ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

17.03.2010 р.

Справа N 2а-2884/10/4/0170


Постанову залишено без змін(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року) (Ухвала N К-32241/10)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого, судді Циганової Г. Ю., суддів: Кушнової А. О., Ольшанської Т. С., при секретарі судового засідання Заєвській Н. В., за участі представників сторін: від позивача - Шакуліна О. Р.; від відповідача - Касаткіна О. С.; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 "Питання цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів" зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року N 181.

Адміністративний позов мотивовано тим, що відповідач приймаючи спірні постанови діяв не на підставі Конституції і законів України і у спосіб, що не передбачений Конституцією і законами України. Зокрема, посилаючись на положення ч. 3 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", ст. 73 Закону України від 26.12.2008 року N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік", позивач зазначає, що він має право на продовження терміну дії договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів на новий строк (який включає період, протягом якого прийнято постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 та від 24 лютого 2010 року N 181), оскільки він не отримував від власника письмових попереджень про його намір використовувати майно для власних потреб. Також позивач посилається на те, що розпорядження відповідачем майном цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів порушує заборону, встановлену судовими рішеннями: ухвалами господарського суду м. Києва від 02.11.2009 року у справах N 42/583 та N 42/582, ухвалою господарського суду АР Крим від 27.10.2009 року у справі N 2-1/5687-2009, ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2009 року та від 02.10.2009 року у справі N 2а-11018/09/2/0170, від 24.09.2009 року та від 02.10.2009 року у справі N 2а-11019/09/6/0170, від 24.12.2009 року у справі N 2а-15024/09/8/0170.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2010 року відкрито провадження у справі, частково задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову: до набрання законної сили судовим рішенням у справі N 2а-2884/10/4/0170 зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 "Питання Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року N 181); після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відкласти розгляд справи, проте обґрунтованих підстав для відкладення судового розгляду не зазначив. Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд державного майна України, Міністерство промислової політики України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та Міністерство фінансів України. Разом із тим, представником відповідача не наведено, яким чином рішення у справі може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки зазначених осіб, відповідних доказів не надано і судом не встановлено.

Усними ухвалами суду, постановленими в судовому засіданні 17.03.2010 року в задоволенні вищевказаних клопотань відмовлено.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив:

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 "Питання Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів" (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року N 181) відповідачем прийнято пропозицію Міністерства промислової політики та Фонду державного майна щодо передачі Міністерству функцій з управління державним майном Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів.

Спірною постановою зобов'язано Фонд державного майна передати Міністерству промислової політики зазначене майно, зокрема те, що перебуває на зберіганні, за описами, складеними органами Державної виконавчої служби.

Міністерство промислової політики зобов'язано передати зазначене майно до статутного капіталу утворених ним державних підприємств "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" і "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат".

Міністерство промислової політики разом з Міністерством фінансів зобов'язано передбачити під час доопрацювання проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" видатки для поповнення статутних капіталів новоутворених державних підприємств.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища і Міністерство промислової політики спірною постановою зобов'язано забезпечити оформлення в установленому порядку спеціальних дозволів (ліцензій), необхідних для провадження новоутвореними державними підприємствами господарської діяльності, пов'язаної з користуванням надрами.

Судом встановлено, що на виконання Указу Президента України від 07.07.2004 року N 765/2004 "Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменітової руди" та доручення Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року N 30414/3/1, між Фондом державного майна України та позивачем 06.09.2004 року були укладені договори оренди цілісного майнового комплексу ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" N 586 та ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" N 587 на строк 5 років (до 05.09.2009 року). Зазначені обставини визнаються сторонами під час судового розгляду і не підлягають доведенню в силу ч. 3 ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 73 Закону України від 26.12.2008 року N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (в редакції Закону N 1498-VI від 10.06.2009 року) орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна. Частиною 3 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Позивач у порядку, встановленому ст. 73 Закону України від 26.12.2008 року N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (в редакції Закону N 1498-VI від 10.06.2009 року) повідомив Фонд державного майна України про свій намір скористатись правом на продовження дії договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату і Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату, що також визнається сторонами у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів направлення позивачу уповноваженим органом письмового попередження про намір використовувати майно цілісних майнових комплексів Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату і Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату для власних потреб, в порядку встановленому ч. 3 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", доказів неналежного виконання обов'язків орендаря за договорами оренди або інших доказів, які б свідчили про наявність визначених законом підстав для припинення дії договорів оренди цілісного майнового комплексу Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату від 06.09.2004 року N 586 та цілісного майнового комплексу Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату від 06.09.2004 року N 587.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності у нього права на продовження терміну дії договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів на новий строк, який включає період, протягом якого прийнято постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 та від 24 лютого 2010 року N 181.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 "Питання Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів" (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року N 181) врегульовано питання щодо розпорядження державним майном Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів: функції з управління вказаним майном передано Міністерству промислової політики України; зобов'язано передати це майно до статутних фондів Державних підприємств "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" і "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат", що безперечно порушує права позивача щодо користування вказаним майном, які передбачені договорами оренди цілісних майнових комплексів від 06.09.2004 року N 586 та N 587, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 17 Закону України від 10.04.92 року N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", ст. 73 Закону України від 26.12.2008 року N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також встановлено, що майно, яке визначено постановою Кабінету Міністрів України N 923 від 3 вересня 2009 року із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року N 181, є складовою частиною цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів, на які органами Державної виконавчої служби накладено арешт, проведено опис та передано на зберігання позивачу у відповідності з ухвалами господарського суду м. Києва від 02.11.2009 у справах N 42/582 та 42/583.

Згідно з вказаними ухвалами накладено арешт на майно цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів та заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо розпорядження майном цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів, у тому числі передавати, продавати або відчужувати його в інший спосіб.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду АР Крим від 27.10.2009 року по справі N 2-1/5687-2009 Фонду державного майна України, регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Міністерству промислової політики України, комісіям по інвентаризації майна орендованих цілісних майнових комплексів ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" і ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат", а також іншим особам заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на повернення з оренди цілісних майнових комплексів ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" і ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат", в тому числі проводити інвентаризацію, розмежування і оцінку майна, приймати та передавати цілісні майнові комплекси ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" і ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" іншим особам.

Крім того суд враховує, що Окружним адміністративним судом АР Крим винесені ухвали з питань забезпечення позову, які в силу ч. 5 ст. 118 КАС України виконуються негайно, зокрема:

ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2009 року та від 02.10.2009 року у справі N 2а-11018/09/2/0170 до набрання судовим рішенням у справі законної сили заборонено: Міністерству промислової політики України, Фонду державного майна України, іншим органам державної влади здійснювати дії щодо припинення орендних відносин з Закритим акціонерним товариством "Кримський Титан" за договором оренди від 06.09.2004 року N 586 цілісного майнового комплексу ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" та передачі цілісного майнового комплексу ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" іншим особам; державному реєстратору Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації Державного підприємства "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат", Міністерству промислової політики України заборонено вчиняти дії, спрямовані на створення підприємств на базі цілісного майнового комплексу ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат", який був переданий в оренду позивачу;

ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2009 року та від 02.10.2009 року у справі N 2а-11019/09/6/0170 до набрання судовим рішенням у справі законної сили Міністерству промислової політики України та Фонду державного майна України заборонено здійснювати будь-які дії, пов'язані зі зміною орендаря та передачі іншим особам цілісного майнового комплексу Державне підприємство "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат"; державному реєстратору Вільногірської міської ради заборонено вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації Державного підприємства "Вольногірський гірничо-металургійний комбінат".

Сторонами не надано доказів скасування або зміни вказаних ухвал, скасування вжитих заходів забезпечення позову на час прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 24 лютого 2010 року N 181.

Разом із тим, прийняття вказаної постанови спрямовано на передачу майна цілісних майнових комплексів Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату і Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату іншим особам (зокрема, до статутного фонду відповідних державних підприємств), що безумовно порушує обмеження, встановлені ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2009 року, від 02.10.2009 року у справі N 2а-11018/09/2/0170, від 24.09.2009 року та від 02.10.2009 року у справі N 2а-11019/09/6/0170.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

З аналізу вищенаведених положень законів України суд приходить до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 "Питання цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року N 181, прийнята відповідачем із порушенням вимог ст. ст. 19, 124 Конституції України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. 11 Закону України "Про судоустрій" та ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд застосовує правила, встановлені КАС України для розгляду спорів стосовно правових актів індивідуальної дії, з наступних підстав.

У пункті 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23 червня 1997 р. N 2-зп (справа N 3/35-313) вказано на ознаки, які відрізняють ненормативний правовий акт від нормативного: за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Постанова відповідача не є такою, що встановлює загальні правила поведінки для необмеженого кола осіб і на невизначений період часу; за характером і змістом врегульованих нею питань і правових наслідків її не може бути застосовано більш одного разу, фактично вона вичерпує свою дію в момент реалізації приписів, передбачених нею.

Зазначені питання, мають організаційно-розпорядчий характер, оскільки пов'язані із виконанням відповідачем функцій по здійсненню керівництва стосовно майна цілісних майнових комплексів Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату і Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату.

За таких обставин, судом застосовано загальні правила територіальної підсудності адміністративних справ, передбачені ч. 2 ст. 19 КАС України, а позивачем правомірно заявлено вимогу про визнання спірної постанови протиправною і її скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії суб'єктів владних повноважень.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати, у розмірі, що дорівнює сплаченому при зверненні до суду судовому збору, а саме 3,40 грн., в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 17.03.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 22.03.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року N 923 "Питання Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів" (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року N 181).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

 

Судді:

Г. Ю. Циганова

 

А. О. Кушнова

 

Т. С. Ольшанська





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали