ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

13.06.2012 р.

Справа N 5011-64/6413-2012


За позовом:

Ебботт Лабораторіз (Abbott Laboratories)

до відповідача-1:

Міністерства охорони здоров'я України

до відповідача-2:

Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"

до відповідача-3:

Уелш Трейд Лімітед (Welsh Trade Limited)

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Емкуре Фармасьютікал Лтд. (Emcure Pharmactutical Ltd)

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Державна митна служба України

про

припинення порушення прав власника патенту на винахід та визнання висновків і наказів недійсними

Суддя

Зеленіна Н. І.

Сторони:

Без виклику


СУТЬ СПОРУ:

14.05.2012 року Ебботт Лабораторіз (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач-1), Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - відповідач-2), Уелш Трейд Лімітед (далі - відповідач-3), за участю третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Емкуре Фармасьютікал Лтд. (далі - тертя особа-1) та Державної митної служби України (далі - тертя особа-2) про припинення порушення прав власника патенту на винахід та визнання висновків і наказів недійсними.

Ухвалою суду від 18.05.2012 року порушено провадження у справі N 5011-64/6413-2012 та призначено її до розгляду на 11.07.2012 року.

08.06.2012 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони Державній митній службі України здійснювати митне оформлення лікарських засобів виробництва Емкуре Фармасьютікал Лтд. (Emcure Pharmactutical Ltd) у будь-якій формі випуску, активною діючою речовиною яких є композиція діючих речовин лопінавір 200 мг та ритонавір 50 мг.

- заборони Державному підприємству "Державний експертний центр МОЗ України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "ЕМЛЕТРА" (реєстраційне посвідчення N UA/11879/01/01), в тому числі і такі, що мають наслідком зміну номеру реєстраційного посвідчення.

- заборони вводити в цивільний обіг (в тому числі, продавати, міняти, вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію) на території України лікарський засіб "ЕМЛЕТРА" (реєстраційне посвідчення N UA/11879/01/01).

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки в разі митного оформлення та ввезення на територію України лікарського засобу виробництва Емкуре Фармасьютікал Лтд. (Emcure Pharmactutical Ltd) у будь-якій формі випуску, активною діючою речовиною яких є композиція діючих речовин лопінавір 200 мг та ритонавір 50 мг, існує очевидна небезпека його поширення на території України. Окрім того, на думку позивача, виконання рішення суду у даній справі буде неможливим, оскільки за умови зміни реєстраційних даних спірного лікарського засобу фактично зникне предмет спору у даній справі. Також, якщо спірний лікарський засіб буде ввезено в Україну та реалізовано, то це практично унеможливить з'ясування його місцезнаходження та вилучення з цивільного обігу.

Вивчивши клопотання позивача, дослідивши наявні матеріали у справі, суд приходить до висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N 16 (Постанова N 16) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 582/2011 (Указ N 582/2011), є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

З матеріалів справи вбачається, що після затвердження наказом Міністерства охорони здоров'я України наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14 листопада 2011 року N 787 (Перелік N 787), висновків ДП "Державний експертний центр МОЗ України" про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "ЕМЛЕТРА", Відповідач-3 отримав дозвіл на застосування лікарського засобу в Україні, в тому числі право імпортувати в Україну лікарський засіб та реалізувати в Україні ці засоби.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про те, що в разі задоволення позову, невжиття заходів до його забезпечення зробить неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки в разі митного оформлення та ввезення на територію України лікарського засобу виробництва Емкуре Фармасьютікал Лтд. у будь-якій формі випуску, активною діючою речовиною яких є композиція діючих речовин лопінавір 200 мг та ритонавір 50 мг, існує можливість його поширення на території України.

Окрім того, випадку ввезення спірних лікарських засобів, вони реалізовуватимуться іншим юридичним та/або фізичним особам, а тому у випадку задоволення позовних вимог у даній справі складеться ситуація, за якої виконання судового рішення (за відсутності заходів до забезпечення позову) буде унеможливлене або утруднене.

Згідно п. 2.1 Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26 серпня 2005 року N 426 (далі - Порядок N 426), генеричний лікарський засіб (взаємозамінний, багатоджерельний, по суті аналогічний лікарський засіб) - лікарський засіб, який задовольняє критерії того самого кількісного та якісного складу діючих речовин однієї і тієї самої лікарської форми, що й референтний лікарський засіб, і є взаємозамінним з референтним лікарським засобом.

Відповідно до п. 4.9 Порядку N 426 за результатами експертизи матеріалів про внесення змін Центр надає рекомендації щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів або нової реєстрації лікарського засобу в установленому порядку.

За таких обставин, суддя приходить до висновку про те, що у випадку відмови незастосування заходів до забезпечення позову, протягом всього періоду розгляду даного судового спору існує можливість внесення Відповідачем-3 змін до реєстраційних матеріалів на спірний лікарський засіб, що може призвести до зміни реєстраційного посвідчення, чинність якого оскаржується позивачем. А тому, за умови зміни реєстраційних даних спірного лікарського засобу, фактично зникне предмет спору у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що після реєстрації спірного лікарського засобу Відповідач-3 отримав дозвіл на його застосування в Україні, в тому числі право імпортувати в Україну лікарський засіб, виготовлений з можливим порушенням прав позивача на винахід та реалізувати в Україні цей засіб, а отже необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених з порушенням права позивача, та знищення таких товарів.

Згідно ч. 1 ст. 545 Митного кодексу України ( N 4495-VI) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, митних постів, спеціалізованих митних органів та митних організацій спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 545 Митного кодексу України ( N 4495-VI) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, здійснює свої повноваження на всій митній території України. Йому підпорядковані митниці, митні пости, спеціалізовані митні органи та митні організації, спеціалізовані навчальні заклади та науково-дослідна установа митної служби України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 582/2011 (Указ N 582/2011), є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

За таких обставин, суддя приходить до висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки в разі введення в цивільний обіг спірного лікарського засобу та поширення його серед невизначеного кола фізичних та юридичних осіб, існує очевидна небезпека неможливості зобов'язання Відповідача-3 припинити порушення прав інтелектуальної власності Позивача.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача про забезпечення позову.

Окрім того, застосування вказаних заходів до забезпечення позову не є вирішенням позову по суті, оскільки право суду на вжиття таких заходів передбачене ст. 67 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 69, 77, 86 ГПК України, суддя ухвалила:

1. Клопотання Ебботт Лабораторіз (Abbott Laboratories) про забезпечення позову у справі N 5011-64/6413-2012 (вх. N 06-37/24488 від 08.06.2012 року) - задовольнити.

2. До вирішення спору по справі N 5011-64/6413-2012 по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме:

- заборонити Державній митній службі України (м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г; ЄДРПОУ 00033005) здійснювати митне оформлення лікарських засобів виробництва Емкуре Фармасьютікал Лтд. (Emcure Pharmactutical Ltd) у будь-якій формі випуску, активною діючою речовиною яких є композиція діючих речовин лопінавір 200 мг та ритонавір 50 мг.

- заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр МОЗ України" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 20015794) вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "ЕМЛЕТРА" (реєстраційне посвідчення N UA/11879/01/01), в тому числі і такі, що мають наслідком зміну номеру реєстраційного посвідчення.

- заборони вводити в цивільний обіг (в тому числі, продавати, міняти, вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію) на території України лікарський засіб "ЕМЛЕТРА" (реєстраційне посвідчення N UA/11879/01/01).

3. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 13.06.2012 року та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

4. Строк пред'явлення ухвали господарського суду м. Києва від 13.06.2012 року у справі N 5011-64/6413-2012 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 13.06.2013 року.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову господарського суду м. Києва від 13.06.2012 року у справі N 5011-64/6413-2012 є позивач - Ебботт Лабораторіз (Abbott Laboratories) (100 Еббот Парк Роуд, Еббот Парк Іллінойс 60064 (Abbot park Road, Abbot Park, Illinois 60064).

6. Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.

 

Суддя

Н. І. Зеленіна





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали