ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 23 квітня 2012 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Тітова Ю. Г., суддів: Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф. Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 1 до Державного комітету України із земельних ресурсів (далі - Держкомзем), третя особа - Особа 2, про визнання протиправними наказів, їх скасування та поновлення на службі, встановив:

У березні 2008 року Особа 1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати накази першого заступника голови Державного агентства земельних ресурсів України (далі - Держземагентство) від 6 березня 2008 року N 93-кт "Про відкликання з відпустки Особи 1" (далі - наказ N 93-кт); від 7 березня 2008 року N 96-кт "Про звільнення Особи 1" (далі - наказ N 96-кт); від 7 березня 2008 року N 98-кт "Про призначення Особи 2" (далі - наказ N 98-кт). Просив поновити його на посаді начальника Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області з 7 березня 2008 року.

Згідно зі встановленими судами обставинами позивач з 24 липня 2002 року був призначений на посаду начальника Івано-Франківського обласного управління земельних ресурсів (у подальшому перетворено в Головне управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області), з якої звільнений 19 липня 2007 року у зв'язку з реорганізацією на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). З 27 липня 2007 року позивач призначений виконуючим обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області, звільнений від виконання обов'язків оспорюваним наказом N 96-кт на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП.

5 березня 2008 року позивач на підставі довідки-виклику Львівського національного університету ім. Івана Франка від 3 березня 2008 року N 01/08 та погодження Держземагентства прийняв наказ про його вибуття у додаткову оплачувану відпустку з 10 березня по 30 червня 2008 року. Однак наказом N 93-кт у зв'язку із виробничою необхідністю зазначене погодження на надання відпустки було скасовано.

Суди також установили, що наказом Держкомзему від 22 квітня 2008 року N 15 "Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів" прийнято рішення про реорганізацію територіальних органів Держземагентства. На підставі цього наказу проведено ліквідацію Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області, 12 серпня 2008 року державний реєстратор виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради провів державну реєстрацію припинення юридичної особи та зареєстрував новоутворений територіальний орган Держкомзему - Головне управління Держкомзему у Івано-Франківській області.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 12 травня 2009 року позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував накази Держземагентства N 93-кт та N 96-кт; постановив змінити підставу звільнення позивача на пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2009 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою позов задовольнив: оспорювані накази визнав протиправними та скасував; поновив Особу 1 на посаді начальника Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області з 7 березня 2008 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 вересня 2011 року зазначену постанову апеляційного суду скасував, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року залишив в силі.

Не погоджуючись із рішенням касаційного суду, Особа 1 звернувся із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування пункту 1 частини першої статті 40, статті 240-1 КЗпП.

Заявник просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2011 року скасувати, справу передати на новий касаційний розгляд. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права позивач надав ухвали Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 серпня 2008 року та 20 січня 2010 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 листопада 2011 року допустив справу до провадження Верховного Суду України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як убачається із доданих до заяви матеріалів, обставини та характер правовідносин у справі, що розглядається, відмінні від обставин справ, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наведені у заяві доводи про наявність підстав для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2011 року.

Так, у судових рішеннях, наданих заявником на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, предметом судових розглядів є правовідносини, пов'язані з оскарженням правомірності звільнення працівників у результаті реорганізації підприємства, установи, в яких суди вказали на те, що незаконно звільнений до реорганізації працівник має бути поновлений на роботі на тому ж підприємстві, де зберігається його попереднє місце роботи.

Водночас у справі, яка розглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився касаційний суд, дійшовши висновку про незаконність наказу N 93-кт про відкликання з відпустки і, як наслідок, наказу N 96-кт про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП, зазначив про неможливість поновлення позивача на попередній роботі та посаді у зв'язку зі встановленим фактом ліквідації головного управління і вказав на необхідність зміни підстави звільнення позивача на пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП.

Наведене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Особи 1 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

Ю. Г. Тітов

Судді:

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М.Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

П. І. Колесник

 

В. В. Кривенко

 

О. А. Коротких

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали