ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 4 березня 2009 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М. В., суддів: Жайворонок Т. Є., Костенка А. В., Мазурка В. А., Перепічая В.С., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Свеський насосний завод" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 21 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 червня 2008 року, встановила:

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 1993 року вона працювала на посаді прибиральниці службових приміщень Палацу культури відкритого акціонерного товариства "Свеський насосний завод" (далі - ВАТ "Свеський насосний завод"). Наказом відповідача від 29 лютого 2008 року її було звільнено із займаної посади у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, оскільки на це не було згоди профспілкового комітету та їй не були запропоновані всі вакантні посади. Тому просила поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 21 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 17 червня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачку було звільнено з роботи з дотриманням трудового законодавства.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ний орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Як убачається з матеріалів справи, профспілковий комітет "Машметал" ВАТ "Свеський насосний завод" своїм рішенням від 25 лютого 2008 року N 230 не дав згоди роботодавцю на звільнення позивачки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України із займаної нею посади прибиральниці службових приміщень Палацу культури ВАТ "Свеський насосний завод".

Таке рішення профспілковий комітет обґрунтував, зокрема, тим, що звільнення позивачки суттєво погіршить її матеріальне становище, ВАТ "Свеський насосний завод" у порушення п. 3.4.2 колективного договору протягом року на створені робочі місця та вакантні посади приймав сторонніх осіб і не пропонував їх працівникам, які звільнялись (а. с. 7).

Суд увійшов в обговорення правомірності такого обґрунтування, що лежить поза межами компетенції суду, як і не врахував те, що наведеною нормою закону власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди профспілкового комітету лише у разі, якщо в рішенні цього виборного органу немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, а не за обставин неправильного його обґрунтування.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення районного суду без змін, на вказані приписи закону теж належної уваги не звернув.

За таких обставин ухвалені судові рішення визнати законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 21 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. В. Патрюк

Судді:

Т. Є. Жайворонок

 

А. В. Костенко

 

В. А. Мазурок

 

В. С. Перепічай





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали