РАХУНКОВА ПАЛАТА

РІШЕННЯ

від 13 вересня 2016 року N 17-5

Про результати аудиту ефективності управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України об'єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7 (Закон N 576-VIII), 25 (Закон N 576-VIII), 26 (Закон N 576-VIII), 35 (Закон N 576-VIII) і 36 Закону України "Про Рахункову палату" (Закон N 576-VIII) розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України об'єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі. За результатами розгляду Рахункова палата встановила:

1. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля) у 2013 - 2015 роках не забезпечено належним чином ефективного управління об'єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі (далі - ЯПК).

Із тридцяти трьох державних підприємств, установ, організацій і об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, на час аудиту господарську діяльність здійснювали менше половини (лише 16). Ще чотирнадцять перебували у стані банкрутства, санації чи припинення діяльності, з яких остаточно ліквідовано тільки три. Два підприємства розташовані на тимчасово окупованій території. Одне підприємство, яке працювало до 2015 року, реорганізоване шляхом приєднання до ДП "НАЕК "Енергоатом".

Частина підприємств саме для ЯПК свою значущість вже втратила.

2. Чинне законодавство достатньою мірою визначає основи державної політики у сфері використання ядерної енергії та правові основи господарської діяльності, повноваження уповноважених державних органів управління і суб'єктів управління тощо. Також врегульовані головні питання функціонування підприємств ЯПК.

Проте на сьогодні відсутнє програмне врегулювання питань розвитку ЯПК як у цілому, так і за окремими напрямами.

Передбачені терміни схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції Енергетичної стратегії України на період до 2035 року та нової Енергетичної стратегії України на період до 2035 року зірвані. Станом на 01.09.2016 не затверджено жодного з цих документів. Також Урядом не затверджені Концепція та Державна цільова економічна програма розвитку атомно-промислового комплексу України на 2016 - 2020 роки.

Такий стан справ негативно позначається на діяльності підприємств ЯПК.

Крім того, такий засіб стимулювання розвитку господарської діяльності підприємств ЯПК, як надання їм податкових пільг саме за галузевою ознакою, державою не застосовувався.

3. Ядерно-промисловий комплекс України посідає чільне місце в паливно-енергетичному комплексі країни, а атомні електростанції є основними потужностями, які забезпечують базовий режим в об'єднаній енергетичній системі України. Водночас фінансово-економічний стан ЯПК формують лише два підприємства: ДП "НАЕК "Енергоатом" і ДП "СхідГЗК".

Показники діяльності усіх 14 підприємств ЯПК, яким у 2013 - 2015 роках Уряд і Міненерговугілля затверджували фінансові плани, свідчать, що ними у 2013 році було реалізовано продукції на суму 19,0 млрд грн, у 2014 році - на 24,8 млрд грн, а у 2015 році - на 36,0 млрд гривень.

За результатами 2015 року порівняно з 2013 роком 7 із 14 підприємств ЯПК збільшили абсолютні обсяги чистого доходу від реалізації, 6 - зменшили, одне підприємство весь час мало незмінні показники.

Водночас обсяги капітальних інвестицій, які здійснюються підприємствами ЯПК, не дають їм можливості стабільно розвиватися. У 2013 році підприємствами ЯПК освоєно 2,5 млрд грн капітальних інвестицій, у 2014 році - 1,4 млрд грн, у 2015 році - 3,1 млрд гривень.

Негативним фактором є зменшення у 2013 - 2015 роках чисельності працюючих на підприємствах ЯПК. Якщо у 2013 році на підприємствах ЯПК працювало 44,3 тис. чоловік, то у 2015 році - вже тільки 42,9 тис. чоловік.

Фінансово-економічний стан більшості працюючих підприємств ЯПК нестабільний, основні показники їх діяльності, які щороку визначаються їх фінансовими планами, здебільшого не виконуються. При цьому самі фінансові плани більшості підприємств Кабінетом Міністрів України та Міненерговугіллям затверджувалися несвоєчасно, а стратегічні плани розвитку були затверджені лише двом підприємствам ЯПК.

4. Міненерговугілля не забезпечило належного рівня ефективності управління та контролю за діяльністю значної кількості підприємств ЯПК, які через їх незадовільний фінансово-економічний стан втратили перспективи подальшої роботи. Із 33 підприємств ЯПК, які у 2013 - 2015 роках були включені Міненерговугіллям до відповідного переліку, 14 перебували у стані банкрутства, санації чи припинення діяльності.

У 2013 - 2015 роках було остаточно припинено діяльність у зв'язку із ліквідацією лише трьох підприємств ЯПК. Проте одне з них (ДП "Дніпровський завод прецизійних труб", ліквідовано у 2014 році) навіть не виключено Міненерговугіллям з відповідного переліку підприємств ЯПК. Крім того, ДП "НВК "Автоматика та машинобудування" реорганізоване шляхом приєднання до ДП "НАЕК "Енергоатом" і з 2015 року функціонує як його відокремлений підрозділ. Утім, з відповідного переліку це підприємство Міненерговугіллям також не виключене.

З трьох підприємств ЯПК, що були розташовані на тимчасово окупованій території, лише одне здійснило перереєстрацію на територію України за межі АР Крим.

5. Діяльність Міненерговугілля та НКРЕКП не сприяє сталому розвитку провідного підприємства галузі - ДП "НАЕК "Енергоатом". Протягом останніх років тарифи на електроенергію, вироблену АЕС, були визначені НКРЕКП нижчими від тарифів на електроенергію, вироблену теплоелектростанціями, більш як у 2 рази. В країнах з розвиненою енергетикою таке співвідношення не перевищує 30 відсотків.

Визначена НКРЕКП система тарифоутворення не передбачає мотивації ДП "НАЕК "Енергоатом" до збільшення обсягів виробництва найбільш дешевої в Україні електроенергії, а також не забезпечує стабільного та сталого розвитку підприємства за рахунок власних коштів. Фактично за рахунок ДП "НАЕК "Енергоатом", яке повністю належить державі, створюються умови для підтримки теплоелектростанцій, які майже повністю роздержавлені і належать приватним власникам.

Водночас щорічні плани щодо виробництва та відпуску електроенергії виконуються ДП "НАЕК "Енергоатом" за наявності значного резерву потужностей енергоблоків.

6. Мінфіном протягом майже 6 років не забезпечено вирішення питання щодо випуску облігацій внутрішньої державної позики, необхідних для збереження від знецінення коштів Фінансового резерву, створеного для виконання робіт із підготовки та подальшого зняття з експлуатації енергоблоків АЕС. Станом на 31.12.2015 накопичена сума коштів Фінансового резерву становила 2439,1 млн гривень.

Міненерговугілля весь цей час не ініціювало перед Мінфіном та Урядом вирішення зазначеного питання.

7. Міненерговугілля не забезпечило створення ефективної системи управління та контролю за діяльністю підприємств ЯПК.

Організаційна структура та кадровий склад Міністерства неодноразово змінювалися, що негативно позначалося на результатах його роботи та, як наслідок - на стані справ у галузі в цілому. Системність і послідовність у рішеннях Міненерговугілля щодо таких змін відсутні.

Зокрема, у 2013 - 2015 роках структура та положення галузевого структурного підрозділу Міненерговугілля (на сьогодні - управління з питань ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу), яке має брати участь у державному управлінні підприємствами ЯПК, змінювалися сім разів, а керівники - тричі. Структура утвореного в Міненерговугіллі підрозділу внутрішнього аудиту, який повинен забезпечувати внутрішній контроль за діяльністю підприємств, у 2013 - 2015 роках змінювалася чотири рази (на час проведення аудиту - це департамент внутрішнього аудиту), а керівники - тричі.

Міненерговугіллям також не забезпечено якісного добору кандидатур на посади керівників підприємств ЯПК, які б на стабільній основі могли ними ефективно управляти. Як наслідок, протягом цього періоду керівництво ДП "Смоли" змінювалося 6 разів, ДП "Бар'єр" - 5, а ДП "НАЕК "Енергоатом" - 3 рази.

8. Міненерговугілля не забезпечило належним чином ефективної та результативної діяльності щодо розпорядження державним майном, що належить до сфери його управління. Відповідна комісія несвоєчасно розглядала документи та приймала рішення щодо списання об'єктів державної власності, що є порушенням вимог Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 08.11.2007 N 1314. Перевищення термінів погодження на списання майна у 2013 році становило від 62 до 353 днів; у 2014 році жодна із процедур погодження списання не була проведена вчасно, а перевищення становило від 3 днів до майже 2 років; у 2015 році - від 188 днів до одного року.

Значна частина документів взагалі не була розглянута комісією і повернена підприємствам без розгляду.

Міненерговугілля у 2013 - 2015 роках фактично затягувало розгляд наданих підприємствами документів і перевищувало терміни надання погоджень на списання державного майна, що спричинило накопичення значної кількості майна, непридатного до подальшої експлуатації, та збільшення складських запасів.

Крім того, за відсутності належного контролю з боку Міненерговугілля окремими підприємствами ЯПК не забезпечено виконання норм чинного законодавства щодо визначення та затвердження облікової політики підприємств. Це призводило до порушень у їх господарській діяльності, зокрема, облік і збереження державного майна здійснювалися неналежно.

9. У 2013 - 2015 роках Міненерговугілля несвоєчасно, не в повному обсязі та з помилками надавало Мінекономрозвитку інформацію про діяльність підприємств ЯПК, що унеможливлювало реальне оцінювання ефективності управління підприємствами галузі. Крім того, виявлені випадки, коли в інформаційно-аналітичних матеріалах Міненерговугілля наводило недостовірні дані щодо діяльності підприємств ЯПК.

Затверджені Міненерговугіллям у 2013 - 2015 роках плани діяльності з внутрішнього аудиту не відображають реального стану справ з проведення контрольних заходів. Значна частина аудитів проводилися поза планом і лише після їх проведення шляхом внесення змін до планів робіт включалася до них.

У зазначеному періоді внутрішнім аудитом були охоплені лише 6 підприємств ЯПК. На ДП "НАЕК "Енергоатом" заходи внутрішнього аудиту проводилися щороку, а на ДП "СхідГЗК" - двічі за останні три роки. Щодо інших підприємств ЯПК заходи внутрішнього аудиту не проводилися, і ці підприємства залишалися поза межами контролю Міненерговугілля.

10. Міненерговугілля у 2013 - 2015 роках не задіяло усіх наданих йому як органу управління повноважень для того, щоб забезпечити належну та стабільну діяльність ДП "Бар'єр". Бюджетне фінансування заходів Державної цільової екологічної програми приведення в безпечний стан уранових об'єктів ВО "Придніпровського хімічного заводу", основним виконавцем якої було ДП "Бар'єр", у 2013 - 2014 роках здійснювалося в недостатніх обсягах (менше 30 відс. планових показників). А у 2015 році, через завершення терміну дії цієї програми та відсутність нової, не здійснювалося взагалі. При цьому бюджетні кошти спрямовувалися лише на організацію забезпечення діяльності ДП "Бар'єр" і сплату ним земельного податку. Капітальні видатки не здійснювалися.

Фінансово-економічний стан ДП "Бар'єр" критичний, а господарська діяльність збиткова. За результатами діяльності у 2013 - 2015 роках збитки підприємства зросли у 26,3 раза (до 3,7 млн грн у 2015 році). За три роки чисельність працівників скоротилася у 2,4 раза (до 23 чол. у 2015 році), а заборгованість із заробітної плати досягла 2,4 млн гривень.

Водночас керівництвом ДП "Бар'єр" не було забезпечено належного обліку та збереження державного майна. У 2015 році на підприємстві суцільна інвентаризація не проводилася, а за результатами позапланової інвентаризації основних засобів була виявлена нестача двох ноутбуків.

11. Господарська діяльність ДП "Смоли" є неефективною і переважно збитковою (за 2013 - 2014 роки збиток становив 3,7 млн гривень). Основні фонди є застарілими і не оновлюються. Підприємство працює неритмічно: основне виробництво у 2013 році зупинялося майже на 7 місяців; у 2014 році - на 9; у 2015 році - на 2. Чисельність працівників у 2013 - 2015 роках зменшилася на 15 відс. (до 480 чол. у 2015 році). Покращення фінансового стану підприємства можливе виключно за рахунок залучення інвестицій. Проте за рахунок коштів державного бюджету це зроблено бути не може.

Попит на продукцію ДП "Смоли" для потреб ДП "СхідГЗК" при виробництві уранового концентрату незначний і у 2014 - 2015 роках становив лише близько 2 відс. загального обсягу відвантаженої у цей період продукції ДП "Смоли". У 2013 році ДП "СхідГЗК" взагалі не придбавало продукцію ДП "Смоли". З огляду на це ДП "Смоли" фактично втратило стратегічне значення для економіки та безпеки держави і його подальше перебування у державній власності є недоцільним.

Міненерговугіллям та ДП "Смоли" не вирішено питання введення в експлуатацію придбаного у 2009 - 2010 роках за рахунок бюджетних коштів обладнання на суму 5,4 млн гривень. Якщо обладнання не ввести в експлуатацію, воно втратить функціональну придатність, що призведе до збитків державного бюджету в сумі 5,4 млн гривень.

За відсутності контролю з боку Міненерговугілля у 2013 - 2014 роках керівнику підприємства без належних підстав та за умов невиконання виробничих планів виплачувалася премія у розмірі 150 відс. посадового окладу в загальній сумі 49,6 тис. грн, що є неефективним витрачанням державних коштів. Крім того, з червня 2014 року по квітень 2016 року включно підприємством витрачено 103,9 тис. грн на заробітну плату директора дитячого оздоровчого табору "Червоні вітрила", розташованого на тимчасово окупованій території АР Крим. Ці державні кошти також витрачені неефективно, оскільки керівник свої обов'язки на об'єкті фактично не виконував.

12. Керівництвом ДП "СхідГЗК" за відсутності належного контролю з боку Міненерговугілля у 2013 - 2015 роках не забезпечено повною мірою ефективної господарської діяльності підприємства. Його фінансово-економічної стан нестабільний, а діяльність переважно збиткова. У 2013 і 2014 роках збиток становив 304,6 млн грн та 233,6 млн грн відповідно. Лише у 2015 році підприємство отримало прибуток у сумі 13,3 млн гривень.

У вказаному періоді ДП "СхідГЗК" значно збільшило обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості. Так, дебіторська заборгованість за виданими авансами з 7,2 млн грн на початок 2013 року зросла до 337,2 млн грн станом на 31.12.2015. Кредиторська заборгованість за отриманими авансами з 2,8 млн грн на початок 2013 року зросла майже у 360 разів - до 1020,3 млн грн станом на 31.12.2015.

За три роки чисельність працівників скоротилася на 5,2 відс. (до 6943 чол. у 2015 році).

У 2013 - 2015 роках керівництвом ДП "СхідГЗК" не забезпечено виконання основних показників діяльності підприємства, визначених його фінансовими планами. У 2013 році основні показники фінансового плану були досягнуті лише шляхом їх коригування. У 2014 році план щодо доходу від реалізації продукції виконано лише на 87 відс., а валового прибутку - на 27,6 відсотка. У 2015 році план щодо доходу від реалізації продукції виконано тільки на 75,4 відс., а чистого прибутку - на 50,2 відсотка.

Упродовж 2013 - 2015 років підприємство використало 1,6 млрд грн кредитних коштів, що становить 30,3 відс. отриманого в цей період чистого доходу від реалізації продукції. Керівництвом підприємства неповною мірою забезпечено отримання кредитних ресурсів за найвигіднішими для нього відсотковими ставками.

ДП "СхідГЗК" у серпні 2014 на базі майна ДНВП "Цирконій" створило відокремлений підрозділ з виробництва гафній-нікелевої лігатури - "Дніпродзержинський хімічний завод". У січні 2015 року ДП "СхідГЗК" передано 1260 одиниць державного майна підприємства на суму 42,1 млн гривень. У лютому 2015 року ДП "СхідГЗК" передано основних засобів ДНВП "Цирконій" у сумі 12,97 млн грн у рахунок погашення поворотної фінансової допомоги. Таким чином було збережене цирконієве та гафній-нікелеве виробництво.

ДП "СхідГЗК" порушило норми свого статуту щодо попереднього погодження з уповноваженим органом управління укладання договорів, у т. ч. і кредитних, пов'язаних з обтяженням активів підприємства. За відсутності погодження Міненерговугілля ДП "СхідГЗК" у 2015 році було укладено два договори з ДК "Ядерне паливо" на суму 1,98 млн гривень.

13. Державний концерн "Ядерне паливо" через відсутність належного контролю з боку Міненерговугілля не забезпечив виконання головного статутного завдання - створення виробництва ядерного палива. Після завершення у 2013 році терміну дії Державної цільової економічної програми "Ядерне паливо України" відсутня програмна основа діяльності ДК "Ядерне паливо".

Із чотирьох номінальних учасників ДК "Ядерне паливо" витрати на його утримання практично одноособово несе ДП "СхідГЗК", для якого концерн фактично перетворився на штучну надбудову. Фінансово-економічні показники діяльності ДК "Ядерне паливо" з року в рік лише погіршуються.

Контракт із генеральним директором ДК "Ядерне паливо" (призначений на посаду у квітні 2014 року) Міненерговугіллям не укладено досі. Через відсутність контракту не встановлені персональні зобов'язання керівника та відповідальність за результати діяльності на посаді.

За відсутності реального контролю з боку Міненерговугілля та правління концерну керівництвом ДК "Ядерне паливо" порушувалися вимоги Закону України "Про управління об'єктами державної власності". У 2013 та 2014 роках здійснено 1,2 млн грн і 3,6 млн грн витрат, які фінансовим планом ДК "Ядерне паливо" не передбачалися.

У цьому періоді керівництвом ДК "Ядерне паливо" приймалися рішення про надання іншим суб'єктам господарювання, у т. ч. не членам концерну, поворотної фінансової допомоги. При цьому належних і своєчасних заходів щодо її повернення не вживалося, штрафні санкції не нараховувалися, позовна робота не проводилася.

Міненерговугілля майже 1,5 року не приймає рішення щодо передачі вільних приміщень будівлі, балансоутримувачем якої є ДК "Ядерне паливо", іншим підвідомчим йому підприємствам. Відповідно, ДК "Ядерне паливо" самостійно оплачує витрати на утримання цієї будівлі, що значно обтяжує його фінансове становище і призводить до непродуктивних витрат коштів.

Окремі положення статуту концерну є застарілими і не відповідають реальному стану справ. Проте Міненерговугілля та ДК "Ядерне паливо" за 1,5 року не узгодили між собою відповідних змін. Неспроможність Міненерговугілля визначити чіткі завдання для ДК "Ядерне паливо" та формалізувати це у його статуті лише погіршувало умови діяльності концерну.

У 2013 - 2015 роках Міненерговугілля не забезпечило виконання своїх повноважень щодо призначення членів правління ДК "Ядерне паливо". Кількісний склад його правління в повному обсязі сформовано не було.

У порушення вимог положення про правління його керівництвом не забезпечено регулярності проведення засідань, що негативно позначалося на оперативності прийняття та виконанні рішень концерну.

14. Міненерговугілля у 2013 - 2015 роках не сприяло стабільній та ефектній діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом". Фінансово-економічний стан ДП "НАЕК "Енергоатом" у цьому періоді був нестабільний. У 2013 і 2014 роках підприємство мало збиток 4076,0 і 6494,0 млн грн відповідно, а у 2015 році - прибуток у сумі 1168,0 млн гривень.

У вказаному періоді кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла у 10,8 раза (до 4964,4 млн грн станом на 31.12.2015), майже на 64 відс. зросла кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги (до 3642,8 млн грн станом на 31.12.2015). Чисельність працівників зменшилася до 35,9 тис. станом на 01.01.2016.

Через відсутність реального контролю з боку Міненерговугілля керівництвом ДП "НАЕК "Енергоатом" порушувалися вимоги Закону України "Про управління об'єктами державної власності". До затвердження фінансових планів у 2013 - 2015 роках використано 3374,2 млн грн на капітальні видатки і 1,4 млн грн на оплату юридичних та аудиторських послуг.

Несвоєчасність розрахунків ДП "Енергоринок" призвела до накопичення заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" (станом на 18.07.2016) у сумі майже 10,0 млрд грн, що спричинило зростання впродовж останніх трьох років обсягів незавершеного капітального будівництва на підприємстві, кредиторської заборгованості та обсягів залучених кредитів. Водночас серед об'єктів незавершеного будівництва компанії є ряд об'єктів невиробничого характеру. Так, на ВП "Запорізька АЕС" станом на 31.12.2015 серед об'єктів незавершеного будівництва: Свято-Богоявленський храм у м. Енергодар, Свято-Покровська церква у с. Водяне, будівля відділу міліції м. Енергодар.

Для стабілізації економічного стану та поповнення обігових коштів ДП "НАЕК "Енергоатом" залучає позикові кошти банків. Кредитний портфель підприємства у 2013 - 2015 роках зріс майже удвічі - з 4,3 млрд грн станом на 01.01.2013 до 8,1 млрд грн станом на 31.12.2015, а станом на 01.07.2016 становив 10,2 млрд гривень. На обслуговування банківських позик компанія щороку використовує значні обсяги коштів: у 2013 році - 537,9 млн грн, у 2014 році - 1391,7 млн грн та у 2015 році - 1038,3 млн гривень. Ці витрати також впливають на вартість продукції компанії.

Нестабільний фінансово-господарський стан підприємства у 2013 - 2015 роках також обумовлений ускладненим доступом компанії до власних коштів через арешт банківських рахунків. У 2011 році Господарським судом м. Києва прийняте рішення про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ЗАТ СП "Укрелектроват" 127,3 млн грн, з яких лише 2,6 млн грн - сума основного боргу, судові та інші витрати - 124,7 млн гривень.

Виявлені значні залишки товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які зберігаються на складах АЕС більше двох років. На ВП "Южно-Українська АЕС" на початок 2016 року понад два роки зберігаються 20 відс. (173,0 млн грн) загального обсягу залишків ТМЦ на складах. На ВП "Рівненська АЕС" більш як три роки у цехових коморах і на майданчиках станції зберігаються ТМЦ вартістю 50,6 млн грн, що становить 17,4 відс. від загального обсягу запасів. Понад три роки на складах цехів ВП "Хмельницька АЕС" зберігається майно вартістю 44,3 млн грн, або 11,4 відс. загального обсягу залишків на складах.

В окремих випадках несвоєчасно прийняті управлінські рішення зривають терміни щодо встановлення та монтажу обладнання та устаткування, що загрожує безпеці діяльності АЕС. Досі не вирішене питання використання обладнання, закупленого за рахунок кредитних ресурсів ЄБРР та ЄВРАТОМ для фінансування заходів з підвищення безпеки, що створює умови для неефективного використання кредитних ресурсів у сумі 6,1 млн грн і створює ризики зриву своєчасного виконання заходів із підвищення безпеки експлуатації енергоблока N 2 Хмельницької АЕС.

ДП "НАЕК "Енергоатом" на виконання норм колективної угоди значні кошти спрямовуються на вирішення соціальних питань працівників підприємства, що відволікає кошти у відповідних обсягах, призначені для вирішення основних завдань господарської діяльності. У 2013 - 2015 роках працівникам ВП "Запорізька АЕС" було виплачено 71,2 млн грн як безвідсоткові позики, різні види матеріальної допомоги та виплати пенсіонерам. ВП "Хмельницька АЕС" у 2013 - 2015 роках видало пільгових позик своїм працівникам у сумі 65,5 млн гривень. На ВП "Южно-Українська АЕС" не забезпечено повернення позик працівниками, які звільнилися. На початок 2016 року в обліку підрозділу обліковується дебіторська заборгованість за позиками в сумі 1,2 млн гривень.

15. Через відсутність належного контролю з боку ФДМУ діяльність Міненерговугілля щодо управління корпоративними правами держави у статутному капіталі ВАТ "ХІЕП" і ПАТ "КІЕП" була недостатньо ефективною. Повноваження Міненерговугіллям здійснювалися не в повному обсязі, несвоєчасно та недостатньо кваліфіковано.

ВАТ "ХІЕП" допущено перевитрати за окремими показниками фінансового плану на суму 2,7 млн грн та здійснено незапланованих витрат на 6,5 млн гривень.

Керівництвом ВАТ "ХІЕП" не було дотримано норм контракту в частині нарахування та виплати керівнику товариства заробітної плати і винагород за результатами роботи, що призвело до неправомірних виплат коштів. У 2013 - 2015 роках 650,7 тис. грн виплачено керівнику підприємства без погодження з наглядовою радою.

Заборгованість орендарів перед ВАТ "ХІЕП" станом на 01.01.2016 - 232,6 тис. грн, робота зі стягнення штрафних санкцій не здійснювалась.

За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата вирішила:

1. Звіт про результати аудиту ефективності управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України об'єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі затвердити.

2. Кабінету Міністрів України рекомендувати:

- затвердити нове Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;

- прискорити схвалення Концепції Енергетичної стратегії України на період до 2035 року та Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, Концепції та Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу України на 2016 - 2020 роки;

- затвердити зміни до Статуту Державного концерну "Ядерне паливо".

3. Міністерству енергетики та вугільної промисловості України рекомендувати:

- вирішити питання збереження від інфляційних процесів коштів, які накопичуються у Фінансовому резерві, шляхом випуску та придбання облігацій внутрішньої державної позики;

- зобов'язати керівників державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля, а також господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, оновити та подати на погодження до Міненерговугілля розпорядчі документи щодо визначення облікової політики підприємств;

- актуалізувати положення Статуту Державного підприємства "Смоли" у частині законодавчих та програмних завдань діяльності підприємства;

- вжити заходів щодо прискорення виключення ДП "Смоли" з визначеного Законом України від 07.07.99 N 847-XIV Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

- вирішити питання введення в експлуатацію обладнання, придбаного ДП "Смоли" за рахунок бюджетних коштів у сумі 5,4 млн грн;

- забезпечити виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 N 942 (Постанова N 942) щодо реалізації переданих ДП "СхідГЗК" галузевих резервів гафнію та цирконію і спрямування отриманих коштів на розвиток уранового виробництва;

- забезпечити підготовку змін до Статуту Державного концерну "Ядерне паливо" та подати їх на затвердження Кабінету Міністрів України;

- забезпечити приведення Положення про правління ДК "Ядерне паливо" у відповідність із вимогами чинного законодавства та статуту концерну, затвердити його у встановленому порядку;

- забезпечити належну діяльність правління ДК "Ядерне паливо";

- вжити заходів щодо приведення положень статутів ВАТ "ХІЕП" та ПАТ "КІЕП" у відповідність із законами України "Про акціонерні товариства" та "Про управління об'єктами державної власності";

- внести зміни до наказу Міненерговугілля від 15.01.2016 N 16 (Перелік N 16) у частині актуалізації переліку підприємств ядерно-промислового комплексу;

- вжити заходів щодо усунення усіх виявлених недоліків і порушень;

- регулярно інформувати Рахункову палату про стан виконання її рекомендацій.

4. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту ефективності управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України об'єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі надіслати Міністерству енергетики та вугільної промисловості України для усунення виявлених порушень і недоліків.

5. Відомості у формі рішення Рахункової палати про результати аудиту ефективності управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України об'єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі надіслати Кабінету Міністрів України.

6. Поінформувати Верховну Раду України про результати аудиту ефективності управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України об'єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі.

7. Оприлюднити рішення та Звіт на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Зарембу І. М.

 

Голова Рахункової палати

Р. М. Магута




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали