ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 7 листопада 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Романюка Я. М., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Скотаря А. М., Сеніна Ю. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", треті особи - Міністерство палива та енергетики України, ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2011 року, встановив:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"), треті особи - Міністерство палива та енергетики України, ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позивачка зазначала, що працювала в ДП "НАЕК "Енергоатом" на посаді заступника директора з правового забезпечення виконавчої дирекції з юридичних питань та економічної безпеки. Наказом президента ДП "НАЕК "Енергоатом" від 14 травня 2009 року N 283-к її звільнено з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників. Наказом від 28 травня 2009 року N 314-к внесено зміни до попереднього наказу та визначено дату розірвання трудового договору з нею 29 травня 2009 року. Посилаючись на те, що її звільнення проведено без вмотивованого рішення про скорочення штату працівників та за відсутності техніко-економічного обґрунтування такого скорочення, до того ж їй не було запропоновано всі вакантні посади, які б відповідали її досвіду роботи та кваліфікації, позивачка просила поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 20000 грн. на відшкодування завданої їй незаконним звільненням моральної шкоди.

Справа судами розглядала неодноразово.

Останнім рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 листопада 2009 року у позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з правового забезпечення виконавчої дирекції з юридичних питань та економічної безпеки ДП "НАЕК "Енергоатом" з 29 травня 2009 року. Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ОСОБА_1 210974 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2011 року рішення апеляційного суду скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_1 просить скасувати зазначену вище ухвалу касаційного суду та залишити в силі рішення апеляційного суду, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, ОСОБА_1 вказує, що на відміну від судових рішень в інших аналогічних справах суд касаційної інстанції при ухваленні оскаржуваного нею рішення не врахував, що поняття кваліфікації включає в себе не лише освітній рівень працівника, а й стаж роботи та його здатність виконувати особливі доручення керівництва, а їй не було запропоновано усі наявні вакансії, які вона за рівнем своєї кваліфікації здатна займати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 на підтримання заяви та представника ДП "НАЕК "Енергоатом" Копуся А. А. на її заперечення, перевіривши наведені заявницею доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в позові про поновлення на роботі суд першої інстанції, з висновком якого погодився касаційний суд, виходив із того, що звільнення позивачки з роботи проведено з дотриманням встановленого законом порядком.

Такий висновок суду є правильним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників. Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Судом установлено, що ДП "НАЕК "Енергоатом" було внесено зміни в організаційну структуру та штатний розпис, в результаті чого посада заступника директора з правового забезпечення виконавчої дирекції з юридичних питань та економічної безпеки, яку обіймала позивачка, підлягала скороченню. Про наступне вивільнення позивачку було завчасно повідомлено. До звільнення позивачці було запропоновано вакантні на той час та відповідні її спеціальності та кваліфікації посади, від яких вона відмовилася. Посади радника генерального директора, заступника генерального директора з якості та начальника договірного відділу, які в той період теж були вакантними, позивачці не пропонувалися, оскільки, на переконання відповідача, позивачка як юрист не відповідала по своїй спеціальності, кваліфікації та досвіду роботи цим посадам.

Саме про необхідність пропонування працівнику, який підлягає вивільненню у зв'язку із скороченням штату, іншої роботи, яка б відповідала його кваліфікації, йдеться і в рішеннях суду касаційної інстанції, на які, як на приклади неоднакового застосування однієї і тієї самої норми матеріального права посилалася позивачка.

Що ж до оцінки поняття кваліфікації як такого, що включає в себе не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення, то це поняття є оціночним, такого рівня кваліфікації позивачки судом не встановлено, а встановлювати нові обставини, що були відкинуті судом, Верховний Суду України згідно з нормами цивільного процесуального права не може.

Таким чином, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Керуючись ч. 1 ст. 3603, ч. 1 ст. 3605 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2011 року відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Я. М. Романюк

Судді

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

А. М. Скотарь

 

Ю. Л. Сенін

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали