ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 7 жовтня 2009 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Патрюка М. В., суддів - Жайворонок Т. Є., Перепічая В. С., Лященко Н. П., Пшонки М. П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Донецька залізниця" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця") на рішення апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2008 року, встановила:

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з червня 1997 року до вересня 2007 року вона працювала у відповідача на посаді старшого комірника. Наказом від 12 вересня 207 року N 196/ОС її було звільнено з посади на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри.

Вважаючи звільнення незаконним, позивачка просила поновити її на посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 951 грн. 19 коп. та 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнила свої вимоги й просила визнати її звільнення незаконним, поновити на посаді, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5710 грн. 69 коп. та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 4 березня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: поновлено її на посаді старшого комірника вагонного депо Красний Лиман ДП "Донецька залізниця", стягнуто з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9938 грн. 08 коп.

У касаційній скарзі ДП "Донецька залізниця" просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване судове рішення не відповідає цим вимогам.

Апеляційний суд, задовольняючи позов ОСОБА_1, виходив із того, що її звільнення проведено відповідачем без законної підстави, а тому вона підлягає поновленню на роботі.

З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений усупереч вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України без з'ясування дійсних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка займала посаду, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей (а. с. 65). Під час проведення планової документальної ревізії виявлено надлишок товарно-матеріальних цінностей на суму 25713 грн. 76 коп. та інвентарю на суму 4094 грн. 52 коп., а також нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 666 грн. 42 коп. (а. с. 37). З виявленою нестачею товарно-матеріальних цінностей погодилась і позивачка, що підтверджується її заявою на утримання з її заробітної плати виявленої нестачі (а. с. 38).

Крім того, у 2006 - 2007 роках позивачка попереджалась і притягувалась до відповідальності за неналежний облік та зберігання товарно-матеріальних цінностей (а. с. 25, 35).

Апеляційний суд при ухваленні рішення цих обставин не врахував, оцінки їм не дав.

З урахуванням викладеного ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, тому воно як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2008 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Головуючий:

М. В. Патрюк

Судді:

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 

В. С. Перепічай

 

М. П. Пшонка





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали