ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.02.2016 р.

N К/800/64337/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючої: Гончар Л. Я., суддів: Конюшка К. В., Чалого С. Я., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Херсонської митниці Міндоходів на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Херсонської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14, встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Херсонської митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що прийнято за відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України ( N 4495-VI).

Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 16 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 16 червня 2014 року скасовано, прийнято нову, якою позов задоволено: скасовано постанову про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14 щодо накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 8500,00 грн.

У поданій касаційній скарзі Херсонська митниця із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги, поданої Херсонською митницею Міндоходів, колегія суддів виходить з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року N 3-рп/2015 (Рішення N 3-рп/2015) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою у справі про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14 громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України ( N 4495-VI); накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.

Зазначена постанова прийнята на підставі протоколу про порушення митних правил від 01.04.2014 N 0013/50801/14, яким встановлено, що 01.04.2014 до митного поста "Каховка" Херсонської митниці Міндоходів надано рапорт старшого інспектора СЗ ДПС ОП МВС України ОСОБА_3, згідно з яким 01.04.2014 у м. Таврійськ Херсонської області зупинено автомобіль "Тойота Яріс" державний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2. Вказаний транспортний засіб ввезено на митну територію України громадянином Росії ОСОБА_5 по смузі "зелений коридор", у той же час, під час перевірки громадянин Росії ОСОБА_5 у транспортному засобі був відсутній.

Посилаючись на наявність у діях ОСОБА_2 ознак порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України ( N 4495-VI), а саме: користування товарів, митне оформлення яких не закінчено, без дозволу органу доходів і зборів, посадовою особою Херсонської митниці Міндоходів прийнято постанову у справі про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14, правомірність якої є предметом розгляду переданого на вирішення суду спору.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови як такої, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності факту порушення позивачем митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України ( N 4495-VI).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що транспортний засіб, ввезений на територію України, є власністю ТОВ "ІНТЕРТРЕЙД-2020", головою правління якого є позивач та який має довіреність від ТОВ "ІНТЕРТРЕЙД-2020" на управління вказаним транспортним засобом.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції, у той же час не погоджується із позицією органу доходів і зборів щодо правомірності оскаржуваної постанови про порушення митних правил, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла, до 07.04.2015, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 N 3-рп/2015 у справі N 1-6/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 1712 Кодексу адміністративного судочинства України (Рішення N 3-рп/2015) визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 1712 Кодексу адміністративного судочинства України (пункт 1 (Рішення N 3-рп/2015)); положення частини другої статті 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 (Рішення N 3-рп/2015)).

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Постанова Суворовського районного суду міста Херсона від 16 червня 2014 року у справі N 668/7031/14-а є рішенням місцевого суду з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, станом на 26.11.2014 - дату прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом постанови у справі N 668/7031/14-а, суд апеляційної інстанції не був судом, уповноваженим на здійснення перегляду рішення місцевого суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

За вказаних обставин, колегія суддів вказує на обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції як такого, що прийнято із порушенням норм процесуального права.

У той же час, вказуючи на помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності постанови по справі про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 469 Митного кодексу України ( N 4495-VI) зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу ( N 4495-VI) заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Конституційний Суд України у Рішенні від 31.03.2015 у справі N 1-рп/2015 за конституційним зверненням ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України (Рішення N 1-рп/2015) зазначив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу України ( N 4495-VI).

Так, Конституційним Судом України зазначено, що із змісту частини другої статті 469 Кодексу ( N 4495-VI) вбачається, що таке правопорушення може бути вчинене у формі певних дій (зміна стану, користування, розпорядження) чи бездіяльності (невжиття певних заходів) щодо товарів, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу. Будь-який інший митний режим, у тому числі тимчасового ввезення, не зазначений у вказаних положеннях Кодексу ( N 4495-VI).

Пунктом 2 частини першої статті 150 Конституції України установлено, що до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Згідно з вимогами частини другої цієї статті з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на протиправність постанови про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14 як такої, що винесена за відсутності у діях ОСОБА_2 ознак порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена частиною другою статті 469 Митного кодексу України ( N 4495-VI).

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Херсонської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 16 червня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Херсонської митниці Міндоходів - начальника відділу боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями ОСОБА_7, у справі про порушення митних правил від 24.01.2014 N 0013/50801/14, винесену відносно ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали