ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.10.2011 р.

N К-9621/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючої - судді Васильченко Н. В., суддів - Черпіцької Л. Т., Чалого С. Я., Леонтович К. Г., Калашнікової О. В., при секретарі - Стасюк Р. О. (за участю представників: позивача - Кундіуса Є. В., Зубрича Д. О., відповідача - Соковець І. О., третіх осіб - Лебедика Ю. А., Ященка Р. Ю.), розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Міністерства палива та енергетики України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2010 р. у справі N 2-а-2907/08/2070 за позовом ВАТ по газопостачанню та газофікації "Харківміськгаз" до Міністерства палива та енергетики України, треті особи - Регіональне відділення Фонду державного майна України, НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про скасування наказу, встановила:

У лютому 2008 року ВАТ по газопостачанню та газофікації "Харківміськгаз" звенулось до суду з позовом до Міністерства палива та енергетики України про скасування наказу Міністерства палива та енергетики України від 19 квітня 2007 року N 199 "Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, яке обліковується на балансі ВАТ "Харківмпіськгаз".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2010 р. задоволено позов.

Скасовано наказ Міністерства палива та енергетики України від 19 квітня 2007 року N 199 "Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, яке обліковується на балансі ВАТ "Харківмпіськгаз".

Ухвалюючи рішення про задоволення задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Не погоджуючись із рішенням судів, Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Міністерство палива та енергетики України подали касаційні скарги, в яких просять ці рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. Скарги мотивовані невірним застосуванням судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до задоволення.

Судами встановлено, що на виконання п. 1 доручення Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2005 р. N 16950/10/1-05 наказом відповідача від 13 січня 2006 р. N 7 відкритим акціонерним товариствам з газопостачання та газифікації було доручено провести інвентаризацію державного майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та роз поділу природного газу, функції користування яким здійснює НАК "Нафтогаз України" і яке обліковується на балансі вказаних товариств станом на 31 січня 2006 р.

Наказами N 40 від 1 березня 2006 р., N 45 від 13 березня 2006 р., N 61 від 28 березня 2006 р. позивачем було створено комісію з інвентаризації державного майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу, функції користування яким здійснює НАК "Нафтогаз України" і яке обліковується на балансі позивача станом на 31 січня 2006 р. Листом від 15 березня 2006 року N 12-2/1997 відповідач встановив форму узагальнення інформації про результати інвентаризації державного майна.

За результатами інвентаризації державного майна комісією позивача було складено таблицю 1 "Узагальнення результатів інвентаризації державного майна" станом на 31.01.2006 р., функції користування яким здійснює НАК "Нафтогаз України" і яке обліковується на балансі ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз". Результати роботи комісії було затверджено протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 9 квітня 2006 р. Відповідно до вказаних протоколу та форми узагальнення результатів інвентаризації державного майна на балансі позивача станом на 31 січня 2006 р. обліковувались 15369 інвентарних об'єктів первісною вартістю 56740323,73 грн. та залишковою вартістю 17645023,15 грн. Вказані документи було надано до Міністерства палива та енергетики України.

Окремим додатком позивач також надав до Міністерства перелік власного майна, яке у період з 30 листопада 2003 р. по 31 січня 2006 р. було збудоване позивачем за рахунок власних коштів та передане у власність позивача за рішеннями органів місцевого самоврядування, а також прийняте на баланс та у власність позивача за заявами фізичних та юридичних осіб без рішень органів місцевого самоврядування. Відповідачу також були надані копії підтверджуючих документів щодо прийняття на баланс зазначеного майна.

139 об'єктів первісною власністю 819333,25 грн. були прийняті позивачем на баланс та у власність за заявами попередніх власників майна, узгодженими рішеннями органів місцевого самоврядування; 34 об'єкта первісною власністю 165204,65 грн. були прийняті позивачем на баланс та у власність за заявами попередніх власників майна та актами приймання-передачі без рішень органів місцевого самоврядування; 42 об'єкта первісною власністю 1915871,46 грн. були збудовані позивачем та прийняті на баланс на підставі актів введення в експлуатацію. Всього 215 об'єктів первісною вартістю 2900409,36 грн.

За результатами розгляду зазначених документів відповідачем було видано наказ від 19 квітня 2007 р. N 199 "Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, яке обліковується на балансі ВАТ "Харківміськгаз". Вказаним наказом затверджено станом на 31 січня 2006 р. результати інвентаризації державного майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу і обліковується на балансі ВАТ "Харківміськгаз", у кількості 15624 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) об'єкти первісною балансовою вартістю 59776758,09 грн. (п'ятдесят дев'ять мільйонів сімсот сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят вісім грн., дев'ять копійок) у тому числі 34 (тридцять чотири) об'єкти незавершеного будівництва первісною балансовою вартістю 114544,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири грн.).

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що зазначені у спірному наказі N 199 кількість та вартість об'єктів державного майна, яке не підлягає приватизації та знаходиться на балансі ВАТ "Харківміськгаз" станом на 31 січня 2006 р. є непідтвердженими, а тому наказ Міністерства палива та енергетики України від 19 квітня 2007 р. N 199 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду із наступних міркувань.

Відповідно до п. 2 Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 757 від 15.07.97 р., інвентаризації підлягає все державне майно, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, у тому числі об'єкти виробничого і невиробничого призначення (крім об'єктів житлового фонду та майна, щодо якого встановлено особливий порядок приватизації). Головним завданням інвентаризації: складання переліку і встановлення фактичної наявності та стану державного майна; визначення лишку або нестачі шляхом перевірки відповідності фактично наявного державного майна даним бухгалтерського обліку на дату оцінки його вартості під час приватизації (корпоратизації); підготовка пропозицій щодо визначення органу управління державним майном та шляхів подальшого його використання. Засновники відповідних акціонерних товариств у місячний термін після отримання затвердженого Міністерством економіки переліку акціонерних товариств, на яких проводиться інвентаризація, приймають рішення про проведення інвентаризації та визначають терміни створення інвентаризаційних комісій і проведення інвентаризації. Засновники доводять рішення про проведення інвентаризації до відома керівників акціонерних товариств, відповідних державних органів приватизації, центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування. Інвентаризація проводиться з врахуванням особливостей, передбачених цим Положенням у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 158 від 02.03.93 р.

Згідно п. 8, 10 Положення про проведення інвентаризації державного майна інвентаризаційна комісія після складання інвентаризаційних описів (актів) у тижневий термін готує та подає на затвердження засновнику протокол про результати інвентаризації, підписаний усіма членами інвентаризаційної комісії. Протокол про результати інвентаризації затверджується засновником акціонерного товариства у тижневий термін після отримання.

Відповідно до постанови КМ N 158 (в редакції на момент інвентаризації) інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються, а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс. Головною метою приватизації є визначення фактичної наявності і стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі. При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність технічних паспортів або іншої технічної документації, документів на основні засоби, що здані або прийняті підприємством в оренду, на зберігання та у тимчасове користування.

Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 N 908/68 затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Відповідно до п. 1.3 цього Положення управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства. Одним із способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, згідно п. 1.4 Положення є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. N 1482.

Згідно з Указом Президента України "Про Міністерство палива та енергетики України" від 14.04.2000 N 598/2000 Міністерство є правонаступником Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань енергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України. Мінпаливенерго України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах.

Кабінет Міністрів України дорученням від 1 грудня 2005 р. доручив Міністерству вжити заходи щодо проведення інвентаризації та здійснення експертної оцінки газопроводів, які не ввійшли до статутних фондів у процесі приватизації та подати узгоджені пропозиції щодо подальшого його ефективного використання.

Колегія суддів дійшла думки, що інвентаризація у позивача проводилась суб'єктом владних повноважень відповідно до наведених вище норм матеріального права в межах компетенції, визначеної законом, що регулюють права та обов'язки сторін у сфері публічно-правових відносин.

Висновок суду про те, що спірне майно, яке зазначено у додатку до наказу N 199 не відноситься до державного, невірно базується на тому, що 139 об'єктів первісною вартістю 819333,25 грн. були прийняті позивачем на баланс та у власність за заявами попередніх власників майна, узгодженими рішеннями органів місцевого самоврядування, 34 об'єкта первісною вартістю 165204,65 грн. були прийняті позивачем на баланс та у власність за заявами попередніх власників майна та актами приймання-передачі без рішень органів місцевого самоврядування, 42 об'єкти первісною вартістю 1915871,46 грн. були збудовані позивачем та прийняті на баланс на підставі актів введення в експлуатацію. Всього 215 об'єктів первісною вартістю 2900409,36 грн.

Судами не наведено будь яких доказів того, що вказане майно належить позивачеві. Правовстановлюючі документи, на підставі яких можна зробити висновок про належність на праві власності цього майна позивачеві, матеріали справи не містять Акти приймання передачі майна, на які посилається суд, не можуть бути доказом будівництва об'єктів коштами позивача, оскільки вони не підтверджують понесення фінансових витрат позивача.

Акти про приймання закінченого будівництва свідчать лише про передачу такого майна в користування, проте автоматично не тягнуть за собою наслідки виникнення права власності на ці об'єкти.

Твердження позивача, що наказ Міністерства N 199 від 19.04.2007 р. зачіпає його право власності на майно, яке спірним наказом віднесено до державного, свого документального підтвердження доказами, які наявні в матеріалах справи, не знайшло.

З огляду на викладені докази по справі, які колегія суддів перевірила під час розгляду справи в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства палива та енергетики N 199 від 19.04.2007 р. відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини і прийнятий Міністерством в межах повноважень, визначених законом.

Обставини справи судом першої та апеляційної інстанції встановлені повно, але суд дав їм невірну юридичну оцінку та необґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів постановила:

Касаційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Міністерства палива та енергетики України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газофікації "Харківміськгаз" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст. ст. 236 - 2391 КАС України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали