ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14.11.2002 р.

Справа N 6-9186кс01


У березні 2001 р. Я. звернувся до суду з позовом до ВАТ про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Посилаючись на те, що наказом відповідача від 31 січня 2001 р. його звільнено з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, хоча він був відсутнім на роботі з поважних причин, позивач просив поновити строк звернення до суду, який він пропустив з поважних причин, задовольнити його вимоги.

Рішенням міського суду від 7 червня 2001 р. позов задоволено, поновлено строк звернення до суду, Я. поновлено на роботі майстром поновлювального поїзду управління залізничного транспорту ВАТ, стягнуто з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1699 грн 83 коп.

Апеляційний суд 6 серпня 2001 р. зазначене рішення суду першої інстанції скасував і постановив нове рішення, яким у задоволенні позову Я. відмовив.

У касаційній скарзі Я., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення апеляційного суду - скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК підставами для скасування рішення в апеляційному порядку та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із невідповідності висновку суду щодо відсутності позивача на роботі з поважних причин матеріалам справи і вважав доведеним, що Я. вчинив прогул.

Проте, на думку Судової палати, апеляційний суд дійшов такого висновку помилково.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП прогулом вважається невихід працівника на роботу без поважних причин. Вирішуючи питання про поважність причин відсутності Я. на роботі і поновлюючи його на посаді, суд першої інстанції послався в рішенні на пояснення позивача, згідно з яким той 30 грудня 2000 р. поїхав в інше місто до матері, яка є інвалідом I групи, та батька, котрий страждає на ряд тяжких захворювань. З січня 2001 р. у батька відкрилася кровотеча на ногах, і тому позивач був змушений залишитися, щоб доглядати батька та забезпечити йому певну медичну допомогу. У зв'язку із зазначеними обставинами Я. телефонував 2 січня 2001 р. на роботу з проханням надати йому дні відгулу - 3 і 4 січня 2001 р. Ці дні відгулу були йому надані і фактично погоджені з В. - начальником цеху управління залізничного транспорту ВАТ, що підтверджується показаннями свідків К., О., а також даними книги обліку відгулів, у якій зазначено, що Я. надано відгули 3 і 4 січня 2001 р.

Ці докази апеляційним судом не оцінено і не спростовано.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП розірвання трудового договору провадиться у зв'язку з невиконанням працівником своїх трудових обов'язків унаслідок відсутності на роботі без поважних причин. Законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим із поважних причин. У матеріалах справи немає даних про те, що Я. самовільно використав дні відгулів. Аналізуючи зібрані у справі докази, викладені у рішенні суду першої інстанції, суд дійшов правильного висновку, що Я. не був на роботі з поважних причин, і визнав неправомірним розірвання з ним трудового договору за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, поновив строк звернення до суду і поновив його на роботі, навівши в рішенні відповідні мотиви. Це рішення відповідало вимогам ст. 202 ЦПК.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи нове рішення, порушив вимоги ст. 302 ЦПК.

Тому Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу Я. задовольнила, рішення апеляційного суду від 6 серпня 2001 р. скасувала і залишила в силі рішення міського суду від 7 червня 2001 р.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали