ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 19 червня 2012 року

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого Барбари В. П., суддів: Балюка М. І., Ємця А. А., Потильчака О. І., Берднік І. С., Колесника П. І., Шицького І. Б., за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" - Білана О. М., Київської міської ради - Глобенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Київської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 грудня 2011 року в справі N 36/368-9/63 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" до Київської міської ради, треті особи: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1", Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про припинення права користування земельною ділянкою, встановила:

У вересні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" (далі - ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР") звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що власниками квартир та нежилих приміщень будинку N 31/11 по вул. Предславинській в м. Києві, розташованого на орендованій за договором оренди від 18 вересня 2003 року земельній ділянці, є інші фізичні та юридичні особи - інвестори, й 1 грудня 2008 року ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР" передав житловий будинок на баланс об'єднання "Софія-1", створеного співвласниками багатоквартирного будинку.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19 травня 2011 року позов задоволено: припинено правовідношення за договором оренди земельної ділянки, стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР" 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 липня 2011 року рішення господарського суду м. Києва від 19 травня 2011 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР" на користь Київської міської ради 42 грн. 50 коп. державного мита за розгляд справи апеляційним господарським судом.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 грудня 2011 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 липня 2011 року скасовано, рішення господарського суду м. Києва від 19 травня 2011 року залишено в силі.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19 грудня 2011 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Київська міська рада просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 19 грудня 2011 року та передати справу на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції до спірних відносин положень ст. ст. 120, 123, 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування заяви Київською міською радою додано копію постанови Вищого господарського суду України від 1 липня 2010 року в справі N 32/528 (Постанова N 32/528), де наведено правову позицію про те, що право на оренду земельної ділянки не може бути передано за цивільно-правовими угодами одночасно з об'єктом нерухомості, а визначається згідно з договором оренди за письмовою згодою орендодавця.

Ухвалою колегії суддів Вищого господарського суду України від 13 березня 2012 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.

Заслухавши пояснення представників сторін, Судова палата вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 18 вересня 2003 року між Київською міською радою та ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР" укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Предславинській, 31/9, у м. Києві загальною площею 0,1439 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автомобільною стоянкою. Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 19 грудня 2003 року N 1906 вказаному житловому будинку надано адресу: м. Київ, вул. Предславинська, 31/11. 24 листопада 2005 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1", створене власниками квартир та нежилих приміщень зазначеного житлового будинку. Право власності на 100 % квартир та нежилих приміщень будинку належить інвесторам, що підтверджується свідоцтвами про право власності, виданими Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року N 1521, позивач згідно з актом прийому-передачі житлового будинку на баланс від 1 грудня 2008 року передав житловий будинок на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1". Для вирішення питання щодо припинення договору оренди позивач звернувся до відповідача з клопотанням про припинення договору оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди про припинення договору оренди від 18 вересня 2003 року. 19 серпня 2010 року позивач отримав лист від Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, яке за дорученням відповідача розглянуло лист позивача про припинення договору оренди землі. Цим листом повідомляється, що розірвання договору оренди земельної ділянки можливе лише за умови прийняття відповідачем рішення про передачу земельної ділянки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1".

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 14 договору оренди земельної ділянки від 18 вересня 2003 року передбачено можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (чч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, ч. 2 ст. 120 ЗК України встановлено, що у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд касаційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Ураховуючи те, що судом касаційної інстанції при вирішенні цієї справи правильно застосовано норми матеріального права, у задоволенні заяви Київської міської ради слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11123, 11124, 11126 ГПК України, Судова палата постановила:

У задоволенні заяви Київської міської ради відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 11116 ГПК України.

 

Головуючий

В. П. Барбара

Судді:

М. І. Балюк

 

І. С. Берднік

 

А. А. Ємець

 

П. І. Колесник

 

О. І. Потильчак

 

І. Б. Шицький





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали