього виправдувального рішення суду чи рішення щодо закриття справи за реабілітуючими обставинами.

 

Суддя Верховного Суду України

О. Б. Прокопенко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали