ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18.01.2010 р.

Справа N 2-а-2907/08/2070

Ухвалу скасовано(згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2011 року) (Постанова N К-9621/10)

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого, судді Сіренко О. І., суддів: Любчич Л. В., Спаскіна О. А., за участю секретаря Касян В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року по справі N 2-а-2907/08/2070 за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" до Міністерства палива та енергетики України, треті особи - Регіональне відділення Фонду державного майна України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", про скасування наказу, встановила:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року задоволено позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз".

Скасовано наказ Міністерства палива та енергетики України від 19 квітня 2007 року N 199 "Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, яке обліковується на балансі ВАТ "Харківмпіськгаз".

На зазначену постанову суду Міністерством палива та енергетики України та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі Міністерство палива та енергетики України просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відсутні ознаки публічно-правового спору, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки належності на праві власності майна ВАТ "Харківміськгаз", яке увійшло до переліку майна та затверджено оскаржуваним наказом, судом не враховано пп. "г" п. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої існує заборона зміни власності на об'єкти трубопровідного транспорту, не взято до уваги, що оскаржуваним наказом Мінпаливенерго затвердило перелік державного майна на підставі складеного протоколу від 09.04.2006 р. та форми узагальнення інформації результатів інвентаризації державного майна, яким встановлено, що станом на 31.01.2006 р. на балансі ВАТ "Харківміськгаз" обліковується 15369 інвентарних об'єктів залишковою вартістю 17645,15 тис. грн.

В апеляційній скарзі Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо належності на праві власності майна у зв'язку з тим, що таке майно не було отримано позивачем від Мінпаливенерго, судом не враховано пп. "г" п. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої існує заборона зміни власності на об'єкти промислового трубопровідного транспорту, суд першої інстанції, в супереч нормам процесуального права, розглянув спір в порядку адміністративного судочинства, хоча розгляд даної справи повинен здійснюватись в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання п. 1 доручення Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2005 р. N 16950/10/1-05 наказом відповідача від 13 січня 2006 р. N 7 відкритим акціонерним товариствам з газопостачання та газифікації було доручено провести інвентаризацію державного майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу, функції користування яким здійснює НАК "Нафтогаз України" і яке обліковується на балансі вказаних товариств станом на 31 січня 2006 р.

Наказами N 40 від 1 березня 2006 р., N 45 від 13 березня 2006 р., N 61 від 28 березня 2006 р. позивачем було створено комісію з інвентаризації державного майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу, функції користування яким здійснює НАК "Нафтогаз України" і яке обліковується на балансі позивача станом на 31 січня 2006 р.

Листом від 15 березня 2006 року N 12-2/1997 відповідач встановив форму узагальнення інформації про результати інвентаризації державного майна.

За результатами інвентаризації державного майна комісією позивача було складено таблицю 1 "Узагальнення результатів інвентаризації державного майна" станом на 31.01.2006 р., функції користування яким здійснює НАК "Нафтогаз України" і яке обліковується на балансі ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз". Результати роботи комісії було затверджено протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 9 квітня 2006 р.

Відповідно до вказаних протоколу та форми узагальнення результатів інвентаризації державного майна на балансі позивача станом на 31 січня 2006 р. обліковувались 15369 інвентарних об'єктів первісною вартістю 56740323,73 грн. та залишковою вартістю 17645023,15 грн.

Вказані документи було надано до Міністерства палива та енергетики України.

Окремим додатком позивач також надав до Міністерства перелік власного майна, яке у період з 30 листопада 2003 р. по 31 січня 2006 р. було збудоване позивачем за рахунок власних коштів та передане у власність позивача за рішеннями органів місцевого самоврядування, а також прийняте на баланс та у власність позивача за заявами фізичних та юридичних осіб без рішень органів місцевого самоврядування. Відповідачу також були надані копії підтверджуючих документів щодо прийняття на баланс зазначеного майна.

139 об'єктів первісною власністю 819333,25 грн. були прийняті позивачем на баланс та у власність за заявами попередніх власників майна, узгодженими рішеннями органів місцевого самоврядування; 34 об'єкта первісною власністю 165204,65 грн. були прийняті позивачем на баланс та у власність за заявами попередніх власників майна та актами приймання-передачі без рішень органів місцевого самоврядування; 42 об'єкта первісною власністю 1915871,46 грн. були збудовані позивачем та прийняті на баланс на підставі актів введення в експлуатацію. Всього 215 об'єктів первісною вартістю 2900409,36 грн.

За результатами розгляду зазначених документів відповідачем було видано наказ від 19 квітня 2007 р. N 199 "Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, яке обліковується на балансі ВАТ "Харківміськгаз". Вказаним наказом затверджено станом на 31 січня 2006 р. результати інвентаризації державного майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу і обліковується на балансі ВАТ "Харківміськгаз", у кількості 15624 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) об'єкти первісною балансовою вартістю 59776758,09 грн. (п'ятдесят дев'ять мільйонів сімсот сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят вісім грн., дев'ять копійок) у тому числі 34 (тридцять чотири) об'єкти незавершеного будівництва первісною балансовою вартістю 114544,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири грн.).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у спірному наказі N 199 кількість та вартість об'єктів державного майна, яке не підлягає приватизації та знаходиться на балансі ВАТ "Харківміськгаз" станом на 31 січня 2006 р., є непідтвердженими, а наказ Міністерства палива та енергетики України від 19 квітня 2007 р. N 199 є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.96 N 192/96-ВР магістральний трубопровідний транспорт є державною власністю України, та вказаною статтею заборонено відчуження основних фондів державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту.

Статтею 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що зміна форм власності промислового трубопровідного транспорту здійснюється згідно з чинним законодавством.

Пунктом 2 розділу XI Закону України "Про нафту і газ" прямо передбачена можливість перебування об'єктів трубопровідного транспорту, побудованих за кошти приватних або комунальних власників, у приватній або комунальній власності.

Відповідно до положень ст. ст. 328, 331, 837, 853 та 876 Цивільного кодексу України власником новоствореного об'єкта є особа, яка його безпосередньо створила або виступила замовником за договором підряду.

Таким чином, Законом України "Про трубопровідний транспорт" та Законом України "Про нафту і газ" передбачено, що промислові (розподільні) газопроводи (немагістральні трубопроводи в межах виробництв, внутрішньопромислові газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо) можуть створюватися фізичними та юридичними особами відповідно до чинного законодавства та набуватись у власність на підставах, не заборонених законодавством України, оскільки законодавством не заборонено можливості створення промислових (розподільних) газопроводів та відповідно перебування їх у приватній власності (фізичних та юридичних осіб), а також органів місцевого самоврядування (комунальній власності).

Зміна форм власності промислового трубопровідного транспорту, який перебуває у приватній та комунальній власності, не заборонена та здійснюється згідно з чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, певні об'єкти розподільного трубопровідного транспорту, які обліковувались на балансі позивача станом на 31 січня 2006 р., було збудовано останнім та отримано від органів місцевого самоврядування чи третіх осіб.

Таким чином, вказані об'єкти не було отримано позивачем від Міністерства, або Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" чи Дочірньої компанії "Газ України".

Відповідачем не надано доказів належності цих об'єктів до об'єктів державного майна, функції користування яким здійснює НАК "Нафтогаз України", а функції управління - відповідач.

За таких обставин, постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в апеляційних скаргах стосовно того, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, окрім дотримання законодавства щодо повноважень відповідних органів на прийняття рішень, також і чи прийняті вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому, при вирішенні питання про правомірність прийняття спірного рішення, судом першої інстанції було також перевірено інші ознаки правомірності такого рішення, окрім дотримання повноважень відповідним органом (у даному випадку - Мінпаливенерго).

Порушення прав ВАТ "Харківміськгаз" при затвердженні наказом N 199 полягало у відповідних правових наслідках для ВАТ "Харківміськгаз" щодо користування та розпорядження майном з газопостачання, наявним на балансі ВАТ "Харківміськгаз", оскільки державне майно, що не підлягає приватизації та майно, що належить позивачу на праві власності, мають відповідно до законодавства різний правовий режим, зокрема, для ВАТ "Харківміськгаз".

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції правомірно розглянув дану справу в порядку адміністративного судочинства.

Доводи Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в апеляційних скаргах про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що оскаржуваним наказом Мінпаливенерго затвердило перелік державного майна на підставі складеного протоколу від 09.04.2006 та форми узагальнення інформації результатів інвентаризації державного майна, яким встановлено, що станом на 31.01.2006 р. на балансі ВАТ "Харківміськгаз" обліковується 15369 інвентарних об'єктів залишковою вартістю 17645,15 тис. грн., колегія суддів також вважає необґрунтованими.

Оскільки у наказі N 199 не наведено аналізу щодо правового режиму (форми власності) відповідного переліку майна з газопостачання ВАТ "Харківміськгаз" із зазначенням вартості кожного прийнятого ВАТ "Харківміськгаз" у свій час об'єкта, то можна зробити висновок, що затверджені наказом показники не підтверджуються жодними документами, які б свідчили та підтверджували найменування (перелік) відповідного майна, що є державним із зазначенням конкретної вартості такого майна, суми яких склали б визначену спірним наказом N 199 кількість та вартість.

Зокрема, у випадку додавання до затверджених комісією позивача результатів інвентаризації (15369 об'єктів) поданих окремим додатком об'єктів власного майна (215 об'єктів) неможливо отримати зазначені у наказі показники (15624 об'єкти).

Отже, зазначені у спірному наказі N 199 кількість та вартість об'єктів державного майна, яке не підлягає приватизації та знаходиться на балансі ВАТ "Харківміськгаз", є непідтвердженими.

Доводи Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в апеляційних скаргах про те, що судом першої інстанції не враховано пп. "г" п. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої існує заборона зміни власності на об'єкти трубопровідного транспорту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки оскаржуваний наказ від 19.04.2007 р. N 199 жодним чином не пов'язаний із питаннями приватизації або відчуження у інший спосіб об'єктів державного майна.

Ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" заборонено приватизацію об'єктів державного майна, які мають загальнодержавне значення.

При цьому ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" прямо передбачено, що зміна форм власності промислового трубопровідного транспорту здійснюється згідно з чинним законодавством. Крім того п. 2 розділу XI Закону України "Про нафту і газ" прямо передбачена можливість перебування об'єктів трубопровідного транспорту, побудованих за кошти приватних або комунальних власників, у приватній або комунальній власності.

Певні об'єкти розподільного трубопровідного транспорту, які обліковувались на балансі ВАТ "Харківміськгаз" станом на 31.01.2006 р., було збудовано останнім та отримано від органів місцевого самоврядування чи третіх осіб. Таким чином, вказані об'єкти не було отримано позивачем від Міністерства, або Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" чи Дочірньої компанії "Газ України".

Оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційні скарги Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року по справі N 2-а-2907/08/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22 січня 2010 року.

 

Головуючий

О. І. Сіренко

Судді:

Л. В. Любчич

 

О. А. Спаскін

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали