ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.11.2018 р. N 4908/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо включення до бази оподаткування сум орендної плати, яку підприємство, як повірений, отримує на свій розрахунковий рахунок, а потім перераховує довірителю (нерезиденту України), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з підпунктом "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до загального правила визначення місця постачання послуг (пункт 186.4 статті 186 Кодексу) місце постачання послуг визначається як місце реєстрації постачальника, за винятком операцій, зазначених у пунктах 186.2 та 186.3 статті 186 Кодексу.

Для послуг, що пов'язані із нерухомим майном, відповідно до підпункту 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Особи, зазначені у пункті 180.2 статті 180 Кодексу, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку (пункт 180.3 статті 180 Кодексу).

Правила оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено статтею 208 Кодексу.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу (пункт 208.2 статті 208 Кодексу).

При цьому отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Кодексу, зокрема, щодо сплати податку (пункт 208.5 статті 208 Кодексу).

Таким чином, особа, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такою операцією.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, якщо особою-резидентом здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, зокрема послуг із оренди житлового приміщення, то у такої особи як отримувача вказаних послуг виникає обов'язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету за такою операцією у загальновстановленому порядку.

При цьому, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 Кодексу (пункт 189.4 статті 189 Кодексу).

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Отже, база оподаткування ПДВ встановлюється для операцій з постачання товарів/послуг, незалежно від того, яким платником податку здійснюються такі операції.

У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору передача в оренду житлового приміщення (квартири) та отримання орендної плати на свій розрахунковий рахунок розглядається як складова частина операцій з надання послуг повіреного, то при здійсненні операції з постачання послуг з оренди, у тому числі за договором доручення, база оподаткування ПДВ визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 (Порядок N 21), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).

Згідно з пунктом 5 розділу I Порядку N 21 (Порядок N 21) отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (Порядок N 21) (далі - Розрахунок).

Відповідно до пункту 6 розділу I (Порядок N 21), пункту 2 розділу III (Порядок N 21) та пунктів 1 - 2 розділу VII Порядку N 21 (Порядок N 21) Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ та подається особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, до контролюючого органу за місцем її податкового обліку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати ПДВ. При цьому Розрахунок (Порядок N 21) подається до контролюючого органу тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано. Значення рядка 8 Розрахунку відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).

Разом з цим повідомляємо, що інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з порушеного питання, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів (у тому числі відповідних договорів), що стосуються таких операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали