ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04.05.2011 р.

N К-2634/08


Ухвалу скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 30 січня 2012 року) (Постанова N 21-216а11)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі головуючого, судді: Юрченка В. В., суддів: Амєліна С. Є., Загороднього А. Ф., Стародуба О. П., Тракало В. В., секретар судового засідання Сіпаренко С. В., за участю представника відповідача Жиденка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання пункту наказу протиправним за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2008 року, встановила:

У лютому 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про грубі порушення встановленого порядку присвоєння працівникам міліції спеціальних звань та покарання винних" від 10 квітня 2005 року N 232 був скасований наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про заохочення працівників Державної автомобільної інспекції МВС України" від 1 грудня 2004 року N 615-ос щодо присвоєння спеціальних звань працівникам міліції: ОСОБА_6 полковник міліції; ОСОБА_3 підполковник міліції; ОСОБА_4 підполковник міліції; ОСОБА_5 підполковник міліції; ОСОБА_2 майор міліції. Присвоєння чергового спеціального звання позивачам було застосовано Міністром внутрішніх справ в порядку заохочення за поданням департаменту управлінням Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України за погодженням з управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та проводилося в урочистій обстановці. Видання через кілька місяців наказу про скасування попереднього наказу Міністерства внутрішніх справ України про заохочення та присвоєння чергових спеціальних звань працівникам міліції за підписом Міністра внутрішніх справ України винесено з перевищенням повноважень, оскільки видання такого наказу фактично позбавило позивачів присвоєних спеціальних звань і повернуло їх до попередніх звань, тобто на один ступінь нижче. Позивачі вказують, що заходи дисциплінарного стягнення до них не застосовувались. Наказ колишнього Міністра внутрішніх справ України не було визнано незаконним у судовому порядку. Вимоги пункту 38 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР в частині порядку позбавлення спеціальних звань середнього і старшого начальницького складу за вироком суду, що набрав законної сили, або за рішенням Кабінету Міністрів України, при виданні наказу від 10 квітня 2005 року N 232 враховані не були, хоча даний перелік є вичерпним. Міністерство внутрішніх справ України видало зазначений наказ усупереч чинному законодавству.

Просили визнати протиправним пункт 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про грубі порушення встановленого порядку присвоєння працівникам міліції спеціальних звань та покарання винних" від 10 квітня 2005 року N 232 в частині відміни пунктів наказу Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2004 року N 615-ос щодо присвоєння відповідних чергових спеціальних звань працівникам Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та допустити рішення суду до негайного виконання.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2007 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано протиправним пункт 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про грубі порушення встановленого порядку присвоєння працівникам міліції спеціальних звань та покарання винних" від 10 квітня 2005 року N 232 у частині відміни наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про заохочення працівників Державної автомобільної інспекції МВС України"від 1 грудня 2004 року N 615-ос щодо присвоєння спеціальних звань працівникам міліції: ОСОБА_6 полковник міліції; ОСОБА_3 підполковник міліції; ОСОБА_4 підполковник міліції; ОСОБА_5 підполковник міліції; ОСОБА_2 майор міліції. Скасовано пункт 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2005 року N 232 відносно зазначених осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2008 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2007 року без змін.

Вказуючи на допущені, на думку Міністерства внутрішніх справ України, судами першої та апеляційної інстанцій неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про заохочення працівників Державної автомобільної інспекції МВС України" від 1 грудня 2004 року N 615-ос присвоєно спеціальні звання працівникам міліції: ОСОБА_6 полковник міліції; ОСОБА_3 підполковник міліції; ОСОБА_4 підполковник міліції; ОСОБА_5 підполковник міліції; ОСОБА_2 майор міліції. Після присвоєння спеціальних звань позивачам видали службові посвідчення терміном дії на 5 років, також їм було встановлено надбавку за спеціальне звання. Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про грубі порушення встановленого порядку присвоєння працівникам міліції спеціальних звань та покарання винних" від 10 квітня 2005 року N 232 (пункт 1) у зв'язку з порушенням встановленого порядку було відмінено, зокрема, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2004 року N 615-ос в частині присвоєння відповідних чергових звань працівникам Державтоінспекції МВС України, в тому числі зазначеним працівникам міліції - позивачам у справі. Після видання оскаржуваного наказу посвідчення у позивачів не вилучалися, а надбавка за спеціальне звання була зменшена до розміру надбавки за попереднє звання.

Відповідно до положень пункту 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: старший начальницький склад - майор міліції, підполковник міліції, полковник міліції. Тобто спеціальні звання, присвоєні позивачам наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2004 року N 615-ос, належать до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 37 Положення зниження в спеціальному званні на одну ступінь осіб молодшого, середнього і старшого начальницького складу провадиться в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 15 Указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Української РСР" від 29 липня 1991 року N 1368-XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин, пониження в спеціальному званні на один ступінь це один з видів дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за дисциплінарний проступок.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачі до дисциплінарної відповідальності не притягувалися.

Згідно з пунктом 38 Положення особи начальницького складу можуть бути позбавлені спеціальних звань у випадках та порядку, передбачених законодавством, зокрема, старшого начальницького складу за вироком суду, що набрав законної сили, або за рішенням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2005 року N 232 в межах заявлених позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ був винесений з порушенням встановленого порядку позбавлення спеціальних звань осіб старшого начальницького складу, адже до компетенції Міністра внутрішніх справ України не віднесено позбавлення зазначених осіб спеціальних звань або пониження їх в спеціальному званні інакше як у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч. 2, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

В. В. Юрченко

Судді:

С. Є. Амєлін

 

А. Ф. Загородній

 

О. П. Стародуб

 

В. В. Тракало





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали