ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 15 листопада 2006 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів: Левченка Є. Ф., Лихути Л. М., Охрімчук Л. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" (далі - ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановила:

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначав, що з 1 вересня 2003 року перебував із ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" у трудових відносинах, працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наказом від НОМЕР_1 був звільнений з роботи відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та скороченням штату працівників.

Посилаючись на те, що на підприємстві фактично не було скорочення штату працівників та, крім цього, його звільнено з роботи з грубим порушенням вимог трудового законодавства, просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 4 лютого 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 серпня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, - про задоволення заявлених позовних вимог.

Додатковим рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2005 року доповнено резолютивну частину рішення цього ж суду від 8 серпня 2005 року вказівкою на те, що суми, стягнуті на користь ОСОБА_1 визначені без урахування податків та обов'язкових платежів.

У касаційні скарзі ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права

У касаційні скарзі ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" та касаційна скарга ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення апеляційний суд виходив з того, що позивач був звільнений з роботи з порушенням вимог ч. 4 ст. 252, ч. 8 ст. 43 та 492 КЗпП України, а тому він підлягає поновленню на роботі.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судами встановлено, що позивач перебував із ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" у трудових відносинах, працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням загальних зборів трудового колективу ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" прийнято рішення про зміни в організації виробництва, а наказом від 13 серпня 2004 року введено новий штатний розпис підприємства, згідно з яким посада начальника перспективного розвитку та економічного прогнозування підлягала скороченню.

Відповідно до вимог ст. 492 КЗпП України позивач був персонально повідомлений про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення, позивачеві було запропоновано іншу роботу, від якої він відмовився.

Трудовий договір розірваний за попередньою згодою профспілкового органу.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідачем, при звільненні позивача, не були порушені вимоги ст. 492, 43 КЗпП України.

Крім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових організацій, передбачені ст. 252 КЗпП України не поширюються на позивача.

Як встановив суд першої інстанції, позивач дійсно був обраний членом профспілкового комітету ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим".

Відповідно до положень ст. 252 КЗпП України, звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад.

Однак, така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я.

Оскільки рішенням загальних зборів профспілкової організації від 12 серпня 2004 року була виражена недовіра профспілковому комітету, членом якого був і позивач, то суд дійшов правильного висновку про те, що гарантії, передбачені ст. 252 КЗпП України не можуть бути поширені на позивача, так як повноваження профспілкового комітету, членом якого був позивач, припинені достроково у зв'язку із неналежним виконанням профспілковим комітетом своїх обов'язків.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального та матеріального права, рішення цього суду відповідає вимогам закону та обставинам справи і було скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2005 року підлягає задоволенню, оскільки цим рішенням фактично доповнено резолютивну частину рішення апеляційного суду від 8 серпня 2005 року, яке, як вказано вище, підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" та касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 серпня 2005 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 грудня 2005 року скасувати та залишити в силі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 4 лютого 2005 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

А. Г. Ярема

Судді:

Є. Ф. Левченко

Л. М. Лихута

Л. І. Охрімчук

Ю. Л. Сенін





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали